Принципи облікової політики підприємства

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

ПВНЗ «Європейський університет»

 

 

 

 

 

 

Практичні роботи

з дисципліни «Облікова політика»

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка 3 курсу 033 групи  БК

спеціальність «Бухгалтерський  облік»

Буравчик Олена Петрівна

 

 

 

Київ 2012

Практична робота №1

 

Тема:

Принципи облікової політики підприємства

Мета:

1. навчитись складати наказ на формування принципів облікової політики;
2. ознайомитися із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема стаття 4 «Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності».

 

Завдання:

1. сформулювати Наказ «Про затвердження основних принципів облікової політики підприємства на 2013 рік»;
2. описати основні принципи облікової політики підприємства на 2013 рік.

 

 

 

 

 

НАКАЗ 

 

по ПАТ «Сонечко»

м. Київ

1 січня 2013 р.

 

Про затвердження «Основних принципів облікової політики підприємства на 2013 рік»

 

Правління підприємства ПАТ «Сонечко» постановляє:

 

1. Затвердити «Основні принципи облікової політики підприємства на 2013 рік» (додаток 1) та ввести їх в дію з 1 січня 2013 року.

Із введенням в дію  нових інструктивних документів підприємства України принципи облікової  політики підприємства ПАТ «Сонечко» можуть бути переглянуті.

2. Відповідальність за виконання вимог цього наказу покласти на керівників обласних філій та інших відокремлених підрозділів підприємства.
3. Довести зміст цієї постанови до відома керівників філіалів, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства.
4. Контроль за виконання цього наказу покласти на головного бухгалтера підприємства.

 

  

 

Керівник підприємства

_____________  (підпис)

В. В. Дятлов

 

Головний бухгалтер

_____________  (підпис)

О. П. Буравчик

 

Секретар

_____________  (підпис)

Я. В. Шульга

 

Додаток 1 
до наказу від 1 січня 2013 р.

 

 

Основні принципи облікової політики підприємства ПАТ  «Буравчик» на 2013 рік

 

  На виконання вимог Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а також з метою дотримання підприємством єдиної методики відображення господарських операцій та забезпечення  своєчасного надання достовірної інформації користувачам фінансової звітності підприємство дотримується таких принципів облікової політики:

1. обачність – передбачає застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

 

2. повне висвітлення — вимагає, щоб фінансова звітність містила всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, які приймаються на її основі;

відповідно до цього принципу фінансові звіти та доповнення до них повинні містити всю релевантну інформацію про фінансовий стан і результати діяльності компанії. Інформація вважається релевантною, якщо вона може вплинути на оцінку статей звітності або рішення, що приймаються на її основі;

 

 

start="3"

 автономність — передбачає, що кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

керівництво діяльністю компанією  здійснюється органами управління компанії (дирекцією) окремо від власників  компанії (її акціонерів). Фінансовий облік  компанії здійснюється незалежно від  діяльності її власників. Взаємовідносини  між власниками компанії та її керівництвом визначаються законодавством країни, а також установчими документами та внутрішніми правилами компанії.

 

4. послідовність – постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики, при цьому зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

 

5. безперервність діяльності — за ним оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється виходячи із припущення, що його діяльність буде тривати далі;

виходячи з цього принципу, господарські засоби включаються до балансу в оцінці за їхньою фактичною  собівартістю, а не за ринковою ціною. До звіту про прибутки включаються  доходи і витрати, зумовлені нормальною поточною діяльністю підприємства.

У протилежному разі, коли є  ознаки, що підприємство припинить  свою діяльність і буде ліквідоване, використовуються інші правила бухгалтерського  обліку. У разі ліквідації підприємства його активи (майно) оцінюються за ліквідаційною (ринковою) вартістю. За цим принципом  підприємство не повинно постійно здійснювати  оцінку своїх засобів. Керівництво  підприємства виходить з принципу, що виробничі засоби будуть використані  в майбутній діяльності;

 

6. нарахування та відповідність доходів і витрат — зобов’язує з метою визначення фінансового результату звітного періоду порівнювати доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати повинні відображатися в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

для точного визначення чистого  ефекту на нерозподілений прибуток від  реалізації товарів чи послуг необхідно, щоб витрати та прибуток

відповідали однаковому періоду;

 

 

start="7"

 превалювання сутності над формою – передбачає облік операцій відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

виходячи з принципу превалювання сутності над формою, бухгалтерський облік та фінансова  звітність повинні відображати  операції та інші події правдиво, таким  чином, їх необхідно відображати  до їх сутності та економічної реальності, а не лише виходячи з їх юридичної  форми;

 

 

start="8"

 історична (фактична) собівартість — за ним пріоритетною є оцінка активів підприємства виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

цей принцип означає, що активи підприємства відображаються у фінансових документах за ціною їхнього придбання (за собівартістю). Собівартість є основою послідовності  бухгалтерського обліку. З часом, через різні причини, вартість активів  компанії може змінюватись. Проте бухгалтер  не відображає зміни вартості активів  у фінансовій звітності, крім випадків придбання нових активів. Тому існує  велика відмінність між вартістю активів, що відображена в документах,від  її поточної (ринкової) вартості. У фінансових документах активи відображені за їхньою історичною ціною, тобто ціною їхнього  придбання. Ціна, за якою активи показані у фінансовій звітності, не є ціною, за яку ці активи можуть бути проданими.

Історична вартість активів також  може змінюватись. З часом вартість активів зменшується, тому що активи мають обмежений період існування. Відбувається амортизація активів. Суть процесу амортизації активів  полягає в поступовому зменшенні  вартості активів і перенесенні  цієї вартості на операційну вартість (тобто вартість процесу виробництва).

 

9. єдиний грошовий вимірник — передбачає вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці;

гроші визначають вартість речі в  момент фіксації операції в момент фіксації операції в бухгалтерському  обліку. Зміни вартості грошей не призводять до змін у бухгалтерському обліку;

 

10. періодичність – передбачає можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

 

Висновки:

 

Після виконання даної практичної роботи я навчилася:

1. складати Наказ «Про облікову політику підприємства на певний рік» згідно усім правилам оформлення та стандартам написання наказу;
2. закріпила набуті теоретичні знання з дисципліни «Облікова політика», набула навичок складання внутрішніх нормативних документів (наказ про облікову політику);
3. описувати основні принципи облікової політики підприємства на певний термін згідно нормативно - правових документів, стандартів та інструкцій;
4. систематизувати теоретичний матеріал та інформацію.