Ю́рій Олексі́йович Гага́рін (* 9 березня 1934 — † 27 березня 1968)

Коли стало зрозуміло, що у літака вже мало закінчитися  пальне, в зоні польотів почалися пошуки, які тривали понад 3 години. О 14:50 одному з вертольотів вдалося виявити уламки літака МіГ-15УТИ приблизно за 65 км від аеродрому, в районі села Новоселово, за 18 км від міста Киржача Володимирської області.[14] Вранці наступного дня на гілці знайшли клаптик льотної куртки Гагаріна з талонами на харчування. Згодом виявили гаманець з правами водія і фотографією Корольова.

Для розслідування катастрофи створили Державну комісію, але навіть після багатомісячної роботи сотень фахівців комісія не змогла однозначно пояснити причини трагедії. В результаті звіт комісії засекретили і його деталі відомі тільки зі статей та інтерв'ю окремих її членів. Донині причини і обставини катастрофи нез'ясовані. Існує кілька суперечливих версій події.

Перед польотом в космос Гагарін  склав прощальний лист — на випадок, якщо загине. Цей лист вручили дружині  після його загибелі під Киржачем.

У СРСР був оголошений загальнонаціональний траур. Це був перший випадок в  історії СРСР, коли день жалоби був  оголошений в разі смерті людини, що не був на момент смерті чинним главою держави.

Урни з прахом Гагаріна і Серьогіна замуровані в Кремлівську  стіну.[15]

Офіційна версія[ред. • ред. код]

Створена для розслідування  причин катастрофи Державна комісія  складалася з трьох підкомісій:

з вивчення льотної підготовки екіпажу, перевірки організації та забезпечення польотів 27 березня (льотна підкомісія)

з вивчення та аналізу матеріальної частини літака УТІ МіГ-15 (інженерна  підкомісія)

з оцінки стану льотчиків  до і під час польоту, офіційного впізнання загиблих (медична підкомісія)

Окремо працювала комісія  КДБ, з'ясовувала «по своїй лінії», чи не була катастрофа результатом змови, теракту або злого умислу.

Були зібрані 95% уламків літака і обладнання. З тілами пілотів було складніше — їх розкидало від удару машини об землю, в результаті якого утворилася воронка діаметром 6 м і глибиною 2,7 м. Впізнання обох льотчиків відбулося за окремими фрагментами тіл. Аналіз відбитків стрілок кабінних і наручних годинників Гагаріна показав, що катастрофа сталася о 10:31, тобто через 50-70 секунд після останнього радіообміну з Гагаріним.[16][17]

Офіційні висновки комісії  були такі: екіпаж через зміну повітряної обстановки зробив різкий маневр і зірвався в штопор. Намагаючись вивести машину в горизонтальний політ, пілоти зіткнулися з землею і загинули. Відмов або несправностей техніки не виявили. Хімічний аналіз останків і крові льотчиків сторонніх речовин не виявив.[18]

Комісія КДБ виявила численні порушення наземного персоналу  аеродрому.[ До 50-річного ювілею польоту Гагаріна в космос були так само розсекречені висновки держкомісії про можливі причини його загибелі. Найімовірнішою причиною падіння літака, згідно з даними архіву президента РФ, є різкий маневр ухилення від кулі-зонда, або, що менш імовірно, для запобігання потрапляння у верхній край хмарності. Маневр призвів до потрапляння літака в закритичний режим польоту і падіння