Аналіз дебіторської заборгованості підприємства

 

 

ВСТУП

 

 

Тема моєї курсової роботи: „Аналіз дебіторської заборгованості підприємства”. Дана тема актуальна, тому що у сучасних умовах господарювання, за наявності конкуренції як невід’ємного елемента ринкової економіки та складнощів реалізації та збуту продукції підприємства, продають її, використовуючи форми послідовної оплати. Таким чином у підприємств з’являється дебіторська заборгованість, яка виступає важливою складовою оборотного капіталу. Саме тому, аналіз поточних активів, вивчення динаміки, складу, структури, причин, строків існування і давності створення дебіторської заборгованості відіграє важливу роль в загальному аналізі фінансового стану підприємства і дає змогу прийняти правильне управлінське рішення щодо подальшої діяльності підприємства.

Питання, пов’язані з оптимізацією й управлінням дебіторською заборгованістю підприємств, всебічно розкриті у закордонній економічній літературі. Вітчизняні економісти почали приділяти належну увагу даним питанням лише протягом останніх років, коли обсяг дебіторсько-кредиторської заборгованості українських підприємств почав набирати загрозливих розмірів. Найбільш ґрунтовно методологія аналізу та управління дебіторською заборгованістю була досліджена Бланком І.А., Кірейцевим Г.Г., Лахтіоновою Л.А., Білик М.Д., Цал-Цалком Ю.С., Грідчиною М.В., Лучковим О.І., Зарубою О.Д., Крабовником А.М., Савчуком В.П.

Метою написання роботи є розробка конкретних методів вдосконалення управління заборгованістю підприємства на основі дослідження теоретичних основ та аналізу сучасного стану системи дебіторської заборгованості на вітчизняному підприємстві.

Завданнями даної роботи є:

• розкриття сутності дебіторської заборгованості та її впливу на виробничо-фінансову діяльність підприємств;
• детальний аналіз факторів, що впливають на величину заборгованості підприємства;
• аналіз структури дебіторської заборгованості, а також вивчення та оцінка змін, що сталися протягом аналізованих періодів;
• визначення впливу розрахунків з дебіторами на фінансовий стан підприємств;
• розробка шляхів підвищення ефективності управління дебіторською заборгованістю.

 Об’єктом  дослідження є фінансово-господарська  діяльність ПАТ «СКМЗ».

Предметом дослідження є фінансові відносини, які складаються між суб’єктами господарювання у процесі управління дебіторською заборгованістю на вітчизняних підприємствах.

Дана курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, списка використаної літератури та додатка. Розділи мають такі назви: „Теоретичні основи аналізу стану дебіторської заборгованості підприємства”, „Аналіз стану дебіторської заборгованості підприємства” та „Вдосконалення аналізу дебіторської заборгованості підприємства ”. В свою чергу розділи поділяються на параграфи.

Основними джерелами інформації для аналізу заборгованості підприємств є бухгалтерський баланс (форма №1), звіт про фінансові результати (форма №2), а також примітки до річної фінансової звітності (форма №5). Для внутрішнього аналізу використовуються дані аналітичного обліку рахунків, призначених для узагальнення інформації по рахунках з дебіторами.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ СТАНУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

 

1.1 Сутність, мета і задачі аналізу дебіторської  заборгованості підприємства

 

У сучасних у мовах господарювання, за наявності конкуренції як невід’ємного елемента ринкової економіки та складнощів реалізації та збуту продукції підприємства продають її , використовуючи форми послідовної оплати. Таким чином у підприємств з’являється дебіторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість – це суми, заборговані покупцями і замовниками.

Необхідно розрізняти нормальну і прострочену заборгованість. Наявність простроченої заборгованості, як і невиправдане збільшення дебіторської заборгованості, призводить до створення фінансових труднощів, нестачі фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати тощо.

Природно, що підприємства  зацікавленні продавати продукцію замовникам, які своєчасно оплачують рахунки, незалежно  від заходів, розроблених підприємством з метою запобігання збутові продукції неплатоспроможним покупцям і замовникам. Ці рахункові реєстри містять необхідну інформацію для аналізу якості дебіторської заборгованості. На основі відомості цілеспрямовано здійснюють ранжування цієї заборгованості за термінами оплати рахунків. Метод ранжування допомагає керівництву підприємства раціонально керувати дебіторською заборгованістю (активами) й усіма розрахунковими операціями [3].

Аналіз дебіторської заборгованості має особливе значення в періоди інфляції, коли така імобілізація власних оборотних коштів стає особливо невигідною.

В залежності від розміру дебіторської заборгованості, кількості розрахункових документів та дебіторів аналіз її рівня можна проводити як суцільним, так і вибірковим методом. Загальна схем контролю і аналізу, як правило, включає в себе декілька етапів.

Етап 1. Задається критичний рівень дебіторської заборгованості; всі розрахункові документи, віднесені до заборгованості, перевищуючої критичний рівень, перевіряються в обов’язковому порядку.

Етап 2. Із залишившихся розрахункових документів проводиться контрольна вибірка. Для цього використовуються різні способи.

Етап 3. Перевіряється реальність сум дебіторської заборгованості в відібраних розрахункових документах. В окремих випадках, можуть направлятися листи контрагентам з проханням підтвердити реальність проставленої в документі чи в обліці суми.

Етап 4. Оцінюється значимість виявлених помилок. При цьому можуть використовуватися різні критерії.

Особливу увагу слід приділяти аналізу даних про резерви сумнівних боргів і фактичним втратам, пов’язаних із непогашенням дебіторської заборгованості. В нашій країні ще не накопилося досвіду з вирахування резерву сумнівних боргів. В економічно розвинутих країнах компанії в процесі підготовки звітності частіше всього начисляють резерв в відсотках по відношенню до загальної суми дебіторської заборгованості, при цьому віріації можуть бути дуже значними [1].

Основними завданнями аналізу дебіторської заборгованості є: перевірка реальності та юридичної обгрунтованості значаться на балансі підприємства сум дебіторської заборгованості, перевірки дотримання правил розрахункової і фінансової дисципліни; перевірка правильності отримання сум за відвантажені матеріальні цінності та повноти їх списання, наявність виправдувальних документів при здійсненні розрахункових операцій та правильності їх оформлення; перевірка своєчасності і правильності оформлення і пред'явлення претензій дебіторам; розробка рекомендацій щодо впорядкування розрахунків, зниження дебіторської заборгованості.

Приступаючи до аналізу потрібно перевірити, перш за все, розрахунки з дебіторами, з'ясувати, чи правильно відображена дебіторська заборгованість у балансі. Залишки її на початок і кінець року показуються як у розділі I «Довгострокові активи», так і розділі II «Поточні активи». У I розділі показується дебіторська заборгованість, платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати, а в II розділі - платежі по якій очікуються протягом 12 місяців. При аналізі за I розділу необхідно звернути увагу на своєчасне стягнення сум і на заборгованість, за якою минув строк позовної давності.

Аналіз стану дебіторської заборгованості слід починати з аналізу матеріалів інвентаризації розрахунків з дебіторами. Аналіз розрахунків з покупцями, підзвітними особами, працівниками підприємства та іншими дебіторами здійснюється у виявленні за відповідними документами залишків і ретельній перевірці обгрунтованості сум, що значаться на рахунках. Встановлюються причини і винуватці утворення дебіторської заборгованості, давність її виникнення, реальність отримання (тобто чи є акти звірки розрахунків або листи, в яких дебітори визнають свою заборгованість), не пропущені чи строки позовної давності (3 роки), які заходи вживаються для стягнення заборгованості. Організуються і проводяться зустрічні перевірки у торговельних і постачальницьких організаціях [7].

У ході аналізу перевіряються всі акти інвентаризації. В акті слід проаналізувати найменування перевірених рахунків і суми дебіторської заборгованості, безнадійних боргів, дебіторську заборгованість, по якій минули строки позовної давності.

Найчастіше у господарській діяльності підприємства зустрічаються розрахунки з покупцями і замовниками за товари, роботи і послуги. При аналізі цієї дебіторської заборгованості необхідно звернути увагу на наступне: чи є договори на поставку продукції (виконання робіт, послуг) і правильність їх оформлення; чи правильно отримані суми за відвантажені товарні цінності; чи правильно списана дебіторська заборгованість на собівартість продукції (робіт, послуг) і дебіторська заборгованість зі строком позовної давності.

Особливу увагу при аналізі повинна бути звернена на правильність відображення операцій при оплаті векселями. При розрахунках векселями можуть застосовуватися прості і переказні векселі. При аналізі необхідно перевірити правильність обліку векселів за видами, підприємствам - платникам, строками настання платежу, обгрунтованість оформлення позик векселями, законність списання на позареалізаційні збитки векселів, заборгованість, по якій опинилася безнадійної до отримання чи якими прострочені терміни позовної давності.

Потім проводиться аналіз іншої дебіторської заборгованості. Залишки на початок і на кінець року за цією статтею повинні відповідати залишкам підрозділу 33 бухгалтерського балансу. Потрібно проаналізувати правильність відображення господарських операцій на цих рахунках, показаних у журналі-ордері № 8, і узагальнених щомісячними підсумками у Головній книзі.

Особливу увагу при аналізі потрібно звернути на правильність відображення господарських операцій на рахунку 78 / 2 «Заборгованість працівників та інших осіб» [9].

Спочатку проводиться суцільна перевірка авансових звітів і прикладених до них документів, аналізуються записи в накопичувальних відомостях і дані авансових звітів, затверджених розпорядниками кредитів. З'ясовується, кому видані аванси.

Наступним етапом аналізу повинен бути аналіз з відшкодування матеріального збитку, перш за все, потрібно проаналізувати розрахунки за нестачами і розкраданням та встановити чи дотримувалися терміни і порядок розгляду випадків нестач і втрат, як забезпечується їх стягнення і т.д. Особливо слід приділити увагу вивченню чинників списання нестач і втрат на витрати на виробництво або на результати діяльності підприємства.

Далі аналізується правильність ведення розрахунків з працівниками підприємства за наданими їм позиками, за товари, продані в кредит, і іншими операціями.

Потім аналізуються дані рахунки, на якому відображаються орендні зобов'язання до вступу. Зайво перераховані суми в бюджет і позабюджетні організації; суми претензій, пред'явлених постачальником, транспортним організаціям та іншим юридичним особам за виявлені невідповідності, нестачі товаро-матеріальних запасів понад норми природного убутку, штрафи, пені, неустойки, а також суми перевищення вартості реалізації власних акцій над номінальною вартістю .

Особлива увага повинна бути приділена аналізу розрахунків за претензіями. Аналіз правильності і своєчасності оформлення матеріалів за претензіями про нестачі і розкрадання має дуже велике значення, оскільки практика показує, що неправильне або з порушенням термінів оформлення матеріалів робиться іноді свідомо з метою не допустити до залучення винних до матеріальної відповідальності.

При аналізі іншої дебіторської заборгованості важливо перевірити: наявність заборгованості працівників підприємства за користування інвентарем; відпущені без попередньої оплати матеріальні цінності, нездану спецодяг і т.д.

Наступний етап аналізу дебіторської заборгованості, це аналіз заборгованості по статті «Аванси видані». При аналізі розрахункових операцій за авансами потрібно, перш за все, встановити реальність оформленої заборгованості за даним рахунком. Об'єктом аналізу тут служить не тільки бухгалтерські записи, але й укладені договори з постачальниками і підрядниками. Особливу увагу потрібно приділити на сумнівну заборгованість за авансами з точки зору причин її виникнення і винних осіб. Реальною вважається заборгованість у випадку, якщо вона підтверджена зацікавленими сторонами актами звірки взаємних розрахунків.

 

1.2 Методика  аналізу дебіторської заборгованості

 

Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Тому на підприємстві при аналізі оборотності оборотних коштів значне місце приділяється аналізу дебіторської заборгованості. Джерело аналізу — баланс підприємства, для внутрішнього аналізу застосовуються відомості аналітичного обліку (журнал-ордер або відомість обліку розрахунків з покупцями і замовниками). Слід наголосити, що детально аналізується дебіторська заборгованість з метою прийняття поточних управлінських рішень, спрямованих на її скорочення, і для застосування своєчасних заходів по стягненню сумнівної дебіторської заборгованості. З метою аналізу розрахунків з покупцями і замовниками по даних аналогічної відомості складається аналітична таблиця, форма якої може бути наступною [11].