Вплив тютюну на організм людини

 

ВСТУП

 

Тютюновий дим – це вид забруднення повітря, що в сотні тисяч разів перевищує  забруднення будь-якого металургійного чи хімічного комбінату, проте люди свідомо вдихають таке повітря. Мова йде про паління. Підраховано, що людина, яка палить сигарету, вдихає повітря, забруднення якого в 384 000 разів перевищує ГДК. У абсолютно  чистій атмосфері організм людини, що палить, зазнає такого токсичного впливу, ніби вона знаходиться в умовах, де забруднення в тисячі разів  перевищує будь-які норми. Вдихати  тютюновий дим у чотири рази шкідливіше, ніж вихлопні гази автомобіля безпосередньо  з вихлопної труби.

У тютюновому димі, крім слабкого наркотика – нікотину, міститься близько 200 особливо отруйних речовин – чадний газ, бензпірен (сильний канцероген, тобто речовина, що спричиняє рак) і багато інших. Протягом останніх десятиліть тютюн став набагато отрутнішим, ніж скажімо в ХІХ ст., через те, що тютюнові листки характеризуються надзвичайною гігроскопічністю й активно поглинають з повітря шкідливі домішки, аерозолі, кількість яких дедалі збільшується.

Такої атмосфери, яку створює для себе той, хто  палить, немає в жодному суперзабрудненому промисловому центрі. Щорічно на Землі, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, вмирає 1,5 млн. людей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Вплив тютюну на організм  людини

 

Куріння є одним з найбільш поширених  і масовою у світовому масштабі звичкою, що наносить утрату, як здоров'ю окремої людини, так і

суспільству в цілому. У куріння залучені практично  всі верстви населення

і що найнебезпечніше  жінки і юнацтво. Це соціальна  проблема суспільства,

як для  тієї, що його палить, так і для  некурящої частини.

Куріння та його вплив на організм людини стають сьогодні соціальною і медичною проблемами. Доведено, що куріння тютюну є великою  небезпекою для здоров'я і призводить до виникнення різних захворювань, які  спричиняються до передчасної смерті людей. Виявляється, що смертність від  раку легень серед курців у 20 разів  вища, ніж серед тих, що не курять. Також курці в 13 разів частіше  хворіють на стенокардію (захворювання серця) і в 10 разів частіше —  на виразкову хворобу шлунка. Як правило, курець живе на 6-8 років менше, ніж його ровесник, який не курить.

У області  дихальних шляхів великого перетину розвивається кашель і

активізується виділення мокроти. Малі дихальні шляхи запалюються і звужуються. Тривала дія диму надає ушкоджувальну дію на вії епітелію і утрудняє їх нормальне функціонування. Хронічний бронхіт курців приводить

до порушення  виділення слизу за допомогою  вій. У легких курців виявляється підвищений вміст запалених клітин. Напади астми відбуваються частіше і набувають важчої форми. Виникає схильність до рецидивів респіраторних інфекцій.

Після кожної викуреної сигарети підвищується  тиск крові. Також збільшується число ударів серця. Крім того, сигаретний дим викликає звуження судин периферичних артерій. Разом з цим куріння сприяє розвитку станів, що приводять до утворення тромбів, унаслідок: прискореної агрегації і адгезії тромбоцитів; підвищення рівнів фібріногена в плазмі і в'язкості крові; скорочення періоду життя тромбоцитів і часу згортання крові.

Ще в 20-х років минулого сторіччя висловлювалися припущення про зв'язок куріння і онкологічними захворюваннями. Проте незаперечні докази були одержані лише в 50-і роки. Як було доведено досвідченим шляхом, сигаретний дим містить три групи концерагенів (поліциклітичні, ароматичні вуглеводні, специфічні тютюнові нітрозаміни, радіоактивні елементи), а також канцерогени, що діють як стимулятори зростання пухлин. Численні дослідження, зокрема включені в екскременти на тваринах, дозволяють зв'язати куріння з багатьма формами злоякісних новоутворень.

Куріння є основною причиною виникнення злоякісних новоутворень губи, порожнини рота і глотки, гортані, стравоходу, трахеї, бронхів і легенів.

95% померлих  від раку легенів (за статистичними даними, одержаними в різних країнах) були злісними курцями, що викурюють 20-40 сигарет в день, тобто можна стверджувати, що практично всі випадки смерті від раку легенів безпосередньо пов'язані з курінням. Причому серед хворих раком гортані ті, що палять, складають 80-90%.

Поєднання куріння і вживання алкоголю збільшує ризик виникнення раку стравоходу в 9-15 разів і рак шлунку в 9.5 разу, чим у некурящих. Крім

того, виявлений  високий ступінь зв'язку між курінням і раком сечового міхура, раку молочної залози (20%).

Давно вже  став звичним плакат - "Крапля нікотину вбиває коня!" Ми часто не задумуємося над змістом цих слів. Але ж таки справді вбиває! Велика гарна тварина падає від краплини страшної отрути. Дуже чутливі до нікотину птахи, ссавці а також риби і земноводні. Наприклад, якщо змочити кінчик скляної палочки нікотином і доторкнутися нею до дзьоба горобця, то він загине. Також краплина нікотину призводить до загибелі всіх риб в акваріумі.

Смертельна доза нікотину для людини - 50-70 мг (1 мг на кілограм маси тіла). Відомо, що кількість нікотину, який надходить із тютюнового диму в організм, становить приблизно 1/25 вмісту його в тютюні. Важливе значення має те, як часто роблять затяжки під час куріння. Людина дістає смертельну дозу нікотину, викурюючи 20-25 сигарет на день.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Куріння і молодь

Куріння і молодь - дуже серйозна проблема, і  проблема не тільки медична, але і соціальна. Тоді як в Європі і в Америці все більше і більше розповсюджується прихильність здоровому способу життя, у нас помітна абсолютно протилежна тенденція. І це положення не можна змінити, не знаючи причин явища і не маючи даних про його характер і поширеність.

Якщо  розглядати цю проблему у світлі окремої  соціальної групи, то однією з найактуальніших буде ця проблема в середовищі учнів середньої школи. Оскільки вплив однолітків на свідомість учня, що не сформувалася, дуже великий, то причин для занепокоєння достатньо багато. Крім впливу тих, що оточують, є особисте прагнення «поспішного дорослішання» властиво багатьом сучасним дітям. Вплив може виходити і від батьків, як поганий приклад і просто від дорослих, що не знаходять в цьому нічого поганого. Дітям необхідна більша увага, як з боку батьків, так і з боку вчителів, яким треба більше спостерігати за прагненнями і схильностями учнів.

 Діти, що живуть в накурених приміщеннях, частіше і більше страждають на захворювання органів дихання. У дітей батьків, що палять, протягом першого року життя збільшується частота бронхітів і пневмонії і підвищується ризик розвитку серйозних захворювань. Тютюновий дим затримує сонячні ультрафіолетовий промені, які важливі для дитини, що росте, впливає на обмін речовин, погіршує і важливі для дитини, що росте, впливає на обмін речовин, погіршує засвоюваність цукру і руйнує вітамін. З, необхідний дитині в період зростання.

 У  віці 5-9 років у дитини порушується функція легенів. Внаслідок цього відбувається зниження здатностей до фізичної діяльності, що вимагає витривалість і напруги. У дітей, матері яких палили під час вагітності, є схильність до припадків. Вони значно частіше захворюють епілепсією. Діти, що народилися від матерів, що палять, відстають від своїх однолітків в розумовому розвитку. Українськими і зарубіжними ученими встановлено, що алергізуючою дією володіє нікотин і сухі частинки тютюнового диму. Вони сприяють розвитку багатьох алергічних захворювань у дітей, і чим менша дитина, тим більшу шкоду заподіює його організму тютюновий дим.

Куріння підлітків, в першу чергу, позначається на нервовій і серцево - судинній системах. У 12-15 років вони вже скаржаться на перепочинок при фізичному навантаженні. В результаті багаторічних спостережень французький доктор Декалзне ще 100 років тому дійшов переконання, що навіть незначне куріння викликає у дітей недокрів'я, розлад травлення. Куріння негативно впливає на успішність школяра. Число неуспішних зростає в тих класах, де більше палять.

Куріння школярів уповільнює їх фізичний і психічний розвиток. Чим раніше діти, підлітки, хлопці, дівчата познайомляться з курінням і почнуть палити, тим швидше звикнуть до нього, і надалі відмовитися від куріння буде дуже важко.

Виявляється: якщо людина палить в день від 1 до 9 сигарет, то скорочує своє життя (в середньому) на 4,6 роки в порівнянні з некурящими; якщо палить від 10 до 19 сигарет, то на 5,5 роки; якщо викурених 20 до 39

сигарет - на 6,2 роки. Тривало і багато палять в 13 разів частіше захворюють стенокардією, в 12 - інфарктом міокарду, в 10 разів - виразкою шлунку і в 30 разів раком легенів. Учені з'ясували, що куріння в два рази небезпечніше для організму, що росте, чим для дорослого. Серце у того, що палить робить в добу на 15 тисяч скорочень більше, а живлення організму киснем і іншими необхідними речовинами відбувається гірше, оскільки під впливом тютюну кровоносні судини у підлітка стискаються.

Учені провели  дослідження, і виявилось, що на організм дівчинки тютюн діє набагато сильніше: «в'яне шкіра», швидше сипне голос.

За останні  десятиліття учені з'ясували, що у людей тих, що не палять

стали виявлятися хвороби, властиві курцям. Причина? Люди, що не палять,

тривалий  час знаходилися в приміщенні разом з курцями. При курінні  в

організм  людини проникає 20-25% отруйних речовин, а 50% разом з димом, що видихається, поступають в повітря. А їм дихають люди, що оточують

курця. Виходить, ті, що не палять «палять». З'явився навіть спеціальний термін - «пасивне» куріння.

Навіть  в США, при всьому засиллі тютюнової  реклами, десятки мільйонів американців кинули палити. Теж саме відбувається і в Англії, Швеції і відбувається і в Англії, Швеції і Фінляндії. У багатьох країнах прийняті закони, що забороняють підліткам палити.

У нашій  країні не можна палити в Палацах  спорту, басейнах, спортзалах, учбових і медичних закладах, санаторіях і курортах, і на транспорті.

Шкода тютюну доведена, багато людей кинули палити, йде боротьба проти «пасивного « куріння». Прихильники ж тютюну часто посилаються на те, що багато видатних людей, наприклад, Дарвін, Ньютон, А. М. Горький,

композитор  С. В. Рахманінов і навіть учений-терапевт С. П. Боткін - палили. Означає, куріння не заважало їм досягти успіхів? Хочу привести тут деякі вислови відомих діячів культури і науки.

Письменник  А. Дюма - молодший: «Я відклав свою сигарету і присягнувся, що ніколи не палитиму. Цю клятву я твердо стримав і цілком переконаний, що тютюн шкодить мозку так само безумовно, як і алкоголь». Л. М. Толстой, кинувши палити, сказав так: «Я став іншою людиною. Просиджую до п'яти годин підряд за роботою, встаю абсолютно свіжим, а раніше, коли палив, відчував втому, запаморочення, нудоту, туман в голові».

 Великий  лікар С.П. Боткін був завзятим курцем. Вмираючи, ще порівняно не старим (57років), він сказав: «Якби я не палив, то прожив би ще 10-15 років». Скільки б ще він зробив би для науки, для порятунку людей, але, на жаль, не зумівши позбавитися від своїй згубній звичці, не зміг врятувати і себе.

Так говорили про шкоду куріння для розумової  роботи дорослої людини видатні люди. Якщо ж вести мову про підлітків, то потрібно заявити категоричніше: розумова праця і куріння не сумісні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Таким чином, ми бачимо, що куріння негативно  впливає на здоровʼя, особливо на здоровʼя молоді, від якої залежить майбутнє нації. Паління серед дітей і молоді здебільшого зумовлене намаганням стати схожим на дорослих чи кіно героїв, що палять.

Тим не менше, тютюнопаління негативно впливає на нервову, серцево-судинну, дихальну системи тощо. Куріння призводить до виникнення різних захворювань, які спричиняються до передчасної смерті людей. Виявляється, що смертність від раку легень серед курців у 20 разів вища, ніж серед тих, що не курять.

Надзвичайно серйозною медичною та соціальною проблемою  є куріння  серед молоді, особливо серед школярів та підлітків. В такому разі уповільнюється їх фізичний і психічний розвиток.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Валеологія. Підручник. – К., 2001. – С. 46-54.
2. Довголіття і здоровий спосіб життя. – Харків, 1993. – 242 с.
3. Пархотик И.И. Как сохранить здоровье.– К.: Наукова думка, 1981. – С.231-243.
4. Тютюнопаління до народження: проблеми і наслідки. – К., 1998.