Вилучення (викуп) земель та передача їх у властність і надання у користування

Результати роботи комісії  оформляються актом, в якому вказуються:

• склад  комісії;
• місцерозміщення земельної ділянки;
• загальна площа та розподіл земель за складом основних видів угідь;
• характеристика земельних ділянок за матеріалами грунтового обстеження;
• наявність на земельних ділянках будівель, споруд, зрошувальних і осушувальних каналів та інших об’єктів, багаторічних насаджень, їх балансова вартість і орієнтовні суми збитків господарств, зв’язаних з вилученням земель;
• попередні розрахунки для порівняння і вибору найбільш доцільного варіанту розміщення об’єкта, для якого вимагається земельна ділянка;
• висновок комісії про оптимальний варіант та умови розміщення об’єкта на ділянці.

Крім акту комісії, найбільш доцільне розташування ділянки і  умови її відведення погоджуються у  вигляді висновків. Підприємство, установа і організація погоджують найбільш доцільне місце розташування об’єкта, розміри намічуваної для вилучення земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) із власником землі або землекористувачем, районними (міськими) землевпорядними, природоохоронними і санітарними органами, органом архітектури і подають матеріали до сільської, селищної, міської ради, яка розглядає їх і погоджує місце розташування об’єкта, під який має право вилучати земельну ділянку.

Якщо попереднє погодження місця розташування об’єкта проводиться районною, обласною радами або Верховною Радою України, то сільська, селищна, міська ради готує свій висновок і подає матеріали на погодження до районної, міської ради.

Районна (міська) ради у  місячний строк розглядає ці матеріали  і погоджує місце розташування того об’єкта, під який має право вилучати земельну ділянку або подає свій висновок до обласної ради.

Обласна рада розглядає  подані матеріали і погоджує місце  розташування об’єкта, під який вилучення  земельної ділянки проводиться  цією радою.

Матеріали попереднього погодження після розташування об’єкта, що погоджується Верховною Радою України, подаються  обласною, Київською, Севастопольською міською радою із своїм висновком  до Кабінету Міністрів України, який розглядає їх у місячний строк і подає свої пропозиції до Верховної Ради України.

Матеріали попереднього погодження місця розташування об’єкта повинні  включати:

• викопіювання з проекту районного планування або проекту планіровки та забудови міста;
• копію плану земельної ділянки з населенням на ній варіантів розміщення об’єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити.

 Вказуються також  склад угідь земельної ділянки,  що вилучається, та умови її  відведення.

Після отримання попереднього погодження місця розташування об’єкту  підприємство, організація та установа приступають до складання проекту  будівництва об’єкту, тобто детального проектування розміщення будівель на ділянці, уточнення технологічного процесу, визначення системи інженерного обладнання території тощо. В результаті проектування уточнюється розмір земельної ділянки. Причому, якщо виникає потреба збільшення її площі, то це погоджується додатково з усіма зацікавленими органами та особами.

Фінансування проектних робіт до попереднього погодження місця розташування об’єкта недопускається, а всі роботи виконує заінтересоване підприємство, організація, установа.

У нашому випадку  вилучається земельна ділянка для  будівництва та обслуговування жилого будинку і ведення особистого підсобного господарства. Зацікавлений у одержанні земельної ділянки громадянин, Москалюк Микола Олександрович. Вилучаєма земельна ділянка розташована на території спілки пайовиків “Колос”, Вижнянської сільської ради, Золочівського району, Львівської області. Загальна площа вилучаємої земельної ділянки 1,00 га, в тому числі :

• 0,60 га ріллі у приватну власність (оцінка 60 балів);
• 0,40 га пасовищ у тимчасове користування строком на 3 роки(оцінка 32 бали).

Згідно зі статею 56 ЗКУ передбачено розміри земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства громадянам:

• 0,6 га у власність за рішенням сільської,селищної і міської ради. За бажанням громадян їм додатковоможуть надаватися земельні ділянки у користування. Загальна площа цих ділянок не повинна перевищувати 1 га.;
• Збільшення розмірів земельних ділянок до 2 га може провадитись за погодженням з обласною радою.

Стаття 67 ЗКУ  чітко визначає розмір земельної  ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку у сільських населених пунктах – 0,25 га.

Обгрунтувавши розмір земельної ділянки можна  зробити висновок що він не перевищує  норму. Щодо характеристики земельного покрову можна сказати, вилучаєма  земельна ділянка, знаходиться на продуктивних угіддях (рілля) – чорноземах карбонатних на елювії щебних карбонатних порід з оцінкою 60 балів і на пасовищах з оцінкою 32 бали.

Додаток 2 –  дозвіл Вижнянської сільської ради на попередній вибір земельної ділянки.

Додаток 9 –  рішення про погодження попереднього вибору земельної ділянки.

Глава ІІІ. Відшкодування збитків, нанесених власникам землі і землекористувачам вилученням (викупом) земельних ділянок.

Підприємства, установи, організації та громадяни, яким відведено земельні ділянки, що вилучаються (викуповуються), а також  підприємства, установи, організації та громадяни, діяльність яких призводить до обмеження прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршення якості земель, розташованих у зоні їх впливу., відшкодовують збитки власникам землі та землекористувачам, які їх використовували до відведення землі. Ці збитки підлягають відшкодуванню в повному обсязі власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, які зазнали цих збитків.

          При обчисленні обсягу збитків  враховуються проведені витрати на поліпшення якості землі за час використання земельних ділянок, а також неодержані доходи.

          При вилученні (викупі) земель, забруднених  радіоактивними та хімічними  речовинами, відшкодування збитків  у повному обсязі (включаючи витрати  на поліпшення якості землі за час використання земельних ділянок, з урахуванням кадастрової оцінки, а також неодержані доходи) власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, провадиться підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призвела до радіоактивного і хімічного забруднення.

          Розміри і порядок обчислення  збитків власникам землі та  землекористувачам здійснюється у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284.  «Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам».

          Розміри збитків визначаються  комісіями, створеними Київською  та Севастопольською міськими, районними  державними адміністраціями, виконавчими  комітетами міських (міст обласного  підпорядкування).

          До складу комісій включаються  представники Київської, Севастопольської  міських, районних державних адміністрацій,  виконавчих комітетів міських  (міст обласного підпорядкування)  рад  (голови комісій), власники  землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадян, які будуть їх відшкодовувати, представники земельних і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних міських (міст районного підпорядкування) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

          У разі, коли збитки заподіяні  погіршенням якості земель або  приведенням їх у непридатність  для використання за цільовим  призначенням, до складу комісій включаються також представники санітарних і природоохоронних органів.

          Результати роботи комісій оформляються  відповідними актами, що затверджуються  органами, які створили ці комісії.

          Відшкодуванню підлягають:

• вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво, в повному обсязі, за винятком передбачених статтею 46 Земельного Кодексу України випадків, коли підприємства, установи й організації, яким відводяться земельні ділянки, будують на новому місці житлові будинки, виробничі та інші будівлі і споруди замість тих, що вилучаються (викуповуються) у громадян, сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських науково-дослідних установ і учбових господарств, інших сільськогосподарських та лісогосподарських підприємств і організацій;
• вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень;
• вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень;
• вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд;
• понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням кадастрової оцінки, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи;
• інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані.

          Розміри збитків визначаються  в повному обсязі відповідно  до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

          Збитки відшкодовуються власникам  землі і землекористувачам, у  тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця затвердженням актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок – після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

          При вилученні (викупі) земельних  ділянок до земель запасу збитки  відшкодовують власникам землі  і землекористувачам, у тому числі орендарям, ради, які прийняли рішення про вилучення (викуп) земель.

          При тимчасовому зайнятті земельних  ділянок для розвідувальних робіт  збитки визначаються за угодою  між власниками землі або землекористувачами  та підприємствами, установами і організаціями – замовниками розвідувальних робіт з обумовленням розмірів збитків і порядку їх відшкодування в договорі. При недосягненні згоди розміри збитків визначаються комісіями, створюваними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного підпорядкування).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Глава ІV. Відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва.

Поряд з відшкодуванням збитків власникам землі та землекористувачам підлягають відшкодування втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які заподіяні вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для використання їх у цілях, не пов’язаних із веденням сільського і лісового господарства, обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості земельну результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ і організацій. Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва підлягають відшкодуванню уряду Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським радам. Частина цих коштів може централізуватися у державному бюджеті України. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва відшкодовуються підприємствами, установами та організаціями, яким відводяться сільськогосподарські і лісові угіддя, що вилучаються для потреб, не пов’язаних із веденням сільського та лісового господарства, а також підприємствами, установами і організаціями, навколо об’єктів, яких встановлюються охоронні, санітарні та захисні зони з виключенням із обороту сільськогосподарських лісових угідь або переведенням їх у менш цінні угіддя.

          Підприємства, установи і організації,  навколо об’єктів яких встановлено  охоронні, санітарні і захисні зони, відшкодовують також втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва при погіршенні якості земель внаслідок їх виробничої діяльності за межами цих зон.

          Кошти, що надходять у порядку  відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються виключно для освоєння нових земель, підвищення родючості грунтів і продуктивності земель лісового фонду, поліпшення угідь та охорони земель. Розміри і порядок визначення втрат, що підлягають відшкодуванню визначаються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279 «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню».