Будівництво дороги

1. Будівництво дороги
1. Обгрунтування основних технічних нормативів проектування лісових доріг
1. Характеристика району будівництва

Географічне положення  району будівництва

Район будівництва лісової  дороги розташований в Черкаській області. Із загальної площі Черкаської області (2091,6 тис. га) сільськогосподарські землі складають 1487,5 тис. га, в тому числі сільськогосподарські угіддя  
1451,3 тис. га, з них: рілля - 1271,6 тис. га, перелоги – 8,8 тис. га, багаторічні насадження – 27,1 тис. га, сіножаті – 65,3 тис. га, пасовища – 78,5 тис. га, інші сільськогосподарські землі – 36,2 тис.га (площа сільськогосподарських угідь області, у порівнянні з минулим роком, зменшилась на 0,1 тис. га.).      Землі лісогосподарського призначення займають 338,5 тис. га, з них: полезахисні смуги та інші захисні насадження – 28,8 тис. га (площа земель лісогосподарського призначення, у порівнянні з минулим роком, збільшилася на 0,1 тис. га). З усіх лісів та лісовкритих площ виконують захисну функцію  
318,3 тис. га, для виробництва деревини – 7,9 тис. га, для відпочинку – 1,1 тис. гЗемлі лісогосподарського призначення займають 338,5 тис. га, з них: полезахисні смуги та інші захисні насадження – 28,8 тис. га (площа земель лісогосподарського призначення, у порівнянні з минулим роком, збільшилася на 0,1 тис. га). З усіх лісів та лісовкритих площ виконують захисну функцію  
318,3 тис. га, для виробництва деревини – 7,9 тис. га, для відпочинку – 1,1 тис. г.Згідно дорожньо-кліматичного районування території України дана область відноситься до III зони-зони змінного зволоження [ст. 130 [4]].

Грунтово-геологічні умови

  Місцевий грунт згідно завдання-супісок легкий, який і буде використовуватись при будівництві.

Гідрологічні умови

  Згідно характеру і ступеня зволоження місцевість району будівництва дороги за гідрологічними ознаками віднесена до 3 типу [ст. 130-131 [4]]..Залежно від грунту земляного полотна і кліматичної зони вибираємо найменше підвищення низу дорожнього покриття [ст. 130 табл. 2.5]-0,4.

Основні норми проектування лісових доріг вибираємо відповідно до  виду, типу і категорії дороги для заданого рельєфу місцевості.

Відповідно до завдання мережа лісових доріг складається з  магістралі     IV л категорії і віток,Qр<150 тис.м 3.

Рельєф місцевості належить до рівнинного[відповідно до керівного ухилу ік=48 та ст.35 [4]].

1.1.2. Основні технічні  нормативи проектування дороги

Основні технічні нормативи  магістралі в умовах рівнинного рельєфу зводимо в таблицю 1.1

 

№ п/п	Назва показників	Один. вимір.	Значення показників	Джерело інформації
1	2	3	4	5
1	Тип дороги	–	лісовозна	Завдання п.15
2	Категорія	–	Магістраль IVл	[4]
3	Розрахункова швидкість  руху	км/год	40
4	Кількість смуг руху	–	1	[1], табл.8.1
5	Ширина: проїзної частини земляного полотна  узбіччя	м	3,5 5,5 1,0	[1], табл.8.1
6	Поперечний ухил: проїзної частини земляного полотна узбіччя		50 20 50	[1], табл.8.4
7	Розрахункова відстань видимості: поверхні дороги зустрічного автомобіля	м	75 150	[1], табл. 8,1
8	Найменший радіус кривої в плані	м	60

 

 

 

                                                                        Продовження табл.1.1

1	2	3	4	5
9	Найменший радіус кривої в  поздовжньому профілі: опуклої увігнутої	м	1200 1000	[1], табл. 8.1
10	Найбільший поздовжній ухил на підйомі у вантажному напрямку (керівний ухил)		70	[4], табл. 2.6
11	Найбільший поздовжній ухил на спуску у вантажному напрямку (зрівноважений  ухил)		90
12	Алгебраїчна різниця ухилів, при якій необхідне влаштування  вертикальних кривих		20
13	Найменше підвищення низу дорожнього одягу: над поверхнею землі над рівнем ґрунтових вод	м	0,4 0,6	[4], табл. 2.5

 

1.2.Обгрунтування  розмірів і побудова поперечних профілів земляного полотна

Земляне полотно лісових доріг, яке служить основою для дорожнього покриття будують з місцевих чи привозних грунтів.

                                        В=в+2с

                                       5,5=3,5+2*1

Поперечні профілі земляного полотна на підставі типових профілів [рис. 8.9 [1]]

Для заданого поздовжнього профілю викреслюємо 3 характерні поперечні  профілі:

1.-для насипу висотою до 0,6 м

2.-для насипу висотою  від 0,6 до 1,5 м

3-для насипу висотою більше 1,5 м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3.Розрахунок  профільного об’єму земляних робіт на довжині поздовжнього профілю

Профільний об’єм (м³) земляних робіт визначаємо по ділянках між кожними двома суміжними робочими відмітками, окремо для насипів.

Об’єм (м³) ділянки насипу визначаємо за формулою (рис 1.1)

Рис. 1.2 Схема поперечного  перерізу насипу

,

де L_н – довжина ділянки насипу, м;

а – площа поперечного перерізу зливної призми, м²;

В – ширина земляного полотна, яка для заданих умов становить 5,5 м;

Н_нс – висота серединного перерізу ділянки насипу;

m_нс – середнє значення коефіцієнта укосу насипу;

Н_н1, Н_н2 – висота насипу на кінцях ділянки.

 

де і_пз – поперечний ухил земляного полотна, який для легкого супіску становить 20 % (табл. 1.1)

Отже,

,

де  - коефіцієнти, відповідно, укосу насипу і укосу резерву. Для заданих умов 

Розрахунок об’єму земляних робіт виконують на ЕОМ і зведено                 в табл. 1.2

 

 

 

 

 

Пікет	Плюс	Робочі відмітки, м		Середня робоча відмітка Нср=(Н1+Н2)/2		Коефіцієнт укосу насипу			Площа поперечного перерізу, м2		Відстань, м	Основний обєм,    м3		Додатковий    обєм, м3		Загальний обєм, м3
		насип	виїмка	насип	виїмка	m1	m2	виїмки	насип	виїмка		насип	виїмка	насип	виїмка	насип	виїмка
0	0	0,60	0,00	0,675	0	3	3	0	5,458	0	100	545,8	0,0	0,0	0,0	545,8	0,0
1	0	0,75	0,00
				0,72	0	1,5	1,5	0	5,116	0	100	511,6	0,0	0,0	0,0	511,6	0,0
2	0	0,69	0,00
				0,695	0	1,5	1,5	0	4,925	0	100	492,5	0,0	0,0	0,0	492,5	0,0
3	0	0,70	0,00
				0,65	0	1,5	1,5	0	4,587	0	100	458,7	0,0	0,0	0,0	458,7	0,0
4	0	0,60	0,00
				0,6	0	3	3	0	4,758	0	100	475,8	0,0	0,0	0,0	475,8	0,0
5	0	0,60	0,00
				0,6	0	3	3	0	4,758	0	100	475,8	0,0	0,0	0,0	475,8	0,0
6	0	0,60	0,00
				0,77	0	1,5	1,5	0	5,502	0	100	550,2	0,0	0,0	0,0	550,2	0,0
7	0	0,94	0,00
				0,77	0	3	3	0	6,392	0	100	639,2	0,0	0,0	0,0	639,2	0,0
8	0	0,60	0,00
				0,7	0	1,5	1,5	0	4,963	0	100	496,3	0,0	0,0	0,0	496,3	0,0
9	0	0,80	0,00
				0,715	0	1,5	1,5	0	5,077	0	100	507,7	0,0	0,0	0,0	507,7	0,0
10	0	0,63	0,00
				0,65	0	1,5	1,5	0	4,587	0	100	458,7	0,0	0,0	0,0	458,7	0,0
11	0	0,67	0,00
				0,655	0	1,5	1,5	0	4,624	0	100	462,4	0,0	0,0	0,0	462,4	0,0
12	0	0,64	0,00
				0,635	0	1,5	1,5	0	4,475	0	100	447,5	0,0	0,0	0,0	447,5	0,0
13	0	0,63	0,00
				0,615	0	3	3	0	4,895	0	100	489,5	0,0	0,0	0,0	489,5	0,0
14	0	0,60	0,00
				0,635	0	1,5	1,5	0	4,475	0	100	447,5	0,0	0,0	0,0	447,5	0,0
15	0	0,67	0,00
				0,71	0	1,5	1,5	0	5,039	0	100	503,9	0,0	0,0	0,0	503,9	0,0
16	0	0,75	0,00
				0,71	0	1,5	1,5	0	5,039	0	100	503,9	0,0	0,0	0,0	503,9	0,0
17	0	0,67	0,00
				0,66	0	1,5	1,5	0	4,662	0	100	466,2	0,0	0,0	0,0	466,2	0,0
18	0	0,65	0,00
Всього											1800	8933,2	0,0	0,0	0,0	8933,2	0,0

 

Продовження табл.1.2

 

 

Пікет	Плюс	Робочі відмітки, м		Середня робоча відмітка Нср=(Н1+Н2)/2		Коефіцієнт укосу насипу			Площа поперечного перерізу, м2		Відстань, м	Основний обєм,    м3		Додатковий    обєм, м3		Загальний обєм, м3
		насип	виїмка	насип	виїмка	m1	m2	виїмки	насип	виїмка		насип	виїмка	насип	виїмка	насип	виїмка
18	0	0,65	0,00	0,65	0	1,5	1,5	0	4,587	0	100	458,7	0,0	0,0	0,0	458,7	0,0
19	0	0,65	0,00
				0,64	0	1,5	1,5	0	4,513	0	100	451,3	0,0	0,0	0,0	451,3	0,0
20	0	0,63	0,00
				0,64	0	1,5	1,5	0	4,513	0	100	451,3	0,0	0,0	0,0	451,3	0,0
21	0	0,65	0,00
				0,64	0	1,5	1,5	0	4,513	0	100	451,3	0,0	0,0	0,0	451,3	0,0
22	0	0,63	0,00
				1,04	0	1,5	1,5	0	7,721	0	100	772,1	0,0	26,3	0,0	798,4	0,0
23	0	1,45	0,00
				1,025	0	3	3	0	9,168	0	80	733,4	0,0	0,0	0,0	733,4	0,0
23	80	0,60	0,00
Всього											580	3318,1	0,0	26,3	0,0	3344,4	0,0

 

 

 

1. Обгрунтування конструкції і товщини шарів дорожнього одягу та визначення потреби в дорожньо-будівельних матеріалах

Беручи до уваги невелику інтенсивність руху на лісовій дорозі і наявність в земляному полотні дренуючих грунтів, конструкцію дорожнього одягу приймаємо одношаровою. Поперечний профіль дорожнього одягу приймаємо серповидний, бо ширина узбіччя не перевищує 1 м.

Об’єм (м³) матеріалів в шарах дорожнього одягу визначаємо за формулою

де K_y – коефіцієнт ущільнення матеріалу, величину якого для кам’яних матеріалів приймаємо 1.1  [4, ст. 160];

h – товщина шару дорожнього одягу в м, яка рівна і для підстилаючого шару і для покриття по 17 см;

l – довжина будованої ділянки дороги в м, яка рівна 2380 м (згідно завдання);

а – коефіцієнт, який враховує додаткові витрати матеріалу на покриття узбіч; для прийнятого серповидного поперечного профілю    а = 1,20            [4, ст. 160]

b – ширина проїзної частини, яка рівна 3,5 м (табл. 1.1);

р – питомий вміст матеріалу в шарі дорожнього одягу.

Отже, потрібна кількість  піску

1.5. Встановлення  основних видів та обґрунтування  методів

На будівництві дороги виконують такі дві групи робіт:

• підготівельні;
• основні.

До підготівельних робіт належать:

• відновлення та закріплення траси;
• розрубування просіки;
• корчування пнів;
• розчищення смуги відводу;
• знімання рослинного шару;
• розпушування природнього грунту;
• розбивання земляного полотна;

Основні роботи включають:

• будівництво штучних водопропускних споруд;
• спорудження земляного полотна;
• улаштування дорожнього одягу;

    -     облаштування дороги

Беручи до уваги невеликий  обсяг будівельних робіт проектуємо виконувати їх методом спеціалізованих  і часткових потоків. Часткові потоки плануємо організувати на всіх підготовчих  роботах і на облаштуванні дороги. Спеціалізовані потоки проектуємо на будівництві штучних водопропускних споруд земляного полотна і дорожнього одягу.