Оптові продовольчі ринки як елемент маркетингової інфраструктури. Існуючі форми організації в Україні, закордонний досвід

 

МІНІСТЕРСТВО  АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА  УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

 

 

 

 

Кафедра фінансів

 

 

 

С а м о с т і й н а р о б о т а

з дисципліни «Інфраструктура аграрного ринку»

на тему «Оптові продовольчі ринки як елемент маркетингової інфраструктури. Існуючі форми організації в Україні, закордонний досвід»

 

 

 

                                                                     ВИКОНАЛА:

                                                                            студентка 5 курсу

                                                                3 групи ЕФ

                                                                      Стукан Тетяна          

                                                                                      ПЕРЕВІРИЛА:

                                                                                      Потравка Л.О.

 

ХЕРСОН - 2012

ПЛАН

 

 

Вступ…………………………………………………………………...3

1. Загальна характеристика оптових продовольчих ринків як основного елементу ринкової інфраструктури……………………………………4

2. Оптові продовольчі ринки в Україні………………………………...9

3. Досвід функціонування оптових продовольчих ринків в країнах з ринковою орієнтацією………………………………………………………...10

ВИСНОВОК……………………………………………………………14

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………...15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Ефективність ринкової економіки безпосередньо залежить від інфраструктури ринку, яка повинна забезпечувати оптимальне поєднання інтересів продавців і покупців. Будучи сполучною ланкою між виробником і споживачем, ринкова інфраструктура дає можливість виробникам реалізувати вироблену продукцію, а покупцям створити умови та придбання товару в необхідному асортименті та кількості. Посередницькі функції виконують не тільки різноманітні торговельні підприємства, але і допоміжні служби, що спеціалізуються на товарах, характері й обсязі торгових операцій. Помітне місце серед таких допоміжних служб займають оптові продовольчі ринки, що виконують функцію розсіяною супермаркету.

Розвиток мережі оптових продовольчих ринків обумовлений проблемами продовольчого забезпечення країни. Розпад державної централізованої оптової торгівлі продовольчими товарами, приватизація оптових і роздрібних підприємств, ліквідація централізованої системи розподілу сільськогосподарської продукції та продовольства сприяли руйнуванню системи просування продовольчих товарів до споживачів, що склалася. Все це вимагало знаходження нових підходів до організації оптової торгівлі та руху продовольчих товарів і сільськогосподарської сировини. Сьогодні оптові ринки сільськогосподарської продукції можуть бути створені виключно за рахунок приватного капіталу. Однак цей процес є надзвичайно повільним, що обумовлено декількома причинами, а саме:

- будівництво сучасних оптових  ринків сільськогосподарської продукції потребує великих фінансових ресурсів, доступ до яких в ініціаторів створення таких ринків, як правило, є обмеженим (високі кредитні ставки банків, відсутність застави на початковому етапі тощо);

- великий період окупності таких ринків (7-12 років) робить цей вид діяльності малопривабливим для інвесторів, складністю виділення земельних ділянок великих розмірів для таких ринків.

1. Загальна характеристика оптових продовольчих ринків як основного елементу ринкової інфраструктури

 

Один з перших оптових  продовольчих ринків виник в Англії в 11-12 ст. і до сьогоднішнього дня він юридично захищений королівським указом, в якому встановлені права та обов’язки ринку щодо забезпечення необхідних умов для розміщення товарів і людей, надійності та безпеки пропозицій і попиту, фінансового захисту операцій. Встановлені також і правила поведінки партнерів на ринку. Після Другої світової війни в Західній Європі оптові продовольчі ринки зайняли провідне місце в продовольчій розподільній системі.

Оптові продовольчі ринки (ОПР) - це місце купівлі-продажу конкурентоспроможної сільськогосподарської сировини і продовольства оптовими і роздрібними торговельними підприємствами і приватними торговцями.

На території  оптового продовольчого ринку розташовані:

1) торговий центр з  торговельним залом; 

2) мережа приміщень  і споруд для доробки і забезпечення  режимного зберігання продукції, зокрема, сховища, склади, сортувально-пакувальні лінії, обладнання для охолодження продукції, спеціальний транспорт.

Наявність оптових продовольчих ринків дозволяє:

1) підвищити економічну  ефективність розподільчої мережі  за рахунок оптимізації вантажопотоків;

2) підтримати вітчизняного  товаровиробника;

3) раціонально використовувати  сховища і складські приміщення, скорочувати втрати продукції і витрати обігу;

4) локалізувати тіньову  торгівлю і тим самим збільшити  надходження податкових відрахувань до бюджету держави;

5) здійснювати жорсткий  контроль за якістю товарів;

6) забезпечувати суб’єктів  ринку інформацією про попит  і пропозицію в регіоні;

7) створювати нові  робочі місця.

Продукти, що поставляються  в місто через такі ринки, обходяться покупцю значно дешевше, ніж за схемою постачання продовольством, що склалася через посередників.

Основні завдання створюваних оптових продовольчих ринків включають наступне:

1) відновлення міжрегіональних  господарських зв’язків, що дозволяє  здійснювати інформаційну взаємодію  всіх ринків;

2) формування цінової  політики, що полягає у визначенні  та встановленні такої ціни, яка,  з одного боку, достатня для покриття виробничих витрат, а з іншого - прийнятна для споживача;

3) протидію проникненню  кримінальних структур. Оптовий  продовольчий ринок відрізняється від оптово-роздрібних ринків наступними моментами:

1) він припускає розвинену  інфраструктуру, і відпуск продукції на ньому здійснюється в обсязі не менш певного мінімуму - один ящик, один мішок і т. д.;

2) фізичні особи на  оптовий ринок не допускаються;

3) всі операції, зокрема  банківські, щодо збору податків  та інші здійснюються на оптовому  продовольчому ринку за безготівковим розрахунком із застосуванням нових форм фінансових розрахунків.

У виробника в рамках оптового ринку з’являється можливість отримання прибутку не за рахунок підвищення ціни, а за рахунок збільшення товарообігу. Це служить нормою ринкової економіки.

Оптовик є ключовою фігурою на оптовому ринку і сполучною ланкою між виробником і оптовим покупцем. Робота в системі оптового ринку дає йому наступні вигоди: з’являється можливість закупівлі товарів великими партіями і в широкому асортименті, що дозволяє раціональніше використати складські приміщення і торгові площі, підвищити товарооборотність, скоротити транспортні витрати і тим самим збільшити прибуток.

Оптовий покупець має можливість купувати на оптовому продовольчому ринку товари дрібними партіями і в асортименті щодня, виключаючи необхідність створення товарних запасів і скорочуючи тим самим відвернення оборотних грошових коштів до мінімуму.

Джерелами надходження  доходів для оптового продовольчого  ринку є:

1) орендні платежі  за надання приміщень і офісів фірмам, що надають на ринку різного роду додаткові послуги;

2) членські внески  учасників ринку;

3) орендні платежі,  що одержуються від оптовиків  за торгові і складські приміщення;

4) надходження від  сертифікації якості продукції;

5) платежі за упаковку  та сортування продукції;

6) платежі за надані  транспортні послуги на території  ринку.

Залежно від спеціалізації  оптові продовольчі ринки можуть бути універсальними і спеціалізованими. Універсальні ринки найбільш поширені, особливо при невеликих обсягах передбачуваних операцій.

Залежно від призначення  можна виділити оптові продовольчі  ринки для продавців, мета яких - збут досить великих партій сільськогосподарської  продукції.

На оптовому ринку  передбачається павільйонно-секційна організація торгового процесу. Місцем проведення оптових торгів є торговий зал оптового ринку.

За формами  участі оптовий продовольчий ринок  надає можливість ведення оптових торгів на основі:

1) довгострокової оренди  продавцем місця в торговому  залі;

2) короткострокової оренди необхідних торгових площ;

3) разової участі в  оптових торгах зі щоденною  оплатою вартості торгового місця  або спеціального ринкового мита, диференційованого за видами  товару і сплачуваного з обороту.

Орендарями торгових місць на оптовому ринку не обов’язково можуть бути власники товарів. Передбачається можливість оренди торгових місць агентами власників, комісіонерами, іншими посередниками.

Оптові торги проводяться, як правило, на підставі приватних угод продавця і покупця. В окремих  випадках оптові торги можуть бути проведені на підставі аукціону або конкурсу.

Право продажу оптових  партій товарів номенклатури оптового продовольчого ринку надається зареєстрованим на ньому продавцям за умови пред’явлення ліцензії на ведення торговельної діяльності і документів, що підтверджують якість товарів, що реалізуються.

До учасників  торгів на оптовому ринку належать:

1) власники товарів  (виробники, оптові підприємства, посередники) або повноважні представники, що мають право впливу торгових  операцій на ринку (продавці);

2) роздрібні торговельні  і інші підприємницькі структури,  що мають доступ на оптовий  ринок як покупці;

3) персонал оптового  ринку, що бере участь у формуванні  торгових операцій безпосередньо  в товарних секціях. Персонал  ринку не має права здійснювати операції, втручатися в процес ведення торгів.

Сучасний оптовий  продовольчий ринок повинен мати: господарство; холодильне устаткування; лабораторію якості товарної продукції; підготовчий цех:- виробництво харчового льоду;- оброблення, обробка, розфасовка м’яса, риби, птиці;- обробка, калібрування і підготовка до продажу овочів, фруктів;- виробництво і підготовка до продажу напівфабрикатів; цехи з ремонту тари, стелажів, піддонів, ватів, приладів, холодильників, дрібного ремонту автомобілів, мотоциклів, підйомно-транспортних машин і механізмів; цех з фасування, упаковки - та комплектації товарних партій; гаражі, обладнані стоянками для автомобілів продавців і покупців; відповідні під’їзні шляхи; необхідні інженерні комунікації; протипожежне устаткування; медичний пункт з аптекою; інформаційно-рекламний і консультаційний центр; відділення банку і страхової компанії; вузол зв’язку; готель або гуртожиток; їдальню (кафе, бар); охорону та службу безпеки.

Усі відносини підприємницьких  структур, що працюють на оптовому продовольчому ринку, з його адміністрацією будуються на договірній основі; відносини продавців з адміністрацією ринку регулюються договором оренди.

До продажу на оптовому продовольчому ринку допускаються товари, що пройшли перевірку якості. Якість товарів повинна відповідати вимогам діючих ГОСТів, ТУ і підтверджуватися сертифікатами відповідності якості.

Адміністрація оптового продовольчого ринку повинна  забезпечувати відповідні умови для нормальних торгів, не втручаючись у процес їх ведення, здійснювати контроль за дотриманням правил торгівлі, надавати нормальні умови для роботи співробітникам і державній інспекції з торгівлі, якості товарів і захисту прав споживачів, органів санітарно-епідеміологічного нагляду, комітету із стандартизації і метрології, адміністрації району, міста, представникам громадськості.

Для надання послуг оптовий  продовольчий ринок створює сервісні підрозділи: розрахунково-фінансовий, інформаційний, юридичний, консультаційний, готельного господарства, транспортний, контролю за якістю продукції. Більшість послуг є платними і формують доходи оптового продовольчого ринку.

 

 

 

 

2. Оптові продовольчі ринки в Україні

 

Оптові продовольчі  ринки в Україні створені і  працюють у Київській,  Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Львівській, Одеській, Сумській та Полтавській областях, АР Крим та інших регіонах. Піонером створення оптового продовольчого ринку в Україні став Харків. Харківський оптовий продовольчий ринок одержав статус базового з метою опрацювання типової моделі основних ланок створюваної ринкової мережі розподілу продовольства в Україні.