Теоретичні основи підвищення конкурентоспроможності в сучасних економічних умовах

Теоретичні основи підвищення конкурентоспроможності в  сучасних економічних умовах

В умовах економічної глобалізації та інтернаціоналізації вагомого значення набуває посилення конкуренції  країн на світових ринках.В останні роки концепція конкурентоспроможності стала парадигмою економічного розвитку. Конкурентоспроможність захоплює свідомість як обмеження і проблеми, пов'язані з глобальною конкуренцією, в той час, коли ефективні дії уряду стримується бюджетними обмеженнями і приватний сектор стикається з серйозними бар'єрами для конкуренції на внутрішньому та міжнародному ринках.

Дотепер не існує теорії конкурентоспроможності як цілісного  і системного знання. Діапазон визначень  конкурентоспроможності є надзвичайно  широким – від ототожнювання  з іншими поняттями (ефективність, продуктивність, якість тощо) до ідеологічно орієнтованих дискусів.

Національна конкурентоспроможність вважається особливо важливо для  невеликих відкритих економік, які  залежать від торгівлі, і, як правило  прямі іноземні інвестиції , щоб  забезпечити в масштабах, необхідних для підвищення продуктивності управляти  зростанням рівня життя населення. Ірландський Національна рада з  конкурентоспроможності використовує конкурентоспроможності Піраміда структури  для спрощення фактори, що впливають  на національну конкурентоспроможність. Це відрізняє, зокрема, між політикою  входів по відношенню до бізнес-середовищі, фізичної інфраструктури та інфраструктури знань та істотні умови конкурентоспроможності, що хороші входи політики створення, в тому числі бізнес-показники  ефективності, продуктивності робочої  сили та цін / витрат для бізнесу. Конкурентоспроможність є важливим для будь-якої економіки, яка повинна спиратися на міжнародну торгівлю, щоб збалансувати імпорт енергоносіїв і сировини. 

Україна займає вагоме місце  в світовій економіці з погляду  на її ресурсний потенціал і кадрові  можливості. В умовах ринкової економіки  в України виникла потреба  в підготовці кадрів і спеціалістів широкого профілю ,на сьогоднішній день Український ринок праці потребує висококваліфікованих кадрів у всіх сферах діяльності. На даний час Україна не може забезпечити свої громадян високим рівнем життя хоча має на це все усі необхідні ресурси. Тому Україна мусить зайнятися таким актуальним питанням як розвиток і конкурентоспроможність держави найблищим часом щоб досягти у цьому питанні високих результатів.

У світовій практиці питанням конкурентоспроможності займалися  такі видатні вчені як , Л. Саммерс, Дж. Харт, Е. Хекшер П. Кругман, С. Ліндер, Б. Олін. За останній період цим питання також займалися і українські вче

Я. Базилюк, О. Білорус, Б. Буркинський, М. Делягін, Я. Жаліло, В. Іноземцев, Б. Кузик, Д. Лук’яненко, С. Меншиков, І. Спиридонов, С. Соколенко, Р. Фатхутдінов, Т. Циганкова, Ю. Яковець та ін.

Впровадження певних систем конкурентностпроможності дає різним галузям української економіки поштовх для розвитку та  покращення послуг.

В ринковій системі конкурентоспроможність є одніє з головних категорій оскільки вона охоплює і наукову освітню базу ,виробничі і маркетингові дослідження.

У процесі інтеграції економіка  країни стає на новий рівень,але  для належної конкурентоспроможності держава повинна підтримувати своїх  товаровиробників допомагати їм виходити на новий рівень. Але в наш час  держава фактично не переймається цим  питанням і тим робить крок назад у економіці замість того щоб підтримати виробників допомогти їм на перший період .

Основа конкурентоспроможності знаходиться у процесі виробництва,

залежить від його прогресу і вдосконалення. Разом з тим у сучасних умовах конкуренція діє і на стадії розподілу, обміну, споживання і проявляється як конкуренція товарів і послуг, капіталів, робочої сили, кредитних ресурсів, валюти, інформації, прав інтелектуальної власності. У зв’язки з цим вона допомагає фірмам переходити на вищі рівні технологій і тим може дозволити конкурувати із іншими країнами.

Конкурентноспроможність можна розглядати як багаторівневу структуру оскільки її ефективність залежить від усіх видів діяльності,тому потрібно щоб усі сектори(держава ,підприємства та ін..)працювали ефективно і злагоджено .

На даний час перевагою  України є те що її товар продається по нижчим цінам ніж в інших  країнах,це допомагає України залишатися на плаву. Проте такі фактори не допоможуть України вийти у лідери але й навпаки можуть її нашкодити,тому держава повинна зробити усе можливе для того щоб наші підприємства входили на новий рівень.

На даний момент  Україна  знаходиться фактично серед останніх країн по конкурентоспроможності хоча має досить великий потенціал  як ресурсний так і людський для  того шоб вирватися в лідери але для цього потрібна допомога уряду і влади. Потрібно розробити стимулювальні заходи для того щоб підприємства почали виробляти якісну і конкурентоспроможну продукцію.

Влада повинна торгівельні  зв’язки для того щоб просувати  українську продукцію на ринок,щоб  вона була якісна .Потрібно розробити також заохочувальні заходи для покупців щоб її було вигідно купляти українську продукцію .

Встановлення і відродження  української економіки неможливе  без співпраці з світовою економікою. Україна повинна показати світу  що не леше галузі сільськогосподарської сировини і важкої промисловості є авторитетними в країні ай інші галузі також заслуговують уваги. В Україні також є чудовий людський потенціал який може бути конкурентоспроможний, також потрібно розвивати інформаційну галузь яка зараз є дуже популярна на ринку .

Тобто основним завданням  держави повинно стати стимулювання створення інформаційного суспільства, в якому головною продукцією повинні стати інформація та знання.

Для цього необхідно, передусім, створити сприятливий інвестиційний

клімат, оскільки українська економіка потребує значних капіталовкладень,вдосконалити законодавчу базу в сфері права власності, реформувати бюджетну та податкові системи і збільшити видатки на розвиток науки і інформатизацію суспільства.