Порядок накладення адміністративних стягнень

Врегульовано  також важливе питання щодо участі особи, яка притягається до відповідальності, в розгляді справи. Справа про адміністративне правопорушення, як правило, розглядається в присутності цієї особи. Лише якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і від неї не надійшло клопотання про його відкладення, справу може бути розглянуто під час відсутності цієї особи. В ряді випадків участь особи, яка притягається до відповідальності, в розгляді справи є обов’язковою (під час розгляду справ про дрібне розкрадання, дрібне хуліганство, злісну непокору тощо), і в разі її ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді цю особу може бути піддано приводу.

В ст.ст.269-274 КУпАП вичерпно дано перелік процесуальних прав та обов’язків інших учасників провадження – потерпілого, законних представників особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, адвоката, свідка, експерта і перекладача.

Так, потерпілому, тобто особі, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, надається  право знайомитися з матеріалами  справи, заявляти клопотання, оскаржувати постанову по справі. Його може бути також опитано як свідка.

Законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники) представляють інтереси особи, що притягається до адміністративної відповідальності, чи потерпілого, які є неповнолітніми або через свої фізичні чи психічні вади не можуть самі здійснювати свої права. Вони мають право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, від імені особи, інтереси якої вони представляють, оскаржувати рішення по справі.

Адвокат чи інший  фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, може знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, за дорученням особи, яка його запросила, і від її імені приносити скарги на рішення по справі. Його  повноваження на участь у розгляді справи посвідчуються відповідним документом, який підтверджує право на надання правової допомоги.

Як свідок у  справі про адміністративне правопорушення може бути викликана будь-яка особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають встановленню по даній справі. Свідок зобов’язаний з’явитися в зазначений час на виклик органу чи посадової особи, який розглядає справу, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.

Експерт призначається  органом (посадовою особою), який розглядає  справу, у разі, коли виникає потреба  в спеціальних знаннях. Він зобов’язаний з’явитися на виклик і дати об’єктивний  висновок у поставлених перед  ним питаннях. Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи, заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку, з дозволу зазначеного органу (посадової особи) ставити особі, яка притягається до відповідальності, потерпілому, свідкам запитання, що стосуються предмета експертизи, бути присутнім при розгляді справи.

Перекладач, який також призначається, в разі необхідності, органом (посадовою особою), що розглядає  справу, зобов’язаний з’явитися на виклик останнього і зробити повно і точно доручений йому переклад.

Розгляд справи закінчується винесенням постанови (виконкоми селищних та сільських рад приймають їх у формі рішення). Постанова остаточно оцінює поведінку особи, яка притягається до відповідальності, встановлює її винність або, навпаки, невинуватість, визначає захід адміністративного впливу.

Відповідно до ст.284 КУпАП постанова по справі може бути трьох видів: про накладення адміністративного стягнення, про застосування до неповнолітніх заходів впливу виховного характеру і про закриття справи. Остання виноситься в разі оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадськості, прокурору, органу попереднього слідства чи дізнання, а також за наявності обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити ряд відомостей та реквізитів. Перш за все зазначаються найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дата розгляду справи, відомості про особу, щодо якої вона розглядалася, викладаються обставини, встановлені під час розгляду справи, зазначаються нормативний акт (стаття КУпАП), який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, та прийняте по справі рішення.

В разі необхідності в постанові відображається рішення  про відшкодування винним майнової шкоди, а також вирішення питання  щодо вилучених речей і документів. Будь-яка постанова повинна містити  вказівку на порядок і строк її оскарження.

Якщо справа розглядається одноособово посадовою особою, вона повинна бути нею підписана. Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів його членів, присутніх на засіданні і підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

Постанова, відповідно до ст.285 КУпАП, оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається під розписку або висилається особі, щодо якої її винесено, а також потерпілому на його прохання. [2, с. 205]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Отже, можна зробити  наступні висновки:

Усі існуючі види адміністративних стягнень тісно пов'язані між  собою й утворюють єдину систему. Їх насамперед об'єднує загальна мета: захист правопорядку, виховання осіб, що учинили адміністративні проступки, у дусі дотримання законів, а також попередження вчинення нових проступків як самими правопорушниками, так і іншими особами.

Кожне стягнення є  покаранням, мірою відповідальності, призначеної за проступки, а застосування будь-якого стягнення означає  настання адміністративної відповідальності і тягне для винного несприятливі юридичні наслідки.

Адміністративні стягнення, як правило, полягають в позбавленні  або обмеженні прав чи благ.

Адміністративні стягнення  накладаються компетентними органами і посадовими особами шляхом видання спеціальних індивідуальних актів управління, що мають примусовий характер. Примусовий вплив повинен бути справедливим, відповідати характеру проступку й особи правопорушника. Його тяжкість залежить від тяжкості проступку.

Стягнення також можуть бути разовими, одномоментними (конфіскація, попередження, штраф) і тривалими, розтягнутими в часі (арешт, позбавлення прав, громадські роботи, виправні роботи).

Стягнення за адміністративне  правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом “Про адміністративні правопорушення” та іншими законами України.

При накладенні стягнення  враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують  і обтяжують відповідальність

При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень  адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Строк адміністративного  арешту обчислюється добами, виправних  робіт - місяцями або днями, позбавлення  спеціального права - роками, місяцями або днями.

Адміністративне стягнення  може бути накладено не пізніш як через  два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - К., 2012

2. Подлієв С.Д., Адміністративна відповідальність в Україні, Курс лекцій. – О.: Юридична література, 2008

3. Авер'янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні / В.Б. Авер'янов ; НАН Укр. : Ін-т держави ім.Корецького.- К. : ІнЮре, 1997.- 48с.

4. Административное право Украины : учебное пособие / под ред. Ю.П. Битяк, В.В. Зуй.-Х., 1999.- 224с.

5. Адміністративне право України : підручник для юридичних вузів і фак. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін . ; за ред. Ю.П. Битяка.- X., 2000.- 520с.

6. Ківалов С. В. Адміністративне право України : навчально-методичний посібник / С.В. Ківалов, Л.Р. Біла.- Одеса : Юридична література, 2002.- 312с.

7. Андрійко О.Ф. Державний контроль у сфері виконавчої влади / О.Ф. Андрійко.- К., 1999.- 45с.

8. Бандурка О.М. Адміністративний процес : підручник для вищих навч. закл. / О.М. Бандурка, М.М. Тищенко.- К., 2002.- 288с.

9. Битяк Ю.П. Адміністративне право України : конспект лекцій / Ю.П. Битяк, В.В. Зуй.- X., 1996.- 160с.

10. Ващенко С. В. Адміністративна відповідальність : навч. посібник / С.В. Ващенко, В.Г. Поліщук.- Запоріжжя, 2001.- 142с.

11. Ващенко С. В. Провадження по виконанню постанов про накладення адміністративних стягнень : навч. посібник / С. В . Ващенко, В. Г. Поліщук.- Запоріжжя, 2000.- 72с.

12. Волинка К.Г. Теорія держави і права : навч. посібник / К.Г. Волинка.- К., 2003.- 240с.

13. Голосніченко І.П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття) / І.П. Голосніченко.- К., 1998.- 98с .

14. Гончарук С. Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України : навч. посібник / С.Т. Гончарук.- К., 1996.- 67с.

15. Гончарук С.Т. Суб'єкти адміністративного права України : навч. посібник / С.Т. Гончарук.-К., 1998.- 112с .

16. Коваль Л. Адміністративне право України / Л.Коваль.- К., 1994.- 208с.

17. Колпаков В. К. Адміністративне право України / В. К. Колпаков.- К., 1999.- 736с.

18. Рішенням Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 р. у справі за конституційним зверненням громадянина Солдатова Г.І. щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України, статті 44 КПК України, статей 268, 271 КУпАП України (справа про право вільного вибору захисника) http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-00)