Вступ
Актуальність теми дослідження. Економіка України знаходиться на перехідному
етапі. В таких умовах головна мета підприємства
— підвищувати управляємість підприємством,
більше залучати інвестиційні ресурси,
оперативно реагувати на ринкові зміни,
задовольняти інтереси користувачів необхідною
інформацією.
Основні засоби займають, як
правило, основну питому вагу взагальній сумі
власного капіталу підприємства. Від їх
якості, вартості, технічного рівня, ефективності
використання багато в чому залежить кінцеві результати діяльності
підприємства: випуск послуг, їх собівартість,
прибуток, рентабельність, стійкість фінансового
становища.
Підвищення ефективності використання
основних засобів підприємств є одним
з основних питань у період переходу до
ринкових відносин. Від вирішення цієї
проблеми залежить фінансовий стан підприємства,
конкурентоспроможність його продукції
на ринку.
Мета і завдання дослідження. Мета цієї роботи полягає в
розробці основних методичних принципів
і організаційних основ обліку, аналізу
та аудиту основних засобів на підприємстві.
Для досягнення наміченої мети
в роботі поставлені і вирішені наступні
завдання:
- вивчені організаційні особливості
системи управління основних засобів;
- розглянуто документооборот
при русі основних засобів;
- розглянуто порядок проведення
аудиту основних засобів;
- розглянуто систему автоматизації
обліково-аналітичних робіт обліку основних
засобів;
- проаналізовано динаміку руху
та структуру основних засобів.
Предмет і об»єкт дослідження. Предметом дослідження є методика обліку,
аналізу та аудиту основних засобів на
підприємствах сфери послуг й аналізу
їх фінансового стану в умовах інфляції
і ризику. У якості об»єкту дослідження
обраний готель «Славутич» м. Києва.
У процесі дослідження вивчені
праці вітчизняних і зарубіжних вчених
економістів: Голова С.Ф., Бугинця Ф.Ф.,
Агєєвої О.А., Карпової Г.А., Бургонової
Г.М., Каморджанової И.О., національні Положення
(стандарти) бухгалтерського обліку, інші
інструктивні вказівки і рекомендації
Міністерства фінансів України, облікові
дані підприємства.
У зазначених матеріалах недостатньо
вивчені галузеві особливості обліку,
аналізу та аудиту на підприємствах сфери
послуг. Все назване обумовило вибір даної
теми дипломної роботи.
Структура і обсяг роботи. Дипломна
робота складається із вступу, трьох розділів,
висновку, списку використаних джерел
і додатків.
У вступі обґрунтовано
актуальність теми дослідження, наведено
мету, завдання, предмет і об’єкт дослідження.
В першому розділі
розглянуто систему управління використання
основних засобів. Проведено розробку
і обґрунтування системи економічних
показників, наявності та руху основних
засобів. Проведено економіко-правовий
аналіз, огляд нормативної бази та спеціальної
літератури. Розглянуто організаційно-економічну
характеристику базового підприємства.
В другому розділі
проведено розробку системи обліку та
контролю основних засобів: здійснено
проектування системи первинного обліку,
розглянуто фінансовий облік руху основних
засобів, облік ремонту основних засобів,
облік зносу (амортизації) основних засобів,
розглянуто методику поточного контролю
операцій з руху основних засобів, розроблено
систему автоматизації обліково-аналітичних
робіт в управлінні основними засобами.
В третьому розділі здійснено
проектування системи економічного аналізу
та аудиту ефективності використання
основних засобів: проведено аналіз основних
засобів, розглянуто основні концепції
аудиту основних засобів, розглянуту автоматизацію
аналізу та аудиту з використанням комп’ютерної
техніки.
Глава 2. Нормативно-правове
регулювання аудиту основних засобів
Аудит
як форма інтелектуальної діяльності
має деякі особливості
організації та методики
проведення. Міжнародні асоціації
бухгалтерів та
аудиторів узагальнили досвід
організації та методики обліку
й аудиту в
країнах з різними формами власності
та господарювання у вигляді міжнародних
норм аудиту (МНА),
які у визначеній мірі можуть
виконувати функції
стандартів з обліку та аудиту.
Стандарти
аудиту — це загальні керуючі
матеріали для допомоги
аудиторам у виконанні їхніх
обов’язків з аудиту. В них наведено
професійні
вимоги до якості (компетентність,
незалежність, об’єктивність) аудитора
та
аудиторських висновків
і доказів. Метою складання
стандартів аудиту є
встановлення загальних
правил аудиторської діяльності
з організації та
методики проведення. В практиці
аудиторської діяльності в Україні
необхідно
користуватися міжнародними
та національними стандартами,
нормативними
документами з організації
та методології бухгалтерського
обліку та
фінансово-господарського
контролю, що використовуються
у вітчизняній
практиці.
До основних
принципів норм аудиту належать:
- цілісність, об’єктивність
та незалежність, конфіденційність,
знання та
компетентність;
- правила використання
результатів роботи інших аудиторів;
- документальне оформлення,
планування, отримання доказів аудитором;
- перевірка систем внутрішнього
контролю та обліку;
- аналіз висновків аудитора
та складання ним звіту.
Аудиторська
палата України з метою регламентування
правил та порядку
проведення аудиту і виконання
аудиторських послуг розробляє
національні
стандарти аудиту. Вони базуються
на законодавстві України про
аудиторську
діяльність та міжнародних
нормах аудиту, а також професійній
термінології,
прийнятій у світовій практиці.
Правові
та організаційні основи аудиторської
діяльності в Україні
регламентуються законодавством,
а також нормативними
актами про
сертифікацію спеціалістів
з аудиту та ліцензування їхньої діяльності.
Проводячи
аудит основних засобів необхідно
користуватися наступними
основними нормативними
документами, діючими в Україні,
і які повинні
застосовувати на всіх підприємствах
при організації бухгалтерського обліку:
1. Закон України «Про
бухгалтерський облік и фінансову
звітність» № 996-XIV
від 16.07.99 — визначаються
загальні принципи ведення бухгалтерського
обліку.
2. План рахунків бухгалтерського
обліку підприємств, організацій
і
закладів, затверджений
наказом Міністерства фінансів
України № 291 от
30.11.99.
3. Положення (стандарт)
бухгалтерського обліку 1 «Загальні
вимоги до
фінансової звітності»,
затверджені наказом Міністерства
фінансів України
№87 від 31.03.99.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського
обліку 2 «Баланс», затверджений
наказом Міністерства
фінансів України №87 від 31.03.99.
5. Положення (стандарт)
бухгалтерського обліку 3 «Звіт
про фінансові
результати», затверджений
наказом Міністерства фінансів
України № 87 від
31.03.99.
6. Положення (стандарт)
бухгалтерського обліку 7
«Основні засоби»,
затверджений наказом
Міністерства фінансів України
№ 92 від 27.02.2000.
7. Інструкція по інвентаризації
основних засобів, нематеріальних
активів,
матеріальних цінностей,
грошових коштів і документів,
розрахунків,
затверджена наказом
Міністерства фінансів України
№ 69 овід 11.08.94 р.
8. Положення про документальне
забезпечення записів в бухгалтерському
обліку, затверджене
наказом міністерства фінансів
України № 88 від
24.05.95.
9. Наказ міністерства
статистики України «Про затвердження
типових форм
первинного обліку»
№ 352 от 29.12.95.
10. Інструкція «Про порядок
визначення розмірів збитків
від крадіжок,
недостачі, знищення
(пошкодження) матеріальних цінностей»,
затверджена
постановою Кабінету
Міністрів України № 116 від 22.01.96.
Правові
і організаційні основи аудиторської
діяльності в Україні
регламентуються законодавством,
а також нормативними
актами про
сертифікацію фахівців з
аудиту і ліцензування їхньої
діяльності. Норми
аудиту передбачають основні
принципи виконання аудиторських робіт,
але не є
методиками чи інструкціями
до застосування методичних
прийомів та
притаманних їм процедур аудиту.
Застосування
міжнародних і національних
норм аудиту (стандартів)
сприяє поліпшенню якості
контролю та активізації діяльності
суб’єктів
підприємства та достовірності
відображення її в бухгалтерському
обліку і
звітності.
Шляхи вдосконалення
аудиту основних засобів
Коломієць О.В.
Сумський національний аграрний університет
Дослідження теоретичних положень та
діючої практики організації обліку основних
засобів в умовах трансформації бухгалтерського
обліку до міжнародних стандартів дозволяють
визначити коло проблем, що гальмують
процес управління виробництвом та знижують
ефективність використання основних засобів.
До таких проблем належать різні підходи
до визначення сутності основних засобів
та методики їх відображення в бухгалтерському
і податковому обліку, відсутності сталої
визначеності складу основних засобів
та інші. Поряд з розкриттям сутності та
методики обліку основних засобів особливої
актуальності набувають дослідження проблеми
нарахування амортизації, розвитку та
вдосконалення в цілому системи амортизації,
уточнення її ролі в процесі відтворення,
а також фінансового контролю ефективності
використання основних засобів у виробничому
процесі.
Сьогодні у світовій практиці потреба
в аудиторській послугах досить велика.
Аудит знайшов широке застосування на
урядовому рівні, у фінансових інститутах
та в підприємницькому середовищі. Однак
аналіз вітчизняних та зарубіжних літературних
джерел і практика аудиту показали, що
в його основі відсутні функція аналізу
й оцінки ефективності виробничо-господарської
(саме виробничо-господарської) діяльності
підрозділів і підприємства в цілому.
Крім того, не розроблено організаційно-економічний
механізм, дія якого спрямована на зростання
ефективності виробництва, пошук способів
і засобів зниження усіх без винятку виробничих
і комерційних витрат, раціональне використання
ресурсів підприємства. Хоча сам по собі
аудит не має значного впливу на виробничо-господарську
діяльність підприємств, виконувана інформаційна
експертиза дає змогу знизити підприємницький
ризик, оскільки отримана в ході аудиту
інформація дає можливість прийняти більш
правильне, економічно доцільне рішення
як у внутрішній діяльності самого підприємства,
так і з боку потенційних інвесторів та
ділових партнерів.
Протягом більш як десяти років залишається
актуальним питання прибутковості підприємств,
раціонального використання ресурсів
і економічного обґрунтування витрат.
Варто думати, що на сучасному етапі розвитку
виробничих відносин в Україні назріла
потреба регулювання державою внутрішньої
діяльності підприємств, причому не тільки
на рівні прийняття відповідної законодавчої
бази, а й шляхом безпосереднього втручання
в економіку кожного підприємства (зрозуміло,
з наступним відходом від впливу на економіку
в міру зростання його ефективності функціонування).
Враховуючи той факт, що власники все
частіше звертаються в аудиторські фірми
з метою проведення аудиту витрат (щоб
визначити, наскільки ефективно адміністрація
здійснює управління підприємством), потрібно
від імені держави наділити аудиторські
фірми визначеними повноваженнями, тобто
наділити їх обов’язками створення на
підприємстві системи управління прибутком
через систему управління виробничими
витратами, основану на інформаційному
потоці, отриманому в процесі аудиту. Така
система має бути побудована за, у просторі,
і нарешті, з новим кадровим забезпеченням.
Іншими словами, розвиток обліку за номенклатурою
означає організацію обліку ресурсів,
витрат як у цілому, так і по групах, елементах,
статтях; розвиток у часі передбачає організацію
обліку ресурсів, витрат якнайчастіше,
щодоби; розвиток у просторі – організацію
обліку ресурсів і витрат як у цілому по
підприємству, так і по кожному структурному
підрозділу; новації в кадровому забезпеченні
означають те, що облікові функції мають
здійснюватися (поряд з економічними службами)
тими, хто виробляє продукцію, виконує
роботи, надає послуги і при цьому експлуатує,
витрачає ресурси, здійснює витрати.
Такий підхід дасть змогу зсередини ознайомитися
з усіма проблемами, що заважають успішному
розвитку, і вжити відповідних заходів,
спрямованих на підвищення ефективності
діяльності підприємства.
Можна зробити висновок, що аудит основних
засобів дуже складний процес, а з огляду
на постійні зміни в нормативних актах
стосовно їх амортизації, класифікації
тощо це ще й дуже важлива частина в загальному
аудиті підприємства, так як може значно
впливати на його кінцеві результати.
Література:
1. Давидов Г.М. Аудит:Навч. посіб.—
3-те вид., стер.— К.: Т-во “Знання”, КОО,
2002, — 363с.
2. Облік і аудит основних засобів:
Бондар М.І. автореф .К 2001.
3. Пупко Г.М. Аудит и ревизия: Учеб. пособ.—
Мн.: Мисанта, 2002. — 429с
4. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб.— К.:
Знання-Прес, 2002.— 233 с.
Теґи: аудит