Вплив наркоманії та токсикоманії на життєдіяльність людини

У сучасних умовах слід дотримуватися наступного постулату: пусковим моментом виникнення є індивідуально-психологічний; мікро- і макросоціальний аспект є підтримуючим. Індивідуально-психологічні чинники знаходяться в зворотному кореляційному зв'язку з віком початку наркотизації, тобто чим менше вік, тим їх вплив більший.

Соціальні чинники мають прямий кореляційний зв'язок, тобто чим старший підліток, тим їх вплив вагоміший. Оскільки сучасна наркотизація значно помолодшала, то саме індивідуально-психологічна мотивація  стає вирішальною.

Можлива констатація того, що мотивація при  наркотизації носить комплексний характер і вирішення цієї проблеми можливо  тільки в комплексі.

Комплексний підхід до проблеми наркоманії, який би враховував всі її аспекти — мікро- і макросоціальні, біологічно-конституційні, медичні, індивідуально-психологічні, дозволить більш активно протидіяти цьому злу.

Відокремлення хоча б одного з цих аспектів негативно  позначається на вирішенні проблеми зловживання наркотичними речовинами. Відомо, що розпочинаючи наркотизацію, підліток керується групою мотивів. Така група мотивів утворюється  з трьох соціально-психологічних  чинників: традиційні соціальне обумовлені мотиви; субмісивна мотивація, яка відображає тиск інших осіб або референтної групи; псевдокультуральний тип мотивації, тобто бажання підлітків пристосуватись до «наркоманічних цінностей» підліткового угруповання. Слід зауважити, що перша група мотивацій відіграє незначну роль. Вплив її здійснюється опосередковано. Ця група мотивів притаманна переважно алкоголізму, а вже через алкоголізацію вона впливає на початок вживання наркотиків чи токсикантів.

Більше  значення має друга група мотивів, тобто тиск інших осіб чи референтної  групи. Особливо значний тиск відчувають підлітки, які відстають у фізичному  розвитку, мають нестійкі чи лабільні риси акцентуації характеру.

Що ж стосується третьої групи мотивів, то вона притаманна підліткам з неформальних угруповань, переважно музичного напрямку. Сучасні  музичні стилі джангл, рейв, кислотний напрямок, на думку багатьох підлітків, не можуть сприйматись без попередньої наркотизації. Як правило, наркотизація у такої категорії саме на дискотеках з вживання «дискотечних» наркотичних речовин: психостимуляторів, «екстазі». Також дуже небезпечним є те, що така категорія потрапляє під значний вплив засобів масової інформації, в яких підкреслюється факт вживання наркотиків музичними кумирами дітей та підлітків.

У багатьох випадках поганий настрій, невпевненість  в собі, особливо у психічно неврівноважених  підлітків, приводять до вживання алкоголю і куріння тютюну, оскільки виникає  ілюзорне почуття власної значущості. Повторне вживання наркотику приводить  до закріплення звички до його прийому, а механізмом формування такої звички є умовний рефлекс. Відомо, що ця звичка дуже швидко опановує людиною, глибоко проникає в її суть, стає складовою частиною її характеру. Саме тому процес лікування наркоманії є дуже важким і тривалим і не вичерпується тільки медикаментозним лікуванням в умовах стаціонару. Очевидно, ключ до розв'язання проблеми успішного лікування наркоманів в обліку індивідуальних особливостей особистості.

 

3. Токсикоманія. Проблеми токсикоманії.

Токсикоманія — хвороба, яка характеризується психічною, а іноді й фізичною залежністю від психоактивної токсичної речовини не віднесеної до списку наркотиків.

Токсикоманія  як патологічний потяг змінює психічний  стан залежної людини, викликається снодійними засобами (барбітурати), транквілізаторами (діазепам — седуксен тощо), психостимуляторами. Наркотичне сп’яніння настає відразу після декількох вдихань. Дозу визначити практично неможливо, бо вона залежить від самого препарату, глибини вдиху, затримки дихання, концентрації парів. Реакції, які обмежують прийом препарату, є тяжкість дихання, головний біль, нудота.

 У токсичному сп’янінні виділяють  три фази.

 Перша  фаза дуже схожа на алкогольне  сп’яніння. Відразу підіймається  настрій, в голові з’являється  приємний шум, розслабляються  кінцівки. Свідомість токсикомана  звужена, але не потьмарена. Під  час цієї фази пробудити сп’янілого  дуже легко. При повторенні  вдихання парів настає друга  фаза.

 Друга  фаза характеризується благодушним  настроєм, безтурботністю та легкістю. Більшість починає співати, сміятися, свідомість поступово втрачає  ясність. Оточуюче середовище  починає сприйматися як ілюзія, предмети починають змінювати  свою форму. Просторове співвідношення  та кольори здаються яскравими  та глибоким, звуки спотворюються  та стають незвичайними. Відчуття  тіла змінюється , воно стає легким, а частини його стають збільшеними  або зменшеними. Сильно порушується  координація рухів, сп’янілий  починає падати і втрачати  рівновагу. В цей момент настає  веселий та піднесений настрій,  і більшість токсикоманів обмежуються  цією фазою, бо бояться погіршити  своє самопочуття. 

Якщо  продовжувати вдихання, то настає фаза, так званих «мультиків», починаються  галюцинації, в основному зорові. Галюцинації стають рухливими, дрібних  розмірів, проектуються зовні, як на екрані кінотеатру, і сп’янілий не може їх зупинити. Слухові ефекти виникають  як шум, гудіння, дзвін, змінюється природне звучання звуків, голоси стають незвичними, далекі звуки стають гучними, а близькі  послаблюються, голоси звучать як відлуння.

 Створюються  обмани відчуття дотику, здається  що по тілу повзають комахи  та миші, зуби обертаються, випадають  щелепи. Відбувається відчуження  сприйняття самого себе та  свого тіла. Токсикоман починає  бачити з боку частини свого  тіла, свій мозок та своє тіло  зсередини. Такі галюцинації відкриваються  внутрішньому зору. Психосенсорні розлади стають різноманітними – здається що рухаються стіни, обвалюється підлога, починає іноді з’являтися відчуття польоту або падіння. Оточуюча обстановка стає іншою, зміненою. Деколи сп’янілі почувають себе в інших світах. Галюцинації починають наростати, психічні прояви стають некерованими, відбувається повна деперсоналізація, розпад цілісності особистості, відділення душі. Триває такий стан сп’яніння в середньому до двох годин. При вдиханні парів бензину стан сп’яніння дещо блідіший, свідомість пригасає не дуже глибоко. В тих випадках, коли сп’яніння триває декілька хвилин, здається, що пройшло багато часу. Після виходу із стану токсичного сп’яніння настає загальне ослаблення та пригнічення психічних функцій, токсикоман стає стомленим, млявим, якщо доза була високою, то настає нудота з наступним блюванням.

 Звикання  розвивається не у всіх. У деяких  ейфорія проявляється дуже слабо  і ускладнюється нудотою, блюванням  та головним болем. Але якщо  сп’яніння принесло задоволення,  то починається регулярне вдихання  ЛНДР. В цьому випадку у більшості  токсикоманів виникає і розвивається  непереносимість до алкоголю. Перехід  до регулярного вдихання може  настати вже після 4-5 окремих вдихань.

 Слід  зауважити, що при токсикоманії, як і при будь-якій формі  наркоманії, як тільки почнеться  регулярне вживання наркотичного  препарату, починають змінюватися  його ефекти. Починають зникати  захисні реакції організму –  головний біль, нудота. Координація  рухів стає меншою, і сп’янілий  може навіть ходити. Відразу після  вдихання настають розлади всіх  відчуттів, галюцинації стають  більш усвідомленими та керованими. Починає зростати толерантність  та переносимість наркотичного препарату, щоб досягнути стану колишньої ейфорії вже потрібна подвійна або навіть потрійна доза наркотичного препарату.

 Настає  потяг та постійна залежність. Діти починають втрачати інтерес  до школи та інших занять, ховаючись  з двома-трьома товаришами по  нюхання в якомусь затишному  місці. Досить часто настає  одиночне вживання. Підліток заводить  свій власний запас препаратів. Якщо потяг з’явився, то він  набуває некерованого характеру,  таку дитину неможливо втримати. Але такий потяг носить скоріше  психічний, ніж фізичний характер. Якщо таку дитину ізолювати  від товариства токсикоманів, то  таким дітям через деякий час вдається забути про нюхання.

 У  тих дітей, які нюхають розчинники  на протязі 1-2 місяців починають  руйнуватися головний мозок, внутрішні  органи, нервова система. Ті, хто  вже нюхає токсичні препарати на протязі 1-2 років – стає повним інвалідом. З числа тих, хто залишився живим після частих передозувань, в більшості випадків стають недоумкуватими. Будь-який препарат з групи ЛНДР викликає руйнування мозку, гинуть нервові клітини, з’являються такі хвороби як цироз печінки, ниркова недостатність. У токсикоманів дуже швидко формується психічна залежність, яка не дає можливості дитині вислизнути від хвороби, що розвивається швидкими темпами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки:

На основі вивченої літератури, слід зробити  наступні висновки. По-перше, необхідно  чітко усвідомити, що за незначного передозування наркотичних речовин  виникають тяжкі порушення діяльності організму, які можуть закінчитися  смертю через зупинку серця або  дихання.

По-друге, між наркоманією, токсикоманією  і курінням є дуже тісний зв’язок: серед наркоманів 85 % тих, хто курив  чи курить. По-третє схильність до наркотичної  залежності властива людям різною мірою, однак визначити її заздалегідь  практично неможливо, тому єдиною гарантією  може бути лише категорична відмова  від спроб уживання наркотичних  засобів.

Слід  зазначити, що наркотики і леткі  речовини набагато небезпечніші для дітей і підлітків, ніж для дорослих – наркотична залежність у них може виникати вже через кілька тижнів. До токсикоманії потрібно відноситись не як до простого хуліганства, а як до серйозної хвороби, що знащує всю систему організму, швидко прогресує і, якщо не прийняти термінові заходи, є смертельною. Дитині, що втягнулося в токсикоманію, дуже важко повернути до нормального життя, як у фізичному, так і в психічному плані.

Станом  на сьогодні проблема наркоманії постала  досить гостро, тому її дослідження  і вивчення є одними із основних завдань світової громадськості. Наркотики  спустошують землю швидше, ніж  війни! Наркоманію офіційно віднесено  ООН до трьох головних загроз цивілізації  – поряд з ядерною війною і  екологічною катастрофою. Слід задуматись, яке майбутнє чекає на людство, якщо люди продовжуватимуть байдужо ставитись  до цієї проблеми та ігнорувати інформацію про шкідливість наркотиків.

Одним із найбільш небезпечних видів наркоманії є токсикоманія. Цей вид хвороби  викликає серйозне руйнування організму  і сильну залежність, і відрізняється  від наркоманії лише в юридичному аспекті. Токсикоманія викликається рядом  речовин, які не віднесені Міністерством  охорони здоров’я до групи наркотиків, і на неї не поширюються правові  та кримінальні акти, що діють по відношенню до наркоманів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Безопасность жизнедеятельности / Под общ. ред. проф. СВ. Белова. — М.: Высш. шк., 1999. — 448 с
2. Грибан В. Г. Валеологія: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К. : Центр навчальної літератури, 2005. - 251, с.
3. Колесов Д. В. Эволюция психики и природа наркотизма: монографія. - М.: Педагогика, 1991. - 310, с.
4. Коробкина З. В. У опасной черты: О борьбе с алкоголизмом, наркоманией, курением. - М. : Мысль, 1991. - 218, с.
5. Левин Б. М. Наркомания и наркоманы : Кн. для учителя. - М. : Просвещение, 1991. - 159, с.
6. Профілактика наркоманій у дитячому, підлітковому та молодіжному середовищі: Довідник для соціальних працівників, вчителів, шкільних психологів, батьків. - Київ: Держсоцслужба, 2005. - 297 с.