Витрати виробництва: сутність і класифікація

Витрати на оплату праці інших категорій виробничого персоналу (майстри, допоміжний персонал тощо) і заробітну плату робітників, що не може бути прямо віднесена на продукцію (оплата часу простою, додаткові виплати тощо), включають до складу виробничих накладних витрат. До складу інших прямих витрат включають усі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, орендна плата, амортизація тощо. Непрямі витрати не можна безпосередньо віднести на окремі різновиди продукції, бо вони пов’язані з виготовленням різних виробів (зарплата обслуговуючого і управлінського персоналу, утримання і експлуатація будівель, споруд, машин тощо). Поділ витрат на прямі та непрямі залежить від рівня спеціалізації виробництва, його організаційної структури, методів нормування і обліку. Віднесення витрат до прямих або непрямих залежить від того, що є об'єктом витрат. Наприклад, амортизація верстатів та опалення цеху є прямими витратами цього цеху, але є непрямими витратами для окремих видів продукції, що виготовляються у цьому цеху.

• За цільовим призначенням

За цільовим призначенням (за статтями калькуляції) виділяють:

– прямі виробничі витрати;

– загальновиробничі витрати;

– адміністративні витрати;

– витрати на збут.

Прямі виробничі витрати – витрати, що можуть бути безпосередньо пов’язані з визначеною діяльністю чи видом продукції. Під загальновиробничими розуміють витрати на організацію виробництва й управління роботою цехів та інших підрозділів основного і допоміжного виробництва. Адміністративні витрати – це витрати, пов’язані з управлінням підприємством як цілісним комплексом (заробітна плата, страхування, додаткові виплати, виплати за навчання тощо; амортизація адміністративних приміщень та обладнання, витрати на їх утримання – оренда, податки, страхування, знос, ремонт, комунальні послуги; амортизація нематеріальних активів; оплата за юридичні, аудиторські, медичні та інші послуги; загальні витрати, витрати на реєстрацію підприємства тощо). Тоді як витрати на збут – це витрати, пов’язані з реалізацією продукції (товарів): витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам тощо.

ВИСНОВОК

Отже, поняття "витрати" характерне для діяльності будь-якого підприємства, однак аналіз літературних джерел та останніх наукових публікацій зазначив, що на сьогодні не існує єдиного погляду щодо його трактування. Досить часто авторами ототожнюються такі поняття, як "витрати", "затрати", "видатки" на підґрунті спільної бази використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. При цьому, основним завданням класифікації витрат є формування собівартості продукції.

За допомогою класифікації витрати групуються за видами і прямо або побічно відносяться на собівартість продукції. Собівартість продукції, що складається з різних видів витрат можна проаналізувати і виявити, за рахунок яких витрат вона збільшилася або зменшилася і потім вплинути на її розмір у майбутньому. Виходячи з цього, варто зауважити, що діяльність будь-якого суб’єкта господарювання розпочинається зі здійснення витрат. У процесі реалізації підприємство відшкодовує ці витрати і якщо воно працює ефективно, отримує прибуток.

Чим більша величина понесених витрат і рівень їх віддачі, тим більше прибутку отримає підприємство. Разом з тим, управляти витратами означає: організувати облік витрат по кожному підрозділу, аналізувати структуру витрат та її вплив на результати діяльності підприємства; приймати обґрунтовані управлінські рішення; планувати рівень витрат; планувати прибуток з урахуванням обсягів здійснюваних витрат та змін у ринковому середовищі; формувати дієву систему мотивації працівників до контролю та зменшення витрат; контролювати рівень витрат та вживати заходів для їх зменшення.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Андрущенко Н. С. Суть і значення витрат : історичний аспект / Н. С. Андрущенко // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №5. – С. 3–7.

2. Базилевич В. Д. Економічна  теорія: політекономія : підручник / В. Д. Базилевич. – К. : Знання-Прес, 2001. – 581 с.

3. Бєляєв О. О. Політична  економія : навч. посібник / О. О. Бєляєв, А. С. Бебело. – К. : КНЕУ, 2001. – 328 с.

4. Гетьман О. О. Економіка  підприємства : навч. посібник / О. О. Гетьман, В. М. Шаповал. – К. : Центр учбової  літератури, 2010. – 488 с.

5. Колісник Г. М. Економічна  сутність витрат і управління  ними / Г. М. колісник // Науковий вісник  НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.8. –  С. 252–258.

6. Лисенко А. О. Сутність та зміст економічної категорії "витрати" : основні проблеми визначення / А. О. Лисенко // Комунальне господарство міст. – 2012. – Вип. 102. – С. 194–200.

7. Міценко Н. Г. Собівартість продукції як економічна категорія та її місце серед витрат підприємства / Н. Г. Міценко // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.4. – С. 129–132.

8. Мочерний С. В. Економічна теорія : підручник / С. В. Мочерний. – К. : Видавничий центр "Академія", 2001. – 656 с.

9. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства : підручник / С. Ф. Покропивний. – К. : КНЕУ, 2001. – 528 с.

10. Цал-Цалко Ю. С. Витрати підприємства : навч. посібник / Ю. С. Цал-Цалко. – К. : ЦУЛ, 2002. – 656 с.