Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Марта 2013 в 18:23, реферат
У системі обліково-економічної інформації облік оборотних активів варто розглядати як одну з підсистем. Структура оборотних активів визначається П(С)БО №2. В балансі вони відображаються у другому розділі активу. До їх складу відносять запаси, дебіторську заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти. Зміст та завдання організації обліку і оборотних активів складаються з встановлення графіків дії даної підсистеми, визначення складу даних, що надходять та передаються нею, вибору методів й способів збору, обробки й видачі інформації, шляхів наукової організації праці облікових працівників.
Загальні питання організації обліку і контролю оборотних активів
Організація обліку надходження, зберігання та вибуття запасів
Організація складського обліку і контролю
Організація обліку і контролю руху та використання запасів у виробництві
Організація роботи каси та обліку операцій на рахунках у банках
ВИСНОВКИ
Деякі особливості має організація обліку малоцінних швидкозношуваних предметів (МШП). До них відносять наступні питання: розробка переліку груп та підгруп МШП; встановлення порядку їх включення в витрати виробництва; вибір системи обліку інструментів та приладів, а також системи обліку й інвентаризації тари тощо.
Організація контролю за використанням матеріалів складається з вибору відповідних методів для кожної групи запасів; розробки схеми оперативного контролю в процесі виконання робіт з бухгалтерського обліку матеріалів кожним робітником сектору матеріального обліку; розробки класифікатору винних і причин відхилень від норм розходу; визначення центрів обліку й посадових осіб, відповідальних за його постановку; розробки інструктивних положень про порядок й техніку відображення в обліку матеріалів та незавершеного виробництва; визначення переліку посадових осіб, які мають право підписувати документи.
При організації контролю використання матеріалів за призначенням й додержанням норм розходу важливе значення має постійне спостереження на виробничих ділянках та робочих місцях, де здійснюється їх безпосереднє споживання. Однак рішення цієї задачі утруднюється складністю обліку матеріалів, що відпускаються на кожну зміну, бригаду. Відпуск матеріалів за лімітно-забірними картами є найбільш поширеним способом їх попереднього контролю. Однак, він не завжди досягає своєї мети, наприклад, при великих змінах номенклатури продукції. Зміни ліміту на матеріали можуть відбуватися у разі їх відсутності на складі. В цьому випадку вони відпускаються на підставі накладної-вимоги. В даній ситуації забезпечити контроль можна за умови використання спеціальної сигнальної документації. Результати заміни матеріалів повинні фіксуватися в спеціальних машинограмах, що необхідно для аналізу відхилень за видами витрат.
Наявність у виробничих цехах комірчин для зберігання матеріалів забезпечує попередній контроль їх раціонального використання. Робітники цих комірчин повинні забезпечити контроль норм запасу матеріальних цінностей за усією номенклатурою. Для цього використовуються картки складського обліку, у яких слід передбачити характеристики різних властивостей отриманих матеріалів. В залежності від їхньої специфіки необхідно обирати варіанти раціонального використання матеріалів.
У літературі досить широко розглянуто оперативний контроль використання матеріалів у процесі виробництва. До найважливіших його методів відносять попартійний, розрахунковий, інвентарний та балансовий. Раціональна організація обліку і контролю повинна сполучати в одне ціле усі названі методи.
5. Організація
роботи каси та обліку
Основними завданнями організації обліку грошових коштів є встановлення належного порядку приймання і видачі готівки, оформлення касових документів, зберігання грошей і ведення касової книги; здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни в тому числі за витратами отриманих в установах банку грошових коштів відповідно до цільового призначення; своєчасне і правильне оформлення документів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій руху грошових коштів; проведення інвентаризації грошових коштів та відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку. Об’єктом організації обліку грошей є їх номінал, назва та місце зберігання.
Кожне підприємство може відкрити в будь-якому банку України за власним вибором і згодою цих банку рахунки для збереження й розпорядження грошових коштів. Для відкриття поточних та інших рахунків підприємства подають установам банку документи, наведені у додатку В. Аналітичний облік операцій на рахунках в банках організується за виписками банку. Організація обліку банківських операцій у бухгалтерії передбачає забезпечення підприємства бланками документів та інструкціями до них; доведення до відповідних працівників методики й техніки обліку банківських операцій; розробку індивідуальних інструкцій виконавців, формування графіків документообігу. Приклад одного з графіків документообігу подано в табл. 2.
Таблиця 2
Оперограма руху платіжного доручення
Назва роботи |
Виконавець | ||||
ПЕВ |
Відділ логістики |
Головна бухгал-терія |
Сектор обліку грошових коштів |
АРМ | |
Підготовка документу про |
|
||||
Приймання документів й контроль за
їх достовірністю й |
|||||
Групування документів й передача їх до інформаційної системи підприємства |
|||||
Отримання виписки банку |
|||||
Складання бухгалтерського запису (відображення кореспонденції рахунків) |
|||||
Складання накопичувальної відомості |
Важливим етапом побудови обліку грошових коштів є організація роботи каси. Для цього у проекті організації обліку і контролю слід відобразити такі основні групи питань: організація роботи каси й схоронності грошових коштів, процедуру визначення ліміту готівки в касі, особливості обліку касових операцій, порядок оперативного контролю за схоронністю грошових коштів та дотриманням порядку ведення касових операцій. Під таким порядком розуміють здійснення операції по касі на основі оформлених прибутково-видаткових документів, своєчасне оформлення операцій з приходу й розходу коштів, правильне ведення касової книги й звітів касиру, своєчасне надання цього звіту й документів до бухгалтерії та використання грошових коштів за призначенням. Дотримувати цю дисципліну зобов’язаний касир, а перевіряти – головний бухгалтер.
Організація роботи каси – це порядок обладнання касових приміщень, підбір кадрів, організація доставки грошей з банку й виручки до банку, охорона каси. Приміщення каси повинно бути ізольоване, двері в касу під час здійснення касових операцій повинні замикатися з середини. Доступ до приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи, забороняється. В сейфі каси підприємства можуть зберігатися готівка, грошові документи, бланки суворої звітності, цінні папери. Керівник підприємства зобов’язаний забезпечити зберігання грошових коштів при їх транспортуванні, обладнати касу та забезпечити в ній ефективне зберігання грошей.
Операції з приймання та видачі
готівки здійснює касир – посадова
матеріально-відповідальна
У випадку зміни касира приймання-передача справ (перерахунок) цінностей здійснюється в присутності керівника, бухгалтера або комісії, яка призначається керівником. Для полегшення роботи касира і забезпечення своєчасного виконання ним своїх обов’язків на підприємстві складається індивідуальний графік роботи касира, за формою поданою у розділі 11. Організація доставки грошей з банку здійснюється різними способами. Найчастіше вона проводиться касиром підприємства, якому виділяється машина для супроводження. На підприємствах, де є значний грошовий виторг слід здачу коштів проводити спеціальною службою інкасації за договором.
Касові операції оформлюють документами, типові форми яких затверджені наказом Мінстату України № 51 від 15.02.96 р. До них відносять: прибутковий касовий ордер (ф. № КО-1); видатковий касовий ордер (ф. № КО-2); журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів (ф. № КО-3); касова книга (ф. № КО-4). Усі касові ордери в обов'язковому порядку реєструються в книзі обліку касових ордерів. При заповненні касових документів не допускаються підчищення, помарки чи виправлення, навіть обумовлені (у першу чергу це відноситься до касових ордерів). Касові документи після складання звіту касира й обробки звіту в бухгалтерії комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки і зберігаються протягом 36 місяців після закінчення календарного року матеріально-відповідальним особами відповідно до вимог збереження таких документів.
Прибутковий ордер виписується в одному екземплярі з дотриманням усіх вимог, що додають документу юридичної сили. Після внеску готівки в касу касир, що здійснює її прийняття, розписується на прибутковому касовому ордері і надає платнику квитанцію як документ, що засвідчує внесення коштів. Прибутковий касовий ордер залишається в касі і служить основою для складання касиром касового звіту. Видаткові касові ордери використовуються для реєстрації операцій, пов'язаних з видачею коштів чи грошових документів з каси.
Всі операції руху наявних коштів в обов'язковому порядку заносяться в касову книгу, що ведеться на підприємстві в одному екземплярі. Якщо на підприємстві здійснюються розрахунки готівкою з застосуванням як національної, так і іноземних валют, касові книги відкриваються на кожен використовуваний вид валюти. Відповідно до вимог касова книга повинна бути пронумерована, прошнурована й опечатана, а кількість аркушів підтверджена підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Записи в ній робляться касиром на підставі кожного прибуткового чи видаткового касового ордера, оформленого протягом дня. Наприкінці кожного робочого дня визначаються підсумки та підраховується залишок коштів у касі на кінець дня.
ВИСНОВКИ
У системі обліково-економічної інформації облік оборотних активів варто розглядати як одну з підсистем, елементами якої є запаси, дебіторську заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти.
Основними завданнями організації обліку запасів є: розробка й впровадження в практику більш раціональних способів документування; впровадження нових, більш досконалих форм й методів обліку матеріальних цінностей; виявлення всіх витрат, пов’язаних з придбанням або виготовленням запасів та визначенням первісної вартості; встановлення методології обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості протягом року; регламентування складу собівартості продукції тощо.
Структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечити вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю й оперативного управління рухом матеріальних цінностей.
Список літератури:
Информация о работе Організація обліку та аналізу оборотних активів