Опіка і піклування в сімейному законодавстві

Опікуни та піклувальники зобов'язані  турбуватися про осіб, які знаходяться  у них під опікою та піклуванням, про створення цим особам необхідних побутових умов, догляду та лікування. Якщо душевно хворий, що знаходиться під опікою, виявляє небезпеку для себе або оточуючих, його опікун повинен повідомити про це до районного (міського) відділу внутрішніх справ для того, щоб направити його до психіатричної лікарні на лікування.

Опікуни та піклувальники мають  право вимагати по суду повернення їм дітей, які знаходяться у них  під опікою та піклуванням, від будь-яких осіб, які утримують у себе дітей  без законних підстав.

Опікуни та піклувальники мають  право розпоряджатися майном підопічних в інтересах останніх.

Як правило, опікун повинен проживати  з підопічним і при здійсненні прав та виконанні обов'язків підопічних укладати угоди від імені і в інтересах підопічних, діючи як його законний представник.

Піклувальники над недієздатними особами надають цим особам допомогу при здійсненні ними своїх прав та виконанні обов'язків, а також охороняють їх від зловживань з боку третіх осіб, а піклувальники над неповнолітніми дають згоду на укладення тих угод, які за законом ці особи не мають права укладати самостійно.

Піклувальники над особами, обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами, дають згоду на укладення цими особами угод і розпорядження майном відповідно до правил, встановлених статтею 15 ЦК України.

Опікун не має права без дозволу  органів опіки та піклування укладати угоди, а піклувальник — давати згоду на їх укладення, якщо вони виходять за межі побутових.

Органи опіки та піклування мають  право, якщо це необхідно для захисту інтересів підопічних, обмежити право кожного з батьків або опікуна (піклувальника) розпоряджатися внеском, зробленим будь-ким на ім'я підопічного (стаття , 145 КпШС України).

Опікун і піклувальник, їх подружжя та близькі родичі не мають права  укладати угоди з підопічним, а також не мають права представляти осіб, які знаходяться під опікою чи піклуванням у них, при укладенні угод або веденні судових справ між підопічними та дружиною опікуна (піклувальника) і їх близькими родичами.

Опікун і піклувальник не мають права виконувати дарування від імені підопічного, а також зобов'язуватися від його імені порукою.

Суми, які належать підопічним у  вигляді пенсій, допомоги, аліментів, інших надходжень або доходів від майна, яке їм належить, переходять у розпорядження опікуна та витрачаються на утримання цих осіб.

Піклувальник має право отримувати зазначені суми та витрачати їх на утримання осіб, які знаходяться на піклуванні, якщо цього вимагають їх інтереси.

Заробітком, стипендією, винагородою, отриманими внаслідок здійснення своїх авторських та винахідницьких прав, неповнолітні віком від 15 до 18 років розпоряджаються самостійно, однак в разі наявності достатніх даних орган опіки та піклування може обмежити їх у праві самостійно розпоряджатися своїми коштами (стаття 147 КпШС України). ...

Обов'язки по опіці та піклуванню виконуються безоплатно, і дії опікунів та піклувальників можуть бути оскаржені будь-якою особою, у тому числі й підопічними, до органу опіки та піклування за місцем проживання підопічного.

Контроль за діяльністю опікунів та піклувальників здійснюється органами опіки та піклування за місцем проживання підопічного. Працівники цих органів періодично відвідують осіб, які знаходяться під опікою та піклуванням, за участю громадськості перевіряють, як виконуються опікуном і піклувальником обов'язки по відношенню до підопічного та догляду за його майном (пункт 43 Правил).

Органи опіки та піклування, а  після припинення опіки та піклування особа, яка знаходиться під опікою чи піклуванням, мають право вимагати від опікуна або піклувальника відшкодування майнової шкоди, заподіяної йому несумлінним або недбалим виконанням опікунських обов'язків (стаття 152 КпШС України).

5. Припинення опіки і піклування

Згідно статті 154 КпШС України опікуни і піклувальники ' можуть бути за їх проханням звільнені від виконання своїх обов'язків, якщо орган опіки та піклування визнає, що дане прохання викликане поважною причиною. Під поважними причинами слід розуміти хворобу опікуна або піклувальника, зміну умов їх життя, тривале відрядження.

Оскільки піклувальник над повнолітньою особою, яка має фізичні недоліки, призначається за проханням останньої, то за його проханням він в будь-який час може бути звільнений від своїх обов'язків.

В силу статті 155 КпШС України органи опіки та піклування, за своєю ініціативою, за клопотанням підопічних, державних або громадських організацій, а також за заявою будь-яких осіб, можуть звільнити опікуна чи піклувальника від виконання покладених на нього обов'язків, коли встановлять, що опікун чи піклувальник не відповідає своєму призначенню або неналежним чином виконує свої обов'язки.

Зловживання опікунськими обов'язками, тобто використання опіки з корисною метою і на шкоду підопічного (наприклад, зайняття житлової площі, використання майна, яке лишилося після смерті батьків) або залишення підопічних без нагляду та необхідної допомоги, тягне за собою кримінальну відповідальність.

Опіка припиняється автоматично з досягненням неповнолітніми 15 років, а також у випадку смерті підопічного.

За рішенням органу опіки та піклування опіка  припиняється: з поверненням неповнолітніх, яким виповнилося 15 років, на виховання батькам; у випадку видужання або значного поліпшення здоров'я особи, яка була визнана недієздатною, і поновлення її судом у дієздатності (стаття 156 КпШС України).

Піклування  припиняється автоматично без спеціального на те рішення органів опіки та піклування з досягненням підопічним 18 років, при вступі неповнолітньої особи в шлюб, внаслідок смерті особи, яка перебувала під піклуванням.

За рішенням органів опіки та піклування піклування припиняється у випадку скасування судом обмеження в дієздатності осіб, які зловживали спиртними напоями або наркотичними засобами, а також, коли відпали причини, які викликали встановлення піклування над особами, які за станом здоров'я не могли самостійно захищати свої права (наприклад, особи вилікувалися від такої хвороби, як сліпота, глухота).

Призначеним опікунам (піклувальникам) для здійснення покладених на них завдань часто  приходиться залишати свої житлові приміщення і проживати біля осіб, опікунами або піклувальниками яких вони є. Для цих випадків законодавством (пункт 4 частини 2 статті 71 Житлового кодексу України) передбачено, що при залишенні своїх квартир у зв'язку з виконанням обов'язків опікуна або піклувальника за ними зберігається житлове приміщення протягом всього часу виконання цих обов'язків. Однак права на житлову площу підопічних опікун або піклувальник не набувають, незалежно від тривалості їх проживання на цій житловій площі.

Використана література:

1. Сімейне право України / За  ред. проф. О.В.Дзери. – К., 1997.