Загальна характеристика бухгалтерського обліку. Внесок Луки Пачолі у розвиток б/о

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

з дисципліни: Бухгалтерський облік

на тему: «Загальна характеристика бухгалтерського обліку. Внесок Луки Пачолі у розвиток б/о»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2013

Загальна характеристика бухгалтерського обліку

 

Бухгалтерський о́блік — процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Об'єктами бухгалтерського  обліку є майно організацій, їх зобов'язання і господарські операції, здійснювані  організаціями в процесі їх діяльності.

Основним завданням бухгалтерського  обліку є формування повної і достовірної  інформації про діяльність організації  і її майнове положення, необхідною внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності — керівникам, засновникам, учасникам і власникам майна  організації, а також зовнішнім  — інвесторам, кредиторам і іншим  користувачам бухгалтерської звітності.

Ту частину системи бухгалтерського обліку, що забезпечує потребу керівництва в інформації, називають управлінським обліком.

Управлінський облік –  це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації  та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки i контролю всередині організації та для забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів.

Стандартизація бухгалтерського  обліку — процес розробки та поступового  застосування єдиних вимог, правил та принципів для визначення оцінки і відображення у фінансових звітах окремих суб'єктів бухобліку.

Принципи

Принципи бухгалтерського  обліку — правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при  відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

• обачність — застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
• повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
• автономність — кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;
• послідовність — постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;
• безперервність — оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;
• нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;
• превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
• історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
• єдиний грошовий вимірник — вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці;
• періодичність — можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

 

 

Внесок Луки Пачолі у розвиток б/о

 

Пачолі Лука - математик зі світовим ім'ям, людина універсальних знань, учень Пьєро делла Франческа і Леона Баттіста Альберті, друг і вчитель Леонардо да Вінчі, народився у 1445 році в італійському місті Борго Сан-Сеполькро. Основним у творчому надбанні Л. Пачолі є теоретичний опис подвійного запису.

Після смерті видатний вчений залишив великий спадок, який вміщено в одній праці під назвою "Трактат про рахунки і записи", яка головним чином була присвячена математиці і, водночас, містила цілий розділ про подвійну бухгалтерію. Це була перша публікація з облікової тематики. Книга розкриває зміст бухгалтерських записів, а їх пояснення доцільні та актуальні й для наших днів, хоча були викладені понад 500 років тому.

Л. Пачолі зробив опис однієї з перших форм рахівництва, яка отримала в теорії назву старої італійської або венеціанської. її сутність полягає у трьохрівневій організації обліку. Для кожного рівня Л. Пачолі виділяв окремий регістр-книгу.

"Трактат про рахунки і записи" складався з 36 невеликих за обсягом глав і поділявся на дві частини. Першу з них автор називав "Інвентарем", а другу - "Диспозицією". В останній докладно описані три найголовніші купецькі книги, які є основними реєстрами "венеціанського способу" рахівництва.

Найбільш значну, третю частину книги, Лука Пачолі назвав "Зошитом", який охоплював всі рахунки, однак поділу на аналітичні та синтетичні рахунки тут ще не було. На певну дату виводились залишки по рахунках, що служили підставою для складання балансу, під яким "розуміли складений в довжину папір, на якому перераховані з правого боку всі довірителі, а з лівого - всі боржники..."

В Трактаті автор не надав чіткої класифікації рахунків, однак вже відмічав певне їх групування. Насамперед вчений створював групу рахунків для обліку грошей, речей, товарів і розрахунків, а також капіталу, тобто всього того, що відображається в інвентарі. Далі дається група результативних рахунків, куди відносяться і витрати на товари, і домашні витрати купця, і рахунок доходів та втрат. Л. Пачолі розкривав результативні рахунки лише записами в Головній книзі, не вносячи їх до Журналу, що позбавляло необхідної тотожності підсумків хронологічного і систематичного записів.

Історики відмічають п'ять найголовніших моментів, які Лука вніс до справи розвитку бухгалтерського обліку.

Теоретичне обгрунтування подвійного запису. Л. Пачолі - перший, хто спробував пояснити поняття "дебет" і "кредит", хоча сам їх не вживав.

Він створив персоналістичну модель обліку і тим самим заклав основи для його юридичного тлумачення, яке пізніше знайшло своє відображення в знаменитих працях Е. Дегранжа і Дж. Чербоні. Відомий французький бухгалтер П. Гарньє назве свою книгу "Облік - алгебра права", в якій принцип подвійного запису пояснить, виходячи з причинно-наслідкових зв'язків (кредит - причина, дебет - наслідок). Персоналістична модель виявилась настільки вдалою, що нею зацікавились і використовували у своїх геніальних працях К. Маркс і Ф. Енгельс при поясненні подвійного запису.

Персоналістична модель призводила до неможливості самостійного розгляду таких абстрактних бухгалтерських категорій, як дебет і кредит. Цим були створені умови для виділення бухгалтерського обліку в окрему науку.

Лука Пачолі розглядав бухгалтерський облік як самостійний метод, що базується на застосуванні подвійного запису і використовується для відображення господарських процесів, які відбувались на окремому підприємстві та за його межами. Таке тлумачення відрізнялось від праці Б. Котрулі, який вважав, що об'єктом бухгалтерського обліку є окреме підприємство.

Подвійний запис на рахунках трактується як система (план) обліку, яка не може бути постійною і залежить від мети, яку переслідує адміністрація.

Л. Пачолі - перший, хто ввів в бухгалтерський облік моделювання, що базувалось на комбінаториці. Це давало можливість побудувати загальну модель, в межах якої будь-який обліковий факт пояснюється як окремий випадок.

Саме завдяки праці Луки Пачолі в літературі проста патримоніальна бухгалтерія, після того як до складу її показників - рахунків - були введені рахунки власних засобів, стала замкнутою диграфічною системою. На практиці це знайшло застосовування вже у XIII ст.

Праця видатного вченого-бухгалтера зі світовим ім'ям мала широке розповсюдження в Європі, що принесло автору славу як творцю подвійної бухгалтерії. Точна копія книги була перевидана в Італії в 1539 і 1558 pp. В 1543 р. у Фландрії книга Л. Пачолі була перероблена Яном Імпеном та перекладена в Англії в 1543 і 1547 pp. В 1783 р. в Росії Трактат у переробці Я. Імпіна був виданий під назвою "Ключ коммерции", а переклад самої праці Л. Пачолі був надрукований в 1893 р.

З переходом суспільства від феодальної системи до мануфактурної, а потім і до промислового виробництва, облік набував, нових якостей.

Розширювалась і ускладнювалась сфера підприємництва, в результаті чого і в обліку з'явились нові функціональні можливості, покликані сприяти плануванню та контролю, виникали нові вимоги державних установ і, у відповідь на це, удосконалилися стандарти обліку та звітності. Але основи обліку, закладені Лукою Пачолі, залишаться вічними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Легенчук С.Ф. Розвиток теорії і методології бухгалтерського обліку в умовах постіндустріальної економіки. Наукова доповідь за дисертацією на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, 08.00.09. – Житомир: ЖДТУ, 2011. – 60 с., с. 55.
2. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
3. Словник термінів, вживаних в законодавстві України

Інтернет-джерела:

1. http://uk.wikipedia.org/wiki/Бухгалтерський_облік
2. http://www.webkursovik.ru/kartgotrab.asp?id=4386