Контрольна робота з “ Платіжні системи ”

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ЗАОЧНОГО ТА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Факультет економіки і підприємництва

 

Кафедра фінансів, обліку і аудиту

 

 

 

 

Контрольна робота

з дисципліни “ Платіжні системи ”

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

студент 5-го курсу ІЗДН

Паненко М. О.

Напрям 7.03050801

«Фінанси і кредит»

група 501

залікова книжка 14.0989

 

 

Перевірив:

Анпілогова Ж.Д.

 

 

 

 

 

КИЇВ-2014

ЗМІСТ

1. Вступ ….………………………………………………………………………….. 3

2. Характеристика основних правових відносин, що виникають у зв'язку з емісією платіжних карток…………………………………………………….…. 4

2. Організаційна структура, склад, функції, члени та учасники НСМЕП …..…. 5

3. Правові аспекти електронної  комерції…………………………………….….. 13

4. Список використаних  джерел  ……………...………………………………… 19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Питання, пов'язані з функціонуванням платіжних систем, сьогодні стали предметом дискусій у багатьох країнах, у тому числі і в Україні, де відбуваються зміни в цій сфері у напрямку світових стандартів. Це обумовлено, в першу чергу, тим, що належний рівень функціонування платіжних систем є важливою умовою побудови ефективно діючої економіки країни.

Платіжна система є визначальною складовою економічної системи, центральною ланкою господарського механізму. Як показує досвід інших країн, раціональна організація платіжної системи сприяє удосконаленню товарно - грошових (ринкових) відносин, ефективному функціонуванню фінансової сфери, забезпеченню національних інтересів.

Одним з багатьох аспектів проблеми платіжних систем є дослідження питання їх становлення і розвитку, оскільки це дозволяє визначати фактори, які негативно впливають на функціонування платіжних систем, а також визначити умови, які необхідні для організації їх ефективної роботи.

Слід зауважити, що в Україні проблема функціонування платіжних систем залишається малодослідженою. Окремі питання, пов'язані зі сферою функціонування платіжних систем, досліджувалися в наукових працях таких вітчизняних і зарубіжних фахівців, як М. Вертузаєв, В. Голубєв, О. Забродська, М. Зубок, Н. Єрьоміна, О. Котлярівське, В. Кравець, Л. . Миколаєва, І. Новак, Ю. Мельников, та інші.

Разом з тим слід зазначити, що розвиток сфери функціонування платіжних систем в Україні характеризується постійним удосконаленням форм розрахунків, появою в зв'язку з цим нових суспільних відносин і прийняттю відповідних нормативно - правових актів, які їх регулюють. Це є причиною того, що роботи зазначених учених не враховують повною мірою сучасний стан розвитку платіжних систем України, що обумовлює необхідність подальших досліджень у цьому напрямку.

Заслуговує уваги те, що в України в сучасних умовах функціонує дуже багато платіжних систем, які відрізняються між собою за роллю і характером розрахунків.

1. Характеристика основних  правових відносин, що виникають  у зв'язку з емісією платіжних  карток.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з емісією платіжних карток, здійсненням операцій з їх застосуванням, а також із проведенням розрахунків за цими операціями в межах України, регулюються законами України, «Положенням про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням», іншими нормативно-правовими актами Національного банку, а також правилами платіжних систем і договорами, які укладаються між учасниками платіжних систем.

Емі́сія банківських карток або Емі́сія платі́жних карток — діяльність з випуску банківських карток, відкриттю рахунків і розрахунково-касового обслуговування клієнтів при здійсненні операцій з використанням виданих їм банківських карт.

Платіжна система — це набір платіжних інструментів, банківських процедур і міжбанківських систем переказу коштів, поєднання яких забезпечує грошовий обіг разом з інституційними й організаційними правилами та процедурами, що регламентують використання цих інструментів і механізмів.

Платіжна система України складається з таких компонентів:

- системи  електронних платежів Національного  банку України;

- систем  автоматизації роботи банків (програмне  забезпечення, що обслуговує поточну  внутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський  облік, обслуговування рахунків  клієнтів тощо);

- внутрішньобанківських  платіжних систем — програмно-технічного  комплексу з власними засобами  захисту інформації, який експлуатується  комерційним банком або об'єднанням  банків і здійснює розрахунки  між установами цього банку (об'єднання);

- систем "клієнт — банк" для розрахунків  між клієнтом банку та банком  в електронній формі, що дозволило  практично уникнути затримки  платежів на міжбанківському  рівні.

- система  масових платежів із використанням  пластикових карток;

- система  обігу цінних паперів на первинному  та вторинному ринках.

У всіх країнах існує так зване банківське законодавство, основною метою якого є регулювання питань ліцензування банків та нагляду за ними. Крім того, прийнято закони про центральні банки, що визначають сферу відповідальності центрального банку, зокрема, його функції стосовно платіжних операцій.

Поряд із законами існують також конкретні законодавчі акти, що встановлюють правила використання певних фінансових інструментів (наприклад, чеків та переказних векселів) при виконанні платежів.

Методи виконання платіжних операцій визначаються також у загальних законодавчих документах, наприклад, цивільному кодексі чи комерційному кодексі будь-якої конкретної країни.

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, відносин у сфері переказу коштів регулюються такими документами:

- Конституцією  України;

- Законом  України "Про Національний банк  України";

- Законом  України "Про банки і банківську  діяльність";

- Законом  України "Про платіжні системи  та переказ коштів в Україні";

- Законом  України "Про телекомунікації";

- Законом  України "Про електронний цифровий  підпис";

- іншими  актами законодавства України  та нормативно-правовими актами  Національного банку України.

 

2. Організаційна структура, склад, функції, члени та учасники  НСМЕП.

Ідея створення в Україні НСМЕП виникла в середині 90-х років XX ст., коли НБУ затвердив концепцію системи електронних розрахунків за товари та послуги в Україні. Цей документ передбачав реалізацію концепції в два етапи. Перший — створення системи електронних платежів (СЕП) між юридичними особами. Другий — упровадження системи електронних розрахунків за участю фізичних осіб. Перший етап був досить швидко й успішно реалізований, і Україна має, за оцінками більшості банкірів, одну з найефективніших СЕП в Європі. Другий етап почався з 1997 p., коли НБУ визначив створення в Україні платіжної системи за безготівковими розрахунками населення у торгівлі та сфері послуг як одне із пріоритетних завдань. Одним з основних напрямів докладання зусиль до побудови в Україні такої платіжної системи стало створення НСМЕП.

Метою створення НСМЕП є розроблення та впровадження в Україні відносно дешевої надійно захищеної автоматизованої системи безготівкових розрахунків, яка в основному розрахована на роботу в режимі "офф-лайн".

Окрім того, технологією НСМЕП передбачено також широке застосування платіжних карток юридичними особами — корпоративні та бізнес-картки.

Національний банк вважає створення НСМЕП завершальною стадією у побудові системи електронних платежів в Україні. НСМЕП за своєю масштабністю, складністю та обсягом витрат на створення, запровадження і експлуатацію значно перевищує існуючу систему електронних платежів НБУ.

В НСМЕП застосовують платіжні картки з вбудованими чіп-модулями — смарт-картки. Смарт-картка, яка є носієм копії фінансової інформації в НСМЕП, на відміну від пластикової картки з магнітною смугою, найбільш повно задовольняє вимоги безпеки.

Усі картки, що застосовуються в НСМЕП, можна умовно поділити на платіжні та службові.

Службові картки, залежно від призначення, поділяють на такі типи:

- модулі  безпеки терміналів;

- трансферні (для інкасації інформації з  терміналу в обслуговуючий банк  чи процесинговий центр та  передачі службової інформації  від них у термінал);

- картки  доступу.

Функціональні можливості кожного типу карток НСМЕП визначають залежно від обраного чіпа. Максимальна кількість платіжних додатків (гаманців та чеків) на картці обмежена 30 додатками та залежить від обсягу енергонезалежної пам'яті чіпа.

Організаційна структура НСМЕП - це сукупність визначених Платіжною організацією суб'єктів, їх функцій, прав і обов'язків, а також сукупність відносин, що виникають між ними під час проведення переказу коштів та забезпечення діяльності НСМЕП.

До складу НСМЕП належать:

- платіжна  організація;

- члени  платіжної системи;

- учасники  платіжної системи.

Платіжною організацією НСМЕП на етапі впровадження та функціонування пілотного проекту є НБУ. Загальне управління НСМЕП здійснює Рада платіжної організації. Вона виконує такі функції: вирішує питання прийняття до НСМЕП нових і виключення діючих членів; установлює ліміти НСМЕП для кожного платіжного інструменту; установлює загальносистемні комісії; приймає стратегічні рішення щодо подальшого розвитку НСМЕП; виконує арбітражні функції в межах НСМЕП.

Після завершення пілотного проекту керівництво платіжною системою здійснюватиме нова платіжна організація, що буде створена за ініціативи членів НСМЕП як юридична особа. До створення цієї юридичної особи платіжною організацією НСМЕП є НБУ.

Функції Платіжної організації НСМЕП виконує Національний банк України. Членами НСМЕП можуть бути юридичні особи, які укладуть договір з Платіжною організацією про вступ до НСМЕП. Член НСМЕП може виконувати функції емітента та/або еквайра. Членами НСМЕП можуть бути банки, які одержали банківську ліцензію НБУ та уклали договір з Платіжною організацією про вступ до НСМЕП. Учасниками НСМЕП є юридичні або фізичні особи — суб'єкти відносин, що виникають при проведенні переказу коштів, ініційованого за допомогою платіжного додатка картки НСМЕП (розрахунковий банк, головний процесинговий центр, регіональні процесингові центри, процесингові центри банківського рівня, держателі платіжних карток, підприємства торгівлі та послуг тощо).

Моделі роботи членів НСМЕП такі:

- емітент;

- еквайр;

- емітент  та еквайр.

Платіжна організація визначає організації — учасниці НСМЕП, яким надається право виконувати функції процесінгових центрів, і наділяє їх відповідними повноваженнями. Оперативне керування НСМЕП у межах повноважень, визначених платіжною організацією, виконує ГПЦ. РПЦ управляє частиною НСМЕП, яка перебуває в нього на обслуговуванні (підприємства торгівлі та послуг, банки).

ГПЦ через свої підрозділи (центри генерації ключової інформації, системної ініціалізації та системної персоналізації) виконує також функції управління системними ключами та системної підготовки карток для подальшої їх емісії в банках.

Взаємозв’язки між учасниками НСМЕП будуються на договірних засадах.

На етапі впровадження та функціонування пілотного проекту допускається укладення банками з платіжною організацією одного загального договору, якщо платіжна організація, розрахунковий банк, Головний процесінговий центр є однією юридичною особою.

Під час роботи в НСМЕП банки укладають такі договори:

• з фізичними та юридичними особами — про відкриття рахунків, видачу карток та умови здійснення операцій за ними;
• з підприємствами торгівлі та сфери послуг — про обслуговування платіжних карток НСМЕП (у разі виконання банками функцій еквайра [1]);
• з іншими банками (агентами) щодо емісії або еквайрингу платіжних карток НСМЕП.

Розрахунки в НСМЕП відбуваються з використанням автоматизованої карткової системи (АКС), терміналів, банкоматів, електронних контрольно-касових апаратів (ЕККА), комп’ютерно-касових систем (ККС), які відповідають.

[1] Діяльність банківської установи з виконання розрахунків з підприємствами торгівлі (послуг) за операціями, здійснюваними із застосуванням платіжних карток, та операцій з видачі готівки держателям платіжних карток — клієнтам інших банківських установ

вимогам НСМЕП. Банки самостійно купують програмно-технічні комплекси, що мають відповідні свідоцтва

Для вступу в НСМЕП банк надає до платіжної організації заяву і копію банківської ліцензії, виданої НБУ.

Після позитивного рішення з боку платіжної організації банк укладає договори:

• з платіжною організацією — про вступ до НСМЕП;
• з розрахунковим банком — про проведення взаєморозрахунків у НСМЕП;
• з головним або з регіональним процесінговими центрами — про обслуговування розрахунків платіжними картками в НСМЕП. Після цього ГПЦ вносить інформацію про нового члена НСМЕП у власну базу даних. Банки м. Києва та Київської області укладають цей договір з ГПЦ.