Особливості вирощування садивного матеріалу Дуба звичайного (Quercus robur) в Харьківській області

УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  САДІВНИЦТВА

       КАФЕДРА  САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА    

 

 

 

 

 

                       КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

 

                                          з дисципліни

     

                   «Декоративні розсадники та насінництво» 

                                           

                                              на тему:

«Особливості  вирощування садивного матеріалу Дуба звичайного

                       (Quercus robur) в Харьківській області»

 

 

                                                                             

                                                                                Студентки______курсу_________групи

                                                                     напряму підготовки 6.090103 лісове і

                                                                                садово-паркове господарство

                                                                                спеціальності садово-паркове господарство

                                                                     _____________________________________

                                                                                 ( Прізвище та ініціали)

                                                                  

                                                                    Керівник:кандидат с.-г. наук Балабак О.А

                                                                                Національна шкала_________________

                                                                                Кількість балів_________Оцінка: ECTS____

                                                                                      

                                                                                           Члени комісії_________ __________________

                                                                                                                     (підпис)    (прізвище та ініціали)

                                                                                                                              ___________ __________________

                                                                                                                      (підпис)     (прізвище та ініціали)

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                        м. Умань – 2012 рік        

                              Завдання для виконання курсового проекту

           з дисципліни «Декоративні розсадники  та насінництво»

 

 

Студент_____________________________________________________

                                                    (прізвище)

 

група__________курс___________

 

 

 

Зміст завдання:

         1. Обгрунтування технології вирощування  садивного матеріалу Дуба звичайного.

          2. Розробка сучасних способів  зберігання, пакування і транспортування  саджанців.

          3. Вивчення агротехнічних заходів  вирощування садивного матеріалу  Дуба звичайного на основі  зеленого живцювання.

          4. Розробка агротехнічних заходів  вирощування садивного матеріалу  із здерев’янілих живців.

          5. Використання біологічно-активних  речовин з метою підвищення  приживлюваності та вкорінення  рослин і живців.

          6. Обгрунтування способів розмноження  декоративних рослин у відкритому  або закритому грунті.

          7. Визначення об’єму щорічного  випуску садивного матеріалу  декоративним розсадником для  озеленення конкретного населеного  пункту.

          8. Особливості дорощування кореневласних  рослин на грядках у відкритому  грунті.

          9. Сучасні методи боротьби зі  шкідниками та хворобами у  відкритому або закритому грунті.

 

 

 

 

 

 

 

Завдання видав____________2012р          _______________(підпис)

 

 

Завдання отримав__________2012р          _______________(підпис)

 

 

 

Дата подання курсового  проекту на кафедру ___________________2012р

                 

                              Зміст курсового проекту

   Вступ

   Розділ 1. Ботанічний опис Дуба звичайного. Опис декоративних форм

вказаного виду (основні  форми та їх декоративні властивості (5-10 форм)).      

     Розділ 2. Загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району діяльності. Призначення, виробнича потужність та організація території розсадника.

     Розділ 3. Основи агротехніки вирощування Дуба звичайного.

      3.1. Способи  розмноження вказаної форми (опис  всіх можливих способів розмноження  з вказанням їх переваг та  недоліків).

      3.2. Опис  технології вирощування вказаної  форми (визначення найбільш доцільного  способу розмноження та розкриття  основних технологічних заходів).

      3.3. Визначення об’єму щорічного випуску садивного матеріалу декоративним розсадником для озеленення конкретного населеного пункту.

      3.4. Розрахунок  площі розмноження і дорощування  дерев і чагарників в розсаднику. Визначення корисної площі посівного відділення.

     Розділ 4. Агротехнічні заходи дорощування садивного матеріалу до товарного ґатунку.

     Розділ 5. Організація й охорона праці в розсаднику.

     Розділ 6. Технологічна карта виробництва садивного матеріалу дуба звичайного.

 

   Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                       

 

 

 

Вступ

За сучасною  термінологією розсадником називають підприємство або його спеціалізовану частину, призначену для вирощування садивного матеріалу деревних та чагарникових порід, який в подальшому використовують для озеленення та садово – паркового будівництва, лісорозведення  і штучного лісовідновлення, створення лісомеліоративних насаджень та закладання плодових садів.

З глибокого минулого людей цікавили питання про розмноження  і вирощування дерев і чагарників. Культура таких рослин як олив, фінікових  пальм, шовковиці та інших плодових і ягідних рослин має, очевидно, такий  же вік, як і історія людства. Перші  мотивовані посадки дерев і чагарників почали проводитись з часів переходу кочівників до осілого способу життя. Здавен відомо, що дерево можна виростити  з насінини, відводка або живця. Ще за часів древніх римлян були розроблені поради з розмноження та пересаджування дерев. Г. І. Редько (1983) цитує такі рекомендації Марка Порція Катона  (ІІІ –  ІІ ст. до н.е.): „Якщо хочеш посіяти  насіння кипарису, то спочатку перекопай  землю. Посів проведи на початку  весни. Підготуй ділянку  шириною  у п’ять ступнів, візьми подрібнений  гній і перемішай його із землею”.  Вперше про штучне  розселення листяних деревних порід  згадується    у  1231  році в газеті   Sachsenspiegel. В середині ХІУ століття  поблизу Нюрнберга і Франкфурта розпочато сіяння насіння шпилькових для заліснення не зайнятих лісом площ. На необхідність створення деревних розсадників вказувалось в лісових інструкціях Німеччини ще в ХУІ столітті. З давніх часів штучне вирощування та садіння дерев знайоме і людям, які жили на території нинішньої Україні. Відомості про перші роботи з створення плодових  садів та садіння дерев з метою захисту житла в Києві датовані ще ХІ століттям. Добре володіли мистецтвом вирощування молодих деревних рослин, в тому числі і лісових порід, монахи багатьох монастирів, а також запорізькі козаки, які були піонерами створення садів та гаїв.   

Становлення розсадництва тісно  пов’язане  з початком штучного розселення деревних рослин людиною на площах, які раніше не були або були зайняті ними,  наприклад, лісом. В становленні деревного  розсадництва можна виділити окремі етапи з характерними ознаками і  методами розселення деревних рослин, властивими для них  недоліками і  перевагами (табл. 1.1.)

 

Етапи становлення  деревного розсадництва

 

Етап становлення  розсадництва	Метод розселення деревних рослин та його ознаки	Переваги	Недоліки
Пряме  використання насіння для розселення деревних і трав’янистих рослин	Розселення шляхом прямого  висіву насіння на засаджувану площу (лісокультурну, присадибну, паркову, тощо)	-	Значна витрата насіння. Низька ефективність його використання за призначенням.
Використання  самосіву (сіянців-дичок) з коренями в грудочці землі	Розселення  сіянцями-дичками  з під намету насаджень та материнських дерев і засаджування ними нових  площ	Можливість заліснення площ з весни до осені. Більш ефективне викорис-   тання садивного матеріалу (СМ). Скорочення термінів досягнення мети садіння	Розкиданість місць заготівлі  садивного матеріалу (СМ). Трудомісткість методу (викопування, транспортування, садіння).
Використання  вирощених в розсадниках сіянців  і саджанців	Розселення деревних рослин садивним матеріалом (сіянцями, саджанцями), вирощеними  на спеціальних площах (розсадниках)	Менша вартість СМ Вища якість СМ. Значно менша трудо-місткість  робіт.	Менша адапто-ваність  СМ   при використанні їх  на площах з грунтово – кліматичними  умовами неадекватними розсаднику

 

 

Сучасний стан виробництва  декоративного садивного матеріалу  та забезпечення ним потреб озеленення в Україні, в значній мірі, визначається новітньою історією квітково-декоративного  розсадництва, яка охоплює період з моменту отримання нею незалежності і до сьогоднішнього дня. Ця історія  має свої корені, свої  характерні особливості та властиві тільки їй риси, а знання її допомагає правильно  оцінити сучасні тенденції і  з більшою вірогідністю прогнозувати майбутнє вітчизняного розсадництва.

Принагідно згадати, що наприкінці 80-х на початку 90-х років минулого століття основними виробниками  садивного матеріалу квітково - декоративних рослин для потреб озеленення і садово-паркового  будівництва України були так  звані міські розсадники зеленбудів великих міст, які були підпорядковані Міністерству житлово-комунального господарства. Більшість їх була створена в 50-ті – 60-ті роки у великих містах сходу  і півдня України : Запоріжжі, Донецьку, Дніпропетровську, Харкові, Миколаєві, Одесі та ін. Загальна площа їх перевищувала 5тис. га, близько половини якої була зайнята декоративними культурами. Площа окремих розсадників сягала понад 450га. Значні обсяги садивного  матеріалу для потреб озеленення вирощували постійні розсадники підприємств  Міністерства лісового господарства України, ботанічних садів, дендропарків та інших  відомств. Загалом функціонувало  понад 200 розсадників, які продукували  садивний матеріал деревних рослин для  озеленення. Приведені дані дозволяють порівняти, в певній мірі, кількісну  характеристику розсадників того часу і сьогодення.

Характерними рисами розсадництва того періоду були:

• розгалуженість мережі державних розсадників, яка охоплювала усі, без винятку, регіони країни;
• сувора вертикальна підпорядкованість підприємств (розсадників);
• плановість  ведення  господарства;
• орієнтація на відносно достатнє бюджетне фінансування  діяльності розсадників.

До цієї характеристики необхідно  додати відносно бідний асортимент  вирощуваних деревних порід і, як правило, одноманітний вид (сортимент) вирощуваного садивного матеріалу, головним чином, саджанці (насіннєві і живцеві) з відкритою кореневою системою.

           Щодо новітньої історії, яка,  в значній мірі, визначає сучасний  стан розсадництва необхідно  відзначити наступне. Суспільно-економічні  зміни, які відбулися після  проголошення незалежності України,  перехід від планового господарювання  до переважання ринкових відносин, спад виробництва майже всіх  без винятку галузей народного  господарства, обмежене фінансування  робіт з державного бюджету,  в т.ч. і робіт з озеленення, призвели до зменшення потреби  у садивному матеріалі і аж  ніяк не сприяли розвитку декоративного  розсадництва, яке сформувалось  на інших засадах, а навпаки,  обумовили суттєве зменшення обсягів його виробництва, послаблення матеріально-технічної бази розсадників, їх переорієнтації та втрати значної армії кваліфікованих фахівців .

В той же час слід згадати, що і в цей  непростий для  розсадництва період в його історії  мали місце і світлі сторінки. Зокрема , на початку і в середині 90-х  років минулого століття окремі розсадники Міністерства лісового господарства України  та інших відомств частку своєї продукції  експортували в Італію, Францію, Німеччину  та ряд інших країн, що дозволяло  їм не тільки підтримувати задовільний стан свого виробництва, а і запозичити передовий зарубіжний досвід.

Відносно різке зростання  потреби у садивному матеріалі  квітково-декоративних рослин з середини 90-х років, яке було  обумовлене збільшенням обсягів робіт з  озеленення в Києві, його околицях та інших великих містах країни, а  також переорієнтація розсадництва на європейські вимоги до якості садивного  матеріалу, його асортименту, застали  зненацька більшість діючих на той  час розсадників і призвело, з  одного боку, до формування  нового бізнесового напрямку , пов’язаного  з імпортуванням квітково-декоративної продукції з Голландії, Німеччини, Польщі та інших країн заходу, а  з іншого - до появи перших приватних  підприємств, ініціаторами створення  яких були, як правило, не прямі фахівці, а  енергійні, ділові, переважно молоді громадяни, які швидше інших оцінили  високу рентабельність і перспективність  цього виду діяльності та  зуміли побачити сприятливі умови для запровадження  власного бізнесу.