Порядок і надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  
імені Володимира Даля

 

Кафедра …………..…Охорона праці та БЖД……………..……………….….

 

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

 

з дисципліни ……………..…… Безпека життєдіяльності ……..……….………

 

Студент …………Вечоріна О.Є. .…. ….……...……….                      ……….….…

(прізвище, ініціали)            (підпис)

 

Група ………ЕКз-341… ………………  Варіант …..…24…..…

Керівник роботи ……Клюєв С.О……………………………..………….…….…………….

(посада, прізвище, ініціали)

 

 

Дата подання на кафедру на рецензію  ………………………………….…

 

Реєстраційний номер …………………….…  Реєстратор ……..………………...

(підпис)

 

 

 

Захищена з оцінкою ………………………..

 

Викладач …………………………….……………….……          ……..…...…

(посада, прізвище, ініціали)             (підпис)

 

Дата …………………………….

 

Сєверодонецьк 2015

 

ПЛАН

1. Порядок і надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення   НС.
2. Практичне завдання з визначення граничних токсодоз.
3. Практичне завдання з визначення ефективної дози опромінення
4. Практичне завдання з визначення індивідуального ризику
5. Практичне завдання з визначення фактичної швидкості затоплення населеного пункту при зливових дощах 
6. Практичне завдання з визначення   свого біоритмічного стану.
7. Література.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС, правила поведінки та способи дій в цих умовах.

 

Загроза виникнення надзвичайної ситуаціїбудь-якого класу чи рівня – це реальна загроза для життя і здоров’я людей, загроза порушення нормальних умов їхнього життя і діяльності або ж значних матеріальних витрат. Завданням безпеки життєдіяльності як галузі науково-практичної діяльності є захист здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також розробка і реалізація відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини. Виконання цього завдання особливо гостро стоїть під час загрози виникнення та при виникненні надзвичайних ситуацій.

У розділі, присвяченому управлінню ризиком, показано, що порядок пріоритетів при розробці будь-якого проекту потребує того, щоб вже на перших стадіях розробки продукту або системи в проект були включені елементи, що виключають небезпеку. Якщо виявлено, що небезпеки неможливо уникнути повністю, необхідно знизити ймовірність ризику до припустимого рівня шляхом вибору відповідного рішення. Саме під час загрози виникнення та при виникненні надзвичайних ситуацій з усією очевидністю проявляється необхідність своєчасного отримання інформації про наявність загрози або виникнення НС.

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи, зобов’язанінадавати населенню через засоби масової інформації оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру, про виникнення НС, методи і способи їх захисту та вживання заходів щодо забезпечення безпеки [38].

Порядок і надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС забезпечуються шляхом:

а) завчасного створення і підтримки в постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення населення;

б) організаційно-технічного з’єднання територіальних систем централізованого оповіщення, і систем оповіщення на об’єктах господарювання;

в) завчасного створення та організаційно-технічного з’єднання з системами спостереження і контролю постійно діючих локальних систем оповіщення та інформування населення в зонах можливого катастрофічного затоплення, районах розміщення радіаційних і хімічних підприємств, інших об’єктів підвищеної небезпеки;

г) централізованого використання загальнодержавних і галузевих систем зв’язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення та інших технічних мереж, засобів передачі інформації.

Особливо важливого значення набуває зв’язок і надання інформації в надзвичайних умовах мирного часу, коли виникають великі промислові аварії, катастрофи, стихійні лиха, коли в лічені хвилини необхідно віддати розпорядження на рятування людей та організувати оповіщення населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації.

Управліннядіями органів управління, силами і засобами об’єктів господарювання під час НС здійснюєтьсяз місць постійного розміщення, а у разі необхідності із заміських, запасних і рухомих пунктів управління.

Органи управління з НС можуть працювати залежно від обставин, у повному або скороченому складі, в різних режимах.

Сутність і особливість оперативного управління за умов виникнення НС полягає в наступному порядку:

7)приводяться у готовність і переводяться на цілодобове спостереження пости радіаційно-хімічного спостереження(РХС);

8)штаб цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій об’єкта координує роботу управлінь, відділів і служб об’єкта щодо матеріально-технічного забезпечення сил та заходів;

9)приводяться у готовність всі наявні сховища, і які потребують їх додаткової герметизації;

10)у разі необхідності проводиться відселення працівників і службовців об’єкта господарювання;

11)здійснюється (у разі необхідності) висування додаткових сил у райони аварій, катастроф.

Відповідальність за організацію зв’язку несуть начальники управлінь з НС, відповідні керівники об’єктів зв’язку.

Система зв’язку –це організаційно-технічне об’єднання сил і засобів зв’язку, що використовуються для обміну інформацією в системі органів управління силами і засобами, об’єктами господарювання під час НС, яка будується за принципом широкого використання державних і відомчих мереж зв’язку.

За рахунок державної мережі зв’язку проводиться більш як 90-95% службових переговорів. Відомча мережа зв’язку складає приблизно 30% від державної.

Радіозасоби,які використовуються в системі управління у державній мережі поділяютьсяна рухомі і стаціонарні.

До рухомих радіозасобів належать переносні радіостанції(Р-822, Р-105М, Р-108М, Р-107,Карат,Кактус, сучасні мобільні вітчизняні та імпортні радіостанції, які встановлюються на автомобілях, літаках і вертольотах).

Стаціонарні радіозасоби встановлюються для постійної роботи. Основні типи радіоприймачів: Р-311, Р-326, Р-310М та нового покоління.

Електросирена Ф-40забезпечує озвучення території в радіусі 300-700 м. Встановлюється на найвищих будинках на рівні не менше 25 м.

Електросирена С-28встановлюється в шумних цехах, промислових підприємствах.

 

2. За значеннями граничних токсодоз визначити стійкість роботи відділення банку (міська забудова) при виникненні аварії на Вергунській станції біологічного очищення в результаті руйнування ємності без обвалування зі зрідженим амміаком об’ємом Q=4 (т)=20000 (кг). Метеоумови: день, мінлива хмарність (напівхмарно), температура повітря Т=+20(°С), вітер від станції біологічного очищення в напрямку відділеня банку, швидкість вітру змінюється від 1 до 10 (м/с), за даними хімічної розвідки глибина зони токсичного забруднення Г=900 (м).

 

Розв’язок:

1. Визначаємо коефіцієнт  місцевості Км і коефіцієнт ступеня вертикальної стійкості атмосфери Ксвса.

Для наведених у завданні метеоумов за табл. 3.1.8 визначаємо ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП):

при швидкості вітру від 1 до 2 (м/с) СВСП – конвекція;

при швидкості вітру від 2,1 до 10 (м/с) СВСП – ізотермія.

За табл. 3.1.4 визначаємо коефіцієнт Ксвса:

при конвекції Ксвса=2;

при ізотермії Ксвса=1,5.

За табл. 3.1.3 визначаємо коефіцієнт Км:

для міської забудови Км=3,5;

За табл. 3.1.5 визначаємо коефіцієнт Кзм:

за умовами завдання ємність немає обвалування, отже Кзм=1.

За табл. 3.1.6 визначаємо коефіцієнт а:

для зріджених НХР а=0,35.

 

Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=1 (м/с) за формулою (3.1.4):

 

 

3. Визначаємо граничну  токсодозу для швидкості вітру U=2 (м/с):

 

 

 

 

 

 

 4. Визначаємо граничну  токсодозу для швидкості вітру U=3 (м/с): 

 

 

 

 

 

5. Визначаємо граничну  токсодозу для швидкості вітру U=4 (м/с): 

 

 

 

 

 

6. Визначаємо граничну  токсодозу для швидкості вітру U=5 (м/с): 

 

 

7. Визначаємо граничну  токсодозу для швидкості вітру U=6 (м/с): 

 

 

 

 

8. Визначаємо граничну  токсодозу для швидкості вітру U=7 (м/с): 

 

 

 

 

 

9. Визначаємо граничну  токсодозу для швидкості вітру U=8 (м/с): 

 

 

 

  

 

10. Визначаємо граничну  токсодозу для швидкості вітру U=9 (м/с): 

 

 

 

 

 

11. Визначаємо граничну  токсодозу для швидкості вітру U=10 (м/с): 

 

 

 

 

 

у всіх випадках відділення банку є стійким до хімічного забруднення, тому що  

При перебуванні людей в навчальних корпусах, гуртожитках, інших приміщеннях розрахункові граничні токсодози слід зменшити в 2 рази.

Заходи щодо підвищення стійкості об'єкта при хімічному зараженні:

- при хімічному забрудненні  місцевості подається сигнал  «Увага всім!» з інформацією  «Хімічна небезпека» про те, де  і коли відбулася аварія на  ХНО;

- використовувати засоби  індивідуального захисту: від хлору  – протигази ГП-5, ГП-7 або ватно-марлеві пов’язки змочені 2% розчином питної соди, промислові протигази марки «Б»;

- залишатися в приміщенні, закрийте всі двері, вікна, загерметизуйте всі отвори, вимкніть вентиляцію, системи кондиціонування і обігріву. Пам’ятайте при перебуванні в будинку токсодоза зменшується в 2 рази;

- не залишайте ваше  укриття до одержання інструкцій  від влади або до інформації  «Відбій хімічної небезпеки»;

- якщо влада розпорядиться  евакуювати населення, візьміть  із собою радіоприймач, теплий одяг, усі необхідні вам медикаменти, особисті документи і гроші;

- вчасно залишіть зону  забруднення, рухаючись перпендикулярно  до напрямку вітру;

- якщо ви перебуваєте  поза приміщенням, то закрийте  ніс і рот хусткою (краще вологою), увійдіть до найближчого будинку  і залишайтеся в ньому, поки  не буде дана інформація про  відбій хімічної небезпеки або  розпорядження про евакуацію;

- якщо ви знаходитеся  в автомобілі, то вимкніть вентиляцію  і закрийте вікна, слухайте радіо, спробуйте залишити автомобіль  і укритися в найближчому будинку;

- якщо ви вважаєте, що  піддалися впливу токсичних речовин, то прийміть душ, перевдягніть одяг і відвідайте лікаря, як тільки буде інформація про відбій хімічної небезпеки;

- по приїзді на нове  місце перебування довідайтеся  у місцевих органів державної  влади і місцевого самоврядування  адреси організацій, що несуть  відповідальність за надання  допомоги потерпілому населенню.

13. Висновки: 1) За розрахунковими даними токсодоз, при заданих метеоумовах, банківського відділення виявився стійким до хімічного забруднення.

 

3. Визначити ефективну еквівалентну дозу Dеф опромінення організму в цілому для суб’єкта А за рік, тканини і органи якого були рівномірно опромінені різними видами радіоактивних випромінювань (a-, b-, g-, n-випромінюваннями). Поглинена доза для організму в цілому (для всіх органів і тканин) Dп=0,07 Гр.

 

Розв’язок:

1. Визначаємо за табл. 3.2.1 і табл. 3.2.2 значення коефіцієнтів WR та Wт:

при опроміненні організму a-випромінюваннями WR=20;

при опроміненні організму g-випромінюваннями WR=1;

Відповідно до вихідних даних, організм опромінений рівномірно, тому за табл. 3.2.2для організму в цілому:

Wт=1.

 

2. Визначаємо ефективну  еквівалентну дозу опромінення, отриману окремим органом (тканиною) людини за формулою (3.2.3):

при опроміненні організму a-випромінюваннями:  

 

Dеф.еa=Dп.орг×WR.a×Wт.орг=0,07×20×1=1,4 (Зв); 

 

 

 при опроміненні організму g-випромінюваннями:  

 

Dеф.еg=Dп.орг×WR.g×Wт.орг=0,07×1×1=0,07 (Зв); 

 

 

 

3. Визначаємо ефективну  еквівалентну дозу опромінення  всього організму, як сумуздобутків ефективних еквівалентних доз від різних випромінювань:

 

Dеф.орг=Dеф.еa+Dеф.еg=1,4+0,07=1,47 (Зв). 

 

Висновки: 1) При одноразовому рівномірному опроміненні організму (всіх тканин і органів) різними видами радіоактивних випромінювань ефективна еквівалентна доза для всього організму суб’єкта А складе Dеф.орг=1,47 (Зв)=147 (бер).

 

4. Визначити індивідуальний ризик загибелі та ризик стати жертвою нещасного випадку особи «А», яка проживає в населеному пункті, що нараховує 250 жителів (No). Відповідно до наявної статистики за останні 50 років (Т) 46 мешканців даного пункту (Nп) загинуло, 80 осіб (Nтр) постраждали в результаті нещасних випадків. Чисельність населення даного пункту за 30 років залишилася незмінною. Особа «А» 32 годин на тиждень виїжджає на роботу в найближче місто, 2 тижня в році вона відпочиває з виїздом із населеного пункту, 7 тижня щороку проводить у далеких відрядженнях, а інший час у році перебуває в місці проживання.

Розв’язок:

1. Розраховується індивідуальний  ризик загибелі особи «А» (RІЗ) для даних умов за наступною формулою: