Відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку

 

Рах.91 «Загальновиробничі витрати»

Дебет	Кредит
Сальдо на початок	Сальдо на початок
№ операції та сума	№ операції та сума
№ 15-30000,00	№27-65290,80
№ 16-994,80
№ 17-2220,00
№ 19 – 10000,00
№ 20 – 3676,00
Обороти по дебету 65290,80	Обороти по кредиту 65290,80
Сальдо на кінець	Сальдо на кінець

 

Рах.642 «Розрахунки з обов’язковими платежами»

Дебет	Кредит
Сальдо на початок	Сальдо на початок
№ операції та сума	№ операції та сума
№ 22-9600,00	№21-9600,00
Обороти по дебету 9600,00	Обороти по кредиту 9600,00
Сальдо на кінець	Сальдо на кінець

 

Рах.701 «Доход від реалізації готової продукції»

Дебет	Кредит
Сальдо на початок	Сальдо на початок
№ операції та сума	№ операції та сума
№ 33-42000,00	№29-42000,00
Обороти по дебету 42000,00	Обороти по кредиту
Сальдо на кінець	Сальдо на кінець

 

 

Рах.901 «Собівартість реалізованої готової продукції»

Дебет	Кредит
Сальдо на початок	Сальдо на початок
№ операції та сума	№ операції та сума
№ 27-9793,62	№33-30000,00
№ 31 – 30000,00	№35- 9793,62
Обороти по дебету 39793,62	Обороти по кредиту 39793,62
Сальдо на кінець	Сальдо на кінець

 

Рах.791 «Результат операційної діяльності»

Дебет	Кредит
Сальдо на початок	Сальдо на початок
№ операції та сума	№ операції та сума
№ 33-30000,00	№33 – 35000,00
№35- 9793,62	№ 39 – 39473,22
№36-34679,62
Обороти по дебету 74473,22	Обороти по кредиту 74473,22
Сальдо на кінець	Сальдо на кінець

 

Рах.501 «довгострокові кредити банку у національній валюті»

Дебет	Кредит
Сальдо на початок	Сальдо на початок 7600
№ операції та сума	№ операції та сума
№ 34-5000,00
Обороти по дебету 5000,00	Обороти по кредиту
Сальдо на кінець	Сальдо на кінець 2600,00

 

Рах.43 «Резервний капітал»

Дебет	Кредит
Сальдо на початок	Сальдо на початок
№ операції та сума	№ операції та сума
	№3-3000,00
Обороти по дебету	Обороти по кредиту 3000,00
Сальдо на кінець	Сальдо на кінець  3000,00

 

Рах.601 «Короткострокові кредити банку у національній валюті»

Дебет	Кредит
Сальдо на початок	Сальдо на початок
№ операції та сума	№ операції та сума
	№2-18500,00
Обороти по дебету	Обороти по кредиту 18500,00
Сальдо на кінець	Сальдо на кінець 18500,00

                          Рах.685 «Розрахунки з іншими кредіторами»

Дебет	Кредит
Сальдо на початок	Сальдо на початок
№ операції та сума	№ операції та сума
	№26-1600,00
Обороти по дебету	Обороти по кредиту 1600,00
Сальдо на кінець	Сальдо на кінець  1600,00

 

Рах.442 «Непокриті збитки»»

Дебет	Кредит
Сальдо на початок	Сальдо на початок
№ операції та сума	№ операції та сума
№ 39 – 39473,22
Обороти по дебету 39473,22	Обороти по кредиту
Сальдо на кінець	Сальдо на кінець

Складу  оборотну відомість з аналітичного рахунку 205 «Будівельні матеріали» в таблиці 5                                                                                               Таблиця 5

Оборотна відомість з аналітичного рахунку 205 «Будівельні матеріали

Назва	Од. Вимі- ру	Залишок На 01.01.12		Обороті за січень				Залишок На 01.02.12
		Кіл- ть	сума	Надійшло		вибуло		Кіль- ть	сума
				Кіл- ть	Сума	Кіл- ть	Сума
Дошки дубові	М3	98	18032	22	4048	100	18400	20	3680
Цемент	т	10	1110	15	1665	20	2220	5	555
Цвяхи	кг	89	111,25	65	81,25				192,50
Разом			19253,25		5794,25		20620	154	4427,50

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Шахова відомість                                  

Розкрила значення складання шахової відомості в бухгалтерському обліку.

            Шахова оборотна відомість — це таблиця, поділена на клітинки, причому кожна клітинка відображає одночасно дебет одного і кредит іншого рахунка, тобто відображає взаємозв'язок між ними і дає можливість розчленувати загальну суму оборотів за кожним рахунком у розрізі кореспондуючих рахунків.  Шахову оборотну відомість будують за принципом шахової дошки. Всі рахунки в ній записують двічі в одній і тій же послідовності: по вертикалі й горизонталі, за дебетом і за кредитом. Сума в клітинці шахової оборотної відомості показує, який рахунок дебетується, а який кредитується. Обороти за кожним рахунком деталізуються відповідно до кореспонденції.   Шахову оборотну відомість складають за даними записів на рахунках, які при відповідних формах бухгалтерського обліку мають спеціальну будову. Це забезпечує можливість складати шахову оборотну відомість без додаткових вибірок оборотів по окремих рахунках.       Шахову оборотну відомість необхідно складати послідовно протягом місяця. Записи в ній треба робити одночасно з реєстрацією господарських операцій в журналі, тобто шахова оборотна відомість ведеться паралельно з журналом реєстрації господарських операцій. Тоді на кінець місяця підприємство матиме контрольний показник суми оборотів у розрізі кореспондуючого рахунка за дебетом і кредитом. 

         Побудую шахову відомість, для чого необхідно згруповані бухгалтерські проведення з Журналу реєстрації господарських операцій перенести в Шахову обігову відомість. (табл.. 6)

 

 

2.3 Обігово-сальдова відомість

Узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку для подальшого складання звітності здійснюється в обігово-сальдової відомості за синтетичними рахунками, структура якої наведена в таблиці 7.     

Оборотно-сальдова відомість складається щомісяця й використовується для записів даних за дебетом й кредитом кожного рахунку окремо. Оборотно-сальдова відомість заповнюється перенесенням кредитових оборотів з регістрів обліку в дебет відповідних рахунків. Дебетові обороти оборотно-сальдової відомості за кожним рахунком повинні дорівнювати дебетовому обороту за відповідним рахунком в регістрі обліку. Загальна сума дебетових оборотів відомості повинна дорівнювати загальній сумі кредитових оборотів відомості, на основі якої складається баланс та інші форми звітності.         Перша графа «Найменування рахунка» і друга графа «Сальдо на початок місяця» заповнюються на підставі вихідних даних, наведених у додатках таблиця 8 з використанням Плану рахунків. Графа «Обороти за місяць» заповнюється по даним шахової оборотної відомості. Сальдо на кінець місяця розраховується балансовим методом. Для проведення розрахунку слід знати, що: Сальдо на кінець місяця активних рахунків = сальдо на початок місяця + оборот по Дебету – оборот по Кредиту.Сальдо на кінець місяця пасивних рахунків = сальдо на початок місяця - оборот по Дебету + оборот по Кредиту.   

 Важливе контролююче значення має одержання трьох пар рівних між собою підсумків:           1. початкових залишків за дебетом і кредитом          2. оборотів за дебетом і кредитом         3. залишків за дебетом і кредитом на кінець місяця.

 

                                                                                                                 Таблиця 7 Обігово-сальдова відомість

№       рахунку	Сальдо на початок місяця		Обороти за місяць		Сальдо на кінець місяця
	Дт	Кт	Дт	Кт	Дт	Кт
10	80200				80200
201	15870		100000	105000	10870
205	19253,25		5794,25	20620	4427,50
26	150200		153898,58	30000	274098,58
36	50700		42000	87000	5700
372	500,75		500	500	500,75
30	5700		39530	41298	3932
31	185200		105500	200465,10	90234,90
13		18200		590		18790
63		10900	129953,10	129953,10		10900
651		2000	18380	18380		2000
661		19200	50000	50000		19200
441		50100	3000			47100
40		399624				399624
641			21658,85	7000	14658,85
289			2500	3481,80		981,80
92			34679,60	34679,60
23			154098,58	153898,58	200,00
91			65290,80	65290,80
642			9600	9600
701			42000	42000
901			39793,62	39793,62
791			74473,22	74473,22
501		7600	5000			2600
43				3000		3000
601				18500		18500
685
91				1600		1600
443			39473,22
Разом	507624	507624	1137123, 82	1137123, 82	524295, 80	524295,80

 

 

 

З.  Регістри синтетичного обліку

Розкрила значення в бухгалтерському обліку регістрів та їх види.   Облікові регістри — це носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, журналів, книг, журналів-ордерів тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.  Облікові регістри складаються щомісяця і підписуються виконавцями та головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства. Ведення облікових регістрів та контирування документів первинного обліку здійснюють із застосуванням, щонайменше, коду класів рахунків і коду синтетичного рахунка. Аналітичні дані в облікових регістрах мають узгоджуватися з даними синтетичного обліку на останнє число місяця. Інформація про господарські операції, здійснені підприємством за певний період, в облікових регістрах переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерської звітності підприємства.            

         У бухгалтерському обліку використовують різні за формою, змістом та способом відображення інформації облікові регістри:                                                                    -   за зовнішнім видом:  книги, картки, окремі листки;                                                           -   за обсягом змісту: синтетичні, аналітичні, комбіновані;                                                 -   за видами бухгалтерських записів: хронологічні, систематичні, комбіновані;               -   за будовою:  односторонні, двосторонні, багатогранні, шахові.

          На підставі складених в розділі 2.1 синтетичних рахунків заповнила наступні регістри синтетичного обліку на бланках типової форми :

• журнал - ордер № 1 з додатками
• журнал - ордер № 2 з додатком
• журнал-ордер № 3 з додатками
• .журнал-ордер № 4 з додатками
• журнал - ордер № 5 з додатками
• журнал - ордер № 6 з додатком
• журнал-ордер № 7 з додатками

При заповненні журналів-ордерів у графі 1 вказується номер бухгалтерського проведення, яке відображається методом подвійного запису.

           Заповнила бланки регістрів синтетичного  обліку.

4.  Бухгалтерська звітність

         Розкрила значення бухгалтерської  звітності та порядок складання  її основних форм. Вказала нормативні документи, які регулюють складання бухгалтерської звітності. На підставі даних розділу 2.3 та складених регістрів синтетичного обліку склала форму 1 «Баланс» та форму 2 «Звіт про фінансові результати» бухгалтерської звітності на бланках типової форми.