Податкові канікули для малого бізнесу: мета, умови надання, ефективність

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

 

 

 

 

Дисципліна "Податкова система "

Ст.в. Пислиця А.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

«Податкові канікули для малого бізнесу: мета, умови надання, ефективність»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка

Юхименко Аліна Станіславівна

Факультет  економіки та управління

Спеціальність менеджмент

Група 2

 

 

 

 

 

КИЇВ 2014

Зміст

 

Вступ……………………………………………………………………..…………………….3

Умови надання…………………………………………………………………………..…….4

Ефективність…………………………………………………………………………………..12

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

   Кожне підприємство мріє про одне з кращих видів податкових пільг . Найкращим вирішенням цього питання є так звані «податкові канікули».    

Податкові канікули - період з точною датою завершення, в який деякі або всі категорії платників податків тимчасово можуть користуватися ставкою 0% з того чи іншого податку. 
   У першій половині 2010-х років в Україні найбільш масовим з таких тимчасових явищ (не вузькогалузеві, не прив'язаним до конкретних проектів, спеціальних економічних зон, підприємствам, категоріям громадян-засновників) є нульова ставка податку на прибуток (НП) для малого бізнесу, що відповідає ряду умов, що застосовується з квітня 2011 року до кінця 2015 року (якщо не буде пролонгована).

   З метою стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу Податковим кодексом України на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року запроваджено податкові канікули для групи платників податку на прибуток, за умови дотримання відповідних критеріїв, установлених п.154.6 ст. 154 ПКУ. Слід розуміти, що такі «канікули» не є повним звільненням певної категорії підприємств чи підприємців від всіх податків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Умови надання

 

Зрозуміло, «єдиноподатники» як неплатники податку на прибуток підприємств можливістю податкових канікул для малого бізнесу скористатися не можуть. Однак і для платників ПДВ Податковий Кодекс передбачив (п.154.6 ) серйозний фільтр, крізь який зможе просочитися не так вже й багато підприємств. 
    
   Почнемо розгляд з галузевих обмежень. По-перше, не мають шансів на НП за ставкою 0% компанії, що заробляють експортом та імпортом. 
    
   Однак тут є дуже цінний виняток: у сфері інформатизації зовнішньоекономічна діяльність право на податкові канікули все-таки має. 
    
   Крім того, без канікул, за повною ставкою НП, неминуче доведеться працювати малому бізнесу таких торговельних галузей: 
    
   - будь-яка оптова торгівля і посередництво для неї; 
   - торгівля підакцизними товарами; 
   - торгівля паливно-мастильними матеріалами; 
   - операції з нерухомістю (у тому числі оренда); 
    
   В сфері послуг на податкові канікули 2011-2015 років не піти таким галузям: 
    
   - юридичні послуги; 
   - бухгалтерські послуги; 
   - охоронна діяльність; 
   - інформаційні послуги для операцій з нерухомістю (у тому числі оренда); 
   - інжиніринг, проектування і установка конструкцій; 
   - «послуги підприємцям» згідно з розділом 74 КВЕД: консультації і дослідження ринку, підбір персоналу, реклама, упаковка, фотопослуги, робота колл-центрів. 
   - послуги зв'язку, пошти, телебачення і радіомовлення; 
   - діяльність у сфері розваг; 
   - аукціонна діяльність. 
    
   Нарешті, серед виробничих і видобувних галузей на нульову ставку податку на прибуток на початку 2010-х років не мають права галузі: 
    
   - будь-яке виробництво на давальницькій сировині; 
   - виробництво підакцизних товарів; 
   - виробництво паливно-мастильних матеріалів; 
   - виробництво і розподіл води, газу, електроенергії; 
   - видобуток і реалізація корисних копалин; 
   - виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних каменів і металів і видобуток останніх. 
    
   Залишилося додати, що в числі «послуг підприємцям» в розділі 74 старого КВЕД-2005 числився бізнес по прибиранню офісів і промислових будівель. А в новому КВЕД-2010 цей вид бізнесу вже переїхав до 81 розділ і право на нульову ставку податку на прибуток все-таки отримав. 
    
   Кому «не світить» НП 0%: фінансові параметри 
    
   Компаніям, які просіялись крізь галузеве сито, повинні пропливти крізь ще один шлюз критеріїв - на цей раз залишаються за бортом середній і великий бізнес. 
    
   Тут розпочати перерахування найлегше з компаній на загальній системі оподаткування, що діяли на ній і до 1 квітня 2011 року. Серед них право на податкові канікули мають суб'єкти господарювання, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (а якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років, то протягом усіх попередніх періодів) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб. 
    
   Іншими словами, мова йде про компанії з доходом, який не піднімався вище еквівалента 32 тисяч доларів середньомісячно. 
    
   Що ж стосується підрахунку середньооблікової чисельності штатних працівників інструкцію з цього приводу можна знайти у наказі Держкомстату №286 від 28.09.2005 року. До речі, ДПАУ влітку 2011 року своїм листом спеціально нагадувала, що ця інструкція цілком зберігає свою чинність і після введення Податкового Кодексу. 
    
   Єдиноподатники, які працювали до вступу в силу Податкового Кодексу і вирішили після його вступу в силу перейти на загальну систему оподаткування, для виходу на податкові канікули повинні відповідати таким критеріям: 
    
   - середньооблікова кількість працівників - до 50 осіб; 
   - обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній календарний рік - до одного мільйона гривень (тобто до еквівалента 10 тисяч доларів середньомісячного). 
    
   Тут слід зазначити таку складність: хоча словосполучення «виручка від реалізації» міститься в масі актів, офіційне визначення цього терміна містилося лише в одному документі (Указ Президента №727 від 03.07.1998).  
    
   Однак цей норматив скасовано з першого дня 2012 року. В результаті ні Податковий Кодекс, ні підзаконні акти за даними на липень 2012 року такого визначення формально поки не містять. Тобто точні відмінності виторгу від реалізації», наприклад, від «валового доходу» податківці в цьому році теоретично при бажанні можуть варіювати. 
    
   Нарешті, з компаній, створених після 1 квітня 2011 року, податковими канікулами абсолютно не зможуть скористатися ті, які утворені шляхом реорганізації, злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення, а також приватизації та корпоратизації раніше існуючих підприємств. 
    
   Якщо ж компанія створюється після початку 2011 року «з нуля», для отримання права на податкові канікули вона повинна здати звіти хоча б двох звітних періодів (а саме: кварталів) одного року. Справа в тому, що в Кодексі йдеться про «наростаючому підсумку з початку року», що означає порівняння підсумків кількох періодів і перевагу найбільшого результату меншим. Таким чином, опрацювати і відзвітувати треба не менш, ніж за півроку. 
    
   При цьому шанси на канікули мають нові компанії з такими параметрами: 
    
   - розмір доходів кожного звітного податкового періоду менше трьох мільйонів гривень (тобто мова йде про середньомісячні доходи в розмірі 1 мільйон гривень); 
    
   - нарахована за кожний місяць звітного періоду заробітна плата (або інший отриманий від компанії дохід за один місяць) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати (МЗП). При цьому кількість працівників нових компаній ніяк не нормується - на відміну від зафіксованих параметрів для раніше існуючих підприємств. 
    
   Тут слід підкреслити широту формулювання Кодексу: «працівників, які перебувають у трудових відносинах». Такими є не тільки штатні співробітники компанії, але і фізособи, які виконують для компанії зовнішні послуги на договірній (аутсорсингової) основі. 
    
   Якщо ж така поставка послуг (та й робота штатних співробітників) відбувається без щоденної повної зайнятості постачальника протягом місяця - тоді мова піде про норми не місячної МЗП, а погодинної. Остання з 1 липня 2012 року дорівнює 6,61 грн./год; до кінця 2012 року вона досягне 6,80 грн./годину. 
    
   Нагадаємо також, що МЗП регулярно підвищується, і приймати в розрахунок слід її значення на кінець звітного періоду, а не на його початок. 
    
   Отже, виходячи із значення МЗП з 1 грудня 2012 року , на податкові канікули за підсумками двох останніх кварталів 2012 року (або трьох останніх, або всіх чотирьох кварталів) не зможуть піти компанії, у яких хоча б один працівник отримував менше 2268 гривні на місяць чи менше 13,60 гривень в годину при погодинній оплаті. 
    
   Як звітувати і як витрачати «виграш» канікул 
    
   Підприємства, успішно обійшли всі вищеописані грізні перепони, крім власне нульової ставки податку на прибуток з весни 2012 року нагороджуються додатковим бонусом: спрощеним видом щоквартальної податкової декларації по податку на прибуток. 
    
   Така норма встановлена Постановою Кабміну №98 від 15.02.2012 року. А завантажити форму спрощеної податкової декларації для підприємств, обкладаються податком на прибуток за нульовою ставкою, можна тут . 
    
   Правда, разом з цією бочкою меду автори Податкового Кодексу припасли для вийшли на канікули компаній і ложку дьогтю. Справа в тому, що використовувати кошти, вивільнені від відсутності податку на прибуток, за власним розумінням «канікуляри» аж ніяк не можуть. А мають вони, по-перше, порахувати, скільки б вони сплатили за стандартною ставкою НП, а по-друге відзвітувати в кінці кожного звітного періоду, використовували вони всю цю суму на одну або кілька з трьох цілей: 
    
   - Поповнення обігових коштів; 
   - Переоснащення матеріально-технічної бази компанії; 
   - Повернення кредитів і відсотків за ним, спрямованих на дві вищезгадані цілі. 
    
   Кошти, сплачені державі за рахунок застосування ставки НП 0% і витрачені на інші цілі, відповідно до пункту 152.11 Податкового Кодексу зараховуються на прибуток підприємства у першому кварталі наступного звітного року. 
    
   І якщо в першому кварталі наступного року ставка податку на прибуток у компанії залишиться як і раніше дорівнює 0%, витратити на переоснащення або поповнення обороту їй доведеться вже збільшену суму - на величину витраченого на інші цілі в попередній рік «канікулярної» виграшу. Якщо ж компанія до того часу перейде на стандартну величину податку на прибуток, на цю ж величину збільшиться база останнього. 
    
   Кого повернуть з податкових канікул? 
    
   Наостанок залишилося вказати, за яких умов платник податку на прибуток за ставкою 0% втрачає право на таку ставку. «Якщо в будь-якому звітному періоді платник досяг показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у пункті 154.6 ст. 154 ПКУ (дохід до 3 мільйонів гривень у квартал, зарплата вище двох МЗП), такий платник податку зобов'язаний оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою для всіх платників податку на прибуток на загальних підставах», - констатує Катерина Гутгарц. 
    
   Зважаючи на це складається дивна ситуація, при якій активно розвиватися для компаній на податкових канікулах, які отримують дохід близько еквівалента 100 тисяч доларів на місяць, до кінця 2015 року сенсу не має. Оскільки варто їм отримати дохід хоча б 130 тисяч доларів в місяць три місяці поспіль (а 390 тисяч доларів це вже 3,12 мільйона гривень) - і це гарантує виліт із щасливчиків-канікуляров на стандартну величину податку на прибуток і повну форму декларації з нього. 
    
   Нагадаємо, що податкову декларацію з податку на прибуток за звичайній системі оподаткування слід з 2012 року подавати за новою формою (вона затверджена Наказом Міністерства фінансів України №1213 від 28.09.2011 року, із змінами, внесеними ще одним Наказом Мінфіну №1684 від 21.12.2011 року). Завантажити нову форму неспрощений декларації з податку на прибуток підприємств можна тут(zip-архів). 
    
   Хто платить НП за ставкою 0% на постійній основі 
    
   На закінчення відзначимо, що крім таких унікальних об'єктів як Чорнобильська АЕС, дитячі центри «Артек» і «Молода гвардія», а також підприємств ПЕК, водопостачання, теплопостачання та водовідведення (для останніх канікули можливі тільки для прибутку в рамках інвестиційних програм, схвалених державою), право на нульову ставку податку на прибуток на умовах «вічних канікул» згідно статті 154 Податкового Кодексу також мають такі види діяльності: 
    
   - Продаж продуктів дитячого харчування (тільки власного виробництва, тільки всередині країни). Крім того, існує невеликий затверджений Кабміном перелік товарів дитячого харчування і нехарчових товарів для новонароджених, поставки яких не обкладаються не тільки НП, але й іншими податками (ПКУ 197.1.1); 
    
   - Поставка товарів, робіт і послуг компаніями, заснованими інвалідами і мають понад половини інвалідів в штаті (крім продажу та поставки підакцизних товарів та різного роду довірчих договорів про постачання для третіх осіб без передачі права власності на товар). 
    
   І нарешті, зрозуміло, податок на прибуток у розмірі 0% гарантований компаніям, що здійснюють всі ті види діяльності, які взагалі звільняються від оподаткування (а вони перераховані в обширній статті 197 Податкового Кодексу України). 
   

Головна умова надання канікул - виручка повинна бути витрачена на розвиток бізнесу і це має відбиватися у відповідній документації . Але виконання цієї умови, звичайно, справа техніки - у витрати на розвиток можна віднести все що завгодно. Як розвивати бізнес, вирішує власник, а не податкова. Що стосується страху перед перевіряючими органами, в КЦПРБ запевняють - у країні занадто багато суб'єктів господарювання, і податківцям просто не вистачить рук всіх проконтролювати. Для них підприємець з доходами до 3 млн не варто витрачених на перевірку ресурсів, адже завжди є клієнти цікавіше.

Виходить, що маючи річний дохід менше 300 тис. грн (при яких не потрібно реєструватися платником ПДВ , можна не платити в бюджет нічого, крім єдиного соцвнеску . І в цьому соцвнесок є заковика : траплялося, що податкова відмовляла в наданні права на пільги, якщо зареєстрованих співробітників менше ніж два, а значить потрібно нарахувати дві подвійні мінімальні зарплати. Виходячи з цього, за рік доведеться сплатити не менше ніж 21,49 тис. грн ЄСВ, тоді як при спрощеній системі цю суму можна скоротити в 4 рази. У кожному разі, знаючи свій бізнес, підприємцю варто взяти калькулятор і прорахувати самому, що вигідніше - єдиний податок або загальна система при нульовій ставці.

Виправданим також може бути переклад в пільговий режим однієї з компаній за наявності декількох юросіб , між якими перерозподіляються доходи . Продавати товари та надавати послуги своїм (як , власне, і будь-яким) компаніям не можна , але можна розділити клієнтські потоки на різні юрособи , а всі витрати на господарську діяльність списувати на " пільгове " підприємство .

Так що якщо застосування нульової ставки за підрахунками виявляється вигідним , достатньо при подачі декларації просто вказати нуль в графі " Ставка податку на прибуток" і перестати платити зайве .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Ефективність

 

Річ у тім, що умови отримання податкових канікул виконати практично неможливо.

Адже це не лише майже дві тисячі зарплати кожному, щонайменше одну мінімальну зарплату доведеться відрахувати до Пенсійного фонду. Зараз виконати ці умови неможливо, бо підприємці досі у скрутному становищі, а прибутки їхні – зменшилися.

Таким чином дрібний і середній бізнес, які найбільше потребують цієї поступки, до переліку обраних не потрапляють взагалі. Отже податкові канікули – лише для великих підприємств, які зможуть задовольнити вимоги, описані у Податковому кодексі.  

Фінансовий ризик може виникнути якщо підприємство, яке прийняло рішення щодо використання такої «канікулярної» нульової ставки по податку на прибуток, у будь-якому звітному періоді досягло показників, з яких хоча б один не відповідає критеріям щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, то такий платник податку зобов’язаний оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за основною ставкою податку. 

Підприємства, які перебувають на «податкових канікулах», подають до органів податкової служби декларації з податку на прибуток за спрощеною формою, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою Мінфіном України.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

Закону України «Про систему оподаткування»  // Відомості Верховної Ради

(ВВР), 1991, N 39, ст.510 (зі змінами і  доповненнями)

 

Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.93 р. №

7-93.

 

Декрет Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" ід

20.05.93 р. № 56-93.

 

Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та

звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3.07.98 р. № 727/98.

 

Гега П.Т., Доля Л.М. Основи податкового права: Навчальний посібник для

ВНЗ. – К.: Знання, 2011. – 302 с.

 

Крисоватий А.І. Десятнюк О.М. Податкова система: Навчальний посібник. –

Тернопіль: Карт-бланш, 2012. – 331 с.

 

Соколов А.А. Теория налогов. – М.: ЮрИнфоР-Пресс, 2011. – 512 с.

 

Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і практика

становлення. – К.: Знання, 2011. – 454 с.

 

Фінансове право України. Загальна частина. Навч. посібник / За ред.

Дмитренко В. - К., 2006