Контроль та приймання топографо – геодезичних та картографічних робіт

Технічне завдання розроблено підприємством-виконавцем робіт – Луганським філіалом Інституту землеустрою академії аграрних наук, затверджене замовником – “Луганським енергетичним об’єднанням” в лиці головного інженера.

Комплекс робіт по інвентаризації земельних ділянок під об΄єктами ліній електропередач включає три основні етапи: 1 етап – підготовчі роботи; 2 етап – виробничий, який включає в себе :

• польові топографо-геодезичні і землевпорядні роботи;
• камеральна обробка, оформлення і здача матеріалів.

Підготовчій етап виконується підрядчиком за участю замовника і полягає у:

• збиранні, вивченні, оцінці і аналізі забезпечення топографо-геодезичними, планово-картографічними матеріалу району робіт;
• збиранні, вивченні і аналізі правовстановлюючих документів на земельні ділянки, земельно-облікової документації, матеріалів відведень, матеріалів раніше виконаної інвентаризації даної і суміжної з нею ділянок;збирання інформації про село-селищнобудівну документацію на

                                                                                                                              24

• райони розташування ділянок, що інвентаризуються, якщо ЛЕП знаходяться в межах населених пунктів;
• підготовці висновків про необхідність обстеження і зрушення планової основи та виготовлення планової топографічної основи;
• розробленні технічного завдання;
• підготовці робочого інвентаризаційного плану (схеми);
• аналізі технічної, методичної і технологічної забезпеченості робіт щодо інвентаризації земель;
• аналізі наявних матеріалів геодезичних, землевпорядних, облікових, топографічних робіт, що виконувались на даній території;
• аналізі технічних звітів про встановлення зовнішніх меж землекористування;
• аналізі матеріалів щодо внутрігосподарського землевпорядкування.

Вивченню і аналізу підлягають:

• облікові картки (паспорти) земельних ділянок;
• документи і матеріали про відведення земельних ділянок;
• матеріали щодо виносу в натуру, встановлення (поновлення) і визначення меж земельних ділянок та меж населеного пункту;
• матеріали і обстеження бюро технічної інвентаризації (БТІ) будівель і споруд на земельних ділянках індивідуальної забудови;
• інформація про землекористувачів та землевласників;
• матеріали та документи, що мають кадастровий зміст.

При підготовчих роботах вивчаються документи, необхідні данні, що надає землекористувач:

• документи на право користування землею (копії відведень, рішень органів влади про виділення земельних ділянок, державних актів на право користування земельними ділянками);
• юридична адреса, відомча підпорядкованість;
• виписка із статуту підприємства про профіль його виробництва;
• дані про суміжних землекористувачів;

                                                                                                                           25

• дані про сторонніх землекористувачів і їх правове становище;
• дані про балансову приналежність будівель і споруд, які знаходяться на ділянках, що інвентаризуються;
• наявність і межі охоронних зон;
• матеріали останньої інвентаризації землекористування.

Дуже важливим при інвентаризації земельних ділянок під об’єктами ліній електропередач являються збір і аналіз інформації щодо роз положення об’єктів на місцевості, кількості опор в кожній лінії, їх номери, номери підстанцій та інше.

На базі зібраних і проаналізованих матеріалів складається технічне завдання (ТЗ) на проведення інвентаризації земельних ділянок під об΄єктами ЛЕП, яке передбачає такі етапи:

• формування землевпорядної документації;
• обстеження  пунктів геодезичної мережі;
• обстеження існуючих меж землеволодінь та землекористувань;
• складання акту встановлення та погодження меж населених пунктів та землекористувань.

На підставі аналізу наявних планово-картографічних матеріалів створюються робочий інвентаризаційний план та готується рішення стосовно подальшого проведення робіт.

При наявності необхідних матеріалів інвентаризація земель проводиться в такому порядку:

• на планово-картографічний матеріал переносяться межі суміжних землекористувачів, межі населених пунктів, межі Валуйської сільської ради;
• схематично наносяться межі землекористування.

За результатами підготовчих робіт визначаються програма, обсяги і вартість робіт по інвентаризації.

 

 

 

 

                                                                                                                       26

2. Земельне законодавство про приватизацію

             земельних ділянок

      Земельний кодекс України є законодавчою базою при приватизації земельних ділянок громадян. Без перебільшення можна сказати, що Земельний кодекс -хороший і надійний фундамент для приватизації земель. Це об'ємний і складний Закон, над вивченням та впровадженням якого у практику життя повинні працювати і органи місцевого самоврядування і працівники органів виконавчої влади. Слід докласти великих зусиль до вивчення, роз'яснення, впровадження в життя одного з найголовніших законів. Потрібно буквально дійти до кожного громадянина, щоб він знав і свої права, і свої обов'язки по земельному законодавству - дбайливо і по - господарськи відноситися до цього неоціненого скарбу - землі.

Земельний кодекс України - основний нормативний акт в сфері земельних відносин, головним завданням якого є регулювання цих відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громадян і держави, раціонального використання та охорони землі.

Земельний кодекс містить детальний механізм здійснення операцій із земельними ділянками та земельними частками, відповідає вимогам ринкової економіки та цивілізованого суспільства і водночас зберігає соціальну спрямованість. Саме Земельний кодекс України працює спираючись лише на перехідні та прикінцеві положення, а не на міцний правовий фундамент Законів України. Сподіваюсь, що найближчим часом ми отримаємо всі необхідні нормативно — правові акти в галузі земельних відносин і зможемо вирішувати різні земельні проблеми та безперешкодно запроваджувати всі положення нового Земельного кодексу України в життя. Майже кожна остання цього закону приурочена землі як об'єкту власності. Також невід'ємною частиною земельного законодавства при проведенні приватизації земельних ділянок громадян є " Інструкція про порядок

                                                                                                                    27

складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею".

В даному законі йдеться про порядок складання державних актів на право приватної власності, порядок видачі і реєстрації державних актів і порядок їх зберігання.

Цей закон дає змогу землевпорядним службам, які виконують роботи по

приватизації земельних ділянок, правильно і поетапно виконувати дані роботи.

Загалом все земельне законодавство направлене на регулювання і надання прав приватної власності на землю.

Насамперед зазначимо, що набуття права приватної власності на земельні ділянки громадянами має свої засади. Так згідно з ч.і статті 81 Земельного

кодексу України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі: приватизації земельних ділянок, що були надані їм раніше у користування. Безоплатна передача земельної ділянки у приватну власність громадянина може мати місце за давністю користування нею, тобто на підставі набувальної   давності ( ст.. 119 ЗКУ)

Громадяни України можуть набувати право приватної власності на земельні ділянки на зазначених підставах для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель   ( ст.. 40 ЗКУ) Взагалі, в вузькому розумінні, земельне законодавство - це сукупність нормативно - правових актів, що спрямовані виключно чи переважно на регулювання земельних відносин. До таких актів відносяться :

1.Закон України " Про оренду землі"

2.Декрет Кабінету Міністрів України "Про приватизацію земельних ділянок"

3.Постанови Верховної  Ради України " Про земельну  реформу", 
" Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі".

4.Укази Президента :

 

 

                                                                                                             28

"Про невідкладні заходи, щодо  прискорення земельної реформи  у сфері

сільськогосподарського виробництва",

"Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність

сільськогосподарським підприємствам і організаціям".

"Про порядок продажу земельних  ділянок сільськогосподарського  призначення ".

" Про вдосконалення  системи державного управління  земельними

ресурсами та контролю за їх використанням та охороною" від 19. 08 02року, та інші не менш важливі нормативно — правові акти.

Важливу роль відіграють Укази Президента, зокрема " Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва", від 10.11.1994року.

"   Про   порядок  паювання   земель,   переданих   у   колективну   власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", від 8 серпня 1993року. " Про захист прав власників земельних часток ( паїв) " від 21 квітня 1998року " Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) " від 2 лютого 2002року.

Земельні   відносини   регулюються  також   ще   значною   кількістю   відомих нормативно - правових актів. Це акти міністерств і відомств Державного Комітету України по земельних ресурсах. Важливу роль відіграють також нормативні документи : Стандарти, будівельні норми і правила, санітарні норми тощо. Під   час   застосування   земельного   законодавства   необхідно   враховувати узагальнення судової практики з питань вирішення земельних спорів. Право власності - первинне суб'єктивне право, що безпосередньо випливає із закону.  Наприклад у правовідносинах щодо  виникнення права земельної власності беруть участь не тільки землевласники, але і державні органи, зобов'язані зареєструвати угоди купівлі землі, спеціальні служби, зобов'язані визначити межі земельної ділянки, що перейшла у власність в натурі.

Право власності на землю є найбільш повним майновим правом, яке передбачене цивільним і земельним законодавством. Найбільш важливі положення, які стосуються регулювання відносин з приводу власності на землю,

                                                                                                                                    29

закріплені у статті 13 Конституції України, де висвітлено принцип набуття і реалізації права власності на землю громадянами.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні й інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної економічної зони є об'єктами права власності українського народу.

Від імені українського народу право власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Абсолютне право власності народу України зумовлене його природним правом на землю і передбачає, що народ України без будь-яких обмежень має право на володіння, користування і розпорядження своєю землею безпосередньо або в інших правових формах. Тому абсолютне право не виключає, а передбачає можливість законодавчого закріплення таких правових форм власності на землю, які б баланс суспільних інтересів всього народу держави, територіальних громад та приватних інтересів кожного.

Визначення правового режиму землі, що перебуває у виключній власності держави, здійснюється шляхом закріплення в законодавстві та використання в практиці такого способу регулювання земельних відносин, як поділ землі на категорії відповідно до цільового призначення, які в сукупності складають земельний фонд.

Об'єктами права власності територіальних громад є земля, що також має основні фізичні ознаки, названі у визначенні цього поняття для українського народу.