Історія бухгалтерського обліку у епоху відродження

 

РЕФЕРАТ.

ТЕМА : Історія бухгалтерського обліку у епоху відродження.

Робота містить 22 сторінки, 2 таблиці,  21 джерело.

Об’єкт дослідження: бухгалтерський облік – передумови його виникнення та його вдосконалення у найбільш розвинутій епохі – епохі Відродження.

Мета роботи: одерження теоретичних навичок з ведення бухгалтерського обліку у старовинні часи та висвітленя трудів найбільш видатних фахівців цієї галузі.

Предметом дослідження є методика й організація обліку у епоху Відродження.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ПРИВАТНА ВЛАСТНІСТЬ, ТОРГІВЛЯ, ПІСМЕННІСТЬ, ГРОШІ, ПОДАТКИ, ТОРГІВЕЛЬНІ КНИГИ, ПОДВІЙНИЙ  ЗАПИС, РАХУНОК, ЛУКА ПАЧОЛІ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА : ІСТОРІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ У ЕПОХУ ВІДРОДЖЕННЯ
ВСТУП		4
1.	ЕКСКУРС У СВІТОВУ  ІСТОРІЮ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ	5
1.1	Передумови виникнення бухгалтерського  обліку.	5
1.2	Розвиток торгівлі у епоху  Відродження та потреба в обліковій  інформації.	8
2.	ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС  ЯК РКВОЛЮЦІЯ У МИСЛЕННІ ДІЛОВИХ  ЛЮДЕЙ	11
2.1	Версії і причини виникнення подвійного запису.	11
2.2	Друковані праці Лукі Пачолі ті їх значення.	14
ВИСНОВКИ		21
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ		23

 

 

Оглавление

ВСТУП 4

РОЗДІЛ І  ЕКСКУРС У СВІТОВУ ІСТОРІЮ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 5

1.1. Передумови виникнення бухгалтерського обліку 5

1.2. Розвиток торгівлі у епоху Відродження та потреба в обліковій інформації 8

РОЗДІЛ ІІ 11

ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС ЯК РЕВОЛЮЦІЯ У МИСЛЕННІ ДІЛОВИХ ЛЮДЕЙ 11

2.1.  Версії і причини виникнення подвійного запису 11

2.2. Друковані праці Лукі Пачолі ті їх значення 14

ВИСНОВКИ. 21

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. 23

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Протягом багатьох століть  історія ставила і продовжує  ставити різні питання перед  бухгалтерським обліком. Багато з них  залишилися без відповіді. Дуже довго  люди, зайняті господарською діяльністю, у пошуках відповіді задовольнялися методом проб і помилок. Після  багатьох століть, коли господарське життя  різко змінилася, стала незрівнянно  складніше, тоді такі прийоми перестали  себе виправдовувати, знадобилася наука. Бухгалтерський облік як комплекс наукових категорій, як рахунковедення дозволяє виявити і оцінити суть практичної діяльності будь-якої бухгалтерії в будь-якій точці земної кулі. Ці категорії у своїх джерелах мали початком господарську діяльність, що проходила в крамницях купців і в конторах міняв. Принаймні економічного розвитку вони трансформувалися, приймаючи різні форми, пов'язані з особливостями діяльності ділових людей, інженерів, адміністраторів. Дух епохи також надавав величезне, іноді всепоглинаюче вплив на зміст і структуру обліку.

Межі наук розмиті, і ніколи не можна точно сказати, де закінчується бухгалтерський облік і починається  право або політична економія, або статистика, або будь-яка інша наука. Але це не означає, що немає  самостійних наук. І немає нічого більш помилкового, ніж зводити  бухгалтерію до права, економіки, статистики і т. п.

Всі науки можна класифікувати  або з предмета, або за методом, або по цілі. У бухгалтерського  обліку є свій предмет - факти господарського життя, свій метод - моделювання і  свої цілі - забезпечення схоронності  цінностей і виявлення результатів  господарської діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І  
ЕКСКУРС У СВІТОВУ ІСТОРІЮ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

1. Передумови  виникнення бухгалтерського обліку

 

Бухгалтерський  облік - найважливіша частина життя будь-якого суспільства. Ми рідко згадуємо про часи, коли бухгалтерського обліку не існував або існував у зовсім іншій формі. До появи епохальної праці Пачолі пройшли століття, протягом яких люди вели господарство і, отже, враховували майно. Як вони це робили?

Намагаючись пояснити, чому система подвійного запису виникла  в Італії 14 століття, а не в древньому  Римі, А. Літтлтон назвав сім «передумов» бухгалтерського обліку [1,с.122]:

• Приватна власність. Передача майна з рук в руки вимагає обліку власності та пов'язаних з нею прав;
• Капітал. Продуктивне використання майна, без якого комерція не розвивається, а кредити не можливі;
• Комерція. Масштабний обмін товарами, так як місцева дрібна торгівля не сприяє створенню організованою і впорядкованої системи обліку;
• Кредит. Використання майбутніх товарів сьогодні, так як враховувати разомоментні операції немає сенсу;
• Писемність. Механізм створення постійних записів на усім зрозумілій мові, так як людська пам'ять недосконала.
• Гроші. «Спільний знаменник» в обміні, оскільки необхідно висловити вартість товарів.
• Арифметика. Способи вирахувати деталі угоди.

Багато з цих передумов  існували і в давнину, але тільки в Середні століття склався їх повний комплекс, і стало можливим створити подвійну запис.

Писемність, звичайно, стара  як цивілізація, але арифметика - система  маніпуляції числами - розвивалася  значно повільніше. Виникненню системи  подвійного запису заважало навіть використання римських цифр: арабські з'явилися набагато пізніше. У гінді або непальському мовою система числівників досі вкрай громіздка. Для кожного числа від 1 до 100 є окрема назва, слабо пов'язане з розрядністю, наприклад: 2 - дуі, 3 - тин, 20 - біс, 22 - баіс, 23 - теіс. Не дивно, що роботодавці в таких країнах донедавна нерідко обраховували працівників при видачі заробітної плати, зловживаючи їх неписьменністю.

В цілому проблеми обліку, контролю і перевірки фінансових угод, що стояли перед стародавніми, не дуже відрізнялися від сучасних.

У першу чергу в точному  обліку витрат і надходжень, особливо податків, були зацікавлені правителі. У суспільстві, де люди накопичують  добро, багаті хочуть перевіряти чесність і вміння рабів і службовців, яким довірено керувати майном.

У товаристві з поголовної неграмотністю, дорогими письмовим  приладдям, громіздким обчисленням  і безладної грошовою системою тільки дуже важлива угода могла виправдати витрати на облік.

У пізніше Середньовіччя (XI-XIII ст.) Бурхливими темпами починає  розвиватися торгівля. Цьому сприяють масові переміщення народів через  міста-держави північної Італії, пов'язані з хрестовими походами. Центр торгівлі між Європою та Азією був зосереджений в районі Середземномор'я, в містах Північної  Італії (Венеція, Флоренція та ін.) Поступово  торгівля стала набувати корпоративний  характер. Купці з метою захисту  своїх інтересів стали об'єднуватися в гільдії зі своїми статутами  та регламентацією.

З розвитком торгівлі в  світі починає переважати ідея власності. Зміцненню цієї ідеї сприяла поява  торгового права. торговельного  права. У XII-XIII ст. купці почали створювати посередницькі суди. Стали вироблятися  єдині вимоги до торговельних книг (книгам (обліковим облікових записів) записам). Наприклад, правила, прийняті в XIII в. в Барселоні для середземноморських купців, свідчили, що господарські операції записуються в хронологічному порядку, пропусків у бухгалтерських книгах між записами не повинно бути, кожна  операція підтверджується документально, а числа записуються в буквеній формі, щоб не було підробок [3, с.118].

Потреба у встановленні правил ведення торгових книг з'явилася  у зв'язку з необхідністю захисту  своїх інтересів у суді, куди зверталися з проблемами погашення боргів, компенсації завданих збитків та ін. Доказом права вимоги боргів або суми завданих збитків були записи в торгових книгах.

Розвиток торгівлі призвело до зміцнення господарських зв'язків. На перехрестях торгових шляхів стали  створюватися нові поселення і розростатися старі. Зростання міст призвів до відділення ремесла від землеробства, в результаті чого з'явилися дрібні ремісничі центри: текстильне виробництво, обробка шкіри, металів та ін. Ремісники об'єднувалися в професійні організації - цехи, які стали керувати багатьма європейськими містами.

Потреба в об'єднанні в  першу чергу була викликана прагненням захистити свої господарські інтереси. Поява нового стану - ремісників сприяло  розвалу феодальних і становленню  капіталістичних (ринкових) відносин. Розвиток ремесел стало стимулом для технічного прогресу.

Поступово основною виробничою одиницею стають мануфактури, де завдяки  спеціалізації і поділу праці  продуктивність була значно вище. У  власників мануфактур чітко визначилася  мета - отримання прибутку, способом її виявлення за допомогою облікових  процедур стає метод подвійного запису. Нова мета визначила і нові завдання бухгалтерського обліку. Тепер облік  починає виконувати не тільки функцію  контролю збереження власності, а й  інформаційну функцію.

Розвиток промисловості  дало стимул до розвитку грошових відносин. Труднощі в перевезенні грошей призвели до появи вексельного обігу: міняйли (банкіри) видавали купцям розписки (векселі) за здані їм гроші, щоб ті могли  потім отримати за цим розписках  відповідні суми в будь-якому місті. Таким чином, облік розрахунків  з дебіторами і кредиторами стає важливою частиною бухгалтерської роботи.

Облік касових операцій вимагав  відповідного контролю. Він зводився до поділу ключів від скрині, в якому  зберігалися гроші, між касиром, бухгалтером і посередником (особою, якій вручався ключ перед розкриттям каси), паралельного відображенню або  операцій двома бухгалтерами. Наприклад, у Новій Іспанії (1531) скриня-каса мав три замки і розкривався  тільки в присутності трьох осіб, кожне з яких мало ключ тільки від  одного замка. У касі зберігалася  касова книга, переплетена, прошнурована із зазначенням числа пронумерованих сторінок. На кожному аркуші книги  проставлялася печатку і підпис. У першій частині книги записувалися прибуткові, в другій - видаткові операції. Копія цієї книги велася в бухгалтерії, один раз на шість місяців запису обох книг звірялися.

Потужним поштовхом розвитку міжнародної торгівлі стали Великі географічні відкриття: були залучені в оборот нові ресурси, відкриті нові ринки збуту (Америка, Індія, Китай, Африка, Австралія та ін.), прокладені нові торговельні шляхи. До числа найважливіших наслідків Великих географічних відкриттів можна віднести освіту світового ринку, вихід міжнародних економічних відносин за межі Європи. Все це призвело до зміни цілей використання капіталу і кредиту. Ці елементи - торгівля, капітал і кредит - вперше змогли стати плідним підґрунтям для розвитку рахівництва.

Формування ринкових відносин вимагало величезних коштів. На їх пошук  направляють великі зусилля, які  деколи йдуть врозріз з юридичними і моральними нормами: колоніальні  захоплення, работоргівля, торгові  війни, відкрите піратство, викрадення скарбів в колоніях і т.п. Тим  не менш, це дає можливість первинного накопичення капіталу і передумови інвестування різних галузей промисловості  в Європі.

2. Розвиток  торгівлі у епоху Відродження  та потреба в обліковій інформації

 

У пізніше Середньовіччя (XI-XIII ст.) Бурхливими темпами починає  розвиватися торгівля. Цьому сприяють масові переміщення народів через  міста-держави північної Італії, пов'язані з хрестовими походами. Центр торгівлі між Європою та Азією був зосереджений в районі Середземномор'я, в містах Північної  Італії (Венеція, Флоренція та ін.) Поступово  торгівля стала набувати корпоративний  характер. Купці з метою захисту  своїх інтересів стали об'єднуватися в гільдії зі своїми статутами  та регламентацією.

З розвитком торгівлі в  світі починає переважати ідея власності. Зміцненню цієї ідеї сприяла поява  торгівельного права. торговельного права.

У XII-XIII ст. купці почали створювати посередницькі суди. Стали вироблятися  єдині вимоги до торговельних книг (книгам (обліковим облікових записів). Наприклад, правила, прийняті в XIII в. У  Барселоні для середземноморських купців, свідчили, що господарські операції записуються в хронологічному порядку, пропусків у бухгалтерських книгах між записами не повинно бути, кожна операція підтверджується документально, а числа записуються в буквеній формі, щоб не було підробок.

Потреба у встановленні правил ведення торгових книг з'явилася  у зв'язку з необхідністю захисту  своїх інтересів у суді, куди зверталися з проблемами погашення боргів, компенсації  завданих збитків та ін. Доказом права вимоги боргів або суми завданих збитків були записи в торгових книгах.

Розвиток торгівлі призвело до зміцнення господарських зв'язків. На перехрестях торгових шляхів стали  створюватися нові поселення і розростатися старі. Зростання міст призвів до відділення ремесла від землеробства, в результаті чого з'явилися дрібні ремісничі центри: текстильне виробництво, обробка шкіри, металів та ін. Ремісники об'єднувалися в професійні організації - цехи, які стали керувати багатьма європейськими містами.

Потреба в об'єднанні в  першу чергу була викликана прагненням захистити свої господарські інтереси. Поява нового стану - ремісників сприяло  розвалу феодальних і становленню  капіталістичних (ринкових) відносин. Розвиток ремесел стало стимулом для технічного прогресу.

Поступово основною виробничою одиницею стають мануфактури, де завдяки  спеціалізації і поділу праці  продуктивність була значно вище. У  власників мануфактур чітко визначилася мета - отримання прибутку, способом її виявлення за допомогою облікових процедур стає метод подвійного запису. Нова мета визначила і нові завдання бухгалтерського обліку. Тепер облік починає виконувати не тільки функцію контролю збереження власності, а й інформаційну функцію.