Аналіз шляхів удосконалення фінансової політики в Україні

Амет-Устаева  Есміра

МВ-11-2

АНАЛІЗ ШЛЯХІВ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

Актуальність теми. Початок нового тисячоліття в Україні ознаменований позитивними змінами в економіці. Перш за все йдеться про перехід від падіння і стагнації до періоду стійкого зростання і високих темпів приросту виробництва. За останні роки спостерігаємо суттєві позитивні зрушення у соціально-економічному розвитку держави, хоча підвищення життєвого рівня населення не є адекватним до проголошуваних урядом темпів розвитку економіки.

В Україні бюджетна політика економічного зростання є основою розвитку держави, зростання добробуту населення, утвердження нових соціальних стандартів. Бюджетна політика завжди була важливим знаряддям впливу на розвиток економіки  і соціальної сфери. З її допомогою  держава, розподіляючи і перерозподіляючи валовий внутрішній продукт, здійснює вплив на формування структури виробництва, результати господарювання, проведення соціальних перетворень.

Однак, фінансова політика держави  не була стійкою через часті зміни  урядів. Пошуки оптимальної величини і кількості податків та податкових платежів тривають до сьогоднішнього дня. Як реакція на надмірну кількість  податків і високі податкові ставки – в країні розвинувся могутній тіньовий сектор економіки. Недосконалість фінансового механізму України, зумовлена тим, що Верховна Рада України  до цього часу не спромоглася прийняти Податковий кодекс, хоча він давно  вже пройшов перше і друге  читання (відповідно 13 липня 2000 р. і 29 листопада 2001 р.).

Отже, фінансовий механізм організації  економіки України потребує подальшого удосконалення з урахуванням  потреб інтеграційних процесів. Йдеться  не лише про потребу змінювати  способи реалізації основних засад  цього механізму у практичній діяльності, але й про потребу теоретичних узагальнень з даної проблематики відповідно до заново поставлених запитів практики.

Аналіз наявних розробок та виділення  невирішених питань.

Розв'язання завдань, передбачених фінансовою політикою, вимагає значних фінансових ресурсів. А для реалізації окремих з них необхідна допомога світового співтовариства . Водночас економічне становище в країні стабілізується. Спостерігається стабілізація національної валюти, передбачається зменшення податкового тиску за рахунок зниження окремих ставок податку на прибуток з 30% до 25%, зменшення податкового обкладання фізичних осіб прибутковим податком, дискусійним є питання зниження ставок інших податків. Одночасно передбачається розширення бази оподаткування за рахунок зменшення кількості пільг та введення нових податків, зокрема податку на нерухомість. Загалом забезпечення фінансовими ресурсами потреб суспільства вимагає ефективного і раціонального ведення господарської діяльності незалежно від форми власності та виду діяльності [4].

Мета дослідження. Дослідити проблеми фінансової політики України, розглянути напрями формування й удосконалення сучасної моделі бюджетної політики.

Основний матеріал дослідження. З проголошенням незалежності України починається новий етап державотворення, формування власної національної політики і розвитку суспільно-економічних відносин.

Фінансова система, явище об’єктивне. Це зумовлено тим, що фінансова систем виникла з появою держави і  нерозривно пов’язана з її функціонуванням. В Україні на шляху до ринкового  типу фінансової системи накопичилося багато проблем, а саме: відсутність  системного підходу до реструктуризації фінансової системи, надто повільний  темп реформ, нечітка визначеність з конкретним напрямом реформ, відсутня стратегія і тактика, відсутність  ефективності функціонування фінансової системи [3].

Фінансова політика має бути жорстокою, але  справедливою і активною, і повинна  стимулювати економічне зростання, захищати національні інтереси та бути привабливою для суб’єктів іноземних  країн. Фінансова політика повинна  весь час коригуватися відповідно до ситуації та вдосконалюватися. Держава

повинна знайти оптимальний підхід до реструктуризації, керувати розвитком і забезпечувати  стабільність всієї системи. Нині ситуація ускладнюється різким зростанням цін  на товари і послуги, видачею заборгованостей  населенню, що стало причиною чергової інфляції. Очевидно, що за умови вибору оптимальної стратегії й тактики  перетворення економічних відносин не може не супроводжуватися падінням виробництва. Високе зростання цін  – феномен, що властивий багатьом країнам у період економічних  і політичних ускладнень.

Негативним  явищем є відсутність чіткої політики вищих органів влади, складна  політична ситуація, зміна керуючих та посадових осіб.

Одним із найболючіших питань є пошук  шляхів збалансування фінансової системи. На загальнодержавному рівні уже  робилися спроби у частині затвердження та виконання бюджету , хоча вони приводили  лише до формальної відповідності, а  на практиці – дефіцит та зростання  державного боргу. На регіональному  рівні ситуація також складається  не найкраще, оскільки в різних регіонах дохідна та видаткова частини  не співпадають. Звітність та подання  інформації до реєстру банками не має досконалих механізмів оперативності  і прозорості, це зумовлює високий  рівень несприятливого вибору і морального ризику, що впливає на розвиток фінансової системи.

Отже, на розвиток фінансової системи  впливає чимало факторів, які потрібно вирішувати, щоб не допустити застою і кризових явищ. По – перше – налагодити функціонування грошової, кредитної, банківської систем. По –друге – всі сфери фінансів і їх ланок, діяльність органів та інститутів, які функціонують в сфері фінансів необхідно вдосконалити. Стратегія і тактика реформування фінансів має полягати у поступовій реструктуризації, яка передбачатиме подальшу трансформацію [1]. Слід звернути більше уваги на проблеми економічного розвитку та зростання, розробці законодавчо-нормативної бази. Єдиним способом збалансування фінансової системи є застосування системи міжбюджетних розрахунків, хоча в деяких випадках він неефективний [2].

Проведенню  ефективної фінансової політики значною  мірою шкодить  непослідовність  у реформуванні податкової системи, її нестабільність. Перші кроки реформування податкової системи зроблені. Але  назвати  їх вдалими навряд чи можна. Робота з формування податкової політики ще попереду, її необхідно завершити  якомога швидше.

Необхідно здійснювати стимулювання підприємницької  та інвестиційної  діяльності у сферах, передбачених програмами структурної  перебудови і промислової політики. Одночасно  не допускати надання  пільг у  процесі оподаткування  окремим  суб’єктам підприємницької  діяльності.

Реформування  податкової системи  і розробка ефективного  податкового  законодавства –  це перше, що необхідно  зробити уже  найближчим часом.

Основними пріоритетами фінансової політики України  слід вважати:

1. посилення контролю за раціональним і ефективним витраченням коштів бюджетів усіх рівнів з метою скорочення бюджетного дефіциту і призупинення інфляційних процесів у державі;
2. посилення контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємницьких структур усіх форм власності і в першу чергу державного сектора економіки, для чого розробити відповідні законодавчі акти;
3. фінансування із бюджету тільки під державні програми і державні замовлення;
4. продовження роботи із зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування і забезпечення фінансової незалежності;
5. впровадження укрупнених фінансових норм витрат на фінансування освіти, охорони здоров’я, культури, підготовки кадрів та інших витрат;
6. розробка та обґрунтування принципів державної політики доходів для бюджетів різних рівнів;
7. розширення кола учасників ринку державних цінних паперів із метою збільшення неемісійних джерел покриття дефіциту бюджету;
8. завершення процесу доведення рівня оплати житлово-комунальних та інших послуг населенню до їх фактичної вартості;
9. забезпечення повного і своєчасного погашення зовнішнього і внутрішнього державного боргу та його обслуговування;
10. створити сприятливі умови для залучення в національну економіку іноземного капіталу, віддаючи перевагу прямим закордонним інвестиціям[1].

Таким чином, мета, яку необхідно  досягти в Україні на основі оптимізації  фінансової політики має бути окреслена  максимально чітко. Це – комплексний  вплив всіх її складових на розвиток реального сектора національної економіки. Проведення ефективної та узгодженої грошово-кредитної і фіскальної політики має стати запорукою  досягнення сталого економічного зростання  в Україні.

Висновки. Таким чином, першочерговим завданням розвитку фінансової системи в Україні є нарощування фінансового потенціалу банківської системи, створити групу потужних банків, зменшити податковий тиск, упорядкувати фінансові потоки, розпочати структурно-інституційні перетворення банківської системи, ефективну реорганізацію підприємств. На це повинні бути спрямовані всі зусилля органів законодавчої та виконавчої влади [3].

В умовах нестабільності соціально-економічного розвитку роль держави в розподільчих процесах має зростати. За усі роки незалежності України продовжується  тенденція до зниження рівня одержавлення ВВП.

Бюджетна реформа повинна охоплювати сферу податкової, бюджетної та грошово-кредитної  політики, а також структурної  політики в економіці, соціальній сфері  й державному управлінні. Стан реформування цих сфер безпосередньо впливає  на стан державних фінансів.

Важливим завданням бюджетної  політики у сфері розвитку економіки  є створення умов для активізації  інвестиційної активності. Це стосується, насамперед, збільшення обсягу інвестиційної  діяльності держави, а також недержавних  вітчизняних та зарубіжних інвесторів. Ще одне завдання, яке потребує вирішення, – запровадження в Україні  середньострокового бюджетного планування, що дасть змогу складати реальніші  плани інвестиційної діяльності держави з розподілом за ними відповідних  ресурсів для повного забезпечення їх реалізації. Розробка та прийняття таких планів є переходом до вищого ступеня бюджетного планування, тому вона потребує детального обґрунтування та узгодження середньострокових планів із поточними [3].

Фінансова політика держави має  бути побудована таким чином, щоб  її складові елементи – бюджетна, податкова, грошово-кредитна політики сприяли  підвищенню ефективності господарської  діяльності кожного підприємства, створювали для нього можливість виконувати плани виробничого та науково-технічного розвитку, соціальні програми.

Науково обґрунтована фінансова політика держави, продумане використання податкових, інвестиційних і цінових механізмів для стимулювання розвитку продуктивних сил сприятиме прискореному виходу економіки з структурної кризи, стабільному нарощуванню виробництва  промислової і сільськогосподарської  продукції, збільшенню дохідності підприємств  і надходженню коштів до державного бюджету .

Список використаної літератури

1. Лисяк  Л.В. Бюджетна політика у системі державного регулювання соціально-економічного розвитку України: монографія / Л.В. Лисяк. – К.: АФУ, 2009. – 600 с.
2. Піхоцький В.Ф. Ефективність бюджетної політики як інструмент соціально-економічного розвитку України / В.Ф. Піхоцький // Фінанси України. – 2010. – № 3. – С. 30-37.
3. Сергієнко Л.К. Вплив бюджетно-податкової політики на соціально-економічний розвиток держави / Л.К. Сергієнко // Вісник ЖДТУ. – 2010. – №3. – С. 54-58.
4. Фінансова політика України в сучасних умовах господарювання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу - http://kopiyka.org.ua/?p=227