Захисні споруди

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Ноября 2013 в 02:05, реферат

Краткое описание

Одним з найефективніших способів захисту населення при виникненні техногенних аварій з викидом НХР, радіоактивних та інших небезпечних речовин є укриття населення в захисних спорудах ЦЗ. Для забезпечення укриття населення в містах, селах, селищах створюється фонд захисних споруд.
Фонд захисних споруд у мирний час використовується для господарських, культурних та побутових потреб у порядку, який визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань ЦЗ (стаття 9 "Укриття у захисних спорудах" Закону України " Про правові засади цивільного захисту").

Содержание

ВСТУП 4
1. Захисні споруди. Призначення та їх класифікація. 5
2. Утримання та використання захисних споруд, приведення їх до готовності, для прийняття тих, що укриваються 23
ВИСНОВКИ 30
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 31

Вложенные файлы: 1 файл

ВСТУП.doc

— 190.50 Кб (Скачать файл)

Для ПРУ, що обладнуються в існуючих будинках та спорудах, слід приймати;

    • 3 - ярусне розміщення нар - при висоті Ь приміщень 2,8 - 3м;
    • 2- ярусне розміщення нар - при висоті Ь приміщень 2,2 - 2,4м.

При розміщенні ПРУ у  підвалах, під підлогами, у гірничих виробках, печерах, погребах та інших заглиблених приміщення при їх висоті h 1,7 - 1,9м слід передбачати 1-ярусне розміщення нар з нормою 8=0,6м на особу, що укривається [2].

Допоміжні приміщення

Санітарні вузли

Облаштовуються з розрахунку забезпечення 50% осіб, що укриваються. Для решти осіб використання санобладнання слід передбачати у суміжних з укриттям приміщеннях. Вимоги до санвузлів приймаються згідно ДБН В 2.2.5 - 97.

У ПРУ, які розташовані  в будівлях з каналізацією, слід передбачати облаштування промивних вбиралень з відведенням стічних вод у зовнішню каналізаційну мережу.

При відведенні стічних  вод з приміщень підвалів самопливом слід передбачати засоби, що виключають затоплення підвалів стічними водами при підпорі у зовнішній каналізаційній мережі.

У неканалізованих приміщеннях  необхідно передбачати пудр - клозет або резервуар - вигріб з можливістю видалення нечистот асенізаційним  транспортом. Ємність резервуара приймається з розрахунку 2л / люд./доба [3].

 

Вентиляційні приміщення

Вентиляція передбачається природна або з механічним cпонуканням. Вентиляцію з механічним спонуканням обладнують у підвальних ПРУ місткістю > 50 осіб та в таких же за місткістю ПРУ, розташованих у першому та цокольному поверхах, якщо там неможливо забезпечити природну вентиляцію. У ПРУ установ охорони здоров'я повинна бути вентиляція з механічним спонуканням незалежно від їх місткості.

Природна вентиляція ПРУ, що розташовані в підвальних та цокольних поверхах будинків, виконується  за рахунок теплового напору крізь повітрезабірні та витяжні шахти. Отвори для подавання припливного повітря слід розташовувати біля підлоги приміщення, а витяжні - біля стелі. На всі вентиляційні отвори необхідно встановлювати протипилові пристрої, що мають опір потоку повітря >0,5 кгс / см .

Вентиляцію з механічним спонуканням у ПРУ рекомендується передбачати із застосуванням електроручних  вентиляторів ЕРВ - 72.

Площа S приміщення для зберігання забрудненого верхнього одягу приймається згідно з ДБН. За допомогою перегородок облаштовуються окремі кабінки для сортування забрудненого одягу.

Таким чином, вище вказані  захисні споруди захищають людей  від негативного впливу сучасної зброї та її вторинних вражаючих  факторів. Найпростіші укриття зменшують  радіуси враження людей ударною  хвилею, послаблюють дію радіоактивних випромінювань та враження світловим опроміненням.

Захисні споруди в районах розміщення атомних станцій

Захист робочих змін об'єктів і населення в районах розміщення АЕС повинен здійснюватися в захисних спорудах, що відповідають звичайним захисним вимогам, а також додатковим вимогам по впливу надлишкового тиску у фронті повітряної ударної хвилі ядерного вибуху (дРф) і вимогам по ступеню ослаблення проникаючої радіації, який характеризується коефіцієнтом захисту (К,), у залежності від місць їхнього розташування:

  1. на АЕС-у сховищах, розрахованих на надлишковий тиск у фронті повітряної ударної хвилі 200 кПа, що мають Кз = 5000;
  2. за межею АЕС, у зонах можливих сильних руйнувань - у сховищах, розрахованих на надлишковий тиск у фронті повітряної ударної хвилі 100 кПа, що мають Кз=3000;
  3. у зоні можливих слабких руйнувань навколо АС - у ПРУ з Кз = 1000, розрахованих на ДРф - 20 кПа ;
  4. на іншій території зони можливого небезпечного радіоактивного зараження (забруднення) навколо АЕС - у ПРУ з Кз = 500;
  5. у 30-кілометровій смузі, що прилягає до межі зони можливого небезпечного радіоактивного зараження (забруднення) навколо АЕС -у ПРУ з коефіцієнтом захисту К=200.

У захисних спорудах, розташованих у зоні можливих руйнувань АЕС, додатково  повинен забезпечуватися захист людей, що укриваються від радіоактивних продуктів руйнування ядерних енергоустановок. Системи життєзабезпечення в цих спорудах повинні бути розраховані на 5-добове перебування населення, що вкривається [4].

 

2. Утримання та використання захисних споруд, приведення їх до готовності, для прийняття тих, що укриваються

Утримання ЗС ЦЗ здійснюється згідно наказу МНС України від 09.10.2006 року № 653, яким затверджена "Інструкція щодо утримання захисних споруд ЦЗ у мирний час".

Захисна споруда повинна завжди бути у готовності до прийому людей. Поняття "готовності ЗС" включає в себе комплекс вимог, яким повинні відповідати сучасні сховища та укриття для забезпечення захисту людей.

До вимог  відносяться:

  • цілісність конструкцій та обладнання;
  • надійна герметизація споруд та наявність систем повітропостачання;
  • оснащення сховищ та укриттів санітарно-технічним та іншим обладнанням, контрольно-вимірювальними пристроями, забезпечення запасом питної води;
  • справність всіх систем внутрішнього обладнання, приладів та пристроїв, наявність потрібного оснащення, інвентарю, інструкцій, документації з експлуатації;
  • підготовленість обслуговуючого персоналу;
  • належний санітарний стан приміщень.

Організація підтримання  ЗС в готовності до використання та контроль за правильною їх експлуатацією здійснюється службою сховищ та укриттів об'єкту, міста, району, області. Утримання і експлуатацію здійснюють ланки (групи) з обслуговування ЗС [5].

Ланки та групи з обслуговування ЗС утворюються для кожної працюючої  зміни з числа працівників, що укриваються в даній ЗС, чисельністю сховища місткістю:

  • до 150 чол. - ланка (10 чол.)
  • 151- 600 чол. - група (20 чол.)
  • 601 чол. - група (35 чол.)

Примітка:

а) При відсутності у ЗС окремих видів обладнання чисельність особового складу відповідно зменшується.

б) Обладнання технікою та майном здійснюється згідно з нормами табелювання.

У кожному сховищі  повинен бути лікар або медична  сестра з числа медичного персоналу  об'єкту або найближчих медичних установ.

Кожна ЗС повинна мати відповідну експлуатаційну документацію, а саме:

  1. Паспорт ЗС.
  2. Витяг з " Інструкції...".
  3. Журнал перевірки стану ЗС.
  4. План ЗС.
  5. Перелік обладнання, інструментів та майна.
  6. Сигнали оповіщення ЦЗ.
  7. Список телефонів.
  8. План переводу приміщень ЗС на режим сховища.
  9. Список особового складу групи (ланки) з обслуговуванню ЗС.
  10. Обов'язки ланок (постів), що розробляються згідно "Інструкції...".
  11. Експлуатаційна схема систем вентиляції ЗС.
  12. Експлуатаційна схема водопостачання і каналізації ЗС.
  13. Експлуатаційна схема електропостачання ЗС.
  14. Інструкція з обслуговування ДЕС.
  15. Інструкція з обслуговування фільтровентиляційного обладнання.
  16. Інструкція з техніки безпеки при обслуговуванні обладнання.
  17. Інструкція з експлуатації З І З.
  18. Журнал реєстрації показників мікроклімату та газового складу повітря у захисній споруді.
  19. Таблиці прогнозування терміну перебування в ЗС в залежності від параметрів повітряного середовища.
  20. Журнал обліку звернень за медичною допомогою.
  21. Схема евакуації з ЗС.

Примітка: документи п.п.10-15 вивішуються на робочих місцях. В разі невикористання ЗС за своїм прямим призначенням (у мирний час), їх можна використовувати для господарських, культурних та побутових потреб в якості:

  • санітарно-побутових приміщень (гардероба);
  • навчальних класів;
  • виробничих приміщень;
  • складів;
  • приміщень для чергових електриків, зв'язківців та інших;
  • приміщень для побутового обслуговування населення;
  • спортивних залів.

Використання ЗС не за призначенням не повинно порушувати їхніх захисних якостей.

Забороняється:

  • демонтаж обладнання;
  • перепланування приміщень;
  • утворення поза конструкційних отворів та пройомів  огороджувальних конструкціях;
  • порушення захисних властивостей та герметизації.

Всі приміщення повинні  бути сухими, регулярно провітрюватись. Захисно- герметичні двері повинні  бути відчиненими та знаходитись  на підпорах.

При отриманні розпорядження від начальника ЦЗ (НШ ЦЗ) на приведення ЗС у готовність начальник служби сховищ та укриття, ланка (група з обслуговування ЗС) повинні здійснити наступні заходи:

    • розчистити підходи до ЗС, встановити вказівники та знаки;
    • звільнити ЗС від майна, матеріалів, які не використовуються при експлуатації ЗС у воєнний час;
    • обладнати приміщення нарами;
    • розконсервувати інженерно-технічне обладнання;
    • перевірити стан входів (виходів);
    • перевірити робочий стан систем вентиляції, опалення, водопостачання, каналізації та електропост<span class="dash041e_0441_043d_043e_0432_043d_043e_0439_0020

Информация о работе Захисні споруди