Іонізуюче випромінювання на виробництві, його нормування

Таким чином негативні наслідки (посягання на життя та здоров’я) є досить часто невід’ємними супутниками державного службовця митних органів, проте наскільки держава компенсує можливий ризик та збитки системою різноманітних за своєю природою заходів спрямованих на захищеність службовця, що виконує функції держави і в першу чергу захищеність в соціальному аспекті, визначається правовим статусом митної служби [4].

Захист життя, здоров'я, честі, гідності, майна посадових  осіб та членів їх сімей від злочинних  посягань, інших протиправних дій здійснюється відповідно до Закону України „Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" [5]. та забезпечується видами відповідальності, передбаченими Кримінальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення. Соціальний захист посадових осіб митних органів визначається Митним кодексом України, Кодексом Законів про працю України, Законом України «Про державну службу» [5], «Положенням про порядок і умови проходження служби в митних органах України»(постанова Кабінету Міністрів України від 09.02 93 № 97) [6].

Питанням соціального  захисту працівників митної служби приділяється значна увага, так наказом  Держмитслужби від 10.07.06 № 573 затверджено  Програму соціального розвитку митної служби України на 2006 – 2010 роки. Дана Програма передбачає вирішення нагальних проблем за напрямками:

1. Матеріальне забезпечення  працівників митних органів: держава  забезпечує посадовим особам  митної служби України достатню  оплату праці для незалежного  виконання службових обов'язків, яка сприятиме укомплектуванню митної служби компетентними і досвідченими кадрами та стимулюватиме їх сумлінну та ініціативну працю.

2. Право на житло  працівників митних органів та  членів їх сімей: держава забезпечує  працівників митних органів та членів їх сімей жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Митного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

3. Робочий час і  час відпочинку працівників митних  органів. Відпустки. Тривалість  робочого часу та відпочинку працівників митних органів встановлюється відповідно до законодавства України про працю.

4. Пенсійне забезпечення: відповідно до статті 430 Митного  кодексу України пенсійне забезпечення  посадових осіб митної служби  України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України "Про державну службу", працівників, які не є посадовими особами - відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

5. Соціальний захист  працівників митних органів: держава гарантує посадовим особа митної служби України соціальний захист і матеріально-побутове забезпечення [7].

Працівники митних органів  є представниками державного органу, діють тільки відповідно до вимог  чинного законодавства та наказів  свого керівництва. Ніхто, за винятком уповноважених службових осіб, не має права втручатися в законну діяльність працівника митних органів. Таке втручання тягне за собою відповідальність за законами України. Закон гарантує захист життя, честі, гідності, майна працівника митних органів і членів їхніх сімей від злочинних посягань та інших неправомірних дій.

Непокора законному  розпорядженню працівника митного  органу при виконанні ним службових  повноважень тягне за собою накладання штрафу на громадян і службових осіб. Образа працівника, погроза, нанесення побоїв, тілесних ушкоджень тягнуть за собою накладання штрафу, адміністративний арешт до 15 діб, якщо вчинене не містить ознаки відповідного злочину.

Справи про ці правопорушення, передбачені ст. 158—160 Митного кодексу України, на підставі протоколів, складених службовими особами митних органів, розглядаються районним (міським) народним судом або суддею по адміністративному і виконавчому провадженню відповідно до законодавства України про адміністративне правопорушення. Якщо дії містять ознаки злочину, то вони підпадають під юрисдикцію кримінального закону. Соціальні та матеріальні гарантії працівників митних органів закріплені законодавчо. їх соціальний захист, передбачений ст. 162 та 163 Митного кодексу.

Заробітна плата працівників митних органів, що мають персональні звання, складається із посадового окладу, надбавки за персональне звання, вислугу років, учену ступінь (звання) та знання іноземних мов. Надається щорічна відпустка тривалістю не менше 30 календарних днів з оплатою проїзду до місця відпочинку та у зворотному напрямку. Держава гарантує працівникам митних органів соціальний захист також у вигляді обов'язкового державного страхування на суму 10-річного грошового утримання за останньою посадою.

У разі каліцтва, заподіяного працівнику митних органів під час виконання службових обов'язків, та інвалідності у період проходження служби або не пізніше 3-х місяців після звільнення зі служби чи захворювання, нещасного випадку в період служби йому виплачується одноразова матеріальна допомога у розмірі 3—5-річного грошового утримання за останньою посадою та призначається пенсія по інвалідності: 1-ша група — п'ятирічного, 2-га — чотирирічного, 3-тя — трирічного грошового утримання.

Законодавчо визначено, але на практиці ще не застосовуються, засоби фізичного захисту працівників митних органів — вогнепальна та спеціальна зброя.

Працівники митних органів  перебувають в обов'язковому порядку  під медичним контролем. Лікування  в стаціонарних медичних закладах здійснюється за рахунок Держмитслужби.

Важливими аспектами  соціального захисту співробітників митних органів та установ є визначений у законодавстві України, та зокрема  в Митному кодексі, порядок присвоєння персональних звань і перепідготовки, підвищення їх кваліфікаційного рівня.

Прийняття на службу до митних органів, просування по службі посадових  осіб, стимулювання їх праці провадиться  відповідно до займаних ними посад, рівня  освіти, особистих показників у роботі тощо.

Посадові особи митних органів проходять атестацію, порядок якої визначається головою Державної митної служби України. їм присвоюють персональні звання відповідно до займаних посад і визначених строків вислуги у кожному званні.

Положення про присвоєння персональних звань посадовим особам митних органів затверджується Головою Державної митної служби України.

Посадові особи митних органів носять єдиний формений одяг з відповідними знаками розрізнення, зразки яких затверджуються Кабінетом  Міністрів України, а правила  носіння — Державною митною службою  України. Формений одяг видається безплатно.

На службу до митних органів  приймаються на добровільній договірній основі громадяни України, що досягли 18-річного віку і здатні за своїми діловими і моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я виконувати покладені на митні органи завдання. З прийняттям на службу може бути встановлено випробування строком до шести місяців.

Посадові особи митних органів, визнані за вироком суду, що набрав законної сили, винними у  вчиненні злочину, звільняються зі служби в митних органах.

Система підготовки і  перепідготовки кадрів забезпечує:

• підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів;

• підготовку фахівців митної справи з вищою освітою;

• перепідготовку працівників  митних органів;

• підвищення кваліфікації працівників митних органів;

• стажування;

• самостійне навчання в  митних органах.

Державна митна служба України здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників  митних органів за окремими напрямами  діяльності також у вищих навчальних закладах Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади за державним контрактом.

Обсяги підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації встановлюються Державною митною службою України  за погодженням з Міністерством  освіти і науки України виходячи з потреб митних органів і вимог до освітньо-кваліфікаційного рівня працівників. Жорін Ф. Л. Правові основи митної справи в Україні (конспект курсу лекцій з програмних тем): Навч. посібник. — К.: кнеу, 2001. — 248 с.

Отже, негативні наслідки (посягання на життя та здоров’я) є досить часто невід’ємними супутниками державного службовця митних органів, тому держава повинна забезпечувати захист життя, здоров'я, честі, гідності, майна робітників митних органів та членів їх сімей. Сформована нормативно-правова база, відповідно до якої митник може отримати цей захист.

Отож, держава повинна  гарантувати належне соціальне, матеріальне та культурне життя працівників митних органів, матеріальне забезпечення працівників митних органів, право на житло працівників митних органів та членів їх сімей, робочий час і час відпочинку працівників митних органів, пенсійне забезпечення та соціальний захист працівників митних органів:

 

Освітлення: джерела, види та їх характеристики. Вплив освітлення на здоров’я людини.

 

 

Освітлення відіграє важливу роль у житті людини. Біля 90% інформації сприймається через зоровий  канал, тому правильно виконане раціональне  освітлення має важливе значення для виконання всіх видів робіт. Світло є не тільки важливою умовою роботи зорового аналізатора, але й біологічним фактором розвитку організму людини в цілому. Для людини день і ніч, світло і темрява визначають біологічний ритм - бадьорість та сон. Отже, недостатня освітленість або її надмірна кількість знижують рівень збудженості центральної нервової системи і, природньо, активність усіх життєвих процесів. Раціональне освітлення є важливим фактором загальної культури виробництва. Неможливо забезпечити чистоту та порядок у приміщені, в якому напівтемрява, світильники брудні або в занедбаному стані.

Вплив освітлення на здоров’я людини

Забезпечуючи безпосередній  зв'язок організму з навколишнім  світом, світло є сигнальним подразником  для органа зору й організму в  цілому: достатнє освітлення діє тонізуюче, поліпшує протікання основних процесів вищої нервової діяльності, стимулює обмінні й імунобіологічні процеси, впливає на формування добового ритму фізіологічних функцій організму людини.

При недостатній освітленості або за наявності значних змін освітленості чи умов видимості органам  зору необхідно пристосовуватися; це можливо завдяки властивостям очей - акомодації й адаптації.

Акомодація - це здатність ока пристосовуватися до ясного бачення предметів, що розташовуються від нього на різних відстанях.

Адаптація зорова - здатність ока змінювати чутливість при зміні умов освітлення. Завдяки процесу адаптації зоровий аналізатор має здатність працювати в широкому діапазоні освітленості. Розрізняють світлову адаптацію (від малої яскравості до великої) і темнову (від великої до малої). Світлова адаптація при підвищенні яскравості у полі зору відбувається швидко - протягом 5-10 хв; темнова адаптація - пристосування ока до більш низьких яскравостей поля зору - розвивається повільніше (від 30 хвилин до 2 годин).

Часті зміни рівнів яскравості призводять до зниження зорових функцій, розвитку стомлення внаслідок переадаптації ока. Зорове стомлення, викликане напруженою роботою та частою переадаптацією, призводить до зниження зорової і загальної працездатності.

Природний процес зниження видимості під час адаптації зору може стати причиною травмування людини, яка у цей період втрачає здатність візуального контролю свого перебування в небезпечній зоні як на виробництві, так і в процесі життєдіяльності. Для наближення часу адаптації до нуля необхідно, щоб первинна і вторинна яскравості відрізнялися не більш ніж у 3-5 разів.

Знаючи час, необхідний на адаптацію, можна розробити різні  заходи безпеки (наприклад, обладнати  виходи з виробничого приміщення додатковими освітлювальними приладами; влаштувати бар'єри безпеки необхідної довжини та ін.).

Світильники, що гойдаються, значно погіршують візуальне сприйняття, змушуючи зір увесь час переадаптовуватися. З цієї ж причини неприпустиме використання в приміщеннях ламп без освітлювальної арматури.

Недостатня освітленість у побуті, навчальних аудиторіях та виробництві часто викликає розвиток зорового стомлення і може призвести до захворювання - короткозорості.

Стан освітлення виробничих приміщень відіграє важливу роль і для попередження виробничого  травматизму. Втрати від цього становлять досить значні суми, а, головне, людина може загинути або стати інвалідом. Раціональне освітлення повинно відповідати таким умовам: бути достатнім (відповідним нормі); рівномірним; не утворювати тіней на робочій поверхні; не засліплювати працюючого; напрямок світлового потоку повинен відповідати зручному виконанню роботи. Це сприяє підтримці високого рівня працездатності, зберігає здоров'я людини та зменшує травматизм.

Для створення нормальних умов роботи зорового аналізатора людини в процесі праці повинні виконуватися такі основні вимоги: