Побудова Скинії і її прообрази

 

 

 

Всеукраїнський Союз Церков Християн Віри Євангельської П’ятидесятників

Київський Біблійний Інститут

 

 

 

 

 

 

Реферат

Побудова Скинії і її прообрази

 

 

 

 

 

 

Предмет: Огляд Старого Завіту

Виконав: студент 1 курсу (2014 – 2018)

Очно-заочного відділення

Фещенко Павло Леонідович

Викладач: Губені Сергій Іанович

                            

 

 

 

 

 

 

Київ – 2014

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………3

1. Скинія. Загальний огляд. Призначення Скинії.……………………………………………………………………. 4

1.1. Служіння……………………………………………………………… 5

1.2. Пересування…………………………………………………………... 5

2. Будова Скинії…………………………………………………………. 6
3. Прообраз Скинії………………………………………………………. 8

ВИСНОВОК……………………………………………………………………. 11

БІБЛІОГРАФІЯ……………………………………………………………….... 12

 

ВСТУП

 

Давайте задумаємось над нашим християнським життям. Що є основою нашого життя? Оточуючий світ переповнений гріхами і беззаконням, в цьому світі нема нічого ідеального і що для нас, християн, є ідеалом життя. За часів Мойсея, коли Бог явно проявляв Свою славу, ізраїльський народ не мав чіткого визначення в своїй суті життя. Це і було проблемою ізраїльського народу.

В цій роботі я хочу розглянути суть того, що представляє собою Скинія, її будову і те, що вона представляла для ізраїльського народу і яким прообразом вона являється в сучасному християнстві.   
РОЗДІЛ 1

Скинія. Загальний огляд. Призначення Скинії

 

Скинія в перекладі з єврейського «мішкан» звідци ж з грецкого «скенє» що значить покров, при дослівному перекладі означая палатка Закону, або під покровом закону.

 Два довгих розділи книги Вихід описують Скинію, зокрема в (Вих. Гл.25-31) Бог відкриває Мойсею її план, матеріали і те що входило в будову Скинії. В Гл. 35-40 тут чітко розповідається як Мойсей виконав Боже повеління. Описання іде слово в слово. Такий літературний прийом був  притаманний для того періоду. Тому ми маєм таку чудову картину описання побудови скинії. 

 Скинія – це перенесне святилище, в якому з часів дарування ізраїльскому народу Закон при горі Синай, пербував Господь. Скинія являлась обявленням і домом Божим на землі. Саме там Господь відкривався Мойсею і давав настанови для ізраїльского народу. Відомо, що тут Господь теж відкривався ізраїльтянам, але нічого неговориться про те, що в цій скинії відбувалося жертвоприношення й богослужіння. На той час Скинія являла собою палатку, яку Мойсей поставив за територією стану ізраільського в період між поклонінням ізраіля золотому тельцю і побудуванням істиної Скинії зібрання.

Веління спорудити святилище Мойсей одержав від Бога, Який показав йому на горі «образ» Скініїї. (Вих. 25:40; Дії Ап. 7:44; Євр8:5). Матеріал на побудування скинії був зібраний за допомогою податей, які приносили ізраїльтяни. Жертвування були такими великими, що Мойсей припинив приношення(Вих.36:5). Для виготовлення Скінії Господь призвав і обдарував необхідною майстерністю Веселиіла з коліна Іудиного й Аголиава з коліна Дана які керували роботами і учили інших учеників (Вих. 31:1-11; 35:30-35; 36:8). Пройшло приблизно пів року і необхідні речі для Скинії були виготовлені і даставлені Мойсею. Встановлення скинії відбулося першого числа, першого місяця другого року після виходу з Єгипту (Вих40:17).

Освячення Скинії відбувалось впродовж семи днів, зокрема освячувались священники і жертовник. На восьмий день Аарон приніс свою першу жертву, і слава Господня наповнила Скинію. Після того начальники Ізраїлеві впродовж 12-ти днів робили свої приношення в жертву освячення.1

 

1.1. Служіння

 

Служіння в Скінії відправляли священники і левити. Це описується в Біблії (Вих. 28:43; 29:30; Чис. 4:3). Левіти були відповідальні за приналежності Скинії, вони розбирали, переносили й збирали її. Священники робили жертвоприношення на жертовнику всеспалення і служили біля жертовника і столу хлібів та золотого світильника. В Святе Святих «в морок, де Бог» (порівн. Вих 20:21), міг входити тільки первосвященник один раз в рік, у великий день очищення, щоб за завісою кров'ю жертовної тварини зробити очищення народу. 

 

1.2. Пересування

 

Під час того коли народ пересувався з одного місця перебування в пустині на інше, Скинія знаходилась посередині стану ізраїльтян. Навколо її розташовувались вузьким колом левіти і священики, це описується в (Чис. 3:23,29,35,38), наступне коло становило з колін ізраїлевих, по три з кожної сторони. Над Скинією перебувала хмара вдень і подібно вогню вночі (стовп хмарний і стовп вогненний). Коли «стовп» піднімався над Скинією, це означало, що потрібно вирушати в дорогу. Під час пересування по пустині Скинію несли левіти.

РОЗДІЛ 2

Будова скинії

 

Вказівки, дані Мойсею для будівництва Скинії, можна знайти в Вих. 25-27, а звіт про виконання роботи - в Вих. 35-40. Якщо коротенько, то Скинія була будинком, спорудженим з певної кількості дощок з дерева акації, покритих золотом. Їхні кінці були поміщені в срібні підніжжя й міцно з'єднані засувами з того ж дерева, покритого золотом.

Сама Скинія була 15 футів ширини, 15 висоти й 45 довжини. Була накрита білим, лляним полоном, у яке були ввіткані блакитні, пурпурні й червоні фігури херувимів. Передня частина спорудження закривалася завісою з матеріалу, подібного тканини покриття. Його називали «Дверима», або першою завісою. Інша тканина з того ж матеріалу, подібним чином виткана фігурами херувимів й «Завіса», що називалася, ( друга завіса), була повішена таким чином, що розділяла Скинію на дві кімнати. Перша, або велика кімната мала 15 футів ширини, 30 футів довжини й називалася «Святе». Друга, або задня кімната мала 15 футів ширини й 15 футів довжини. Називалася вона «Святе Святих». От ці дві кімнати й становили, власне Скинію. Над ними для захисту був установлений навіс.

Скинія була оточена двором і перебувала в його задній частині. Цей двір, що має 75 футів ширини й 150 футів довжини, був обгороджений забором із лляних полотен, підвішених на срібних гачках. Ці гачки перебували на верхніх кінцях дерев'яних стовпів, висотою в 71/2 фута, які стояли в масивних підніжках з міді і були укріплені, як і навіс на Скинії, шнурками й кілками. Все обгороджене було святою землею; звідси й назва – «Святе місце», а також «Двір Скинії». Його вхід, як і двері Скинії, був зі східної сторони й називалися «Ворота». Ці «Ворота» були зроблені з білого лляного полотна, у якому переплелися блакитні, пурпурні й червоні кольори. 
Варто звернути увагу, що всі три входи: «Ворота» в «Двір», «Двері» в «Святе» й «Завіса» в «Святе Святих», були виготовлені з того ж матеріалу й тих же квітів. Зовні Скинії і її «Двору» був розташований «Стан» Ізраїлю, що оточував її з усіх боків на достатній відстані.

В «Дворі» було лише два основних предмети: «Мідний жертовник» й «Умивальник» - з необхідними для них при належностями.

 У Скинії був «Стіл», «Світильник» й «Кадильний жертовник» в «Святому», і «Ковчег Свідчень» в «Святому Святих». За завісою, в «Святому Святих», перебував тільки один предмет – «Ковчег».2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

Прообраз Скинії

 

«Стан» представляє стан усього людського миру в гріху, що має потребу в примиренні, хоча й смутно представляє, чого хоче й про що тужить. В образі «Станом» був ізраїльський народ, відділений від всіх святих речей завісою з білого льону. Для тих, хто перебував усередині, ця завіса представляла стіну віри, а для тих, хто зовні, - стіну невір'я, що заважала їм бачити й мати доступ до святих речей усередині. В «Святе місце» або «Двір» був тільки один вхід. Так образ показував, що є тільки один шлях до Бога, одні «ворота» - Ісус. "Я - шлях... Ніхто не приходить до Батька, як тільки через мене", "Я - двері" (Іван. 14:6; 10:9).

«Двір» представляє стан Виправдання, досягнутого через віру в Христа, «ворота». Під час Дня Примирення в цей «Двір» могли входити тільки левити (представляючи виправданих віруючих). Вони мали доступ до «Мідного жертовника» й «Умивальника», несли службу в «Дворі», але, будучи всього лише левитами (віруючими), не мали ніякого права не тільки входити в Скинію, але й заглядати в неї (Чис. 4:19, 20). Всі речі в «Дворі» були з міді, щоб показати, що класом, допущеним туди, були виправдані люди. «Двір» ніяк не представляв стани духовного класу протягом Євангельського століття, хоча священики також перебували в ньому, коли приносили жертви й умивалися. 

Будинок «Скинії» із двома його частинами представляє два стани всіх тих, хто підлягає зміні природи з людської в духовну. Перша кімната, «Святе», представляє стан всіх тих, які (як левити - виправдані віруючі) присвятили свою людську природу на смерть, щоб одержати можливість стати учасниками божественної природи (2 Пет. 1:4), ставши зачатими від Духа. Друга кімната, або «Святе Святих», розташоване за «Завісою» (смертю), представляє стан вірних «переможців», які одержать божественну природу. Вони, закінчивши свою присвяту в смерті, будуть повністю змінені, породжені зі смерті в Першому воскресінні до божественної природи й організму. Жодне людська істота, будь вона повна віри, обмита від усякого гріха, даром виправдана й полічена до кінця у Божих очах, не може мати ні місця, ні привілегії в духовних речах, представлених у внутрішній частині Скинії й Храму. Вона не може навіть заглянути в духовні речі, у змісті оцінити їх. Але протягом століття Євангелія такі "призиваються" присвячувати й жертвувати свою людську природу в Божій службі й успадкувати, замість земної, духовну природу - як члени тіла Христа. «А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно. (1 Кор. 2:14). Той факт, що всі речі в Скинії були зроблені із золота, що представляє божественну природу, говорить про те, що тут показаний стан лише тих, які покликані до божественної природи. Тільки ті з левитів, які були присвячені виконувати справу жертвування (священики), мали доступ у Скинію. Отже, тільки ті з будинку віри, які посвятились жертвувати себе до самої смерті, входять у божественні умови, представлені в Скинії. Тільки через віру можна ввійти в «Двір» - у виправданий людський стан. Але щоб досягти зміни природи й стати «новими створіннями», «учасниками небесного звання», «учасниками Божественного єства», ми повинні робити щось більше, ніж просто зберігати віру, що виправдує нас. Тому вхід в «Святе» означає наше повне посвячення для Господньої служби, наше народження від духа й початок проходження нашого поприща за нагородою божественної природи, умовами чого є: вірність нашій обітниці, розп'яття виправданої плоті, подання нашої людської волі й тіла в живу жертву для Бога. Ми не повинні більше шукати людських задоволень, честі, слави й т.п., але повинні бути мертвими для них і живими для небесних прагнень. Однак до цього стану ми як і раніше приходимо через Ісус Христа, нашого Спасителя, що відкрив нам не тільки «Ворота» виправдання через віру в Його кров, але й «Двері» (першу завісу) у Скинію, «новий шлях життя» (як духовним істотам), ведучий через і за другу завісу, за допомогою жертвування нашої виправданої плоті.   Отже, дві кімнати Скинії – «Святе» й «Святе Святих» - представляють дві фази, або два етапи нового життя, до якої ми зачаті через Святого Духа. «Святе» представляло нинішній стан тих, хто зачатий Богом через слово істини (Якова 1:18). Вони, як «Нове Творіння» з небесним розумом, хоча ще й «у плоті», мають своє теперішнє (внутрішнє) життя й шлях з Богом за першою завісою присвяти, за межами розуміння миру й непосвячених віруючих. Вони насолоджуються внутрішнім світлом «золотого Світильника», тоді як інші перебувають в "пітьмі зовнішній».    «Святе Святих» представляло доконаний стан тих нових створінь, які, будучи вірними до самої смерті, одержують велику нагороду нашого вищого звання через участь у першому воскресінні (Об. 20:6). Тоді, за двома завісами - плотським розумом і плотським тілом, - вони будуть володіти й славними духовними тілами, і духовним розумом. Там, за завісою, вони стануть подібними їхньому Вождеві й Попередникові, що ввійшов туди як наш Спаситель, і посвятившому для нас цю нову й живу дорогу - новий шлях життя (Євр. 10:20; 1 Іоан. 3:2). Духовно роздумуючі християни в «Святому» вірою дивляться крізь розірвану «Завісу» в «Святе Святих», ловлячи проблиски слави, честі й безсмертя поза плоттю. Їхня надія - як якір для душі, міцний і безпечний, вхід усередину за завісу (Євр. 6:19; 10:20). 3

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Якщо прослідкувати відривок Священного Писання де опсується шлях до побудування Скинії, скільки було затрачено зусиль, ресурсів і головне те, що з якою точністю Мойсей виконував повеління Боже, що до побудуання Скинії і її пристосувань, видно те, що Бог хотів, щоб те місце де Він буде перебувати подобало Йому. Саме через Скинію, Ізраїльський народ мав можливість омитися від гріхів і бути оправданими.

Також Скинія є прообразом для всіх християн. Можна було б, ще багата інших порівнянь провести, щодо Скинії і предметів, що і ній були. Нам потрібно знати, що нам непотрібно ставити Скинію для принесення жертви і знайти присутність Божу. Найбільша жертва вже була принесена на голгофі, на хресті, це наш Ісус Христос, Той хто постраждав за нас і приніс Себе в жертву. Головним є те, що християни повинні жити свято, ходити в страсі Божественному. Ми неповинні відкидати того всього, що є в Старому Заповіті, але ми повині знати, що це все є прообразом для нас, для того, щоб ми мали приклад, як правильно поступати і жити благочестивим життям.

 

 

БІБЛІОГРАФІЯ

 

1. Біблія. Переклад Огієнка.
2. Буш У. Ф., Хаббард Д. А., Ла Сор У. С. Обзор Ветхого Завета. – Одесская Богословская Семинария ЕХБ, «Богомыслие», 1998. – 615 с.
3. Обзор Ветхого Завета. Пособие для самостоятельного изучения. – К.: Феникс, 2006. – 274с.
4. Ринекер Ф., Майер. Г. – Библейская Энциклопедия Брокгауза, «Християнська зоря», Кременчуг, 1999. – 1088с.
5. Скинія. Векипедія. www.localhost.ru <15.03.2012>

 

1 Буш У. Ф., Хаббард Д. А., Ла Сор У. С. Обзор Ветхого Завета. – Одесская Богословская Семинария ЕХБ, «Богомыслие», 1998. – С.137 – 138.

2Котон Р.Д., Обзор Ветхого Завета. Пособие для самостоятельного изучения. – К.: Феникс, 2006. – С.38 – 39.

 

3 Скинія. Векипедія. www.localhost.ru <15.03.2012>