Аналіз показників прибутковості та рентабельності підприємства

Мета аналізу фінансових результатів – визначити повноту та якість їх отримання, оцінку динаміки абсолютних і відносних показників, з’ясувати спрямованість, ступінь впливу факторів на зміну прибутку і рентабельності, визначити можливі резерви його зростання.

Основними завданнями аналізу фінансових результатів діяльності підприємства є:

1. вивчення можливостей одержання прибутку відповідного до наявного ресурсного потенціалу підприємства і кон’юктури ринку;
2. здійснення системного контролю за процесом формування прибутку і зміною його динаміки;
3. визначення впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на фінансові результати діяльності підприємства;
4. вивчення напрямків і тенденцій розподілу прибутку;
5. розрахунок і оцінка показників рентабельності;
6. вироблення рекомендацій, спрямованих на мобілізацію виявлених резервів зростання прибутку і рентабельності;
7. вивчення особливостей, складу і динаміки фінансових результатів підприємства;
8. загальна оцінка виконання плану;
9. визначення відхилення фактичного прибутку від передбаченого плану, вивчення динаміки зміни прибутку за кілька звітних періодів.

Основними джерелами аналітичної інформації є плани економічного та соціального розвитку, фінансовий план (розрахунковий баланс доходів і витрат),бізнес-план, дані бухгалтерського обліку за розрахунками результатів діяльності, показники фінансової звітності ф. №1 «Баланс», ф. №2 «Звіт про фінансові результати», ф. №3 «Звіт про рух грошових коштів», ф. №4 «Звіт про власний капітал», ф. №5 «Примітки до річної фінансової звітності», дані статистичної звітності, «Звіт про випуск, реалізацію та обсяг цінних паперів», показники внутрішньої управлінської звітності, декларація про прибуток підприємства, матеріали маркетингових досліджень[17, 38-39].

 

2. Аналіз показників прибутковості та рентабельності підприємства

У фінансовому аналізі використовують різні показники рентабельності. Усі вони відносні й показують, скільки одиниць прибутку отримують на одиницю реалізованої продукції. Інакше кажучи, при визначенні показників рентабельності в чисельнику завжди буде прибуток. На рівень показників рентабельності, які є узагальнюючими, впливає багато чинників, що відбивають різні аспекти діяльності підприємства. Регулюючи розмір чинників з урахування їх взаємозв’язку, можна досягти бажаного рівня рентабельності.

Отже, усі показники рентабельності можна розділити на 4 основні групи:

1. показники рентабельності щодо реалізації;
2. показники рентабельності щодо активів;
3. показники рентабельності щодо власного капіталу і зобов’язань;
4. показники рентабельності витрат і прибутку.
1. Показники рентабельності щодо реалізації:
1. Рентабельність за валовим прибутком – визначається як відношення суми валового прибутку до чистої виручки від реалізації продукції у відсотках.

 

                                (2.1.)

 

2. Рентабельність за операційним прибутком – визначається шляхом відношення суми операційного прибутку до чистої виручки від реалізації продукції у відсотках.

 

                                  (2.2.)

 

3. Рентабельність за чистим прибутком – відношення суми чистого прибутку до чистої виручки від реалізації продукції у відсотках.

 

                                  (2.3.)

 

2. Показники рентабельності щодо активів:
1. Рентабельність активів – відношення суми чистого прибутку до середньорічної вартості майна підприємства у відсотках.

 

                                   (2.4.)

 

2. Термін окупності активів – відношення 100% до рентабельності активів. Показує за який термін окупляться всі активи підприємства, враховуючи досягнутий рівень рентабельності за період, що аналізується.

 

                                          (2.5.)

 

3. Рентабельність необоротних активів – відношення суми чистого прибутку до середньорічної вартості необоротних активів підприємства у відсотках.

 

                            (2.6.)

 

4. Термін окупності необоротних активів – відношення 100% до рентабельності необоротних активів. Показує за який термін окупляться всі необоротні активи підприємства, враховуючи досягнутий рівень рентабельності за період, що аналізується.

 

                                         (2.7.)

 

5. Рентабельність оборотних активів – відношення суми чистого прибутку до середньорічної вартості оборотних активів підприємства у відсотках.

 

                              (2.8.)

 

6. Термін окупності оборотних активів – відношення 100% до рентабельності оборотних активів. Показує за який термін окупляться всі оборотні активи підприємства, враховуючи досягнутий рівень рентабельності за період, що аналізується[2, 142-143].

 

                                           (2.9.)

 

3. Показники рентабельності щодо власного капіталу і зобов’язань:
1. Рентабельність власного капіталу – відношення суми чистого прибутку до середньорічної вартості власного капіталу підприємства у відсотках.

 

                                   (2.10.)

 

2. Термін окупності власного капіталу – відношення 100% до рентабельності власного капіталу. Показує за який термін окупиться власний капітал підприємства, враховуючи досягнутий рівень рентабельності за період, що аналізується.

 

                                               (2.11.)

 

3. Рентабельність позикового капіталу – відношення суми чистого прибутку до середньорічної вартості позикового капіталу підприємства у відсотках.

 

                                 (2.12.)

 

4. Термін окупності позикового капіталу – відношення 100% до рентабельності позикового капіталу. Показує за який термін окупиться позиковий капітал підприємства, враховуючи досягнутий рівень рентабельності за період, що аналізується.

 

                                             (2.13.)

 

5. Рентабельність капіталу – відношення суми чистого прибутку до середньорічної вартості капіталу підприємства у відсотках.

 

                                   (2.14.)

 

6. Термін окупності капіталу – відношення 100%  до рентабельності капіталу. Показує за який термін окупиться капітал підприємства, враховуючи досягнутий рівень рентабельності за період, що аналізується[20, 452].

 

                                             (2.15.)

 

4. Показники рентабельності витрат і продажу:
1. Рентабельність продукції за валовим прибутком – відношення суми валового прибутку до собівартості реалізованої продукції у відсотках.
2. Рентабельність витрат діяльності – відношення загальної суми прибутку від звичайної діяльності до суми всіх витрат від звичайної діяльності.

 

                                          (2.16.)

 

3. Коефіцієнт адміністративних витрат – відношення суми адміністративних витрат до собівартості реалізованої продукції.

 

                                                         (2.17.)

 

4. Коефіцієнт витрат на збут – відношення суми витрат на збут до собівартості реалізованої продукції.

 

                                                        (2.18.)

 

5. Рентабельність окремих видів продукції – відношення різниці ціни одиниці продукції і собівартості одиниці продукції і собівартості одиниці продукції у відсотках.

Показники рентабельності більш повно, ніж прибуток відображають результати діяльності підприємства; вони використовуються як інструменти інвестиційної, цінової політики[5, 165].

 

 

 

 

 

 

3. Аналіз рентабельності продукції

Якщо сума прибутку показує абсолютний ефект від діяльності, то рентабельність характеризує міру цієї ефективності, тобто відносний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що виробляється. У загальній формі рентабельність розраховують як відношення прибутку до витрат чи застосованих ресурсів (капіталу).

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво. Передусім обчислюється рентабельність усієї реалізованої продукції як відношення валового прибутку від реалізації до собівартості реалізованої продукції. Рентабельність продукції можна розрахувати також відношенням прибутку до обсягу реалізованої продукції. В такому вигляді цей показник більше застосовується в зарубіжній практиці.

Рентабельність окремих видів продукції обчислюється за формулою:

 

                                             (3.1.)

 

6. Де Ri – рентабельність і-го виду продукції, %; Ці, Сі – відповідно ціна і собівартість і-го виду продукції. Відношення різниці ціни одиниці продукції і собівартості одиниці продукції і собівартості одиниці продукції у відсотках.

Також можна розрахувати рентабельність продукції за валовим прибутком – відношення суми валового прибутку до собівартості реалізованої продукції у відсотках.

 

                                             (3.2.)

 

У багатономенклатурному виробництві у процесі аналізу рентабельності виробів слід застосовувати спосіб групувань. Насамперед усі вироби групують за ознакою, рентабельна чи нерентабельна продукція. При цьому кількість нерентабельних видів продукції, розраховують частку у відсотках до загальної кількості виробів, а також їхню частку в обсязі реалізованої продукції. Треба також визначати чи є серед нерентабельних виробів такі, що входять до складу найважливіших профільних видів продукції, чи є нові перспективні вироби[6, 43].

Дуже важливо здійснити групування продукції, що виробляється, за рівнем рентабельності: вироби з низькою рентабельністю, з середньою або нормальною, або вироби високорентабельні. При цьому варто дати оцінку частки кожної групи в загальному обсязі реалізації.

Наступним кроком є здійснення групування виробів за ознакою ступеня та напряму зміни рентабельності порівняно з попереднім періодом. При цьому визначають кількість виробів, рентабельність яких помітно зросла, суттєво не змінилась або знизилась.

Групування виробів за названими та іншими ознаками дає змогу краще зрозуміти існуючі проблеми та визначити напрями збільшення прибутковості виробництва. При цьому потрібно враховувати дію на рентабельність продукції таких чинників, як: зміну ринкових цін на продукцію даного підприємства; зміну податку на додану вартість; зміну рівня собівартості виробу з усіма факторами, які впливають на неї.