Лікувально-профілактичні заходи при псороптозі кролів

  КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ і ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

 

Кафедра паразитології

та тропічної  ветеринарії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

НА ТЕМУ:

 

«ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ

  ПРИ ПСОРОПТОЗІ КРОЛІВ»

 

Виконав:

студент ФВМ

5-го курсу,1-групи

Чворда Р.Г.

Перевірив:

д.вет.наук,професор

Прус М.П.

 

 

 

 

 

Київ 2010

ЗМІСТ

С.

ВСТУП           3

1.Огляд літератури                                                                                          4                                

  

    1.1. Збудник захворювання                                                                          4

  

    1.2. Епізоотологічні  дані при псороптозі кролів                                      6

 

    1.3. Клінічні ознаки та перебіг вушної корости у кролів                         8

 

    1.4. Диференційна діагностика                                                                  10

 

    1.5. Лікування  і профілактика псороптозу кролів                                    11

 

    1.6. Заходи боротьби  з псороптозом в приватному  секторі                    17

 

2.Власні дослідження                                                                                      19

 

2.1Порівняльна ефективність деяких інсектоакарицидів при

   псороптозі кролів                                                                                         19

 

Висновки

 

Список літератури

 

 

ВСТУП

 

 

У наш час, як ніколи, існує дуже актуальна проблема — забезпечення всього населення країни високоякісними і різноманітними продуктами харчування — сировиною тваринного походження.

Успішне вирішення вказаних проблем можливе лише при суворому дотриманні науково обґрунтованих  досягнень науки і практики в  усіх ланках виробничого циклу –  від народження здорового життєздатного молодняку до одержання, переробки та зберігання продукції тваринництва. Але цьому заважають проблеми, викликані різного роду захворюваннями [1].

На даний час великого поширення набули псороптози : група  захворювань тварин,які спричинюють акариформні(справжні) кліщі з родини Psoroptidae. Родина включає три роди: Psoroptes, Chorioptes i Otodectes. Акариформні кліщі дуже поширені у природі. Серед них є значна кількість вільноіснуючих і паразитарних видів [9].

Рід Psoroptes паразитує у овець, ВРХ, коней, кролів; Chorioptes – у жуйних тварин, коней, кролів; Otodectes – у м’ясоїдних (котів,собак, песців,лисиць,норок).Більшість хвороб,спричинених збудниками цих родів, реєструють в умовах стійлового утримання тварин, отодектоз – упродовж року. На неспецифічних хазяях нашкірники не розмножуються. Вони є постійними і видоспецифічними ектопаразитами свійських і диких тварин [9].

Особливо велику шкоду кролівництву наносять кліщі роду Psoroptes. Вони викликають зниження продуктивності, а інколи можуть призвести і до загибелі.

Науково-дослідні ветеринарні  заклади за останній період зробили  немало наукових робіт і розробок, які в практичних умовах дають  значний економічний ефект і  значно впливають на ветеринарне  благополуччя тваринництва.

Інвазовані тварини більш сприятливі до різних хвороб, швидше хворіють і частіше гинуть [1].

 

1.Огляд літератури

1.1. Збудник захворювання

Кліщ - Psoroptes cuniculi.

Псороптоз кролів – дуже розповсюджена інвазія, яка викликається кліщем Psoroptes cuniculi родини Psoroptidae й характеризуються ураженням внутрішньої поверхні вушних раковин з утворенням масивних і щільних нашарувань, пробок та

Тіло цих кліщів плоске, продовгувате, світло-коричневого кольору. Самки довжиною 0-0,86 мм, шириною 0,45-0,58 мм. Самці дещо менші :0,58-0,68 х 0,37-0,45 мм. Ротові органи пристосовані до проколювання шкіри, на лапках невеликі присоски, розташовані на довгих членистх стебельках (амбулакри) [3].

Усамців всі кінцівки з амбулакрами, при чому на четвертій  парі ніжок вони недорозвинені, сидять на вкорочених стебельках, а у самок амбулакри відсутні на лапках третьої пари ніжок і замість них є дві довгі волосоподібні щетинки. У самців четверта пара ніжок слабо розвинені. На задньому кінці тіла самця розташовані два виступи, які несуть по пучку щетинок. У самок по дві сторони від ануса, на задньому краю тіла, має по три щетинки.

Розвиток кліща Psoroptes cuniculi проходить в чотири активні і чотири пасивні стадії. Активні стадії кліща мають личинку, протонімфу, телеонімфу імаго, а пасивна яйце, протонімфа ризаліду, телеонімфухризаліду та імаго хризаліду. Самець і самка в процесі свого розвитку проходять однакову кількість фаз і стадій [3].

У нашкірника кролів перехід  від одного віку до другого (від личинки  до дорослого стану) відбувається у формі нерухомої лялечкоподібної стадії (стадії хризаліди) Самець досягає дорослого стану через 16-19 днів, а самка через 19-25 днів.

Також було доведено, що нашкірник кроля у насиченому вологою середовищі при температурі 16,5- 20 ºС живе 22 дні, а при тій температурі, але при високій відносній вологості 58,6-72,1 % - 11 днів.

При температурі – 5-10 ºС і відносній вологості 82,3 - 98,7 %, повна загибель кліща настає через 18 год. Ось чому в зимовий період, коли температура зовнішнього середовища коливається від 5 до 20ºС і нижче, нашкірник кроля у зовнішньому середовищі може бути знищений за відносно короткий проміжок часу [10].

.

1.2. Епізоотологічні дані при псороптозі кролів.

Псороптоз кролів розповсюджене захворювання в усіх географічних регіонах.

В неблагополучних господарствах основним носієм інвазії є кролематки, в яких часто є безсимптомний перебіг псороптозу.

Такі дорослі кролики постійно перезаражають кроленят і створюють  стійке псороптозне вогнище в  кролівничих господарствах.

Зараження псороптозом відбувається при контакті здорових кролів їз хворими або з предметами, з якими стикаються коростяні кролі. Дуже часто кроленята заражаються коростою від своїх матерів. Інвазійними стадіями нашкірника є самкові кролеферми і дорослі самки [7].

Клінічний прояв псороптозу серед  кролів має сезонний характер. Найбільшого  поширення інвазія досягає взимку. Але А.Ф.Евтушенко (1992) заперечує  сезонність при данному захворюванні, він стверджує що вона не досить виражена [4].

Хоч більш висока ураженність відмічається і на початку весняного періоду. Захворюванність тварин в стаціонарних приміщеннях більше, ніж в інших, що пояснюється кращою життєздатністю кліщів в кролевничих комплексах. Характерною епізоотологічною особливістю псороптозу є його стаціонарність.

Псороптозною коростою найчастіше уражаються кролі, які утримуються у вологих і теплих приміщеннях та при поганій годівлі.

Деякі автори стверджують, що під час скритого носійства і проникнення кліща в середнє і внутрішнє вухо, періодично загострюються прояви хвороби і є як бачимо, ведучою причиною епізоотологічного ланцюга при псороптозі кролів. Крім цього вказані обставини розширюють епізоотологію, оскільки скрите носійство межує з кліщоносійством і зумовлює можливість зараження здорових кролів [1].

Особливо часто безсимптомну форму  псороптозу спостерігають у кролиць, які оним з головних джерел зараження  псороптозом новонародженого молодняка.

Псороптоз в умовах промислових комплексів спостерігається в усіх місяцях року, а збільшення ступеня інвазованності відмічається в осінньо-зимовий період. Основний шлях поширення захворювання – контамінація. Інші шляхи поширення і скрите носійство, спецодяг, предмети догляду і інші [11].

1.3. Клінічні ознаки та перебіг вушної корости кролів.

Спочатку в кролів, які захворіли псороптозом виникає незначний свербіж. Хворі тварини трясуть головою, чухають вушні раковини, розчісують їх кігтями передніх лап. При цьому стінки вушних раковин набрякають, вуха починають звисати вниз. З розвитком хворобливих явищ появляються виділення із вушних раковин і із слухового проходу, серозний а потім гнійний ексудат, який потім зклеює волосся основи вух. Цей ексудат при засиханні утворює в складках і заглибленнях внутрішньої поверхні вушних раковин кірочки сірого, світло-коричневого кольору. В слуховому проході, в барабанній перетинці накопичується в'язка густа маса кремового кольору з гнилісним запахом. У результаті життєдіяльності кліщів і під впливом секундарної мікрофлори іноді у кролиць виникає запалення внутрішнього вуха з наступним, в ряді випадків, ушкодженням оболонок головного мозку.

 За даними А.Ф. Євтушенка  (1992), при псороптозі у хворих спостерігається порушення загального стану, тварини пригнічені, апетит погіршений, збільшується температура тіла, іноді з'являються кривоголовість, відвисання вниз ушкодженних вушей, манежні рухи. Хворі кролики ослаблені, худнуть і часто гинуть [4].

Тяжкі форми псороптозу відмічається у 37,4 % хворих кролів. В умовах, сприятливих для розвитку псороптозного процесу, інкубаційний період при псороптозі кролів триває при природній інвазії 10-18 днів, а при штучному зараженні – 4-7 днів. Тяжкість патологічного процесу значною мірою залежить від умов утримання кролів [1].

У місцях ушкодження відмічається порушення цілісності шкіряного епітелія, свербіж, запалення тканин. Хвороба швидко поширюється і завдає господарствам значний економічний збиток.

Ускладнена форма псороптозу характеризується запаленням шкіри, виділенням гнійного ексудату, а також “кривоголовістю” (голова повернута на 90-120º по горизонтальній вісі). У кроликів, так як і пушних звірів кривоголовість є наслідком секундарної мікрофлори [5].

В.Д. Кузнецов, В.М. Коновалова, З.Н.Зикова (1997) провели дослідження на визначення скритого носійства (безсимптомного перебігу) псороптозу на базі кролекомплексу “Рощинський” Тюменської області, і підтвердили безсимптомний перебіг з порушенням цілісності барабанної перетинки[6].

Деякі вчені описують випадки захворювання коростою у 4 кролів, поступивших у ветеринарну клініку. У всіх тварин спостерігалося облисіння на різних ділянках тіла, навколо і між очима, на задніх лапках, між ногами і по боках тіла. При дослідженні місць облисіння були знайдені кліщі P. Cuniculi, а при гістопатологічному дослідженні шкіри в цих місцях були знайдені типові симптоми корости. Вказані кліщі були знайдені також в ушах кроликів з типовими ознаками розвитку корости і цих місцях. При дослідженні всього поголів'я, із якого поступили захворілі тварини, кліщі бли виявлені в вухах 75% кроликів, однак на інших частинах тіла кліщі більше виявлені не були [3].

В.Д. Кузнецов, В.М. Коновалова, Л.А. Бодреева (1996) провели біохімічні дослідження крові кролиць, ушкоджених псороптозом, виявлено кількісне зниження в крові загального білка, дисбаланс  в його фракціях, недостатність цинку, міді, і навпаки надлишка фосфора [8].

Н.В. Шестак (2002) звертає  увагу на те, що в місцях локалізації  збудника розвивається запальний процес, при легкому перебігу захворювання він носить вогнищевий характер, при  тяжкому- гіперемійований [13].

1.4. Диференційна діагностика.

Характерна клінічна картина псороптозу полегшує своєчасне діагностування хвороби.

Для підтвердженя діагнозу С.В. Лентюк, А.А. Дубницький, та ін. брали  кірочки з ушкоджених ділянок  вушних раковин і проводили мікроскопічні дослідження, як при акарозі і нотоедрозі. Якщо кірочки помістити на предметне скло з декількома краплями вазелінового масла і підігріти до 35-40ºС, то на темному фоні під лупою добре видно рухаючі кліщі-нашкірники [7].

А.Ф. Євтушенко (1993) в своїй  книзі висвітлює експрес-метод діагностики вушної корости кролів, заснований на виявленні під мікроскопом зудневого кліща в поверхневій плівці при обробці зіскоба насиченим розчином кухонної солі. В позитивних випадках в краплі добре видно живі і мертві кліщі, а також їх яйця [4].

При встановленні остаточного діагнозу потрібно віддиференціювати його від інших паразитарних хвороб. Слід мати на увазі, що основними місцями ураження при псороптозі кролів є ділянка вушної раковини і зовнішнього слухового проходу, звідки він може поширитися і на інші частини тіла, в ділянку загривка, голови та кінцівок.

Нотоедроз характеризується іншими місцями  ураження тіла (губи, спинка, ніс, лоб) і  коростяний процес спочатку проявляється у вигляді виражених вогнищ, які  бувають вкриті тонкими, сірими, висівкоподібними лусочками[3].

При вошивості хворобливий процес звичайно протікає у вигляді сухої  екземи, на уражених місцях можна легко  помітити наявність самих паразитів  або їх яйця.

Стригучий лишай проявляється появою на різних частинах волосяного покриву (частіше на голові) різко обмежених, круглуватих висівкоподібних сіро-білих сухих товстих кірок [6].

1.5. Лікування та профілактика псороптозу кролів

Для лікування кролів проти кліщів роду Psorotes використовують препарати, які відносяться до різних класів хімічних сполук: хлор – і фосфорорганічні, піретроїди, авермектин. Останні є природними сполуками, які утворюються в процесі життєдіяльності мікроорганізмів ( streptomyces avermitilis ).

Так, наприклад, для терапії вушної корости  С.В. Лентюк, А.А. Дубницький, Б.А.Гусев, М.Ф. Деміна використовували скипидар, його вводили в вушну раковину в кількості 1-1,5 мл, скипидар легко пронизае кірки, проникае в складки вушної раковини і поверхню слухового проходу і знищує нашкірників в усіх стадіях розвитку – від  яйця до імаго. Крім того, скипидар має властивість відділяти від шкіри всі кірочки, і тому не потрібно насильно їх знімати пінцетом.