Бюджетний дефіцит

       Бюджетний дефіцит – це фінансове явище, що необов’язково відноситься до розряду надзвичайних подій. В сучасному світі немає держави, яка в ті чи інші періоди своєї історії не зіткнулася б з бюджетним дефіцитом. Основні фактори зростання дефіциту бюджету: збільшення оборонних видатків; зростання виплат по державному боргу; збільшення трансфертних платежів; зниження податків.

Дефіцит = Видатки – Доходи

 Джерело: складено за оперативними даними Міністерства фінансів України

 

Рис. 1. Порівняння планових і фактичних показників виконання держбюджету за 2000– 2004 рр., (млн грн.)

 

1992 року країнами ЄС було підписано  Маастрихтський договір, один із  пунктів якого визначав граничний  рівень відношення дефіциту державного  бюджету до валового внутрішнього продукту країни. Відповідний показник становить 3 %.

Виходячи з політики євроінтеграції, характерної для 2000–2005 років, проаналізуємо відповідність макроекономічних показників вимогам Маастрихтського договору, зокрема відношення рівня бюджетного дефіциту до ВВП (рис. 2).

Починаючи з 1998 року, зазначений показник перебуває в межах встановлених норм, хоча в 1997 році індекс відношення дефіциту держбюджету до ВВП значно перевищував граничний рівень і становив 6,75 %. Період 1998–2003 років характеризується поступовою стабілізацією та зменшенням відповідного показника.

У номінальному вираженні цей період характеризується зростанням дефіциту Державного бюджету України. Так, якщо 2000 рік характеризувався профіцитом у 697,3 млн грн., то в 2003 році вже маємо дефіцит у 1 043,1 млн грн. Проте, враховуючи більш швидкі темпи зростання реального валового внутрішнього продукту (в 2000 році ВВП становив 170,07 млрд грн., а в 2004 – за попередніми даними – 345,943 млрд грн.), маємо прямо протилежну тенденцію зменшення частки дефіциту державного бюджету у ВВП.

Джерело: Розраховано за оперативними даними Міністерства фінансів України

* - прогнозні показники  відповідно до Закону України  „Про Державний бюджет України  на 2005 рік”

Рис. 2. Показники відношення дефіциту державного боргу до ВВП (1997–2005 рр.)

 

2004 року показник відношення  бюджетного дефіциту до ВВП  стрімко зріс майже до граничної  позначки у 3 % і становив 2,96 %. Що  спричинило такий зріст в умовах  відносно стабільної економічної ситуації в країні? По-перше, це політичні події навколо виборів Президента України: через політичний страйк майже місяць велика частка підприємств не працювала, що призвело до значного зменшення обсягів ВВП, зниження інвестиційної привабливості, як наслідок – зниження провідними рейтинговими агентствами кредитного рейтингу країни, банківська криза, викликана недовірою населення та вилученням значної частини коштів з депозитів. З метою недопущення дестабілізації економіки та фінансової кризи Національний банк України ввів тимчасову заборону на дострокове зняття коштів з поточних рахунків. По-друге, це відчутно стрімке підвищення рівня соціальних виплат.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” передбачено бюджетний дефіцит на рівні 7 053,3 млн грн., а прогнозний показник номінального ВВП становить 436 млрд грн. Таким чином, відношення дефіциту держбюджету до валового внутрішнього продукту становить 1,6 %.

Джерело: Розраховано за оперативними даними Міністерства фінансів України

* - прогнозні показники  відповідно до Закону України  „Про Державний бюджет України  на 2005 рік”

Рис. 3.  Фінансування державного бюджету за джерелами фінансування, млн грн. (фактичні дані на кінець відповідного року)

 

Починаючи з 2002 року, номінальна сума та відносна частка надходжень коштів від приватизації у фінансуванні державного бюджету поступово зростала. Так, 2002 рік характеризується профіцитом державного бюджету у 1 119,35 млн грн., тому частина коштів була спрямована на погашення внутрішніх і зовнішніх облігацій державної позики, а також на покриття змін в обсягах готівкових коштів.

Схожа ситуація прослідковується і в 2003 році, коли сума коштів від приватизації державного майна становила 208,4 % від обсягу дефіциту держбюджету – 2 174,1 млн грн., а дефіцит бюджету – 1 043,1 млн грн. Проте, якщо у 2002 році більшу частку становило погашення по облігаціях внутрішньої державної позики, то 2003 рік характеризується більшою сумою виплат по облігаціях зовнішньої державної позики.

2004 рік відзначається стрімким  зростанням суми приватизації, в  основному завдяки надходженням  від продажу державної частки акцій великих підприємств, зокрема „Криворіжсталь”. Лише від продажу цього гірничо-металургійного комбінату до бюджету надійшло 4,26 млрд грн. Загальний обсяг коштів, отриманих від приватизації державної власності, становить 9 501,5 млн грн. Частка цих коштів у фінансуванні державного бюджету в 2004 році становить 93,4 %.

На 2005 рік заплановані надходження від приватизації в номінальному вираженні менші, ніж попереднього року – 6 985,3 млн грн. Проте у відносному вираженні до загального обсягу дефіциту державного бюджету ця величина зростає до 99 % (запланований рівень фінансування державного бюджету становить 7 053,3 млн грн.)

Бюджетним кодексом України передбачено, що граничний розмір відношення прямого та гарантованого боргу до ВВП встановлюється на рівні  60%.

         Останнім часом відповідний показник лише 1999 року перевищував встановлені норми і становив 61 %. У наступні роки на фоні зростання обсягів валового внутрішнього продукту та проведення грамотної політики управління державним боргом індекс відношення прямого та гарантованого державного боргу до ВВП поступово зменшується. Так, у 2000 році відповідний показник становив 45,3 %, а у 2004 році 24,7 % (рис. 4).

У номінальному вираженні, за даними Міністерства фінансів України, станом на 28 лютого 2005 року державний прямий та гарантований борг України становив 86 460,038 млн грн., в тому числі: державний прямий і гарантований зовнішній борг – 63 705,449 млн грн.; державний прямий та гарантований внутрішній борг – 22 754,589 млн грн. При цьому державний прямий борг України становив 68 986,810 млн грн., гарантований – 17 473,228 млн грн.

Джерело: Розраховано за оперативними даними Міністерства фінансів України

 

Рис. 4. Відношення державного прямого та гарантованого боргу України до ВВП (на кінець відповідних років)

 

З початку року державний прямий зовнішній борг зменшився на 1,1 %, а державний прямий внутрішній борг збільшився на 8,6 %. Збільшення частки державного прямого внутрішнього боргу спричинене перевищенням залучення коштів від випуску облігацій внутрішньої державної позики над погашенням боргу. Розміщення облігацій саме на внутрішньому ринку проводиться зважаючи на зростання інтересу до запозичень у національній валюті України в міжнародних масштабах і підвищення інвестиційної привабливості держави серед іноземних інвесторів.

Відповідний курс на переважання обсягів внутрішніх запозичень над зовнішніми закладений у Законі України „Про зміни до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік”. Так, законом передбачено, що сума зовнішніх запозичень зменшена з 8,4 млрд грн. до 3,23 млрд грн., а зміна обсягів внутрішніх запозичень – з 4 млрд грн. до 6,24 млрд грн.

З позитивного погляду, запозичення в національній валюті є на даний час більш прийнятними для України, адже останнє розміщення ОВДП 5 квітня 2005 року пройшло за рекордно низькою ставкою дохідності – 6,48 %, а ставки з валютних запозичень є не нижчими, тобто внутрішні запозичення є дешевшими. Неможливо на 5–7 років наперед спрогнозувати, що буде з курсами світових валют.

З іншого боку, роблячи ставку на внутрішні запозичення, держава все одно буде збільшувати зобов’язання перед нерезидентами. За даними Національного банку України, з початку 2005 року для придбання державних облігацій нерезидентами було ввезено близько 400 млн дол. Приблизно така ж сума була вкладена ними в облігації внутрішньої державної позики за 2004 рік. Негативний розвиток вітчизняної економіки буде мати ще більші негативні наслідки, адже при найменших ознаках нестабільності нерезиденти будуть продавати Українські цінні папери.