Стан бюджетного фонду залежно від різного співвідношення дохідної і витратної частин бюджету може бути дефіцитним, профіцитним і збаланс

     Стан бюджетного фонду залежно від різного співвідношення дохідної і витратної частин бюджету може бути дефіцитним, профіцитним і збалансованим.

      Коли видатки бюджету перевищують його доходи, виникає від'ємне бюджетне сальдо, або дефіцит бюджету. Він притаманний бюджетам більшості країн світу, у тому числі і країнам з розвиненою ринковою економікою. Бюджетний дефіцит виражає такі об'єктивні економічні відношення, що виникають між учасниками суспільного виробництва в процесі використання коштів понад наявних закріплених джерел прибутків у силу росту граничних витрат виробництва. Такі засоби утворюються головним чином унаслідок грошової і кредитної емісії, продажу облігацій державних позик, сертифікатів і інших видів цінних паперів, здійснення великомасштабних зовнішніх позик. Визначені дії, що призводять до дефіциту бюджету, обумовлюють необхідність розроблення чіткої програми фінансового маневру в межах грошового потенціалу країни, а також пошуку ефективних джерел покриття бюджетного дефіциту і контролю за його розвитком, визначення платоспроможності суб'єктів бюджетного фінансування. Фінансування бюджету займає важливе місце в бюджетних потоках, а отже потужно впливає на економічне середовище.

        Наслідки дефіциту складні та різноманітні. Він впливає на функціонування усіх сфер діяльності суспільства. Зростання дефіциту перетворюється у серйозну перешкоду для виробництва, обумовлює економічну та соціальну напруженість у суспільстві.

       Можна сказати, що бюджетний дефіцит ускладнює рішення економічних і соціальних проблем не тільки у конкретній країні, але і впливає на економічну ситуацію в інших країнах.

       Нормальним у економічно розвинутих країнах вважається дефіцит бюджету, який приблизно відповідає рівню інфляції в країні й коливається в діапазоні 2 - 3 % ВНП. Такий чи більший дефіцит державного бюджету фінансується за рахунок емісії державних цінних паперів, прибутковість яких звичайно нижча, ніж середня прибутковість на фінансовому ринку, оскільки, на відміну від інших видів доходів, доходи за державними цінними паперами не оподатковуються. За умов відносно стійкого економічного становища економіки, яка динамічно розвивається, використання цього інструменту бюджетно-фіскальної політики дійсно сприяє зростанню ВВП.

      Збільшення бюджетного дефіциту на 1 відсоток відповідно призводить до зменшення приватних інвестицій, і, отже, це призводить до зниження темпів росту основних засобів економіки, викликає зростання позичкового відсотка, перешкоджає зниженню високих процентних ставок.

       Дійсно, з одного боку бюджетний дефіцит - небажане для держави явище: його фінансування на основі грошової емісії гарантовано веде до інфляції, за допомогою неемісійних коштів - до зростання державного боргу. Бюджетні дефіцити значно посилюють напруження на ринку позичкових капіталів, спричиняють зростання позичкового відсотка, перешкоджають зниженню високих процентних ставок. Довгострокові наслідки державного дефіциту пов'язані з його впливом на нагромадження капіталу і споживання майбутніх поколінь, тобто на довгострокове економічне зростання, виникає державний борг. Його накопичення і підвищення процентних ставок у довгостроковому періоді призводить до заміщення приватного капіталу державним боргом. Це відбувається внаслідок того, що при зростанні процентних ставок приватні інвестиції скорочуються, і приватні заощадження починають розміщуватися в державні боргові зобов'язання.       Зростання боргу зменшує виробничі потужності, призначені майбутньому поколінню, отже, воно буде мати нижчий рівень доходу.

      Для того, щоб фінансувати державний борг, який виник внаслідок дефіциту, збільшують податки. А це, як відомо, - один із способів отримання достатніх доходів для виплати відсотків сплати загальної суми державного боргу. Якщо одночасно із заміщенням приватного капіталу зростають податки, то відбувається подальше скорочення виробництва. До довгострокових наслідків боргу належить і негативний вплив податків на економічні стимули. Збільшення податків депресивно впливає на стимули до праці, до інновацій та інвестування.

     Отже, до соціальних та економічних наслідків дефіциту можна віднести:

• дезорганізація господарства, нанесення серйозних економічних збитків як великому, так і малому бізнесу, насамперед через невизначеність ринкової кон'юнктури;
• виникнення внутрішнього і зовнішнього боргу;
• заважає проведенню ефективної макроекономічної політики;
• нерівномірно зростають ціни, що підсилює диспропорцію між галузями економіки, спотворюючи структуру споживчого попиту;
• ціна перестає виконувати головну свою функцію у ринковому господарстві - бути об'єктивним економічним сигналом;
• відбувається відтік капіталу торгівлю;
• виникає інфляція, яка загострює товарний голод, підриває стимули до грошового обігу;
• прискорюється матеріалізація грошей, зростають ціни на нерухомість та товарно-матеріальні запаси;
• порушується функціонування грошово-кредитної системи;
• знецінюються надходження від оподаткування, що негативно впливає на фіскальну політику;
• зменшується впливовість національної валюти;
• знижується мотивація до інвестування, інвестиції стають більш ризикованими;
• знижується мотивація до праці;
• знижуються реальні доходи населення, насамперед це стосується осіб, які отримують фіксовані номінальні доходи (працівники бюджетних організацій, пенсіонери, студенти);
• знецінюються заощадження населення внаслідок виникнення інфляції;
• погіршуються умови життя.

     З іншого боку, він може бути повязаний із необхідністю здійснення великих державних вкладень у розвиток економіки, і тоді дефіцит не є відображенням кризових процесів, а скоріше стає наслідком прагнення держави забезпечити прогресивні зрушення в структурі суспільного відтворення.

     Прихильники концепції дефіцитного фінансування бюджетних видатків (в основному, прихильників кейнсіанської парадигми) виходять із того, що бюджетний дефіцит для національної економіки не становить загрози, так як всі видатки, в тому числі і ті, що перевищують доходи, здійснюються на території даної держави і сприяють зростанню добробуту країни. Якщо дефіцит буде зосереджений у бюджеті розвитку, то в цьому разі зростання дефіцитного фінансування спроможне привести до інвестиційного та інноваційного зростання. Крім того, дефіцит бюджету, відповідно до теорії дефіцитного фінансування, означає збільшення доходів суб'єктів господарювання і населення (одержувачів бюджетних коштів), що стимулює зростання купівельної спроможності, продуктивності праці і розширення національного виробництва. Це, у свою чергу, веде до зростання податкових надходжень.

     В умовах ринкової економіки, як стверджують сучасні західні фінансові теорії, дефіцит може бути корисним у випадку, коли при спаді виробництва держава витрачає більше грошей, ніж одержує: він забезпечує збільшення попиту, в тому числі купівельної спроможності населення. Споживачі починають більше купувати, підприємці - більше продавати. Внаслідок цього зростають обсяги виробництва і скорочується безробіття. Проте в період піднесення економіки держава не може дозволити собі дефіцит бюджету, оскільки він стимулюватиме інфляцію. Отже, бюджет, в якому збалансовані доходи та видатки, потрібний не щорічно, а для певного періоду, тобто протягом економічного циклу. В окремі роки з метою стимулювання ділової активності держава може допускати дефіцит бюджету.

       Як висновок, слід казати, що уряд обов'язково має контролювати розмір бюджетного дефіциту. Інакше останній сам по собі чинитиме дестабілізуючий вплив на соціально-економічний розвиток країни.

      Отже, бюджетний дефіцит - це фінансове явище, що необовязково відноситься до розряду надзвичайних подій. В сучасному світі немає держави, яка в ті чи інші періоди своєї історії не зіткнулася б з бюджетним дефіцитом. Однак якість самого дефіциту може бути різною:

дефіцит може бути повязаний з необхідністю втілення крупних державних вкладень в розвиток економіки. В цьому випадку він відображає не кризову течію суспільних процесів, державне регулювання економічної конюнктури;

дефіцити виникають в  результаті надзвичайних обставин (війни, великомасштабних стихійних лих  і т.п.), коли загальних резервів стає недостатньо і доводиться прибігати  до джерел особливого роду;

дефіцит може відображати  кризові явища в економіці, неефективність фінансово-кредитних звязків, нездатність уряду тримати під контролем фінансову ситуацію в країні. В цьому випадку він - явище надзвичайно тривожне, що потребує прийняття не тільки невідкладних економічних заходів, але і відповідних політичних рішень.

       Звідси видно, що в умовах динамічної економіки із сталими, а головне - ефективними міжнародними звязками бюджетний дефіцит не страшний. Нажаль, у вітчизняній економічній науці донедавна привілеював відємний погляд на бюджетний дефіцит. Він розглядався як вкрай відємна властивість, що характерна лише бюджетам буржуазних держав. В літературі стверджувалося, що в нашій економіці з її планомірним розвитком бюджетний дефіцит не є характерним. Відсутність глибоких наукових розробок про причини і соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту, порівняно низька загальна фінансова культура призвели до того, що економічні відомства країни виявились непідготовленими до управління бюджетним дефіцитом і капітулювали перед ним.

 

Список використаних джерел

 

1. Бюджетний дефіцит і його вплив на розвиток економіки  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/
2. Дефіцит бюджету та його вплив на економічний розвиток [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bibliofond.ru
3. Бюджетний дефіцит та державний борг. Їх вплив на економіку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://works.doklad.ru

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ 

ІМ. С. КУЗНЕЦЯ

 

 

 

Кафедра оподаткування

 

 

 

Ессе  на тему:

«Характеристика взаємозв’язку дефіциту бюджету та економічної динаміки»

 

 

 

Виконала студентка                 

студентка 4 курсу, 8групи

фінансового факультету                                                                  Старцева Н. Б.

 

Перевірила         

К.е.н., доцент                                                                                 Михасьова Н. В.

 

 

 

 

                                                     Харків, 2013