Визначення вражаючих факторів НС

 

3. За значенням α та t_п, визначимо допустиму тривалість роботи , за табл. 3.4.

Т_доп = 10,00 год., хв.

в) розрахунок радіаційних втрат при знаходженні  в ЗРЗ.

За табл. 3.3 Додаток 3 визначимо відсоток радіаційних втрат, за табл. 3.5 Додаток 3 визначимо відсоток і час початку втрати працездатності, а також загальні втрати на 30 добу та можливість смертельних уражень.

Відсоток  радіаційних втрат : відсутній

Час початку  втрати працездатності : -

 

г) визначимо режим радіаційного захисту у ЗРЗ.

На основі прогнозованого або виміряного на момент випадання опадів рівня радіації на ранній фазі аварії, визначити номер  режиму та заходи щодо захисту населення, користуючись таблицею 3.6 додаток 3.

Р_п = 10 мР/год

№ режиму : 3

Режимні заходи із захисту  населення:

-Укриття  дітей, герметизація приміщень,  укриття та упаковка продуктів  харчування.

-Обмежене  перебування на відкритому повітрі  дорослих.

-Встановлення  санітарних бар’єрів на входах  у квартири йодна профілактика  дітей, обмежене перебування на  вулицях всього населення. 

-Встановлення  санітарних бар’єрів на входах  у квартири

-Йодна профілактика всього населення

- Часткова евакуація (дітей та вагітних жінок).

 

      Розділ 4. Визначення характеристик вражаючих факторів при аваріях з викидом НХР

4.1Довгострокове (оперативне) прогнозування.

ХНО –  це промисловий об`єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться (пересуваються), завантажуються або розвантажуються, використовуються у виробництві, розміщуються або складуються постійно або  тимчасово, знищуються тощо) одна або  декілька НХР.

НХР – хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати  шкоди довкіллю.

Хімічна аварія – аварія на ХНО, що приводить до виливу або викиду НХР, які здатні привести до загибелі або  хімічного зараження людей, продовольства, харчової сировини та кормів, сільськогосподарських  тварин і рослин, або до хімічного  зараження довкілля. За цих умов виникає хімічна обстановка.

Під оцінкою хімічної обстановки розуміють визначення масштабу та характеру  зараження НХР, аналіз їх впливу на діяльність об’єктів, сил ЦЗ і населення.

З метою визначення єдиного порядку  оцінки хімічної обстановки та підвищення якості планування заходів щодо захисту  населення у разі аварії на ХНО  наказом МНС № 73 від 27.03.2001 року затверджено  Методику прогнозування наслідків  впливу (викиду) НХР при аваріях  на промислових об’єктах і транспорті.

Ця методика може бути використана  для довгострокового (оперативного) і аварійного прогнозування при  аваріях на ХНО і транспорті, а  також для визначення ступеня  хімічної небезпеки ХНО й АТО.

 

Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення ступеня  небезпеки ХНО та АТО, можливих масштабів  забруднення, сил і засобів, які  залучатимуться для ліквідації наслідків  аварії, складення планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів.

Для довгострокового (оперативного) прогнозування  використовуються наступні вихідні  дані:

• вид НХР;
• загальна кількість НХР Q₀, т, для об`єктів які розташовані у небезпечних районах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо);
• розлив НХР – “вільно”;
• метеорологічні дані: швидкість вітру у приземному шарі – 1 м/с, температура повітря 20 ^оС , ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) – інверсія, напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360^о;
• відстань від ХНО до досліджуваного об’єкту, км;
• середня щільність населення для цієї місцевості, ρ, осіб/км²;
• ступінь заповнення ємності (ємностей) приймається 70% від паспортного об’єму ємності;
• ємності з НХР при аварії руйнуються повністю;
• заходи щодо захисту населення більш детально плануються на глибину зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.

 

Визначимо глибину зони можливого хімічного забруднення Г, км, за табл. 4.1. Додаток 4.

Q_o=60 , при -20^оС зменшується на 5%

Вид НХР : хлор

Г=19,19 км

1. Порівняємо значення глибини зони хімічного забруднення з відстанню від ХНО до ОЕ (АТО), Х, км, та зробимо висновок.

Зона хімічного забруднення  менша за відстань від ХНО до ОЕ,оскільки 19,19 < 40.

Для визначення кількості людей, які  проживають в зоні можливого хімічного  забруднення (ЗМХЗ) визначається її площа.

ЗМХЗ – територія, в межах  якої під впливом зміни напряму  вітру може виникнути переміщення  хмари НХР з небезпечними для  людини концентраціями.

2. Розрахуємо площу ЗМХЗза співвідношенням:

S_ЗМХЗ=3,14Г², км².

S_ЗМХЗ=

=1156,32 км²

Для визначення кількості людей, які  можуть зазнати впливу НХР розраховується площа прогнозованої зони хімічного  забруднення (ПЗХЗ).

3. Розрахуємо площу ПЗХЗза співвідношенням:

S_ПЗХЗ=0,11Г², км².

S_ПЗХЗ=

=40,5км²

При довгостроковому прогнозуванні  ЗМХЗ на картах та схемах має вигляд круга з радіусом, що дорівнює глибині  Г. ПЗХЗ – розрахункова зона в межах  ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формою еліпса. З огляду можливого  переміщення хмари НХР під  впливом зміни напрямку вітру  та інших метеорологічних умов, зображення ПЗХЗ наносяться пунктиром.

 

Рис.3. Вигляд зони можливого  зараження при довгостроковому  прогнозуванні

 

4. Визначимо кількість людей, які проживають в ЗМХЗ за співвідношенням:

N_ЗМХЗ=ρ·S_ЗМХЗ,осіб.

N_ЗМХЗ=5000∙1156,32=5781600 осіб.

де ρ - середня щільність населення для цієї місцевості, осіб/км².

5. Визначимо кількість людей, які можуть зазнати впливу НХР за співвідношенням:

N_ПЗХЗ =ρ·S_ПЗХЗ,осіб.

N_ПЗХЗ =5000∙40,5=202500 осіб

6. Висновок:

При довгостроковому прогнозуванні  можна сказати,що при ЗМХЗ може постраждати  дуже значна кількість людей,яким потрібно забезпечити захист від НХР. Отже попередження аварії повинно проводитись  дуже відповідально і на ньому  не можна економити. А також потрібно розробити план евакуації і бути постійно готовими до дій,які проводяться  під час НС.

4.2 Аварійне прогнозування

Аварійне прогнозування здійснюється при виникненні аварії на ХНО для  визначення можливих наслідків аварії та порядку дій в зоні можливого  забруднення.

Для аварійного прогнозування використовуються такі дані:

• вид НХР;
• загальна кількість НХРQ₀, т,на момент аварії в ємностях;
• характер розливу НХР по підстильній поверхні (“вільно” або “у піддон”);
• висота обвалування (піддону), Н, м;
• реальні метеорологічні умови: температура повітря (^оС), швидкість (м/с) і напрямок вітру у приземному шарі, СВСП;
• відстань від ХНО до досліджуваного об’єкту (ОЕ),Х, км;
• середня щільність населення для цієї місцевості, ρ, осіб/км²;
• час прогнозу (час після аварії) N,год (прогнозування здійснюється на термін не більше ніж на 4 години, після чого прогноз має бути уточнений);
• чисельність персоналу ОЕ, осіб;
• наявність засобів захисту персоналу.

 

Послідовність оцінки при аварійному прогнозуванні є наступною:

1. Визначимо площу та радіус зони розливу НХР за залежностями:

, м²,

S_p=

=772,70 м².

де h – товщина шару розлитої НХР, м (прийняти 0,05 м), d – густина НХР, т/м³ (визначається за табл.4.2. додатку 4),

, м.

R_p=

= 246.08 м.

2. За даними прогнозу або за таблицею 4.3. додатку 4 визначимо СВСП.

Так як швидкість  вітру 4 м/с,а ступінь вертикальної стійкості повітря - ізотермія,то днем та  вночі буде напівясно і похмуро.

 

3. Визначимо глибину зони можливого хімічного забруднення Г за таблицею 4.4. додатку 4 на реальні метеоумови.

Г= 19,19∙0,5=9,59 км.

4. Після визначення Г з урахуванням усіх коефіцієнтів, отримана величина порівнюється з максимальним значенням глибини переносу повітряних мас за N годин :

, км,

= 4 ∙24 = 96 км.

де w– швидкість переносу переднього фронту зараженного повітря в залежності від швидкості вітру та СВСП, км/год (табл. 2.6дод.2).

Для подальших  розрахунків береться менше із двох значень глибини зони зараження  Г та величини глибини переносу повітряних мас .

5. Розмір ЗМХЗ приймається як сектор кола, площа якого залежить від швидкості та напрямку вітру й розраховується за емпіричною формулою:

S_ЗМХЗ=8,72^.10^-3. Г^2.j _, км²,

S_ЗМХЗ=8,72∙10^-3∙9,59²∙45=36,09 км².

де j– коефіцієнт, який умовно дорівнюється кутовому розміру зони (табл. 4.7 додатка 4).

6. Визначимо площу ПЗХЗза формулою:

S_ПЗХЗ =k∙Г²N^0,2, км²,

S_ПЗХЗ =0,133∙9,59²∙4^0,2=16,14 км².

де k – коефіцієнт, що залежить від СВСП і дорівнює при інверсії – 0,081, при ізотермії – 0,133, при конвекції – 0,235; N– час, на який розраховується глибина ПЗХЗ (час прогнозу).

7. Визначимо ширину ПЗХЗ:

• при ізотермії Ш=0,3·Г^0,75, км;

Ш=0,3∙9,59^0,75=1,6 км.

де Г –  прийнята глибина зони забруднення.

8. Визначимо межі зон хімічного забруднення та нанести їх на карту.

При аварійному прогнозуванні  від місця аварії в напрямку вітру  будується вісь зони хімічного забруднення. Симетрично вісі будується сектор ЗМХЗ. Кутовий розмір сектора j залежить від швидкості вітру: при швидкості 4 м/с–j = 45° (рис. 4).

Рис.4. Вигляд зон можливого забруднення при  аварійному прогнозуванні в залежності  від швидкості та напрямку вітру.

 

 

 

 

 

Вид НХР: хлор

Ступінь вертикальної стійкості  повітря : ізотермія

 Q_o=60 т.

t_пов= -20^ОС.

9. Визначити час підходу хмари забрудненого повітря до ОЕ за формулою:

, год,

t=

=1.6 год.

де X – відстань від місця аварії до об’єкту, км.

10. Визначити кількість людей, які проживають в ЗМХЗ за співвідношенням:

N_ЗМХЗ=ρ·S_ЗМХЗ, чол.

N_ЗМХЗ=5000∙36,09=180450 чол.

де ρ - середня щільність населення для цієї місцевості, чол/км².

11. Визначити кількість людей, які можуть зазнати впливу НХР в ПЗХЗ за співвідношенням:

N_ПЗХЗ=ρ·S_ПЗХЗ, чол.

N_ПЗХЗ=5000∙16,14=80700 чол.

Висновок стосовно кількості населення, яке за прогнозом може постраждати в ЗМХЗ при аварійному прогнозуванні.

Оцінимо можливі  втрати робітників і службовців ОЕ від дії НХР в осередку хімічного  ураження за таблицею 4.9 додатку 4.

Можливі втрати(в протигазах) робітників:

-на відкритій  місцевості 1-2%,

-в будівлях  або простіших сховищах до  1%.

При аварійному прогнозуванні отримали невелику кількість людей,які можуть піддатися впливу НХР. Але все одно повинен бути чітко розроблений механізм  визначення руху хмари після аварії, попередження та евакуації людей ,які живуть в напрямку руху хмари.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Мастрюков, Б.С. Безопасность в чрезвычайных ситуациях  : учебник для высших учебных заведений / Мастрюков Б.С. – М.: издательский центр «Академия», 2003. – 336 с.
2. Михайлюк, В.О. Цивільна безпека : навчальний посібник / Михайлюк В.О., Халмурадов Б. Д. – К.: Центр учбової літератури, 2008. –   158 с.
3. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Безпека життєдіяльності типова навчальна програма нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності» для вищих навчальних закладів / Запорожець О.І., Садковий В.П., Михайлюк В.О., Осипенко С.І., Бєгун В.В., Войтенко В.В., Гладкая Л.А.[та ін.] – К., 2011.
4. Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Про введення в дію Методики спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки.: від 06.08.2002 №186.