Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів, інвентаризація матеріальних запасів в бюджетних установах

Дії постійної інвентаризаційної  комісії:

1) перевіряє правильність встановлення  інвентаризаційних різниць;

у випадку серйозних порушень правил проведення інвентаризації за дорученням керівника підприємства проводить  повторні суцільні інвентаризації;

розглядає письмові пояснення МВО;

4)перевіряє обґрунтованість пропозицій  щодо заліку пересортиці цінностей  та в разі необхідності вносить  свої пропозиції;

5)виносить рішення щодо інвентаризації, яке заноситься до протоколу.

 

3.2 Оформлення матеріалів  інвентаризації

 

Річна інвентаризація документально має оформлятися такими формами первинних документів: актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей; книгою реєстрації контрольних перевірок інвентаризацій; відомістю результатів інвентаризації.

Основними документами оформлення даних річної інвентаризації є: розписка матеріально відповідальної особи, інвентаризаційний опис, акт інвентаризації та звіряльна відомість результатів  інвентаризації, протокол інвентаризаційної  комісії. У цих документах не повинно бути виправлень та підчищень, а якщо вони все ж таки є, то ліквідація помилок у документах має проводитися відповідно до норм Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. А саме: неправильний запис акуратно закреслюється рискою таким чином, щоб його можна було прочитати, а над ним робиться правильний запис. Потім внесені виправлення засвідчуються підписами членів комісії.

Оформлені інвентаризаційні описи  комісією передаються до бухгалтерії, де фактичні залишки матеріальних цінностей, зафіксовані в описах, порівнюють з даними бухгалтерського обліку і виявляють лишки або нестачі  цінностей (якщо вони мали місце). Матеріальні  цінності, по яких виявлені розходження  з даними бухгалтерського обліку, записують в порівняльну відомість, а матеріально відповідальні  особи повинні дати інвентаризаційній  комісії письмові пояснення щодо причин їх виникнення. Свої висновки і  пропозиції щодо урегулювання інвентаризаційних  різниць комісія оформляє протоколом і подає на затвердження керівнику  господарства. Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування лишків та списання нестач цінностей і затвердити протокол у 5-денний строк.

Результати інвентаризації відображають в обліку в такому порядку. Виявлені при Інвентаризації лишки матеріальних цінностей (або грошових коштів у  касі) прибуткують і зараховують  на доходи підприємства записом:

Д-т рах. "Сировина і матеріали" (або рах. "Каса")

К-т рах. "Інші доходи"

Нестача матеріальних цінностей, виявлена при інвентаризації, незалежно від  причин виникнення, оформляється записом:

Д-т субрах. "Нестачі і втрати від псування цінностей"

К-т рах. "Сировина і матеріали" та ін.

На вартість нестачі товарно-матеріальних цінностей, що підлягає відшкодуванню  винними особами, в бухгалтерському  обліку роблять запис:

Д-т рах. "Розрахунки по відшкодуванню  завданих збитків"

К-т рах. "Відшкодування раніше списаних активів".

При цьому слід мати на увазі, що розмір збитку, нанесеного господарству внаслідок  нестач і псування матеріальних цінностей, що підлягає відшкодуванню матеріально  відповідальними особами, визначається відповідно до Порядку визначення розміру  збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей. Згідно з цим Порядком розмір збитку визначається за балансовою вартістю цінностей з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначаються Держкомстатом України, відповідного розміру податку на додану вартість та акцизного збору (по підакцизних  товарах). Сума відшкодованого збитку оформляється записом:

Д-т рах. "Каса"

К-т рах. "Розрахунки по відшкодуванню  завданих збитків"

З відшкодованої суми покриваються збитки господарства по нестачах і  псуванню цінностей, решта суми підлягає перерахуванню до бюджету.

Під час інвентаризації можуть бути виявлені випадки пересортиці, тобто  лишки одних і нестачі інших  матеріальних цінностей, як результат  заміни одного сорту іншим при відпуску цінностей. Взаємний залік лишків і нестач матеріальних цінностей, що виникли в результаті пересортиці, може бути допущений, як виняток, якщо пересортиця виникла в однієї і тієї ж матеріально відповідальної особи, за один і той же період, по матеріальних цінностях одного і того ж найменування. Проте, якщо при заліку вартість нестачі матеріальних цінностей перевищить вартість лишку, то різниця у вартості підлягає відшкодуванню особами, що допустили пересортицю.

Результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку в 10-денний строк, після чого його показники  приводяться у повну відповідність  з фактичною наявністю господарських  засобів й стану розрахункових  відносин.

 

4. Інвентвризація запасів  та відображення її результатів в обліку

4.1 Інвентаризації виробничих  запасів

 

Запаси - це активи, які:

1)утримуються для подальшого  продажу за умов звичайної  господарської діяльності;

2)перебувають у процесі виробництва  з метою подальшого продажу  продукту виробництва;

3)утримуються для споживання  під час виробництва продукції,  виконання робіт та надання  послуг, а також управління підприємством.

Для потреб бухгалтерського обліку запаси включають: сировину, основні  і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб, незавершене виробництво  у вигляді незакінчених технологічних  процесів.

До запасів належать:

сировина, основні й допоміжні  матеріали, комплектуючі вироби;

незавершене виробництво;

готова продукція;

товари;

МІШІ (які використовуються протягом не більше одного року або нормального  операційного циклу, якщо він перевищує  один рік);

-молодняк тварин і тварин  на відгодівлі, продукцію сільського  і лісового господарств, якщо  вони оцінюються згідно з даним  Стандартом.

Інвентаризація - перелік, перерахування, зважування, перемірювання в натурі виробничих запасів, що знаходяться  в місцях зберігання, і зіставлення  наявності з даними бухгалтерського  обліку. Інвентаризація матеріальних цінностей є одним з радикальних  засобів контролю за збереженням  оборотних активів і роботою  матеріально відповідальних осіб. Використовується також для виявлення фактичних  витрат на виробництво продукції  та послуг або якщо інші способи

одержання даних про витрати  матеріальних ресурсів не можуть бути використані. Інвентаризація виробничих запасів провадиться за місцем зберігання та окремо за матеріально відповідальними  особами.

Виробничі запаси при інвентаризації записуються в описи за кожним окремим найменуванням із зазначенням  номенклатурного номера, виду, групи, сорту і кількості (рахунком, вагою  або мірою). На виявлені при інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні  цінності додатково складаються  акти, в яких вказуються причини, ступінь  і характер псування матеріальних цінностей, а також винні особи, які допустили  їх псування. Тара вписується до опису  за видами, цільовим призначенням і  якісним складом (нова, потребує ремонту  тощо).

На тару, що стала непридатною, інвентаризаційною  комісією складається акт на списання із зазначенням причин псування. При  інвентаризації молодняку тварин та тварин на відгодівлі описи складаються  за видами тварин окремо на фермах, у  цехах, відділеннях, бригадах у розрізі  облікових груп і матеріально  відповідальних осіб. При інвентаризації малоцінних та швидкозношуваних предметів, наданих в особисте користування працівникам, припускається складання  групових інвентаризаційних описів із зазначенням відповідальних за ці предмети осіб, на яких відкриті особові  картки, з проставлянням підпису  в описі. У процесі інвентаризації визначається фактична наявність цінностей, виявляються відхилення від даних  книг обліку і причини відхилень. Інвентаризаційні описи (акти) разом  з висновками робочої комісії  здають до бухгалтерії для виявлення  кінцевих результатів. При цьому  бухгалтерія складає звірювальну  відомість, в якій послідовно виконуються  такі розрахункові процедури: здійснюється взаємний залік лишків і нестач внаслідок  пересортиці; здійснюється розрахунок природної нестачі (у виняткових випадках з особливого дозволу керівника  робляться уточнювальні записи, наприклад, знайдена арифметична помилка або  інші неточності у роботі); визначаються кінцеві результати інвентаризації. Якщо вартість нестач перевищуватиме вартість лишків, то різниця у вартості має бути віднесена на винних матеріально відповідальних осіб. Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущений тільки по товарно-матеріальних цінностях одного і того ж найменування і в такій же кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, що підлягав перевірці, та в однієї й тієї ж матеріально відповідальної особи.

За результатами проведеної інвентаризації складається протокол, у якому  зазначаються стан складського господарства, результати проведеної інвентаризації, пропозиції про залік нестач і  лишків при пересортиці, списуванні нестач у межах норм природного убутку, а також понад нормативні нестачі  і втрати від порчі цінностей, запропоновані заходи щодо попередження нестач і втрат у подальшому. Протокол інвентаризаційної комісії повинен  бути розглянутий і затверджений у 5-денний термін керівником підприємства.

 

4.2 Відображення результатів  інвентаризації в обліку

 

Оформлені інвентаризаційні описи  комісією передаються до бухгалтерії, де фактичні залишки матеріальних цінностей, зафіксовані в описах, порівнюють з даними бухгалтерського обліку І виявляють лишки або нестачі  цінностей (якщо вони мали місце). Матеріальні  цінності, по яких виявлені розходження  з даними бухгалтерського обліку, записують в порівняльну відомість, а матеріально відповідальні  особи повинні дати інвентаризаційній  комісії письмові пояснення щодо причин їх виникнення. Свої висновки і  пропозиції щодо урегулювання інвентаризаційних  різниць комісія оформляє протоколом і подає на затвердження керівнику  господарства. Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування лишків та списання нестач цінностей і затвердити протокол у 5-денний строк.

Результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку в 10-денний строк, після чого його показники  приводяться у повну відповідність  з фактичною наявністю господарських засобів й стану розрахункових відносин.

Після розгляду матеріалів інвентаризації цінностей інвентаризаційною комісією і затвердження їх у встановленому  порядку разом з поясненнями  матеріально відповідальних осіб (при  наявності нестач або лишок) ці матеріали  передаються бухгалтерії, де відображаються результати інвентаризації. В обліку згідно з порівняльними відомостями  відображають втрати при зберіганні цінностей у межах норм природних  втрат, їх нестач понад ці норми; втрати від псування, браку і крадіжок, пересортиці від перекриття недостач цінностей лишками, сумарними їх нестачі, і лишки від перекриття.

Порядок відображення результатів  інвентаризації матеріальних цінностей:

1.Загальна сума нестач, якщо  винуватця не встановлено:

Дебет субрахунка № 947 "Нестачі  і втрати від псування цінностей" Кредит субрахунка № 201 "Сировина і  матеріали" Кредит субрахунка № 203 "Паливо" та ін.

2.Списується нестача, зарахована  по пересортиці:

Дебет субрахунка № 201 "Сировина і  матеріали" Кредит субрахунка № 201 "Сировина і матеріали".

3.Відноситься за рахунок матеріально  відповідальних осіб різниця  у вартості матеріалів, зарахованих  по пересортуванні:

Дебет рахунка № 375 "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків"

Кредит субрахунка № 201 "Сировина і матеріали".

4.Оприбутковуються виявлені лишки  матеріалів (з включенням суми  до валових доходів):

Дебет субрахунка № 201 "Сировина і  матеріали"

Кредит субрахунки № 746 "Дохід  від безкоштовно отриманих активів".

5.Сума нестач у межах норм  природного убутку:

Дебет рахунка № 91 "Загальновиробничі  витрати" Кредит субрахунка № 20 "Виробничі  запаси".

Якщо на час виявлення нестачі  винуватця не встановлено, то одночасно  із списанням цінностей на витрати  балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок  № 07 "Списані активи".

Нестачі, віднесені за рахунок матеріально  відповідальної особи:

Дебет субрахунка № 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"

Кредит рахунка № 71 "Інший  операційний дохід".

8.Різниця між розрахунковими  та обліковими цінами (відповідно  до постанови Кабміну України  № 116 від 22.01.96 р. "Порядок визначення  розміру збитків від нестач, розкрадання,  знищення (порчі) матеріальних цінностей"):

Дебет субрахунка № 375 "Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків"

Кредит рахунка № 71 "Інший  операційний дохід".

9.На суму нарахованого ГТДВ:

Дебет субрахунка № 375 "Розрахунки за відшкодуванням матеріальних збитків"

Кредит субрахунка № 641 "Розрахунки за податками".

10.Погашення різниці між ринковими  та обліковими цінами як готівкою, так і "за рахунок заробітної  плати матеріально відповідальної  особи (одноразово або частинами  відповідно до рішення інвентаризаційної  комісії адміністрації підприємства  або рішення народного суду, наприклад,  по 20% щомісячно до остаточного  погашення заборгованості):

Дт 31 "Каса", Дт 31 "Рахунки в банках", Дт 66 "Розрахунки з оплати праці" -

Кт 375 "Розрахунки за відшкодуванням матеріальних збитків".

11.Різниця між розрахунковими  та обліковими цінами має бути  внесена до бюджету: