Організація медичного огляду персоналу туристського комплексу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА»

 

Інститут економіки та менеджменту

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

з дисципліни «Основи охорони праці»

 

Варіант №25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       

 

 

 

 

 

 

Київ 2014

 

Зміст

1. Граничні норми підйому та переміщення тяжких предметів жінками, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 р. № 241.

2. Організація медичного огляду персоналу туристського комплексу.

3. Організація першої допомоги потерпілому від дії електричного струму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Граничні норми підйому та переміщення тяжких предметів жінками, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 р. № 241.

Згідно ст.24 Конституції України жінки мають рівні з чоловіками права і свободи. Разом з тим трудове законодавство, враховуючи фізіологічні особливості організму жінки, інтереси охорони материнства і дитинства, встановлює спеціальні норми, що стосуються охорони праці та здоров'я жінок. У відповідності зі ст. 174 КЗпП України та ст. 10 Закону України «Про охорону праці» забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Кабінет Міністрів України своєю постановою від 27.03.1996 р №381 затвердив програму вивільнення жінок з виробництв, пов'язаних з важкою працею та шкідливими умовами, а також обмеження використання їх праці у нічний час. Забороняється залучати жінок до підйому та переміщення важких речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Граничні норми підйому та переміщення важких речей жінками затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.1993 р №241. Так граничними нормами підйому та переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину) - 10 кг, а якщо робота пов'язана з постійним підйомом і переміщенням тягарів протягом робочої зміни - 7 кг. Сумарна вага вантажу, який переміщується робітницею протягом кожної години робочої зміни, не повинен перевищувати: з робочої поверхні - 350 кг, з підлоги - 175 кг.

             МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

                            Н А К А З

 

N 241 від 10.12.93                   Зареєстровано в Міністерстві

     м.Київ                           юстиції України

                                      22 грудня 1993 р.

                                      за N 194

 

            Про затвердження Граничних норм  підіймання

                і переміщення важких речей  жінками

 

     На виконання Закону  України "Про охорону праці"

та постанови   Кабінету   Міністрів  України  від  27.01.93  N  64

"Про заходи щодо виконання  Закону України "Про охорону

праці""

                          Н А К А З У Ю:

     1. Затвердити Граничні  норми підіймання і переміщення  важких

речей жінками, що додаються.

     2. Вважати    такими,    що    не    застосовуються,    Норми

гранично-допустимих   навантажень   для  жінок  при  підійманні  і

переміщенні   важких   речей   вручну,   затверджені    постановою

Держкомітету  СРСР  по  праці  та соціальних питаннях та Президією

ВЦРПС від 27.01.82 N 22/п-1,  а також Норми,  затверджені Головним

державним санітарним лікарем України 06.06.93 N 5.05/07/197.

 

     Міністр                                    Ю.П.Спіженко

 

     ПОГОДЖЕНО:

     Голова Держнаглядохоронпраці

     України                                    А.Ф.Дюба

     Міністр праці України                      М.Г.Каскевич

     Заступник Голови  Федерації

     Профспілок України                         О.В.Єфіменко

 

 

                          Граничні норми

          підіймання  і переміщення важких речей  жінками

Характер робіт	Гранично-допустима вага вантажу, кг
Підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою до 2 разів на годину)	10
Підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни	7
Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні - 350 кг з підлоги - 175 кг
Примітка:
1. У вагу вантажу, що  переміщується, включається вага  тари і упаковки.
2. При переміщенні вантажу  на візках або у контейнерах  докладене зусилля не повинно  перевищувати 10 кг.
3. Рівнем робочої поверхні  вважається робочий рівень конвейєра  стола, верстата тощо згідно з  ГОСТами 12.2.032-78 та 12.2.033-78

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Організація медичного огляду персоналу туристського комплексу.

Згідно із законом України "Про охорону праці" власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі й на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. Для цього він створює відповідні служби й призначає посадових осіб, які вирішують конкретні питання з охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також виконує всі зазначені законом "Про охорону праці" дії. Найважливішим є створення служби охорони праці згідно з "Типовим положення про службу охорони праці", затвердженим Державним комітетом України по нагляду за охороною праці (наказ від 3 серпня 1993 р. № 73). Ця служба створюється на підприємствах з кількістю працюючих від 50 осіб, а на підприємствах невиробничої сфери - від 10 і більше осіб. В інших закладах функції Цієї служби можуть виконувати за сумісництвом особи, які пройшли перевірку знань з охорони праці.

Служба охорони праці, що підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства, прирівнюється до основних виробничо-технічних служб. Організаційно-методичну роботу проводять безпосередньо на підприємстві, якщо чисельність працюючих у Ньому мала. З усіх функцій завдань управління охороною праці (підготовка управлінських рішень І контроль за їх реалізацією) виконує Інженер, старший Інженер з охорони праці або призначена власником особа, яка виконує його обов'язки за сумісництвом.

На працівників служб охорони праці не повинні покладатися обов'язки, не пов'язані з їхніми функціями. Всі заходи з охорони праці робітники служб охорони праці виконують у тісній взаємодії з керівництвом підприємств та їх підрозділів. Для загальної оцінки стану умов праці та планування заходів щодо їх покращення застосовується єдина державна система показників обліку умов і безпеки праці, затверджена наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 31.03.94 р. № 27.

Не тільки власник, керівні та Інженерно-технічні працівники, а й усі спеціалісти мають обов'язки з охорони праці. Згідно із Законом "Про охорону праці" працівник зобов'язаний:

- знати і виконувати  вимоги нормативних актів про  охорону праці, правила поводження  з машинами, механізмами, устаткуванням  та іншими засобами виробництва:

- користуватися засобами  колективного та індивідуального  захисту;

- дотримуватись функцій  щодо охорони праці, передбачених  колективним договором та угодою, трудовим договором і правилами  внутрішнього трудового розпорядку  підприємства:

- проходити в установленому  порядку попередні та періодичні  медичні огляди, які організовує  власник:

- співпрацювати з власником  у справі організації безпечних, нешкідливих І сприятливих умов  праці, особисто вживати посильних  заходів щодо усунення будь-якої  виробничої ситуації, яка створює  загрозу його життю, здоров'ю оточуючих  ЧИ навколишньому природному  середовищу, повідомляти про небезпеку  безпосередньому керівникові або  іншій посадовій особі.

 

Дія підтримки постійної роботи в напрямі аналізу стану та вдосконалення умов праці на підприємствах туриського комплексу їх власники зобов'язані інформувати державні органи, які складають єдину статистичну звітність з питань охорони праці. Власник також зобов'язаний інформувати працівників про стан охорони праці, причини аварій, нещасних випадків, професійних захворювань і про заходи, які вжито для їх усунення та для забезпечення на підприємстві умов І безпеки праці на рівні нормативних вимог.

У колективному договорі, угоді, трудовому договорі сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, узгоджують їх обов'язки, а також погоджують комплексні заходи, плани під час забезпечення встановлених нормативів безпеки, умов гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням, аваріям. Власник фінансує заходи щодо охорони праці. На підприємствах, у галузях і на державному рівні в установленому Кабінетом Міністрів порядку створюються фонди охорони праці, такі фонди можуть створюватись органами міського регіонального самоврядування для потреб регіону. На підприємствах кошти цього фонду використовуються тільки на виконання заходів: або забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог, або підвищення існуючого рівня охорони праці. Кошти фонду охорони праці не підлягають оподаткуванню.

3. Організація першої допомоги потерпілому від дії електричного струму.

Основною умовою успішного надання першої допомоги при ураженні електричним струмом є швидка та правильна дія тих, хто надає допомогу. В той же час зволікання, запізніле та некваліфіковане надання допомоги може призвести до смерті потерпілого. Ось чому важливо, щоб кожен знав і вмів правильно та швидко надати необхідну допомогу потерпілому.

Перша допомога при ураженні електричним струмом складається з двох етапів: звільнення потерпілого від дії електричного струму; надання йому необхідної долікарської допомоги.

При ураженні електричним струмом необхідно, перш за все, негайно звільнити потерпілого від дії струму, оскільки від тривалості такої дії суттєво залежить важкість електротравми. Необхідно пам'ятати, що діяти треба швидко, але в той же час обережно, щоб самому не потрапити під напругу. Найбезпечніший спосіб звільнення потерпілого від дії електричного струму - це вимкнення електроустановки, до якої доторкається потерпілий, за допомогою найближчого вимикача, рубильника чи іншого апарата для знеструмлення (рис. 3.32, а).

Рис. 3.32. Способи звільнення потерпілого від дії електричного струму: а - знеструмлення установки за допомогою вимикача (рубильника); б - відкидання проводу сухою палицею; в - перерубування проводів сокирою; г - відтягнення потерпілого від електромережі

Якщо вимкнути установку досить швидко немає змоги, то необхідно звільнити потерпілого від струмовідних частин, до яких він доторкається.

Для звільнення потерпілого від струмовідних частин або проводу напругою до 1000 В необхідно скористатись палицею, дошкою або будь-яким іншим сухим предметом, що не проводить електричний струм (див. рис. 3.32, б). При цьому бажано ізолювати себе від землі (стати на суху дошку, неструмопровідну підстилку). Можна також перерубати проводи сокирою з сухим дерев'яним топорищем (див. рис. 3.32, в) або перекусити їх інструментом з ізолювальними рукоятками (кусачками, пасатижами тощо). Перерубувати чи перекусувати проводи необхідно пофазно, тобто кожен провід окремо, та на різній висоті.

Для звільнення потерпілого від струмовідних частин можна також відтягнути його за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла), наприклад, за поли халата чи піджака (див. рис. 3.32, г). При цьому необхідно уникати доторкання до навколишніх металевих предметів та відкритих частин тіла. Для ізоляції рук, особливо коли необхідно доторкнутися до тіла потерпілого, рятівник повинен надягнути діелектричні рукавички або обмотати руку сухим одягом (наприклад, шаликом або сухою тканиною). Відтягувати потерпілого від струмопровідних ділянок рекомендується однією рукою.

Якщо електричний струм проходить у землю через потерпілого і він судомно стискає у руці один струмопровідний елемент (наприклад, провід), то простіше припинити дію струму, відокремивши потерпілого від землі (підсунувши під нього суху дошку або відтягнувши ноги від землі мотузкою, чи за сухі штани). При цьому необхідно пам'ятати про власну безпеку.

Для звільнення потерпілого від струмовідних частин та проводів, що знаходяться під напругою понад 1000 В, необхідно надягнути діелектричні рукавички та боти і діяти ізолювальною штангою або кліщами, що розраховані на відповідну напругу. При цьому необхідно пам'ятати про небезпеку крокової напруги, якщо провід лежить на землі.

Потерпілий, після звільнення від дії електричного струму, може перебувати, як правило, в одному з трьох станів:  при свідомості;  непритомний, однак у нього є дихання та пульс;  в стані клінічної смерті (відсутнє дихання та не прощупується пульс);  визначити послідовність дій щодо рятування потерпілого залежно від тяжкості травми, що становить найбільшу загрозу для його життя;  викликати швидку допомогу або медичних працівників, якщо є така можливість; Якщо потерпілий при свідомості, то його слід покласти на підстилку із тканини чи одягу, створити приплив свіжого повітря, розстібнути одяг, що стискає та перешкоджає диханню, розтерти та зігріти тіло і забезпечити спокій до прибуття лікаря. Потерпілому, що знаходиться в непритомному стані, слід дати понюхати ватку, змочену нашатирним спиртом або обприскати лице холодною водою. Якщо потерпілий прийде до тями, йому слід дати випити 15–20 крапель настоянки валеріани та гарячого чаю. При відсутності ознак життя (дихання та пульсу) потрібно негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію (СЛР), адже імовірність успіху тим менша чим більше часу пройшло від початку клінічної смерті. До заходів СЛР належать штучне дихання та непрямий (закритий) масаж серця. 

 

Список використаних джерел

1. Запорожець О. І. Основи охорони праці: Навч. посіб./ Запорожець О. І., Протоєрейський О. С., Франчук Г. М., Боровик І. М./ – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 264 с.
2. Банько В.Г. Охорона праці в туристському комплексі: навч. посіб./ Банько В.Г. / - К : KHT 2010. – 232 с.
3. Інтернет ресурс http://krp-rada.gov.ua/index.php/id-fssnspz/4137-2013-03-21-1
4. Інтернет ресурс http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0194-93
5. Інтернет ресурс http://5fan.ru/wievjob.php?id=4208