Інвентаризация товарно материальних ценностей

2.5. Виведення  та затвердження результатів  інвентаризації.

 

Для своєчасного і  правильного виведення результатів  інвентаризації необхідно мати повний порядок в аналітичному обліку. Тільки за такої умови можливо після  одержання інвентаризаційних описів негайно співставити фактичну наявність продукції з даними бухгалтерського обліку, виявити результати інвентаризації і визначити матеріальний збиток. 
Визначення результатів інвентаризацій продукції проводиться шляхом складання порівняльної відомості, в якій облікові залишки кожного виду, найменування і сорту цінностей співставляються з фактичними даними. При цьому інвентаризаційні описи можуть служити одночасно і порівняльними відомостями.

Інвентаризаційні  відомості (акти) разом з висновками робочої комісії здають до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. Одержані дані, що містяться в інвентаризаційній відомості, зіставляються з обліковими даними про залишки тих же матеріальних цінностей. Таке зіставлення називають звірюванням фактичних та облікових залишків і записують до Звірювальної відомості результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.

При складанні  звірювальної відомості бухгалтерія послідовно виконує такі розрахункові процедури: здійснюється взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці; здійснюється розрахунок природної нестачі (у виняткових випадках з особливого дозволу керівника робляться уточнювальні записи, наприклад, знайдена арифметична помилка або інші неточності у роботі); визначаються кінцеві результати інвентаризації.

Результати інвентаризації виводять окремо по товарах і по тарі.

По товарах:

Дані товарного звіту (облікові дані) звіряють з фактичними даними, які записані в інвентаризаційній відомості, плюс сума грошей в касі, яка записана в «Акті фактичної наявності грошей в касі».

По тарі:

Залишок товарного  звіту співставляють з сумою  по інвентаризаційній відомості.

У результаті зіставлення облікових даних  з фактичними можуть бути виявлені такі факти:

А) фактичний і бухгалтерський залишки збігаються;

Б) фактичний  залишок менше облікового - нестача;

В) фактичний  залишок більше бухгалтерського  облікового -надлишок.

Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів  з  даними  бухгалтерського  обліку,  встановлені  під  час інвентаризації та інших перевірок, регулюються підприємством, установою у такому порядку:

• основні засоби, матеріальні цінності, цінні папери, кошти та інше майно, що виявилося у надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на результати фінансово-господарської діяльності або збільшення фінансування з наступним встановленням причин, виникнення надлишку і винних у цьому осіб;
• недостача цінностей у межах затверджених норм списування за рішенням керівника підприємства, установи відповідно до витрат виробництва, обігу або на зменшення фінансування. Норма природного убутку можуть застосовуватися лише в разі виявлення фактичних нестач. За відсутності норм недостача розглядається як понаднормова; понаднормові нестачі цінностей, а також втрати від псування цінностей відносяться на винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від розкрадання, нестач, знищення та псування матеріальних цінностей;
• понаднормові втрати і нестачі матеріальних цінностей, включаючи готову продукцію, в тих випадках, коли винуватців не встановлено або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки або зменшення фінансування.

За результатами проведеної інвентаризації складається протокол, у якому зазначаються стан складського господарства, результати проведеної інвентаризації, пропозиції про залік нестач і лишків при пересортиці, списування нестач у межах норм природного убутку, а також понаднормові нестачі і втрати від порчі цінностей, запропоновані заходи щодо попередження нестач і втрат у подальшому. Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий і затверджений у 3-денний термін керівником підприємства.

Результати інвентаризації після затвердження керівником відображаються у бухгалтерському обліку підприємства у тому місяці, в якому проведена (закінчена) інвентаризація, але не пізніше 01 грудня звітного року. У пояснювальній записці до річного звіту підприємства, установи наводять відомості про результати проведених протягом року інвентаризацій.

Порядок       відображення       результатів       інвентаризації матеріальних цінностей (див.додаток№_)

1. Загальна сума нестач, якщо винуватця не встановлено:

Дт947     Кт 282—50 00 Де 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

2. Відноситься за рахунок матеріально відповідальних осіб різниця у вартості матеріалів:

Дт375   Кт282 —30 00 Де 375 "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків"

3. Оприбутковуються виявлені  лишки (з включенням суми до  валових доходів):

Дт 282   Кт 746 — 80 00 Де 746 "Дохід від безкоштовно отриманих активів".

4. Сума нестач у межах норм природного убутку:

Дт91     Кт282 —60 00 Де 91 « Загальновиробничі витрати»

5. Нестачі віднесені за рахунок матеріально-відповідальної особи:

Дт375     Кт 71—40 00 Де 71 "Інший операційний дохід"

6. Погашення різниці між ринковими та обліковими цінами як готівкою,   так   і   за   рахунок   заробітної   плати   матеріально відповідальної особи (одноразово або частинами відповідно до рішення інвентаризаційної комісії, адміністрації підприємства або рішення народного суду, наприклад, по 20% щомісячно до 
остаточного погашення заборгованості):

Дт30 Кт 375—100 00 Де30"Каса"

Дт3І Кт375—100 00 Де 31 "Рахунки в банках"

Дт66 Кт375 —100 00 Де 66 "Розрахунки з оплати праці"

 

У випадку виявлення  нестач цінностей визначають суму природних  втрат, яку списують за фактичними розмірами, але не вище встановлених норм, які встановлюються залежно від зони і умов зберігання цінностей. 
Під природними втратами розуміють зменшення початкової ваги окремих видів цінностей (продукції, сировини, палива тощо), які відбуваються без причин, що неможливо усунути в процесі їх зберігання, перевезення і відпуску (висихання, випаровування тощо).

До природних втрат не можна  віднести збиток цінностей, який виникає у зв’язку зі стихійним лихом, крадіжками, замочуванням, втратою в дорозі й іншими причинами, які за своїм характером не можуть вважатися такими, що можна віднести їх до природних втрат. Такі втрати оформляються відповідними актами, на основі яких визначаються причини виникнення втрат і винних у цьому осіб.

Для окремих видів цінностей затверджені граничні норми природних втрат, які застосовуються тільки у випадку виявлення у матеріально відповідальних осіб фактичної нестачі.

При перевірці актів на списання втрат цінностей необхідно з’ясувати: чи не оформлені акти комісією, яка зацікавлена у списанні втрат; чи вказуються в актах причини псування та втрат; чи правильно прийняті рішення щодо цих втрат.

Втрати цінностей понад норми  природних втрат відображають на рахунках щодо відшкодування заподіяного  збитку і, як правило, відносять за рахунок винних осіб.

Втрати від псування цінностей  у випадку, коли конкретні винуватці  не встановлені, можуть бути списані  на витрати лише після детальної  перевірки дійсної відсутності  винних осіб і прийняття необхідних заходів щодо попередження фактів збитку в подальшому. За виявленими нестачами та лишками цінностей, а також сумарними різницями від їх пересортиці матеріально відповідальні особи зобов’язані в письмовому вигляді дати вичерпне пояснення щодо отриманих розходжень. Висновки, пропозиції та рішення комісії оформляють протоколом, який підписується всіма членами інвентаризаційної комісії.

На основі представлених пояснень і матеріалів інвентаризації керівник підприємства встановлює характер виявлених  нестач, лишків і втрат та відповідно до діючого законодавства визначає порядок зарахування пересортиць (перекриття недостач одних сортів цінностей лишками інших). 
Взаємне зарахування нестач лишками продукції в результаті пересортиці допускається при відсутності зловживань у виняткових випадках за цінностями одного найменування за один і той же період, що перевіряється, і у однієї й тієї ж матеріально відповідальної особи.

Нестачі цінностей понад норми  природних втрат, а також втрати від їх псування відносять на рахунок 375 “Розрахунки по відшкодуванню нанесених збитків” і утримуються з винних осіб. При нестачах та втратах (включаючи втрати від пересортиць), що є наслідком зловживань, керівник підприємства зобов’язаний усунути від роботи винних осіб, матеріали на них направити до судово-слідчих органів і пред’явити громадянський позов не пізніше п’яти днів після виявлення нестач чи псування цінностей. 
Виявлені лишки після заліку пересортиць повинні бути відображені на відповідних рахунках обліку цінностей і результатів діяльності.

За незначними недостачами, які утворилися внаслідок недбалості матеріально відповідальних осіб, при відсутності ознак зловживань керівник підприємства притягує винних осіб до дисциплінарної відповідальності й утримує з них у встановленому порядку вартість цінностей, яких не вистачає, за встановленими цінами.

Нестачі цінностей, у відшкодуванні  яких відмовлено судом, безнадійних  до стягнення, а також нестачі, що утворилися від стихійних лих, списують з балансу в порядку, який передбачений діючими положеннями.

Отже, інвентаризація матеріальних цінностей є одним з радикальних засобів контролю за збереженням оборотних активів і роботою матеріально відповідальних осіб. Правила та строки проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей обумовлені в наказі про облікову політику торгівельного підприємства «Ольга Н».