Шпаргалка по "Аудиту"

             1.Аудит як елемент системи фінансового контролю України Правовые основы осуществления независимой аудиторской деятельности в Украине базируются на Законе Украины "Об аудиторской деятельности". Основная задача этого закона -"создание системы независимого финансового контроля с целью защиты интересов собственника".

             Основным базовым  элементом системы независимого финансового контроля являются сертифицированные аудиторы, которые на основании лицензии от своего имени или от лица аудиторской фирмы осуществляют аудиторскую деятельность.

             Организационное и  методологическое руководство аудиторской  деятельностью в Украине осуществляет Аудиторская палата Украины (АПУ). АПУ является независимым самостоятельным органом, главной задачей которого выступает:

             - содействие развитию аудита в государстве;

             - решение принципиальных  вопросов аудиторской деятельности  в Украине на единой методологической основе;

             - сертификация (определение  квалификационной пригодности) аудиторов;

             - лицензирование (разрешение) на право заниматься аудиторской деятельностью.

             АПУ действует соответственно Уставу, имеет региональные отделения, полномочие которых определяются "Положением о региональных отделениях".

             АПУ создается путем  делегирования к ее составу пяти представителей от профессиональной общественной организации аудиторов Украины, по одному представителю от Министерства финансов, Главной государственной налоговой администрации, Министерства статистики, Национального банка, Министерства юстиции и отдельных специалистов от учебных, научных и других организаций.

             Кроме этого, с целью  защиты своих интересов аудиторы Украины объединены в профессиональную общественную организацию - Союз аудиторов Украины, которая действует на местах через свои ячейки при наличии в них не менее пяти аудиторов.

     2.Історія виникнення аудиту Виникнення аудиту пов'язане з поділом інтересів тих, хто безпосередньо займається управлінням підприємством (адміністрація, менеджери), і тих, хто вкладає гроші в його діяльність (власники, акціонери, інвестори). Останні не могли і не хотіли покладатися лише на ту фінансову інформацію, що надавали адміністрація і бухгалтери підприємств. Часті банкрутства підприємств, обман з боку адміністрації суттєво підвищували ризик фінансових вкладень.

    Перші незалежні аудитори з'явилися ще в XIX ст. в акціонерних компаніях, коли акціонери змушені були шукати стороннього незалежного фахівця, який міг би дати об'єктивний висновок про фінансовий стан підприємства.

    Історичною батьківщиною аудиту вважається Велика Британія, де закон про обов'язковий аудит вийшов у 1862 р., у Франції - 1867 р., у США - у 1937 р. Сьогодні практично в усіх кранах світу з ринковою економікою діє громадський інститут аудиту зі своєю правовою та організаційною інфраструктурою.

    У Росії слово «аудит» (від лат. audio – той, що вислуховує) з'явилося в часи Петра І. Посада аудитора об'єднувала в собі деякі обов'язки діловода, секретаря і прокурора. Аудиторів називали в Росії присяжними бухгалтерами, однак визнання вони не набули.

    Перехід до нових економічних відносин був обумовлений змінами у відносинах власності. У лютому 1991 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про власність», в якому суб'єктами права власності України визначені: народ України, громадяни, юридичні особи і держава. Закон надав реальні права індивідуальної власності широким прошаркам населення. Почали розвиватися підприємства недержавної форми власності, формувалась верства власників. Подальший розвиток цього процесу був пов'язаний з роздержавленням і приватизацією державного майна. Усі ці процеси об'єктивно обумовили необхідність становлення і подальшого розвитку незалежного аудиту.

    В Україні аудит набув широкого розвитку з виходом Закону «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. № 3125-12 і створенням Аудиторської палати України і Союзу аудиторів України. 
 

   3.Становлення та розвиток аудиту в Україні Украина до 1991 года развивалась как административно-территориальная единица - союзная республика СССР, поэтому возникновение аудита в Украине своими корнями уходит во времена Российской империи.

         Еще в бывшем Советском Союзе в 1987 г. начали образовываться совместные предприятия (СП), и для контроля над их финансово-хозяйственной деятельностью было основано первую независимую аудиторскую организацию - акционерное общество "Инаудит" на базе Главного управления валютного контроля Министерства финансов СССР. Основной целью создания такой структуры был действенный контроль над деятельностью СП и в определенной степени консультирование участников совместных предприятий в области финансового и налогового законодательства.

         С 1989-1990 гг. - это период, когда начали появляться аудиторские фирмы, созданные  на негосударственной основе. Их учредителями были банки, коммерческие и торговые организации, частные лица. Чрезвычайно  важным вопросом этого периода было создание нормативной базы для работы аудиторов и аудиторских фирм. Ее отсутствие давало возможность в течение длительного времени любому человеку или организации проводить аудит. Для этого нужно было указать в учредительных документах аудиторскую деятельность как один из видов предпринимательской деятельности.

         Аудит в Украине начал развиваться  с обритением независимости и  переходом к рыночным отношениям. Аудиторские услуги особенно нужны  были совместным предприятиям, поскольку  иностранный инвестор требовал подтверждения  отчетности аудитором. Развитие аудита и организация его осуществляются с использованием опыта, приобретенного мировой практикой.

         С принятием Закона Украины "Об аудиторской  деятельности" от 22 апреля 1993 г. становление  и развитие аудита осуществлялись ускоренными темпами. Речь идет прежде всего о сертификации аудиторов, создание аудиторских фирм и о ведении реестра аудиторських фирм и аудиторов.

         В 1994-1995 гг критерием высокого качества работы аудитора и аудиторской фирмы  была гарантия своевременности и  правильности уплаты налогов и других платежей в бюджет и внебюджетные фонды предприятиями после аудиторской проверки.

         До 2004 года в нашей стране действовали  национальные стандарты аудита, а  с 1 января 2004 года, Решением Аудиторской  Палаты Украины от 18.04.2003 г. №122/2, стандарты аудита Международной федерации Украины приняты в качестве Национальных стандартов Украины. В сравнении с действовавшими ранее, новые стандарты более емкие, гибкие, детализированные и современные.

         В 2006 году Закон «О аудиторской деятельности» потерпел существенных изменений. В соотвествии был изменен порядок формирования состава АПУ. В дальнейшем был введен контроль со стороны Государственной комиссии по ценным бумагам и фондовому рыку (ГКЦБФР) за реестром аудиторов, которые обслуживают эмитентов ценных бумаг, а со стороны Госфинуслуг - за реестром аудиторов, которые оказывают услуги небанковским финансовым учреждениям.

         В 2007 году Аудиторская плата Украины  создала комитет по контролю над  качеством аудиторских услуг. Соотвественно  аудиторские фирмы обвязаны проходить контроль качества Аудиторской палатой Украины. На сегодняшний день рынок аудита продолжает развиваться и у него без сомнения есть хорошие перспективы.

     4. Сутність аудиторської діяльності

     Аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку  і  показників фінансової  звітності  суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її  достовірність  в  усіх  суттєвих аспектах   та  відповідність  вимогам  законів  України,  положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших  правил  (внутрішніх положень    суб'єктів    господарювання)    згідно   із   вимогами користувачів.

    В Україні аудиторська діяльність регулюється Законом України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 (в редакції Закону України від 14.09.2006 із змінами , внесеними згідно з Законом від 01.07.2010), який визначає правові та фінансово-економічні засади здійснення аудиторської діяльності. Закон спрямований на створення системи незалежного фінансово-економічного контролю з метою захисту інтересів власників поширюється на усі господарюючі суб’єкти незалежно від форми власності та видів діяльності.

    Організація аудиторської діяльності передбачає використання передового світового досвіду і  ґрунтується на згаданому законі та інших нормативних документах, що поділяються на три рівня.

    Перший  рівень — законодавчі акти (закони України, декрети Кабінету Міністрів України, Укази Президента України з питань підприємницької діяльності взагалі та Закон України «Про аудиторську діяльність» зокрема).

    Другий  рівень — Міжнародні стандарти аудиту, Кодекс професійної етики аудиторів, Національні нормативи аудиту в Україні, нормативно-інструктивні документи міністерств і відомств України.

    Третій  рівень — внутрішні нормативно-інструктивні документи, які розробляються аудиторськими фірмами на основі документів першого та другого рівнів і використовуються аудиторами в практичній діяльності.

    Мета аудиту - формування професійної думки аудитора щодо достовірності фінансової звітності підприємства та узагальнення сформованої думки в аудиторському висновку, що надасться замовнику. 

     5.Класифікація аудиту В залежності від завдань замовника аудит виконує різні функції. В відповідності до організаційних принципів і класифікаційних ознак аудит поділяється на:

    За масштабами роботи внутрішній аудит поділяється на загальний — з усіх питань аудиту в цілому і локальний — з окремих напрямів.

    За формою розрізняють аудит внутрішній і зовнішній.

    Завдання внутрішнього аудиту - допомогти відповідним працівникам покращити ефективність їхньої роботи. Внутрішні аудитори є залежними і підпорядковані керівництву підприємства. Вони перевіряють бухгалтерську інформацію на її достовірність і подають керівництву результати аналізу, оцінки, рекомендації, поради та інформацію про діяльність об'єктів, що ними перевірялися. Внутрішні аудитори не зобов'язані мати сертифікат аудитора.

    Зовнішній аудит проводять аудиторські фірми (приватні аудитори), його регламентують юридично, що дає змогу зовнішнім групам спостерігати і потенційно контролювати діяльність організації та її керівництва.

    Зовнішні аудитори надають аудиторські послуги на договірних засадах і несуть відповідальність за свій висновок. Основним обов'язком зовнішніх аудиторів є оцінка регулярної фінансової звітності підприємств. За результатами здійсненої  перевірки   зовнішні   аудитори   подають   висновки   про повноту, достовірність та відповідність чинному законодавству перевіреної інформації і надають звіт клієнту, де вказують слабкі сторони підприємства.

    За ініціативою здійснення аудит може бути добровільним, коли ініціатива проведення аудиту та аудиторських послуг належить клієнту. Проведення обов'язкового аудиту регламентують ст. 8 «Обов'язкове проведення аудиту» Закону України «Про аудиторську діяльність». Проведення аудиту є обов'язковим:

для підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності й консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;

перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

    Проведення аудиту є обов'язковим також в інших випадках, передбачених законами України.