Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Ноября 2013 в 16:44, реферат
Актуальність дослідження змісту, напрямків, правового регулювання діяльності розпорядників бюджетних коштів як учасників бюджетного процесу обумовлена багатьма чинниками. По-перше, наукове вирішення зазначених проблем є теоретичною підставою провадження ефективної бюджетної політики держави. По-друге, підвищення ефективності правової регламентації діяльності розпорядників бюджетних коштів є неодмінною передумовою ефективного виконання Державного і місцевих бюджетів усіх рівнів. По-третє, зазначені проблеми не стали ще об’єктом комплексного наукового аналізу фахівцями правової науки, зокрема, бюджетного права, що також свідчить про теоретичну доцільність їх дослідження.
Вступ…………………………………………………………………………...……..3
1. Теоретичні засади діяльності розпорядників бюджетних коштів……………4
2. Ефективність використання бюджетних коштів розпорядниками бюджетних коштів…………………………………………………………………………….…..8
3. Проблеми та шляхи вдосконалення діяльності розпорядників бюджетних коштів………………………………………………………………………...……..14
Висновок…………………………………………………………………...………..18
Список використаної літератури…………………………………………….…….20
Зміст
Вступ…………………………………………………………………
1. Теоретичні засади діяльності розпорядників бюджетних коштів……………4
2. Ефективність використання
бюджетних коштів
3. Проблеми та шляхи
вдосконалення діяльності розпорядників бюджетних
коштів………………………………………………………………
Висновок…………………………………………………………
Список використаної літератури…………………………………………….……
Вступ
Актуальність дослідження змісту, напрямків, правового регулювання діяльності розпорядників бюджетних коштів як учасників бюджетного процесу обумовлена багатьма чинниками. По-перше, наукове вирішення зазначених проблем є теоретичною підставою провадження ефективної бюджетної політики держави. По-друге, підвищення ефективності правової регламентації діяльності розпорядників бюджетних коштів є неодмінною передумовою ефективного виконання Державного і місцевих бюджетів усіх рівнів. По-третє, зазначені проблеми не стали ще об’єктом комплексного наукового аналізу фахівцями правової науки, зокрема, бюджетного права, що також свідчить про теоретичну доцільність їх дослідження.
Інститут розпорядників бюджетних коштів має складний
Об’єктом індивідуального науково-дослідного завдання виступають головні розпорядники бюджетних коштів.
Метою індивідуального науково-дослідного завдання є: по-перше, обґрунтування головних характеристик розпорядників бюджетних коштів як суб'єктів бюджетно-правових відносин, учасників бюджетного процесу. По-друге, розкриття змісту та правових засад діяльності головних розпорядників бюджетних коштів повинно також базуватися на визначенні їх головних функцій у бюджетному процесі. По-третє, визначення основних проблем та шляхи вдосконалення діяльності розпорядників бюджетних коштів.
Завданням індивідуального науково-дослідного завдання є визначення основних функцій, ознак та повноважень головних розпорядників бюджетних коштів, визначити основні проблеми та шляхи вдосконалення діяльності розпорядників бюджетних коштів.
1. Теоретичні засади діяльності розпорядників бюджетних коштів
Розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету.
Залежно від ступеня підпорядкованості та обсягу наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. (рис.1.1).
Головні розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:
- за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України, - органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, КабМінУкраїни забезпечувати їх діяльність, в особі їх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та інші спеціалізовані суди; установи та організації, які визначені Конституцією України або входять до складу КабМіну України, в особі їх керівників;
за бюджетними призначеннями, передбаченими бюджетом Автономної Республіки Крим, - уповноважені юри стичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради АР Крим та Ради міністрів АР Крим, а також міністерства та інші органи влади АР Крим в особі їх керівників;
бюджетними призначеннями, передбаченими іншими місцевими бюджетами – керівники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їх секретаріатів, керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.
У статті 21 Бюджетного кодексу є норма, відповідно до якої бюджетній організації заборонено здійснювати запозичення у будь-якій формі або надавати позички юридичним та фізичним особам за рахунок бюджетних коштів, крім випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.
Рис.1.1 Розпорядники бюджетних коштів
Бюджетне призначення – це повноваження надане головному розпоряднику коштів бюджету законом про державний бюджет, постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішенням місцевої ради про місцевий бюджет, що має кількість та часові обмеження. Воно дозволяє надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи за рахунок коштів відповідного бюджетну та надає право розпоряднику коштів брати зобов’язання щодо виконання робіт чи надання послуг. Бюджетні призначення встановлюються виключно законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному Кодексом (стаття 23).
Головні розпорядники коштів Державного бюджету України затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.
Головний розпорядник бюджетних коштів:
1.розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;
2.розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх Міністерству фінансів України чи місцевому фінансовому органу;
3.отримує про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями;
4.затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, якщо інше не передбачене законодавством;
5.здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, і витрачанням ними бюджетних коштів.
Одержує звіти про використання коштів від розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів і аналізує ефективність використання ними бюджетних коштів.
Головним розпорядникам надано право розподілу бюджетних коштів між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, а також витрачати їх на централізовані та інші заходи, на утримання апарату управління. При розподілі коштів і перерахуванні їх підвідомчим установам розпорядники коштів є головними, а при витрачанні на утримання апарату управління або на централізовані заходи вони є розпорядниками коштів третього ступеня.[2.c.88]
Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня поділяються на розпорядників коштів другого та третього ступенів.
Розпорядниками бюджетних коштів ІІ ступеня є бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов’язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функції самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів для переказу розпорядникам ІІІ ступеня та безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.
Головним чином, це – обласні установи і організації, в яких є підвідомчі підрозділи. Вони також при розподілі коштів є розпорядниками коштів другого ступеня, а при витрачанні коштів безпосередньо на утримання свого апарату або витрачанні коштів на централізовані заходи є розпорядниками коштів третього ступеня.
На обласному рівні розпорядниками коштів другого ступеня є: управління освіти; фінансове управління, управління казначейства; обласна податкова адміністрація, контрольно-ревізійне управління, облдержадміністрація; управління агропромислового комплексу тощо.
Розпорядниками коштів ІІІ ступеня є бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов’язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.
Для всіх розпорядників коштів Державного бюджету є обов’язковим здійснення операцій по видатках через органи Державного казначейства. При казначейській формі виконання Державного бюджету розпорядникам коштів відкриваються реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства. Бюджетні кошті, які знаходяться на реєстраційних рахунках використовуються розпорядниками коштів відповідно до затверджених асигнувань у кошторисах доходів та видатків, та лімітів видатків.[2.c.89]
2. Ефективність використання
Органи Державного казначейства України в цілому реалізували функцію казначейського обслуговування державного бюджету. Проте на сьогодні серед проблем, які потребують вирішення, є проблема пов'язана з наявністю залишків коштів на рахунках головних розпорядників.
Останнім часом постійно ведеться робота по мінімізації залишку коштів на рахунках клієнтів. Наявність значних обсягів бюджетних коштів на рахунках розпорядників свідчить про те, що, незважаючи на впровадження казначейської системи виконання державного бюджету, діюча практика управління бюджетними ресурсами працює не в інтересах державного бюджету. В той час, коли всі ресурси держави повинні працювати максимально ефективно з дотриманням принципу наявності мінімально необхідної суми залишків коштів на рахунках розпорядників, робота по освоєнню виділених бюджетних асигнувань розпорядниками бюджетних коштів організована вкрай незадовільно.
При виконанні планів
по надходженням до державного бюджету
має місце значний розрив між
обсягами виділених коштів та касовими
видатками розпорядників
З метою визначення ефективності використання коштів держбюджету шляхом співвідношення касових видатків по області та джерел для їх проведення впродовж окремо взятого місяця. (табл.1).
Таблиця 1 містить дані про залишки коштів на реєстраційних рахунках клієнтів, надходження впродовж робочого дня. Ці показники в нашому аналізі виступають джерелами для проведення видатків. Касові видатки за день характеризують використання бюджетних коштів.
Таблиця 1
Аналіз ефективності використання коштів державного бюджету по Львівській області в грудні 2010 року тис. грн.
Дата |
Залишок на початок дня |
Надійшло за день |
Касові видатки за день |
Коефіцієнт використання бюджетних коштів |
01. 12.2010 |
86 286 |
2 726 |
10 253 |
0,12 |
02. 12.2010 |
78 759 |
1 699 |
23 319 |
0,29 |
03. 12.2010 |
57 140 |
1 699 |
13 347 |
0,23 |
04. 12.2010 |
45 491 |
8 409 |
3 398 |
0,06 |
09.12.2010 |
50 503 |
3 556 |
4 698 |
0,09 |
10. 12.2010 |
49 361 |
4 333 |
1 479 |
0,03 |
11. 12.2010 |
52 215 |
20 151 |
9 924 |
0,14 |
14. 12.2010 |
62 442 |
26 105 |
4 976 |
0,06 |
15. 12.2010 |
83 571 |
3 472 |
4 068 |
0,05 |
16. 12.2010 |
82 976 |
39 810 |
3 520 |
0,03 |
17. 12.2010 |
119 266 |
10 433 |
3 108 |
0,02 |
18. 12.2010 |
126 591 |
3 359 |
52 959 |
0,41 |
21. 12.2010 |
76 991 |
1 701 |
1 701 |
0,02 |
22. 12.2010 |
76 991 |
12 061 |
16 703 |
0, 19 |
23. 12.2010 |
72 350 |
8 145 |
7 973 |
0,10 |
24. 12.2010 |
72 522 |
7 139 |
2 152 |
0,03 |
25. 12.2010 |
77 509 |
24 411 |
14 634 |
0,14 |
28. 12.2010 |
87 287 |
466 |
6 178 |
0,07 |
Всього за місяць |
1 358 260 |
179 686 |
184 396 |
0,12 |
Информация о работе Права і обов’язки розпорядників бюджетних коштів у бюджетному процесі