Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Сентября 2013 в 20:34, реферат
Хвороба Ньюкасла Newcastle disease (Азійська чума птиці , псевдочума птиці) гостро високо контагіозна хвороба птиці ряду курячих ,що характеризується вірусемією ,явищами геморогічного діатезу , ураженням травного каналу, дихальних органів і центральної нервової системи.
Історична довідка. Хворобу вперше встановив у 1926р. Краневельд на о. Ява в Індонезії . В тому ж 1926 р. хвороба спалахнула у Великій Британії , містечку Ньюкаслі ,швидко і майже зі 100%-ю летальністю поширилась в 11 регіонах країни . Була описана під назвою «Ньюкасльська хвороба» Т.Дойлем , який виділив збудник хвороби (Фільтрівний вірус ) і довів його відмінність від вірусу чуми птахів . У наступні десятиріччя хвороба Ньюкасла постійно поширювалась на все нові континенти. В 1966-1973 рр. вело генна вісцеротропна нькаслська хвороба , що була спричинена високо патогенними азійськими штамами вірусу , зумовила панзоотичне поширення хвороби в Європі та США зі 100%-ю летальністю птиці .
Імунітет .
Формується після
перехворювання або щеплення
живими та інактивованими
Ефективність вакцинації визначають за допомогою контролю динаміки титрів гемаглютинінів у сироватках крові імунізованої птиці . Для цього 25 проб крові з кожного пташниками досліджують за РЗГА через 12-25 діб після вакцинації , а потім за кілька днів перед кожним наступним щепленням . Вакцинацію вважають ефективною, якщо більш ніж у 80% проб сироваток крові курчат до 30-денного віку антитіла визначаються в розведенні 1:8 і вище , у молодняку до 120 діб – 1:16 і вище , у дорослих курей -1:64 і вище . Менші титри антитіла у щепленої птиці свідчать про необхідність проведення ревакцинації
Профілактика та заходи боротьби . Щоб запобігти занесенню й виникненню хвороби Ньюкасла , слід дотримуватись зооветеринарних правил комплектування та утримання птиці в кожному господарстві звертаючи особливу увага на обов’язковість завезення ззовні інкубаційного яйця та курчат тільки з благополучних щодо інфекційних захворювань племінних ферм.
У нещодавно оздоровлених та загрозливих
щодо хвороби господарствах
У разі появи хвороби Ньюкасла господарство оголошують неблагополучним і карантинують . Хвору й підозрювану щодо захворювання птицю забивають безкровним способом , трупи знищують спалюванням . Клінічно здорову птицю забивають на м'ясо , яке проварюють упродовж 30 хв. і реалізують для харчування в середині господарства. Пір’я , пух і внутрішні органи забитої птиці спалюють . Пташники та вигули , де утримують хвору птицю , ретельно очищають і дезінфікують . Усю птицю благополучних приміщень неблагополучного господарства та населеного пункту загрозливої зони вакцинують проти хвороби Ньюкасла .
Карантин з неблагополучного господарства знімають через 30 діб після останнього випадку захворювання та забою хворої птиці , проведення остаточної дезінфекції приміщень та виробничої території , а також інших ветеринарно-санітарних закладів , передбачених чинною інструкцією .
Дезінфекцію пташників , вигульних двориків , допоміжних приміщень здійснюють 2-3%ми розчинами гідроксиду натрію чи 3% розчином хлорного вапна впродовж 48 год. Годівниці , залишки корму , гній , підстилку , сідала та малоцінний дерев’яний інвентар спалюють , а металевий знешкоджують окропом. Остаточну дезінфекцію здійснюють аерозольно формаліном або сумішшю формаліну й ксилонафту (3:1).
Профілактичні щеплення . У стаціонарно неблагополучних зонах проводять планові щеплення з урахуванням наявності пасивного імунітету . Титри пасивних антитіл за РЗГА у вилуплених курчатах поступово знижується і повністю зникають до 21-28-ї доби . Тому оптимальним терміном для першої вакцинації вважають 10-14 добу , для ревакцинації -5-6 їй тиждень. Кращих результатів досягають у разі аерозольної вакцинації в 10-денному та 5-8 – тижневому віці. Аерозольна вакцинація дозволяється лише в стадах , благополучних щодо респіраторних захворював вірусної чи бактеріальної етіології.
Перспективним напрямком у розробці оптимальних схем імунізації курчат проти хвороби Ньюкасла вважається комбіноване щеплення птиці спочатку живою , а через 3-тижні інактивованою вакциною . Бройлерів імунізують внутрішньом’язовим введенням живої вакцини В1 , адсорбованої на ГОА.
У разі первинного виникнення хвороби в раніше благополучній зоні всю птицю знищують , вживають заходів для повної ліквідації збудника хвороби в зовнішньому середовищі . Карантин у таких випадках знімають через 5 діб остаточної дезінфекції.