Бухгалтерський облік та його особливості в Китаї

Робочий день китайського  бухгалтера триває вісім годин. Причому на вихідним, котрих, як і в нас, два дні в тиждень, рахівники Китаю не працюють - порядок насамперед. І відпустка в цій країні залежить від стажу роботи: від 7 до 20 днів у році.

Не можна забувати, що Китай - країна соціалістична. У багатьох фірмах робочий день розпочинається із традиційної «лінійки» перед  портретом Мао Цзэдуна (одного із засновників комуністичної партії Китаю). На ній присутні всі, починаючи від директора й закінчуючи прибиральницею.

Вважається, що ранкове  прослуховування гімну й споглядання  великого вождя об’єднує колектив і задає настрой перед роботою.

З десяти ранку й до п'яти годин вечора міста Китаю  затихають - усі працюють. На вулицях  немає практично нікого, крім пенсіонерів. Бути відсутнім на роботі можна тільки через хворобу або інші форс-мажорні обставини.

 

3. Бухгалтерські принципи

Принципи – базові концепції, що лежать в основі відображення в обліку та звітності господарської діяльності підприємства, його активів, зобов’язань, капіталу, доходів, витрат, фінансових результатів. положення бухгалтерського обліку як науки, що визначає всі наступні, що витікають з цього твердження.

Бухгалтерський облік  у Китаї ведеться відповідно до єдиних принципів, у вигляді спеціальних  вимог:

- бухгалтерські розрахунки  ґрунтуються на фактично зроблених  економічних діях, правдиво відображаючи  фінансову ситуацію й господарські результати;

- бухгалтерська інформація  відповідає вимогам державного  макроекономічного регулювання  й надає можливість для її  всебічного розуміння;

- метод ведення бухгалтерського обліку протягом звітного періоду повинен бути єдиним;

- бухгалтерські розрахунки повинні проводитися вчасно;

- бухгалтерські записи  й звіти  повинні бути чіткими й придатними для використання;

- доходи повинні порівнюватися із собівартістю й витратам, бухгалтерські розрахунки можливих збитків і витрат повинні бути справедливими;

- кожний об'єкт майнових ресурсів повинен розраховуватися по фактичній собівартості;

- фінансовий звіт повинен всебічно відображати фінансову ситуацію й господарський результат діяльності підприємств.

 

4. Особливості ведення бухгалтерського обліку та формування звітності

Питаннями звітності  в Китаї займається Міністерство фінансів КНР, що  відповідає за створення  єдиної державної системи звітності  в країні, міністерства фінансів  місцевих народних урядів - на місцях. 

Державні відомства, у тому числі й військові частини, а також різні господарські одиниці відповідно до єдиної державної системи звітності розробляють власні методи ведення бухгалтерського обліку, відомості про які направляються в місцеві міністерства фінансів і різні відомства.

Для організації роботи з бухгалтерського обліку на підприємствах створюються бухгалтерії, які можуть очолюватися головним бухгалтером, або так званим фуцзэжень (відповідальною особою).

При зміні бухгалтером  місця роботи проводитися здача - приймання справ під спостереженням головного бухгалтера або відповідальної особи. Якщо це стосується головного бухгалтера або відповідальної особи, то дана процедура перебуває під спостереженням керівника підприємства.

У Китаї бухгалтерський облік ведеться відповідно до єдиних вимог. Основними вимогами до фінансової звітності в Китаєві є відображення відомостей:

• про кошти й надходження від цінних паперів;
• про приймання, відчуження й використання цінностей;
• про боргові зобов'язання й розрахунки;
• про збільшення капіталу й понесених витрат;
• про розрахунок доходів, витрат собівартості й інших даних.

Дані для звітності  формуються на основі бухгалтерських документів, до яких відносяться головна й допоміжні бухгалтерські книги, меморіальні книги. Допускається паралельне використання ручного й автоматизованого обліку.

Всі бухгалтерські документи  й фінансові звіти ведуться китайською мовою. Одночасно вони можуть оформлятися  на якій-небудь іноземній мові або  мовою національних меншостей. Бухгалтерські  документи й фінансові звіти зберігаються 15 років.                                                                                                                                                                                        

Записи в документах здійснюються в національній валюті Китаю, але можуть  вестися й в іншій валюті, якщо про це є угода, наприклад між партнерами на спільному підприємстві.  Якщо використається  іноземна валюта, дані фінансових звітів повинні бути конвертовані в юані наприкінці року.

Фінансовий рік починається в Китаї 1 січня й закінчується 31 грудня. Протягом цього періоду облік ведеться наростаючим підсумком. Кожна структура формує фінансову звітність і направляє її щомісяця, щокварталу, щорічно в контролюючі відомства. Звітні документи підписуються керівником і відповідальною особою з бухгалтерії. Якщо на підприємстві заснована посада головного бухгалтера, то другий, після керівника, ставиться його підпис.

Найважливішим завданням  бухгалтерії і її співробітників є здійснення внутрішнього контролю за звітністю на підприємстві. На бухгалтерів покладається обов'язок по забезпеченню легальності, дійсності, точності й цілісності звітних даних. При виявленні серйозних недоліків керівникові підприємства представляється письмове зауваження, на яке він зобов'язаний відреагувати протягом десяти днів. При наявності складу злочину в діях бухгалтерів і керівників підприємств можливе застосування покарання відповідно до Кримінальний кодекс КНР.

 

Висновок

Ведення бухгалтерського  обліку в Китаї відноситься до континентальної моделі. Для цієї моделі характерно мати тісні зв'язки з банками, які в основному й задовольняють фінансові запити компаній. Бухгалтерський облік регламентується законодавчо й відрізняється консервативністю.

Основний документ, що регулює організацію бухгалтерського обліку в Китаї - закон «Про бухгалтерський облік». Закон складений для того, щоб стандартизувати й поліпшити бухгалтерський облік, гарантувати дотримання бухгалтерами закону й пустити в хід роль бухгалтерії в підтримці порядку соціалістичної ринкової економіки, зміцненні економічного керування й підвищенні ефективності економіки.

Так само для Китаю  характерна, що орієнтація на управлінські запити кредиторів не є пріоритетним завданням обліку. Облікова практика в основному спрямована на задоволення вимог уряду, зокрема відносно оподатковування.

Основними обов'язками  бухгалтерського органу й бухгалтерського персоналу Китаю є:

- ведення ділової бухгалтерії  відповідно до закону «Про  бухгалтерський облік»;

- здійснення  контролю  над бухгалтерією відповідно до закону  «Про бухгалтерський облік»;

- розробка основних  способів ведення бухгалтерських  справ всередині установи;

- прийняття участі  в розробці економічних планів  і бізнес планів, у перевірці  й аналізі виконання бюджету  й фінансового плану.

Бухгалтерський персонал  у Китаї повинен мати необхідні професійні знання. Призначення й зсув головних бухгалтерів або відповідальних осіб у відділах бухгалтерського обліку повинне проводиться за узгодженням з вищими установами,  під чиєю юрисдикцією вони перебувають.

Список використаної літератури

1. Закон КНР «Про бухгалтерський облік»

2. Науковий вісник: Фінанси, банки, інвестиції/Сімферополь: №2 (3), 2009.- стр.62

3. Інтернет видання  „Бухгалтерия ru”/Анна Бирюкова «жизнь бухгалтера в поднебесной»/ http://www.buhgalteria.ru/article/1199

4.  Мазуренко, А.А Закордонний бухгалтерський облік і аудит [Текст] / А.А. Мазуренко.- М.: Кнорус, 2009. - 236с.

5. Бабаева, З.Ш. Бухгалтерський облік у закордонних країнах [Текст] / З.Ш. Бабаева.- М.: Фенікс, 2007.- 256с.