Використання преміксів та балансуючих кормових добавок при організації повноцінної годівлі корів протягом виробничого циклу

Як і для інших видів тварин, найбільш ефективним і перспективним способом поповнення нестачі біологічно активних речовин у раціонах великої рогатої худоби є збагачення комбікормів концентратів спеціальними преміксами. 

Поки ще не розроблено науково обгрунтованих рецептів преміксів для лактуючих, сухостійних корів та молодняку ​​великої рогатої худоби. Премікси, що випускаються промисловістю комбікормової для цього виду тварин, не випробувані в дослідах. Враховуючи важливість повноцінної годівлі великої рогатої худоби, у ВИЖ були поставлені завдання розробити рецепт преміксів для сухостійних корів та вивчити його ефективність у дослідах на тваринах, а також перевірити ефективність преміксу П60-1, що випускається комбікормової промисловістю для добавки до комбікормів для корів та бугаїв-плідників .  
Ці завдання вирішувалися в двох дослідах на сухостійних, коровах (Денисов Н. І., Кирилов М. П., Ілюхіна Л. А.,. Сабіров А. X.) 

Рецепти вітамінно-мінеральних преміксів розробляли, виходячи з потреби відповідної групи тварин (з урахуванням їх фізіологічного стану та рівня продуктивності) у вітамінах і мікроелементах і фактичного вмісту цих речовин у кормах. основного раціону і в інгредієнтах комбікормів. Причому враховувалося фактичне (за даними аналізів) вміст цих елементів у кормах господарств, де велися досліди, за ряд попередніх років. Так, виявилося, що потреба тварин у каротині за рахунок кормів покривалася на 34% (з коливаннями по роках від 20 до 35%), а загальна кількість мікроелементів в кормах, практично покриває потреби тварин. 

Однак при розробці рецептів преміксів в один з них (премікс № 2 в першому досвіді) ввели більш високі в порівнянні з профілактичними кількості цинку, марганцю, кобальту і йоду, так як згідно з даними В. Т. Самохіна та ін (1968) норми потреби в цих елементах для високопродуктивних корів занижені.

1.4 Спосіб приготування комбікорму для молочних корів

Спосіб приготування комбікорму для молочних корів включає додавання в склад комбікорму сорбенту, що містить активний компонент фероцин. Як компонент комбікорму для молочних корів використовують фероцинвмісні відходи виробництва, які висушують до 18-22 % вологості за допомогою низькопотенційного тепла, змішують з розрахунку 1,0-2,0 г на кілограм комбікорму при добовій нормі споживання 2,5-3,0 кг комбікорму на голову.       Корисна модель належить до сільського господарства. Відомий спосіб приготування комбікорму для молочних корів, що включає додавання в склад комбікорму сорбенту "бифеж", який містить активний компонент фероцин.

Така добавка дає можливість знизити вміст радіонуклідів в організмі тварин, які потрапляють з кормами на екологічно забруднених територіях (Ремез В.П. "Применение сорбентов для получения экологически чистой продукции животноводства на радиоактивно загрязненных территориях, 1997). Недоліком даного способу є висока вартість препарату і складність його рівномірного розподілу тваринам, тому що норма додавання складає 4-6 г на кілограм комбікорму. В основу пропонованої корисної моделі поставлена задача створити спосіб приготування комбікорму з метою виробництва біостійкої, екологічно чистої молочної продукції на основі використання відходів аграрного виробництва та отримання готового продукту з мінімальною собівартістю.

Поставлена задача вирішується тим, що як сорбент до комбікорму додають фероцинвмісні відходи виноробства (ФВВ), що містять не тільки фероцин - речовину, яка нейтралізує радіоактивні забруднення в організмі тварин, а також бентоніт - якісний сорбуючий матеріал. На виноробних підприємствах ФВВ одержують в результаті технологічного процесу деметалізації вина і в даний час ця речовина майже не використовується. Для можливості подальшого використання ФВВ знижують їх вологість шляхом низькопотенційного сушіння. Теплоносій для сушіння нагрівають за допомогою поновлюваних джерел енергії, сушіння проводиться до вологості матеріалу 18-22 %. В такому стані ФВВ можуть легко змішуватись з компонентами комбікорму та довгий час зберігатись в співвідношенні 1,0-2,0 грамів на кілограм комбікорму. В перерахунку на діючу речовину – фероцин, це складає 3-4 г/кг комбікорму.

Цей інтервал обумовив результати експерименту, який був проведений на групі молочних тварин в населених пунктах, де радіоактивність молока і м'яса постійно перевищує допустимі рівні відповідно 100 Бк/л і 200 Бк/кг (ДР-2006) у 2-4 рази. Додавання ФВВ в кількості менше 1,0 г/кг є малоефективним, крім того ускладнюються процеси дозування та змішування. При додаванні ФВВ в кількості 1,0-2,0 г на кілограм комбікорму (при добовій нормі 137 споживання 2,5-3,0 кг комбікорму на голову) спостерігається помітне зниження кількості Cs в молоці вже на 3-5 добу, а максимальний 8-10-кратний ефект зниження його вмісту досягається через два тижні. Додавання ФВВ в кількості більше 2,0 г/кг значно не збільшує вказаний ефект. Спосіб приготування комбікорму для молочних корів, що включає додавання в склад комбікорму сорбенту, що містить активний компонент фероцин, який відрізняється тим, що як компонент комбікорму для молочних корів використовують фероцинвмісні відходи виробництва, які висушують до 18-22 % вологості за допомогою низькопотенційного тепла, змішують з розрахунку 1,0-2,0 г на кілограм комбікорму при добовій нормі споживання 2,5-3,0 кг комбікорму на голову.

 

Висновок

В перші 100 днів лактації корови утворюють 40-50% молока від надою за лактацію. В період роздоювання високопродуктивні корови часто не можуть фізично споживати в такій кількості корми, щоб повністю забезпечити потребу в енергії, яка витрачається на утворення молока. Для покриття дефіциту в енергії і поживних речовинах тварини вимушені використовувати резерви жиру, білків, мінеральних речовин і вітамінів зі свого організму.

Якщо задовільний рівень годівлі з початку лактації і корови мають резерви поживних речовин відкладені в період сухостою, то втрата 50-60 кг власного тіла проходить без шкоди для здоров’я тварин (це за період 2-3 міс. лактації). Якщо ж з початку лактації корови не одержують повноцінний раціон, то вони втрачають живу масу, але не можуть забезпечити максимальну продуктивність. Недоодержання 1 кг молока в період роздою дає зниження в цілому за лактацію 200-300 кг молока. Нормовану годівлю корів в період роздоювання забезпечують в залежності від способу утримання, доїння і формування технологічних груп. Технологічні групи молодих корів, які закінчили ріст, формують з таким розрахунком, щоб забезпечити годівлю, що буде повністю задовольняти потребу на ріст тварин. В умовах прив’язного утримання грубі корми, силос і сінаж нормують однаково для всієї групи, а концкорми і коренеплоди – індивідуально в залежності від рівня молокопродукції. При інтенсивних технологіях виробництва молока на промисловій основі в умовах безприв’язного утримання застосовують групову годівлю корів за класами продуктивності. Технологічні групи формують за молочною продуктивністю, часом розтелу та живою масою.

Такі групи ділять на класи продуктивності. В кожному класі (групі) можуть знаходитися тварини, які мають молочну продуктивність вищу або нижчу середньої. В такому випадку тварин в групах розділяють на підкласи. Основний раціон складають в середньому для кожної технологічної групи (класу) з урахуванням живої маси, рівня фактичної продуктивності і додаткової кількості корму для роздою. Коровам кожного класу продуктивності з надоєм вище середнього по групі згодовують додаткову кількість концентратів, а іноді і коренеплодів в період доїння. При організації годівлі високопродуктивних корів враховують поїдання концентратів за час доїння. Корови протягом 8-10 хв. здатні споживати 2-2,5 кг рослинних і біля 3 кг гранульованих концентратів. Тобто, за період доїння високопродуктивні корови здатні споживати 4-6 кг концентратів при двохкратному і 6-9 кг при трьохкратному доїнні.

Як правило, для полегшення нормування кількості концентратів таким коровам застосовують спеціальні кольорові бірки. Перспективним напрямком являється використання автоматизованих систем згодовування концентратів при безприв’язному утриманні корів, коли нормована видача корму кожній тварині здійснюється за допомогою комп’ютера. Розпізнання тварини при підході до автокормушки здійснюється за допомогою магнітного датчика, який вмонтований в нашийник, після чого видається команда на видачу запрограмованої кількості корму. Кількість одночасно виданих концкормів може коливатися від 0,2 до 4 кг, може регламентуватися в часі. Багаторазове (до 8 разів) згодовування коровам невеликими порціями концкормів протягом дня підвищує перетравність і молочну продуктивність корів порівняно з двох- і трьохкратним згодовуванням. Успіх роздою корів залежить від кількості і якості спожитого корму, а також від структури раціону.

В основний раціон зимового періоду включають: сіно, солому ярових культур, силос, сінаж, трав’яну різку, коренебульбоплоди, відходи технічних виробництв(жом, кормову мелясу, картопляну мезгу, пивну дробину) і частину концентратів, в яких 15-20% зерна може бути замінене на трав’яне борошно або сухий жом. Основу літнього раціону складає зелений корм. При недостатній кількості зелених кормів застосовують згодовування силосу, сінажу, грубих кормів, що сприяє перетравності кормів в рубці. Цей захід використовують також в той час, коли зелена маса дуже молода і не має необхідної кількості клітковини. 

 

Список використаної літератури:

1. Годівля сільськогосподарських тварин / І.І. Ібатуллін, Д.О. Мельничук,

Г.О. Богданов та ін. – Вінниця: Нова Книга, 2007. – 612 с.

2. Дурст Л., Віттман М. Годівля сільськогосподарських тварин: Навч.

посібник. Пер. з нім. / За ред. І.І. Ібатулліна та Г. Штрьобеля. - К.: Фенікс, 2006.

- 384 с.

3. Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин / І.І.Ібатуллін,

Ю.О.Панасенко, В.К.Кононенко та ін. – К.: Вища освіта, 2003. – 432 с.

4. Деталізовані норми годівлі сільськогосподарських тварин: Довідник /

М.Т.Ноздрін, М.М.Карпусь, В.Ф.Каравашенко та ін. – К.: Урожай, 1991. – 344 с.

5. Богданов Г.О. Промислове виробництво молока. - К.: Урожай, 1976-168с.

6. Вертійчук А.І. Маценко М.І. Технологія виробництва продукції тваринництва. — К.: Урожай, 1995. — 376 с.

7. Вирощування ремонтного молодняку сільськогосподарських тварин // І.І.Ібатуллін, А.І.Сривов, Л.М. Цицюрський та - ін. - К.: Урожай, 1993. - 246 с.

8.Деталізовані норми годівлі сільськогосподарських тварин: Довідник / М.Т.Ноздрін, М.М.Карпусь, В.Ф.Каравашенко та ін. / - К.: Урожай, 1991.-344с.

9.Использование питательных веществ жвачными животными / Пер. с нем.. Н.С.Гельман; Под ред. А.М.Холманова. - М.: Колос, 1978.-424с.

10.Курилов Н.В., Кроткова А.П. Физиология й биохимия пишеварения жвачных. — М..: Колос, 1971. - 432 с.

11.Мак-Дональд П., Єдварс Р., Гоинхилдж Дж. Питание животных. - М.: Колос, 1970.

12. Пшеничиний П.Д. Актуальные вопросы кормления молочного скота// Кормление и выращивание молодняка сельскохозяйственных животных: Сб.науч. тр. - Вьш. 5.— Л.: Колос, 1964.-С. 5-25.

13. Пшеничний П.Д. Основи  балансирования новых типов кормления сельскохозяйственных животных // Корма й кормление сельскохозяйственных животных. — 1964. -Вьш. 1. — С. 3-9.

14. Пшеничний П.Д. Неотложные вопросы кормления молочних коров // Корма и кормление сельскохозяйственных животных. - 1967. - Вып. 10. - С. 1-12.

15.Свечин К.Б., Шевченко  Н.Г. Жировые отложения в теле крупного рогатого скота в зависимости от его возраста й уровня кормления // Корма й кормления сельскохозяйственных животных. — 1964. - Вып. 1.-С. 10-12.

16.Солдатенков Л.Ф. Обмен веществ й продуктивность у жвачных животных. - Л.: Наука, 1970.

17.Солдатов А.П., Эпштейн Н.А., Едель К.Е. Биологические свойства й основи рационального использования молозива коров. - М.: ВНИИТЭИсельхоз, 1989. - 51 с.

18.Шарабрин И.Г. Профилактика нарушений обмена веществ у крупного рогатого скота. - М.: Колос, 1975. - 304 с.