Використання хімічної та біологічної зброї

 

 

 

 

 

 

2. БАКТЕРІОЛОГІЧНА ЗБРОЯ

Бактеріологічна зброя використовується у вигляді різних боєприпасів, вражаючою силою яких є деякі види бактерій. Ці бактерії збуджують інфекційні захворювання,  викликають епідемії. Батреріологічна зброя вражає людей, сільськогосподарські рослини та тварин, а також воду і продукти харчування.

 

2.1 Способи застосування  бактеріальних засобів

• авіаційні бомби
• артилерійські міни та снаряди
• пакети (мішки, коробки, контейнери), які скидають з літаків
• спеціальні апарати, що розсіюють комах з літаків
• диверсійні методи

Диверсійні методи передбачають навмисне ураження людей через предмети обіходу: одяг, продукти, цигарки тощо.

Під час розриву бактеріологічних боєприпасів утворюється бактеріальна хмара, що складається з маленьких краплинок рідини або твердих частинок. Хмара поступово розсіюється і оісідає на землю, уражуючи місцевість, площа якої залежить від кількості рецептури, її властивостей та швидкості вітру.

 

2.2. Особливості ураження  бактеріальними засобами

Людина, уражена бактеріальними засобами, захворює не відразу, майже завжди спочатку проходить скритий (інкубаційний) період, під час якого хвороба не виявляє себе зовнішніми ознаками. Деякі захворювання (чума, віспа, холера) здатні передаватися від хворої людини до здорової і можуть викликати епідемії. Встановити факт застосування бактеріальних засобів і визначити вид збуджувача досить складно, бо ні мікроби, ні токсини не мають ні кольору, ні запаху, ні смаку, а ефект їх дії може проявитися через значний проміжок часу. Аби виявити бактеріальні ураження необхідні тривалі лабораторні дослідження, що не дозволяє своєчасно провести відповідні антиепідемічні заходи.

 

 

2.3. Бактеріальні засоби

Бактеріальні засоби це хвороботворні мікроби та токсини, які вони виробляють. Для зарядження бактеріологічної зброї використовують збуджувачів таких захворювань: чума, холера, сибірська виразка, ботулізм.

А) Чума - це гостра інфекційна хвороба. Збуджувачем є мікроб, який не здатний жити поза організмом людини. Проте, в мокроті людини він життєздатний близько десяти днів. Інкубаційний період триває 1 - 3 доби. Захворювання починається загальною слабкістю, лихоманкою, головним болем, високою температурою та запамороченнями. Найбільш небезпечна легенева форма чуми. Захворіти нею можна, вдихаючи повітря, що містить збуджувач чуми. Ознака захворювання: крім поганого загального стану з’являється біль в грудях, кашель. Хворий швидко втрачає сили, можлива втрата свідомості; смерть настає внаслідок зростаючої серцево-судинної слабкості. Захворювання триває від двох до чотирьох діб.

Б) Холера - гостре інфекційне захворювання, яке швидко поширюється і характеризується тяжким перебігом. Збудник холери - холерний вібріон - нестійкий до зовнішнього середовища, в воді зберігається кілька місяців. Інкубаційний період холери триває від декількох годин до шести діб, в середньому 1 - 3 доби.

Основні ознаки враження холерою: рвота, розлад шлунку, судома; рвотні маси хворого приймають вигляд рисового відвару. Втрачається велика кількість рідини, хворий швидко худне, температура тіла падає до 350. Іноді хворба закінчується смертю.

В) Сибірська виразка - захворювання, що вражає головним чином сільськогосподарських тварин, а від них може передаватися до людей. Збуджувач сибірської виразки попадє до організму через дихальні шляхи, травну систему, пошкоджену шкіру. Захворювання настає через 1-3 доби; воно має три форми: легенну, кишкову та нашкірну.

Легенна форма сибірської виразки це специфічне запалення легень: температура тіла підвищується, з’являється кашель з виділенням кров’янистої мокроти, сердцева діяльність послаблена. Якщо хворбу не лікувати, через 2-3 дні настає смерть.

Кишкова форма хвороби вражає кишечник виразкою, проявляється гострим болем у животі, кров’яною рвотою, розладом шлунку; смерть настає за 3-4 дні.

Нашкірна форма сибірської виразки найчастіше вражає відкриті частини тіла (руки, ноги, шию, обличчя). На місці попадання мікробів збуджувача з’являється пляма, котра через 12-15 годин перетворюється на пухирець з кров’янистою чи мутною рідиною. Пухирець з часом лопається, утворюючи чорний струп, навколо якого з’являються нові пухирці,які збільшують ролзмір струпу до 9 см у діаметрі (карбункул).

 Якщо карбункул прорветься, можливе зараження крові та смерть. При сприятливому перебігу хвороби температура спадає через 5-6 діб, поступово зникають прояви хвороби.

Г) Ботулізм викликаєся відповідним токсином, що є одним з найсильніших отрут, відомих на сьогодні.

Ураження йде через дихальні шляхи, травну систему, пошкоджену шкіру та слизової оболонки. Інкубаційний період - від 2 годин до однієї доби.

Токсин ботулізму вражає нервову систему, викликає нервово-паралітичні  прояви. Спочатку з’являється загальна слабкість, запаморочення, порушення травної системи; потім спостерігаються паралітичні прояви: параліч головних м’язів, м'язів язика, гортані, м'язів обличчя; далі йде параліч м'язів шлунку та кишечника. Температура тіла хворого нижче за нормальну. Іноді смерть настає через кілька годин після початку захворювання внаслідок паралічу дихання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Тож можна зробити висновки, що біологічна та хімічна зброя

це спеціальні боєприпаси і бойові прилади, які заповнені біологічними (бактеріологічними) та хімічними засобами і засоби їх доставки. Вона призначена для масового ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин, а в деяких випадках для псування військової техніки, зброї, оснащення. 
       Уражаюча дія біологічної зброї базується на використанні в першу чергу хвороботворних властивостей патогенних мікробів і токсичних продуктів їх життєдіяльності. Потрапивши в організм людини або тварини в дуже малій кількості, хвороботворні мікроби і їх токсичні продукти призводять до виникнення дуже важких інфекційних захворювань, які закінчуються при відсутності своєчасного лікування тривалим лікуванням або смертю. Уражаюча дія біологічної зброї проявляється не зразу, а через деякий час (інкубаційний період). Вона залежить від виду і кількості хвороботворних мікробів або токсинів, які потрапили в організм, і від фізичного стану людини Найчастіше інкубаційний період продовжується від 2 до 5 діб. Протягом цього періоду люди зберігають працездатність. Деякі захворювання, що виникли внаслідок ураження (чума натуральна віспа) можу гь потім передаватись від уражених здоровим людям через повітря, укуси кровососних комах і іншими шляхами.

Хімічну ж зброю застосовують для того, щоб завдати шкоди незахищеній живій силі або зменшити її боєздатність. За своїми поражаючими властивостями хімічні речовини відрізняються від інших бойових засобів: вони здатні проникати з повітрям у різні споруди, в танки та іншу бойову техніку та уражати людей, що перебувають в них; вони можуть зберігати свою уражаючу дію в повітрі, на місцевості та в різних об’єктах протягом тривалого часу; розповсюджуючись у великих об’ємах повітря та на великі площі, вони уражають всіх людей, що знаходяться у сфері їх діяльності без засобів захисту; пари ОР можуть розповсюджуватись за вітром на великі відстані від районів безпосереднього використання хімічної зброї.

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА :

 
1. Безпека життєдiяльностi. Лабораторно-практичні заняття: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів / За ред. С.П. Величка. — Кiровоград: РВВ КДГIУ iм. В. Винниченка, 2004. – 140 с.  
2. Безпека життєдiяльностi : Навчальний посібник / За ред. Я. Бедрiя. — Львiв: Афiша, 1998. — 275 с.  
3. Величко С.П., Царенко I.Л. Лабораторний практикум з безпеки життєдiяльностi: Навчальний посiбник для студентiв вищих педагогiчних навчальних закладiв. - Кiровоград: РВВ КДПУ iм. В.Винниченка, 2005. — 134 с.  
4. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. Безиека життєдiяльностi. Навчальний посiбник. — Вид. 3—с, доповнене. — Львiв: Афiша, 2000. — 256 с.  
5. Желiбо С.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдiяльностi: 1-Навчальний посiбник / За ред. С.П.Желiбо i В. М. Пiчi. — К.: Каравела, Львiв: Новий Свiт, 2002. — 328 с.  
6. Лапiн В.М. Безпека життєдiяльностi: Навч. посiбник. — З—с вид., стер. — Л.: Львiв. банк, коледж: К.:  
Звання, КОО, 2000.— 186 с.  
7. Пiстун I.П., Кіт Ю.В. Безпека життєдiяльностi: Практичнi заняття. — Львiв: Афiша, 2000. — 237 с.

8. Попередження надзвичайних ситуацій. –К.: Штаб цивільної оборони України, 1997. – 207 с. 2. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навч.посіб. – Київ: „Центр навчальної літератури”, 2004. – 438 с.

9. А. М. Архангельський "Бактеріологічна зброя і захист від нього", Москва, 1971

10. Ю. В. Боровський, Р. Ф. Галієв "Бактеріологічна зброя ймовірного противника та захист від нього", Москва, 1990