Нормативно-документна підтримка України у приєднанні до Болонського процесу

Створення Європейського  простору вищої освіти саме по собі не означає досягнення усіх цілей  Болонського процесу. Таким чином, ми можемо тепер сказати, що Болонський процес і Європейський простір вищої освіти вступили в нову фазу, а саме консолідації та вдосконалення, особливо у світлі дуже різною реакції на реалізацію Болонського процесу.

2.2.Головні  положення Болонської декларації

Мета декларації - встановлення європейської зони вищої  освіти, а також активізація європейської системи вищої освіти у світовому  масштабі [3].

Декларація  містить сім ключових положень:

• Прийняття системи порівнянних ступенів, у тому числі шляхом запровадження додатка до диплому для забезпечення можливості працевлаштування європейських громадян і підвищення міжнародної конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти.
• Введення двоциклової навчання: попереднього (pregraduate) і випускного (graduate). Перший цикл триває не менше трьох років. Другий повинен вести до отримання ступеня магістра або кандидата наук.
• Впровадження європейської системи трансферу залікових одиниць трудомісткості для підтримки великомасштабної студентської мобільності (система кредитів). Вона також забезпечує право вибору студентом дисциплін. За основу пропонується прийняти ECTS (European Credit Transfer System), зробивши її накопичувальною системою, здатною працювати в рамках концепції «навчання впродовж усього життя».
• Істотно розвинути мобільність учнів (на базі виконання двох попередніх пунктів). Розширити мобільність викладацького та іншого персоналу шляхом заліку періоду часу, витраченого ними на роботу в європейському регіоні. Встановити стандарти транснаціональної освіти.
• Сприяння європейському співробітництву в забезпеченні якості з метою вироблення порівняльних критеріїв і методологій
• Впровадження вузівських систем контролю якості освіти та залучення до зовнішньої оцінки діяльності вузів студентів та роботодавців
• Сприяння необхідним європейським поглядам у вищій освіті, особливо в галузі розвитку навчальних планів, міжінституційні співробітництва, схем мобільності та спільних програм навчання, практичної підготовки і проведення наукових досліджень.

2.3. Переваги  і недоліки

США не тільки спостерігають за процесом європейської освітньої інтеграції, а й досить активно беруть участь в ньому [4]. У 1992 році при ЮНЕСКО була створена робоча група з розробки нормативної бази для забезпечення можливості взаємного визнання документів про освіту країн Європи та Америки. Однак за два роки не вдалося прийти до консенсусу, з'ясувалося, що однією з головних проблем на шляху конвергенції двох освітніх систем, є проблема зіставлення Європейської системи взаємного визнання залікових одиниць (ECTS) з американською системою залікових одиниць (англ. credits). У США застосовуються більш різноманітна і гнучка система обліку навчального навантаження, що складається з системи залікових одиниць (credits), підрахунку сумарних оцінок за критеріями кількості (GPA) і якості (QPA), а також додаткових балів за успішну навчальну та наукову роботу (Honors) [2].

За оцінками українських експертів в галузі освіти, приєднання України до Болонського  процесу породить плутанину з  навчальними програмами. Роботодавцям, які навчалися за часів СРСР треба  пояснювати що всі сучасні ступеня  вищої освіти є повноцінними і  після їх отримання можна працювати  за фахом, але деякі ступені більше призначені для викладачів або наукових працівників, наприклад ступінь  магістр і доктор філософії. Більш  низькі ступеня вищої освіти підійдуть  для працевлаштування людей, які  не планують працювати викладачами  у ВНЗ і робити вагомий внесок в науку завдяки наукового  ступеня [3]. Це не означає що ступеня відрізняються від ступеня спеціаліст - неповноцінні, всі ступені вищої освіти повноцінні, але потрібно інформувати про це роботодавців які вчилися до розпаду СРСР і знали тільки ступінь фахівець. Ступінь фахівець в ЄС і більшості країн відсутня.

Одна з  серйозних проблем інтеграції української  системи освіти до Болонського процесу - недостатньо повна інформованість посадових осіб як про поточний стан справ у російському та європейському  освіті, так і про цілі Болонського  процесу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  ІІІ. Правова документація України  щодо Болонського процесу

Існують наступні документи та нормативно-правові  документи, які мали значний вплив  на розвиток приєднання України до Болонського процесу:

• Постанова КМУ від 1 лютого 2006 р. № 82 "Про утворення Міжвідомчої комісії з підтримки Болонського процесу в Україні".
• Указ Президента України від 4 липня 2005 року № 1013/2005 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні".
• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. № 959-р." Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2005 році Державної програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2004-2007 роки".
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 20 жовтня 2004р. № 812 "Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу".
• Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1131 "Про утворення Міжвідомчої комісії з питань участі України в Болонському процесі". 
• Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 "Деякі питання запровадження зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти".
• Постанова Верховної Ради України 4 червня 2004 року № 1755-IV "Про Рекомендації парламентських слухань "Про стан і перспективи розвитку вищої освіти в Україні". 
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 21 травня 2004 р. № 414 "Про запровадження у вищих навчальних закладах навчальної дисципліни "Вища освіта і Болонський процес".
• Розпорядження Кабінету міністрів України від 31 березня 2004 р. № 197-р. "Деякі питання організації виконання Державної програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2004-2007 роки".
• Указ Президента України від 17 лютого 2004 року № 199/2004 "Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти України".
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 23 січня 2004р. № 49" Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки".
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 23 січня 2004р. № 48" Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу".
• Постанова Верховної Ради України від 21 червня 2001 року №2551-III "Про стан, напрями реформування і фінансування освіти в Україні" [2].

Незважаючи  на те, що перехід на Болонську систему  є тривалим та складним процесом, її запровадження вже зараз дає  позитивні результати. Проведення реформування освіти дозволить створити єдиний ринок  праці вищої кваліфікації, забезпечить  мобільність викладачів і студентів  за рахунок стандартизації ступенів вищої освіти та, відповідно, дипломів [1]. У той же час зросте рівень конкуренції на ринку освітніх послуг, це змусить університети поліпшувати свій імідж шляхом підвищення якості освіти і бути спроможними забезпечити рівень знань, що гарантує студенту в майбутньому працевлаштування на європейському ринку праці.

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Запровадження Болонського процесу в країні дасть великий поштовх до розширення та розвитку України як високорозвиненої держави. Передусім це нові можливості, пов'язані з перспективою входження до загальноєвропейського освітнього простору, а саме:

• визнання українських дипломів на міжнародному рівні;
• більша мобільність в європросторі для студентів та викладачів;
• спільні освітні та пошукові проекти з європейськими університетами;
• конкурентоспроможність на європейському і світовому ринку праці.

Інтеграційні  процеси необхідно пов'язати із важливими концептуальними змінами  щодо змісту й форм навчання. У цій  галузі перед українськими освітянами теж відкриваються нові та цікаві перспективи.

Перш за все  треба зауважити, що інтеграційні процеси, як це неодноразово підкреслюється в  установчих документах Болонського  процесу, поєднано із збереженням та розвитком неповторного національного  досвіду, культурної спадщини кожної країни. Отже, "євростандарт" в освіті в жодному разі не означає уніформізації, нівелювання специфіки освітніх систем європейських країн, а спрямовано на їх взаємне узгодження та гармонізацію з потребами сучасного світу.

Не випадково  саме "гармонізація" виступає одним  із ключових понять багатьох документів. Смислове навантаження цього поняття  є надзвичайно містким, адже головною метою виховання та освіти є навчити  молоду людину жити в гармонії з  навколишнім світом і самою собою  шляхом пізнання цього світу, визначення свого місця в ньому, освоєння певного роду діяльності. У сучасних умовах уміння адаптуватися до швидких  змін у всіх сферах людської життєдіяльності, готовність відповідати на виклики  сьогодення стає нагальною необхідністю.

З метою пристосування  освітньої діяльності до динаміки сучасного  життя європейська реформа впроваджує гнучку систему навчальних кредитів, надає можливість зарахування та накопичення в загальному освітньому здобутку людини не лише її попередніх навчальних надбань, але й практичного досвіду в певній галузі, а система безперервної освіти доповнюється можливістю навчатися протягом усього життя, у власному темпі, відповідно до індивідуальних потреб і можливостей людини. Навчання стає багатодисциплінарним, враховує необхідність оволодіння щонайменше однією іноземною мовою, новітніми інформаційними технологіями.

Багатий український  досвід слугуватиме надійним "стартовим  майданчиком" для подальшого вдосконалення  національної системи освіти та її узгодження з європейською, а також  розвитку освітніх впливів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Болонський процес в Україні: перспективи та проблеми [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : http://loippo.lg.ua/reforma_bolon_dekl.htm. – : Діяльність ЄС у сфері освіти.
2. Болонський процес - місток до Європи[Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : http://www.osvita.org.ua/bologna/articles/29.html. – : Болонський процес.
3. Україна в Болонському процесі [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : http://www.msmb.org.ua/books/thematic_bibliography/48/. – : Болонський процес.
4. Приєднання України до Болонського процесу [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : http://liceum.ndu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=90&Itemid=94. – : Година спілкування.