Вплив промисловості на довкілля

Скидання відходів у море із цілю поховання (дампінг). Багато країн, що мають  вихід до моря, роблять морське  поховання різних матеріалів і речовин, зокрема ґрунту, вийнятого при  днопоглиблювальних роботах, бурових  шлаків, відходів промисловості, будівельного сміття, твердих відходів, вибухових і хімічних речовин, радіоактивних відходів. Обсяг поховань склав близько 10% від всієї маси забруднюючих речовин, що надходять у Світовий океан. Підставою для дампінга в море служить можливість морського середовища до переробки великої кількості органічних і неорганічних речовин без особливого збитку води. Однак ця здатність не безмежна.

Тому дампінг розглядається  як вимушена міра, тимчасова данина суспільства недосконалості технології. У шлаках промислових виробництв присутні різноманітні органічні речовини й сполуки важких металів. Побутове сміття в середньому містить (на масу сухої речовини) 32-40% органічних речовин; 0,56% азоту; 0,44% фосфору; 0,155% цинку; 0,085% свинцю; 0,001% ртуті; 0,001% кадмію. Під час проходження скинутого матеріалу крізь стовп води, частина забруднюючих речовин переходить у розчин, змінюючи якість води, інша сорбуеться частками суспензії й переходить у донні відкладення. Одночасно збільшується мутність води. Наявність органічних речовин часто приводить до швидкої витрати кисню у воді й не рідко до його повного зникнення, розчиненню суспензій, нагромадженню металів у розчиненій формі, появі сірководню.

Присутність великої кількості  органічних речовин створює в ґрунтах стійке востонавлююче середовище, у якому виникає особливий тип ілових вод, що містять сірководень, аміак, іони металів. Впливу матеріалів, що скидають, у різному ступені піддаються організми бентосу й ін. У випадку утворення поверхневих плівок, що містять нафтові вуглеводні й СПАР, порушується газообмін на межі повітря - вода. Забруднюючі речовини, що надходять у розчин, можуть акумулюватися в тканинах і органах гідробіантів і впливати на їх. Скидання матеріалів дампінга на дно й тривала підвищена мутність донної води приводить до загибелі від задухи малорухомі форми бентосу. У риб, що вижили, молюсків і ракоподібних скорочується швидкість росту за рахунок погіршення умов харчування й дихання. Нерідко змінюється і видовий. При організації системи контролю за скиданнями відходів у море вирішальне значення має визначення районів дампінга, визначення динаміки забруднення морської води й донних відкладень. Для виявлення можливих обсягів скидання в море необхідно проводити розрахунки всіх забруднюючих речовин у складі матеріалу скидання.

Теплове забруднення. Теплове забруднення  поверхні водойм і прибережних морських акваторій виникає в результаті скидання нагрітих стічних вод електростанціями й деякими промисловими виробництвами. Скидання нагрітих вод у багатьох випадках спричиняє підвищення температури води у водоймах на 6-8 градусів Цельсія. Площа плям нагрітих вод у прибережних районах може досягати 30 кв.км. Більш стійка температурна стратифікація перешкоджає водообміну поверхневих і донних шарів. Розчинність кисню зменшується, а споживання його зростає, оскільки з ростом температури підсилюється активність аеробних бактерій, що розкладають органічну речовину. Підсилюється видова розмаїтість фітопланктону й всієї флори водоростей.

На підставі узагальнення матеріалу можна зробити висновок, що ефекти антропогенного впливу на водне середовище проявляються на індивідуальному й популяційно - біоценотичному рівнях, і тривала дія забруднюючих речовин приводить до спрощення екосистеми.

5. Забруднення ґрунту.

Ґрунтовий покрив Землі являє собою  найважливіший компонент біосфери Землі. Саме ґрунтова оболонка визначає багато процесів, що відбуваються в  біосфері.

Найважливіше значення ґрунтів  є в акумулюванні органічної речовини, різних хімічних елементів, а також  енергії. Ґрунтовий покрив виконує функції біологічного поглинача, руйнівника й нейтралізатора різних забруднень. Якщо ця ланкю біосфери буде зруйновано, то сформоване функціонування біосфери безповоротно порушиться. Саме тому надзвичайно важливе вивчення глобального біохімічного значення ґрунтового покриву, його сучасного стану й зміни під впливом антропогенної діяльності. Одним з видів антропогенного впливу є забруднення пестицидами.

Пестициди як забруднюючий фактор. Відкриття  пестицидів - хімічних засобів захисту рослин і тварин від різних шкідників і хвороб - одне з найважливіших досягнень сучасної науки. Сьогодні у світі на 1 га. наноситься 300 кг. хімічних засобів. Однак у результаті тривалого застосування пестицидів у сільському господарстві майже повсюдно відмічається зниження ефективності внаслідок розвитку резистентних шкідників і поширенню "нових" шкідливих організмів, природні вороги й конкуренти яких були знищені пестицидами. Непомірне застосування пестицидів (гербіцидів, інсектицидів, дефоліантів) негативно впливає на якість ґрунту. У зв'язку із цим посилено вивчається доля пестицидів у ґрунтах і можливість й можливості їх знешкоджувати хімічними й біологічними способами. Дуже важливо створювати й застосовувати тільки препарати з невеликою тривалістю життя, вимірюваною тижнями або місяцями. У цій справі вже досягнуті певні успіхи й впроваджуються препарати з великою швидкістю деструкції, однак проблема в цілому ще не вирішена.

Кислі атмосферні випади на сушу. Одна з найгостріших глобальних проблем сучасності й близького майбутнього - це проблема зростаючої кислотності атмосферних опадів і ґрунтового покриву. Райони кислих ґрунтів не знають посух, але їхня природна родючість знижена ; вони швидко виснажуються й урожаї на них низькі. Кислотні дощі викликають не тільки підкислення поверхневих вод і верхніх шарів ґрунтів. Кислотність зі спадними потоками води поширюється на весь ґрунтовий профіль і викликає значне підкислення ґрунтових вод. Кислотні дощі виникають у результаті промислової діяльності, що супроводжується емісією колосальних кількостей оксиду сірки, азоту, вуглецю. Ці оксиди, надходячи в атмосферу переносяться на великі відстані, взаємодіють із водою й перетворюються в розчини суміші сірчистої, сірчаної, азотистої, азотної й вугільної кислот, які випадають у вигляді "кислих дощів" на сушу, взаємодіючи з рослинами, ґрунтами, водами. Головними джерелами в атмосфері є спалювання сланців, нафти, вугілля, газу в індустрії, у сільському господарстві, у побуті. Промислова діяльність майже вдвічі збільшила надходження в атмосферу оксиду сірки, азоту, сірководню й оксиду вуглецю. Природно, що це позначилося на підвищенні кислотності атмосферних опадів, наземних і ґрунтових вод

6. Висновок

Охорона природи - завдання нашого століття, проблема, що стала соціальною. І вплив людини на навколишнє середовище прийняв загрозливий масштаб. Щоб у корені поліпшити положення, знадобляться цілеспрямовані й продумані дії. Відповідальна й діюча політика стосовно навколишнього середовища буде можлива лише в тому випадку, якщо ми нагромадимо надійні дані про сучасний стан середовища, обґрунтовані знання про взаємодію важливих екологічних факторів, якщо розробимо нові методи зменшення й запобігання шкоди, наносимою Природі Людиною.

Список літератури

Банников А.Г. и др. Основы экологии и охрана окружающей среды. - М.: Колос, 1996. - 304 с.

Горелов А.А. Экология: Учеб. пособие. - М.: Центр, 1998. - 238 с.

Карташов  А.Г. Введение в экологию. - Томск: Водолей, 1998. - 382 с.

Лозановская И.Н. и др. Экология и охрана биосферы при химическом загрязнении / Лозановская И.Н., Орлов Д.С.,Садовникова Л.К. - М., 1998. - 287.с

Фелленберг  Г. Загрязнение природной среды. - М.: Мир, 1997. - 232 с.