Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Июня 2013 в 14:39, статья
Актуальність теми дослідження. У бюджетах майже 40 держав, у тому числі 17 європейських, податок на додану вартість вважається одним з основних бюджетоутворюючих податків. Саме тому його справляння є дуже важливим для економічної системи будь-якої держави.
До державного бюджету України у загальному обсязі надходжень щорічно надходить близько 30% зазначеного податку. Податок на додану вартість належить до типу податків, які можна назвати непрямими загальними податками на споживання. В європейських країнах його часто називають податком з продажу, податком з обігу. Тому цей податок не залежить від зміни кількості стадій обігу товарів, тобто від зміни організаційної структури економіки.
Найвища стандартна ставка ПДВ становить 25 % і застосовується Данією, Норвегією, Швецією. Найменша стандартна ставка ПДВ дорівнює 5 % і застосовується, зокрема, в Японії, Сінгапурі й Панамі.
Переважна кількість країн застосовують більше однієї ставки ПДВ. Більшість із них встановлюють зменшені ставки ПДВ.
Основами правильного ведення обліку розрахунків з бюджетом за ПДВ є:
При нарахуванні та сплаті ПДВ слід звернути увагу на правильне визначення:
- об'єкта оподаткування та ставок податку, які можуть спричинити викривлення сум податкових зобов'язань у продавця і сум податкового кредиту у покупця;
- дати виникнення податкових зобов'язань і податкового кредиту, що може призвести до заниження (завищення) суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету;
- бази оподаткування ПДВ, що може вплинути на дані податкового обліку покупця;
- права на податковий кредит, що може призвести до заниження суми ПДВ, яка сплачується до бюджету.
Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, які виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Сплата податку проводиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом. Підставою для отримання відшкодування є дані виключно податкової декларації за звітний період.
За підсумками першого періоду, в якому виникло від'ємне значення, платник бюджетного відшкодування не одержує. Суму такого від'ємного значення може бути враховано в цьому ж періоді у зменшення суми податкового боргу за податком на додану вартість, що виник у попередніх податкових періодах. За відсутністю такого боргу сума від'ємного значення потрапляє до податкового кредиту наступного періоду. За умови, що і в наступному періоді виникає від'ємне значення, то лише в такому випадку платник набуває права на бюджетне відшкодування.
Бюджетне відшкодування може здійснюватися двома шляхами:
Спосіб відшкодування платник обирає самостійно, результат вибору відображається в декларації того періоду, за підсумками якого платник набуває права на відшкодування.
З прийняттям Податкового кодексу України та із втратою сили ряду законодавчих актів, у тому числі Закону України «Про податок на додану вартість», визначення щодо сутності бюджетного відшкодування та випадків стосовно такого відшкодування містять ряд позитивних положень, спрямованих на удосконалення порядку відшкодування ПДВ, що схематично відображені на рис. 1.
Рис. 1. Позитивні зміни в механізмі відшкодування ПДВ [1]
Особливої уваги заслуговує ст. 200.11., де зазначається, що «За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністра України».
На нашу думку, у наведеному трактуванні зберігається можливість «ручного» управління. Адже, тут не виключений суб’єктивний підхід, оскільки кожен бачить достатні підстави на основі власного досвіду, що дає можливість зловживань.
Важливим елементом системного
підходу до підвищення ефективності
функціонування ПДВ, зокрема за рахунок
механізму його відшкодування, повинно
стати також удосконалення
Загальний висновок. Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що удосконалення податку на додану вартість з метою підвищення його фіскальної ефективності пов’язане із розв’язанням наступних проблем:
Сьогодні ПДВ є одним із найпоширеніших та найпроблемніших податків, тому необхідно застосовувати нові шляхи вдосконалення обліку розрахунків з бюджетом на додану вартість, що значно полегшить ведення обліку даного податку, правильного і достовірного його відображення на бухгалтерських рахунках як в фінансовому обліку, так і в податковому, а, відтак, і правомірної сплати до бюджету податку на додану вартість, а саме:
- на нашу думку, на субрахунку
643 «Податкові зобов’язання»
- необхідно здійснювати
Список використаних джерел
Робота виконана під науковим керівництвом канд. екон. наук, доцента
ПІБ
Информация о работе Удосконалення обліку розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість