Вентиляция промышленого здания

 

На основі розрахунків складаємо  таблицю повітряно-теплового балансу  – таблиця 10.2.

 

 

 

 

Таблиця 10.2 – Повітряно-тепловий баланс	Припливна вентиля вен, м3/год	Кп		12	15,9	15,9	15,9	12,6	9,4	9,4	12,2	10,4	10,4
		∑		17	22667	22667	22667	45145	33637	33542	46122	39467	39467
		Загальнооб.	мех.	16	16571	16571	16571	18000	12246	12199	40026	33371	33317
			прир.	15	-	-	-	18000	12246	12199	-	-	-
		Місцева	мех.	14	6096	6096	6096	9144	9144	9144	6096	6096	6096
			прир.	13	-	-	-	-	-	-	-	-	-
	Витяжна вентиляція, м3/год	Кв		12	15,9	15,9	15,9	12,6	9,4	9,4	12,2	10,4	10,4
		∑		11	22667	22667	22667	45145	33637	33542	46122	39467	39467
		Загальнооб.	мех.	10	12227	12227	12227	17912	12158	12102	9142	2487	2487
			прир.	9	-	-	-	17912	12158	12102	-	-	-
		Місцева	мех.	8	8640	8640	8640	3840	3840	3840	5380	5380	5380
			прир.	7	1800	1800	1800	5480	5480	5480	31600	31600	31600
	Qнад, Вт			6	26110	-	-	137006	100022	56867	9142	1112	-
	tр.з., °С			5	29	18	18	29	19	19	29	19	19
	tз, °С			4	26,3	8	-15	26,3	8	-15	26,3	8	-15
	Період			3	Т	П	Х	Т	П	Х	Т	П	Х
	Vр, м3			2	1425			3585			3786
	№ від.			1	I			II			III

 

11 Вибір системи  опалення

 

Джерелом тепла є автономна котельна, яка забезпечує теплом всю будівлю. У якості опалювальних приладів приймаємо регістри. Приймаємо горизонтальну двотрубну систему опалення.

У відділенні ІІнадмірні надлишки тепла, тому передбачається тільки чергове опалення, що забезпечуватиме температуру +5 ⁰С. Чергове опалення компенсує втрати теплоти через огороджуючі конструкції та на інфільтрацію в той час, коли припиняється технологічний процес.

У відділенні І і ІІ у холодний період спостерігаються нестатки теплоти, тому приймається водяне опалення з опалювальними приладами - регістрами. За відсутністю технологічного процесу запускається чергове опалення.

 

12 Розрахунок  системи аспірації

 

Система аспірації проектується для  видалення запиленого повітря від  обладнання, що працює, за допомогою  місцевих відсмоктувачів.

У системі аспірації передбачається установка пиловловлювача для очищення повітря від пилу перед викидом  в атмосферу.

Система В1 проектується для видалення  металевого пилу і стружок від шліфувальних та заточних станків в першому відділенні.

Аеродинамічний розрахунок повітропроводіввиконуєтьсяза методом динамічного тиску.

Втрати тиску на ділянці  визначаються за формулою:

, (12.1)

де   - відношення коефіцієнта опору тертя за діаметром повітропровода (приймається за табл. 12.58 [4]);

- сума коефіцієнтів місцевих опорів на ділянці, приймається згідно з розділом 12[4];

l – довжина ділянки, м;

Р_д – динамічний тиск, Па, приймаєтьсяза таблицею 12.17 [4].

Номер ділянки, довжина, витрата  задані з розрахункової схеми; швидкість приймається за таблицею 12.59 [4]. Витрата, швидкість, діаметр приймаються по таблиці 12.17 [4].

Аеродинамічний розрахунок зводиться в таблицю 12.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 7. Аеродинамічний розрахунок повітроводів системи В1

№ ділянки		Наймен. устаткуван-ня	Задані величини			Прийняті величини						+		Рд, Па	Па
			L, м3/год	V, м/с	l, м	L, м3/год	V, м/с	d, м
1		2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12		13	14
Відгалуження
1		Верстат шліфувальний	960	19	10,7	1052	19	140	0,143	1,53	3,3	4,83		216,6	1046
2			960	19	10,7	1052	19	140	0,143	1,53	3,3	4,83		216,6	1046
Магістраль
3	Колектор-циклон		2104	23	10,3	2104	23	180	0,103	1,06	0		1,06	317,4	336
4	Циклон-вентилятор		2104	19	12	2104	19	200	0,091	1,09	0,3		1,392	216,6	302
5	Вентилятор-атмосфера		2104	19	13	2104	19	200	0,091	1,18	1		2,183	216,6	473

ΔР_маг=2157 Па

Таблиця 8- Визначення коефіцієнтів місцевих опорів

№ ділянки	Тип місцевого опору	Кількість	ξ	Σξ
1	2	3	4	5
1,2	Відвід 900	2	0,15	3,3
	МВ	1	3
4	Відвід 900	2	0,15	0,3
6	Вихід в атмосферу	1	1	1

 

До  установки приймаємо горизонтальний колектор ГЛ-1 [4].

Підбір  циклона:

Циклон  підбираємо за витратою повітряL_р, м³/год.

До  установки приймаємо циклон  ЦН – 11 (d=500мм, ΔР=1100 Па).

Для вибору пилового вентагрегата визначаємо  втрати тискуΔР_в:

,Па(12.1)

де   к– емпіричний коефіцієнт, що залежить від характеру матеріалу;

μ – масова концентрація суміші, що транспортується, кг/кг;

Р_ц – втрати тиску у циклоні, Па;

ΔР_маг – втрата тиску в мережі повітропроводів, Па.

За формулою (12.1):

_{Lв=1,1∙Lр=1,1∙2104=2315 м³/год.}

До  установки приймаємо вентиляторЦП 7-40 № 8, n=1620 об/хв, N_y=17кВт, L=5000м³/год, ΔР=4000 Па.

 

13  Розрахунок аерації

 

При відомому повітрообміні мета розрахунку аерації – визначити необхідну площу аераційних отворів для забезпечення заданої температури повітря в робочій зоні. Припливні отвори влаштовуються на висоті не менш 0,3м, але не вище 1,8м для теплого періоду року, і не менше 4м від рівня підлоги для холодного і перехідного періодів року.

Розрахунок аерації проводиться для ІІ відділення в теплий період року:L_П=18000 м³/год, L_В=17912 м³/год.

Площа припливних аероціонихпройомів визначають заформулою:

, м².(13.1)

Площа витяжних аероціонихпройомів визначають за формулою:

, м².    (13.2)

де   G_пр – кількість припливного повітря, кг/год;

G_в – кількість витяжного повітря, кг/год;

∆Р_пр – втрати тиску на прохід повітря через припливні отвори, Па;

∆Р_в – втрати тиску на прохід повітря через отвори ліхтаря, Па;

β_з, β_в – щільність зовнішнього повітря, що видаляється, кг/м³;

ξ_пр-коефіцієнтмісцевого опору приточних отворів, для одинарнихверхньоподвіснихстулок з кутом відкриттяa=45^о, ξ_пр =2,7;

ξ_в- коефіцієнт місцевого опору ліхтаря, для ліхтаря типу КТИС з кутом відкриття стулок α=40⁰, ξ_в=4,3;

 

(13.3)

(13.4) 
де  Р – природний тиск, Па:

, Па                                (13.5)

h – відстань між центром припливних отворів, м (h=5м);

Ширина горловини аераційного ліхтаря визначається за формулою:

, м (13.6)

де   L_в – об'єм повітря, що проходить через ліхтар,м³/год;

V_г - швидкість в горловині ліхтаря, V_г =0,5…1 м/с;

l_ф – довжина ліхтаря, м; l_ф=3 м.

 

 

 

 

 

 

14Вибір повітророзподільників

 

Ціль розрахунку повітророзподільних пристроїв – забезпечити в розрахунковому приміщенні при заданому повітрообміні нормативні швидкості й параметри в робочій зоні.

Передбачаємо  стельові повітророзподільники. Приймаємо  і встановлюємо повітророзподільники типу ВДУМ і ВЕПв.

Ιвідділення:

(14.1)

Приймаємо по табл.3.1[2] 4 повітророзподільника ВДУМ – 3:

Діаметр горловини – d_о = 315 мм.

ΙΙвідділення:  .

 

Приймаємо по табл.3.1[2] 4 повітророзподільника ВЕПв-4,5:

Діаметр горловини – d_о = 450 мм.

 

ΙΙΙвідділення:  .

 

Приймаємо по табл.3.1[2] 4 повітророзподільника ВДУМ-6:

Діаметр горловини – d_о = 630 мм.

 

 

 

 

 

 

15Аеродинамічний розрахунок припливної системи П4

 

Метою аеродинамічного розрахунку є визначення розмірів повітропроводів  і втрат тиску на ділянках систем вентиляції в цілому.

Аеродинамічний розрахунок визначає втрати тиску у повітропроводах  у залежності від їхньої конструкції, матеріалу і швидкості руху повітря.

Аеродинамічнийрозрахуноквентиляційноїсистеми  П4ведеться в таблиці15.2.

R– питомівтратитиску на тертя на ділянці, Па/м,приймаютьсязгідно табл. 12.17 [4] у залежностівідd_екві витратиL, Па/м;

Rl  – втратитиску на ділянці по довжині, Па;

Р_д – динамічнийтиск, приймаєтьсяза таблицею 12.17 [4], Па;

∑ξ- сума коефіцієнтів місцевих опорів (розрахунокведеться в таблиці15.1);

z= Р_д·∑ξ – втратитиску на місцеві опори, Па;

∆Р_діл=∑( Rln+ z) – сумарнівтратитиску на ділянці, Па.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 15.1 – Аеродинамічний розрахунок П1

№ діл.	L, м³/год	l,м	d,мм	v, м/с	R, Па/м	R·l	Σξ	PД,Па	z	ΔРділ,Па
Магістраль
1	3000	1,8	500	4	0,35	0,63	7,2	9,6	69,1	70
2	6000	6,45	560	6,8	0,81	5,22	0	27,7	0	5,22
3	12000	6,45	710	8,5	0,91	5,87	0,4	43,35	17,34	23,2
4	18000	12	800	10	1,06	12,8	1,2	60	216	84,8
5	18000	0,26	800	10	1,06	0,3	2,2	60	132	132