Удосконалення обліку розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість

 

Найвища стандартна ставка ПДВ становить 25 % і застосовується Данією, Норвегією, Швецією. Найменша стандартна ставка ПДВ дорівнює 5 % і застосовується, зокрема, в Японії, Сінгапурі й Панамі.

Переважна кількість країн застосовують більше однієї ставки ПДВ. Більшість  із них встановлюють зменшені ставки ПДВ. 

Основами правильного ведення  обліку розрахунків з бюджетом за ПДВ є:

• правильне визначення податкового зобов’язання за операціями з продажу основних засобів, нематеріальних активів та товарно-матеріальних цінностей;
• включення суми ПДВ до податкового кредиту;
• визначення дати виникнення права на податкове зобов’язання / кредит та відображення його у бухгалтерському обліку;
• коригування податкового зобов’язання / кредиту;
• відповідність даних бухгалтерського обліку (реєстр отриманих та виданих податкових накладних).

При нарахуванні та сплаті ПДВ слід звернути увагу на правильне визначення:

- об'єкта оподаткування та ставок податку, які можуть спричинити викривлення сум податкових зобов'язань у продавця і сум податкового кредиту у покупця;

- дати виникнення податкових зобов'язань і податкового кредиту, що може призвести до заниження (завищення) суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету;

- бази оподаткування ПДВ, що може вплинути на дані податкового обліку покупця;

- права на податковий кредит, що може призвести до заниження суми ПДВ, яка сплачується до бюджету.

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, які виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Сплата податку проводиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом. Підставою для отримання відшкодування є дані виключно податкової декларації за звітний період.

За підсумками першого періоду, в якому виникло від'ємне значення, платник бюджетного відшкодування не одержує. Суму такого від'ємного значення може бути враховано в цьому ж періоді у зменшення суми податкового боргу за податком на додану вартість, що виник у попередніх податкових періодах. За відсутністю такого боргу сума від'ємного значення потрапляє до податкового кредиту наступного періоду. За умови, що і в наступному періоді виникає від'ємне значення, то лише в такому випадку платник набуває права на бюджетне відшкодування.

Бюджетне відшкодування може здійснюватися  двома шляхами:

• повернення коштів на банківський рахунок платника;
• у рахунок податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Спосіб відшкодування платник обирає самостійно, результат вибору відображається в декларації того періоду, за підсумками якого платник набуває права на відшкодування.   

З прийняттям Податкового кодексу  України та із втратою сили ряду законодавчих актів, у тому числі Закону України «Про податок на додану вартість», визначення щодо сутності бюджетного відшкодування та випадків стосовно такого відшкодування містять ряд позитивних положень, спрямованих на удосконалення порядку відшкодування ПДВ, що схематично відображені на рис. 1.

 

 

Рис. 1. Позитивні зміни  в механізмі відшкодування ПДВ [1]

 

Особливої уваги заслуговує ст. 200.11., де зазначається, що «За наявності  достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які  надають право податковим органам  на позапланову виїзну документальну  перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності  нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністра України».

На нашу думку, у наведеному трактуванні  зберігається можливість «ручного»  управління. Адже, тут не виключений суб’єктивний підхід, оскільки кожен  бачить достатні підстави на основі власного досвіду, що дає можливість зловживань.

Важливим елементом системного підходу до підвищення ефективності функціонування ПДВ, зокрема за рахунок  механізму його відшкодування, повинно  стати також удосконалення діяльності податкової служби. Підвищення ефективності адміністрування ПДВ є значним резервом скорочення простроченої бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ.

Загальний висновок. Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що удосконалення податку на додану вартість з метою підвищення його фіскальної ефективності пов’язане із розв’язанням наступних проблем:

1. покращення адміністрування податків, впровадження нових підходів до аналізу фінансово-господарської діяльності платників, моніторингу їх діяльності та визначення підприємств, що відносяться до груп ризику;
2. підвищення контролю за повнотою декларування і своєчасністю сплати податків, посилення роботи з підприємствами групи ризику, транзитними та фіктивними підприємствами, ліквідації «податкових ям»;
3. уникнення корупційних ризиків за рахунок передбачення чіткого визначення підстав для проведення податковими органами позапланової виїзної перевірки платника податків для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування;
4. унеможливлення реєстрації фіктивних підприємств;
5. запровадження особливого контролю за діяльністю новостворених підприємств у початковий період (до одного року), зокрема запровадження щомісячного подання податкових декларацій, використання фінансових гарантій та окремих податкових перевірок;
6. підвищення рівня податкової культури, розвитку партнерських відносин, спрямування діяльності податкової служби на потреби платника податків.

Сьогодні ПДВ є одним із найпоширеніших та найпроблемніших податків, тому необхідно застосовувати нові шляхи  вдосконалення обліку розрахунків  з бюджетом на додану вартість, що значно полегшить ведення обліку даного податку, правильного і достовірного його відображення на бухгалтерських рахунках як в фінансовому обліку, так і в податковому, а, відтак, і правомірної сплати до бюджету податку на додану вартість, а саме:

- на нашу думку, на субрахунку 643 «Податкові зобов’язання» мають  обліковуватись податкові зобов’язання  з ПДВ, розрахунковий період  яких ще не настав, а на субрахунку 644 «Податковий кредит» – податковий  кредит, розрахунковий період якого не настав, і відповідно ці субрахунки повинні бути достатньо та зрозуміло обґрунтовані;

- необхідно здійснювати перевірку  і звірку податкового і бухгалтерського  обліку сум ПДВ на підприємствах.

 

Список використаних джерел

 

1. Податковий кодекс України [Електронний ресурс]: - http://zakon.nau.ua/
2. Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість: Наказ Мін-ва фінансів України від 24.12.2004 р. № 818.
3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291 // http://www.dtkt.com.ua
4. Бочаров Л. Бухгалтерський облік ПДВ // Баланс. – Київ, 2012. – № 29. – с. 24-27
5. Карпінський Б, Залуцька Н. ПДВ, як основа бюджетоутворення // Економіст. – 2007. - № 1. – с. 30-33
6. Лисенко В. Незаконне відшкодування із державного бюджету ПДВ // Вісник прокуратури. – 2007. - № 9. – с. 96-105
7. Малишкін О. Облік ПДВ у бюджетних установах потребує вдосконалення // Бухгалтерський облік і аудит. – Київ. – Екаунтинг, 2011. - № 5. – с. 27-31
8. Нашкерська Г.В. Фінансовий облік // Навч. посіб. К.: Кондор, 2005 – 503 с.
9. Орлова В.К., Орлів М.С., Хоми С.В. Фінансовий облік // Навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2010 – 510 с.
10. Павлюк І. Проблеми бухгалтерського обліку надходження цінностей і податкового кредиту з ПДВ та шляхи їх вирішення // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. - № 5. – с.11-21
11. Ривак Н. А. Податок на додану вартість у податковій системі України: проблеми і перспективи // Вісник Львів. УН-ТУ.-2008.-№39.-С.524.
12. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік: Навч. посіб. – К.: АСК, 2007. – 770 с.

 

Робота виконана під  науковим керівництвом канд. екон. наук, доцента

ПІБ