Хронічний катарально-гнійний ендометрит у ВРХ

Болючість матки зазвичай не виявляють, скоротливість її виражена слабко або відсутня (атонія матки).Стінки матки місцями потовщені і ущільнені або в'ялі.

 Загальний стан  тварин при легких формах хронічного гнійно-катарального ендометриту зазвичай не змінюється, але важкі форми супроводжуються погіршенням загального стану, зниженням молочної продуктивності і поступовим схудненням. При інтоксикації спостерігають підвищення температури, почастішання пульсу, зниження апетиту, атонію преджелудків, катар сичуга і кишечнику.

Зміни крові при хронічних  гнійно-катаральних ендометритах зазвичай не характерні. Найбільш частими відхиленнями при них, особливо у випадках, що супроводжуються схудненням тварини, є зменшення кількості гемоглобіну та еритроцитів і еозинофілія. Рідше спостерігаються лейкопенія і відносний лімфоцитоз або лейкоцитоз, нейтрофілів і базофілів.

Статеві цикли при  хронічному ендометриті найчастіше аритмічному або випадають зовсім.

  Головною ознакою хронічних ендометритів є тимчасове або постійне безпліддя самок і пов'язана з ним повна втрата молочної продуктивності тварин.

Безпліддя при хронічних метритах виникає внаслідок різних причин. В одних випадках причиною безпліддя є відсутність тічки і охоти . Це спостерігається в тих випадках, коли хронічний ендометрит обумовлює патологічні зміни в яєчниках (відсутність зростання або неповне розвиток фолікулів, атрезія їх, утворення в яєчниках персистентних жовтих тіл і кіст, склеротичні зміни в яєчниках та ін.)

В інших випадках причиною безпліддя  є загибель сперміїв у статевих шляхах самки внаслідок зміни середовища в матці через наявність у  ній ексудату.  При відсутності  ексудату в матці загибель сперміїв може бути викликана утворюються в ній спермотоксинами, спермолізинами, бактеріолізинами і фагами.

 Крім того, причиною безпліддя  іноді є зміна ендометрію, який  нерідко руйнується внаслідок  болючих тривалих процесів в  матці.

При таких змінах можливість запліднення зазвичай виключається, хоча статева охота і овуляція виникають.Причинами безплідності при хронічних гнійно-катаральних ендометритах можуть бути також: відсутність овуляції, дуже запізніле її виникнення, наявність ускладнення у формі сальпінгіту, що виключає часто можливість зустрічі сперміїв з яйцеклітиною навіть при овуляції і деякі інші моменти.

Слід враховувати, що при хронічних гнійно в окремих  випадках запліднення настає, але зміни в ендометрії часто обумовлюють неможливість імплантації зиготи, або загибель зародка в ранній стадії його розвитку, або аборт в більш пізні терміни вагітності. Абортом хронічний ендометрит супроводжується в тих випадках, коли дані зміни в слизовій оболонці матки (переродження, рубцеві зміни та ін) стають причиною порушення зв'язків між материнською та дитячою плацентою. Хронічні ендометрити тривають місяцями й роками. При цьому вони нерідко переходять з однієї форми в іншу і загострюються. При зміні форми ендометриту катаральні виділення часом набувають гнійний характер, а гнійні переходять у слизово-гнійні. Одночасно із зміною характеру ексудату змінюється і кількість його. Іноді хронічний ендометрит переходить у прихований. У цьому випадку виділення ексудату з матки припиняються.

 

 

 

 

 

 

5. Прогноз

Прогноз при хронічному ендометриті залежить від тривалості перебігу хвороби і наявності  морфологічних змін у ендометрію. У незапущенних випадках хронічного ендометриту прогноз може бути сприятливим, оскільки можливі одужання і відновлення плодючості тварини. При наявності необоротних морфологічних змін ендометрію, що обумовлюють постійне безпліддя або звичні аборти, прогноз щодо відновлення плодючості несприятливий. При такому стані тварин вибраковують.

Однак за наявності точного  діагнозу на хронічний ендометрит вибраковувати  корів слід лише за відсутності позитивного  результату від лікування і пасовищного  утримання. Крім того, при вибракування корів слід також враховувати ступінь зниження молочної продуктивності, що нерідко визначає недоцільність і збитковість подальшого лікування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Діагноз

Діагноз на хронічний  гнійно-катаральний ендометрит ставиться  комплексно на підставі анамнестичних даних, клінічного огляду, лабораторних досліджень.

Клінічний метод базується  на загальному і спеціальному дослідженнях організму, що включають зовнішній  огляд і внутрішнє дослідження  органів розмноження вагінальними і ректальними способами.

Лабораторний метод  заснований на бактеріологічному, цитологічному, фізико-хімічному, біологічному та гормональному  тестах.

 Також можлива діагностика  хронічного ендометриту шляхом  трансректального опромінення внутрішніх  статевих органів низькоінтенсивного лазерного випромінювання (Я. С. Стравскій, 2000).

Диференційований  діагноз 

Хронічний гнійно-катаральний  ендометрит необхідно диференціювати від інших захворювань матки, таких як хронічний катаральний  ендометрит, прихований або субклінічний ендометрит.

 При хронічному  катаральному ендометриті виділяється  ексудат у вигляді каламутного пластівцеподібного слизу, деколи з домішками крові. Ритмічність статевих циклів порушується, або повністю припиняється, іноді бувають регулярними, але запліднення не наступає.

Прихований або субклінічний ендометрит - різновид катарального ендометриту, характеризується відсутністю морфологічних  змін (при клінічному дослідженні), патологічних виділень з матки в період від одної тічки до іншої. Під час тічки спостерігається рясне виділення зі статевих органів прозорого

слизу [30-33].

 

 

 

 

 

 

 

7. Профілактика

Знизити витрати на лікування  та отримати високі показники по відтворенню можна тільки постійною профілактикою хвороб в широкому розумінні цього слова, тобто створенням оптимальних технологічних умов, що забезпечують здоров'я тварин (годування, утримання, включаючи активний моціон, чистота приміщень та ін). А також проведенням ветеринарних заходів (профілактичні лікувальні обробки з першого дня після отелення, комплексне, курсове, індивідуальне та групове лікування з постійним контролем стану тварин) (П. Г. Захаров, 1998).

Для попередження і профілактики виникнення ендометритів як гострих,так  і хронічних необхідно:

• забезпечити повноцінну і збалансовану за всіма показниками годівлю тварин, цього можна досягти збільшенням різноманітності заготівельних кормів і підвищенням якості їх зберігання;
• поліпшити мікрокліматичні показники в приміщеннях для утримання дійної череди і у пологових відділеннях молочно-товарної ферми. Підвищення світлового коефіцієнта природного освітлення, забезпечення якісного штучного освітлення, контроль за припливно-витяжною системою вентиляції (А.П.Онега. 1977);
• організація і проведення активного моціону. Організація щоденного прогону стада по території ферми на відстань не менше 3 км;
• надання своєчасної та кваліфікованої акушерської допомоги при пологах. Забезпечення господарства необхідною кількістю кваліфікованих ветеринарних фахівців;
• дотримання правил особистої гігієни, септики і антисептики при наданні допомоги породіллі. Стерилізація акушерського інструментарію, передпологова і післяродова обробка зовнішніх статевих органів тварин і т.д

 

 

 

 

8. Лікування

Лікування будь-яких захворювань, у тому числі і акушерсько-гінекологічних, повинно бути своєчасним,  комплексним, і повинні тривати до повного одужання, яке визначається заплідненням ВРХ. Важливим аспектом у лікуванні гінекологічних захворювань є рівень ветеринарного обслуговування і забезпечення всіма необхідними препаратами та медикаментами.

 Покращують умови утримання і забезпечують тварину повноцінними кормами.

Ексудат, що скупчився в порожнині матки видаляють шляхом її промивання теплим (40-45єC) 3-10%-ним розчином хлориду натрію, 2-3%-ним розчином двовуглекислої соди, 3-4%-ним іхтіолу, розчином йоду (1 частина кристалічного йоду , 2 частини калію йодиду і 1000 мл кип'яченої води), 1-3%-ним розчином ваготілу та ін. Потім у порожнину матки вводять готові лікарські форми (гінекологічні свічки з фуразолідону, екзутер, метромакс тощо) або антибіотики, сульфаніламіди та нітрофуранового з'єднання в тих чи інших комбінаціях у формі емульсій, суспензій, мазей.

  За даними В.П. Гончарова для стимуляції скорочень матки призначають окситоцин, пітуїтрин, прозерин, ергометрин, бревіколлін або інші маткові засоби, які застосовують після попереднього введення 2%-ного розчину синестролу або іншого естрогенного препарату. Особливу увагу слід приділяти застосування засобів неспецифічної терапії (ін'єкції розчинів іхтіолу, АСД-2фр., НДЕ та ін.)

Для підвищення тонусу матки і активації функції яєчників рекомендується ректальний масаж матки і яєчників шляхом погладжування і розминання їх протягом 3-5 хвилин щодня або через кожні 2-3 дні, всього 5-6 сеансів. Ефективна озокеритотерапія у вигляді вагінальних тампонів і аплікацій на попереково-крижовий область за методом І.Л. Якимчука, а також лікувальні грязі: мулові, торф'яні, сапропелеві, у вигляді вагінальних тампонів за методиками Р.Ф. Венкербец, О.М. Вяткіна і В.М. Копитіна. Озокеритові або грязелікувальні процедури проводять щодня або через день, всього 6-12 сеансів. Застосовують внутрішньом'язово простогландин F2б - 10-12 мг (Т. Є. Григор 'єва, 1988).

Для нормалізації обмінних процесів призначають внутрішньом'язово  концентрати вітамінів A, D, E трівітамін, організують лікувально-дієтичне годування, прогулянки, інсоляцію хворих тварин.

Окситоцин (Oxytocinum) використовувався в поєднанні з масажем матки  через пряму кишку. Окситоцин  застосовується для підвищення тонусу і посилення скорочення гладкої  мускулатури матки при запаленнях матки. Випускається у вигляді розчину для ін'єкцій, що містить в 1 мл 5 ОД або 10 ОД окситоцину - синтетичного аналога поліпептидного гормону задньої частки гіпофіза, у скляних флаконах місткістю 20 і 100 мл. Звичайно препарат вводять підшкірно або внутрішньом'язово. Якщо внутрішньом'язове введення не дає результату, або потрібен негайний ефект, то застосовують внутрішньовенне введення окситоцину, який слід вводити повільно і попередньо розбавити фізіологічним розчином.

При необхідності в комбінації з новокаїном вводять епідурально. Дозується препарат в ОД. Для корови при підшкірному або внутрішньом'язовому введенні доза окситоцину становить 30-60 ОД (Г. В. Кірюткін, 1977).

 При лікуванні гнійно-катарального ендометриту окситоцин застосовувався для стимуляції скорочувальної функції та підвищення тонусу матки. Він використовувався в поєднанні з масажем матки через пряму кишку. Це дозволило стимулювати виведення гнійно-катарального вмісту матки через відкритий канал шийки матки. Препарат застосовували в дозі 30-50 ОД на голову через день 4 рази за 10 днів лікування.

  Біцилін-3 (Bicillinum-3). Це суміш рівних частин бензилпеніциліну калієвої (або натрієвої) солі, бензилпеніциліну новокаїнової солі та N, N'-дибензилетилендіамінової солі бензилпеніциліну (Біцилін-1). Це дрібний білий або білий з злегка жовтуватим відтінком порошок, який з водою утворює гомогенну суспензію. Застосовується тільки внутрішньом'язово.

 Антибіотик  Біцилін-3 використовувався в лікуванні для знищення патогенної мікрофлори, яка перебуває в порожнині матки.

Для розведення антибіотика  і забезпечення місцевої анестезії  використовувався 0,5% розчин новокаїну. Біцилін-3 вводиться в дозі 1200000 ОД на голову через 1 день протягом курації (Є. І. Мізків, 1971).

Іхглюковіт (Ichglucovit) - комплексний препарат, що містить іхтіол, глюкозу, аскорбінову кислоту, етиловий спирт і дистильовану воду - є однорідною, маслянисту рідину темно-коричневого кольору із запахом іхтіолу.

Іхглюковіт володіє  антисептичною, протизапальною дією, покращує обмін речовин, зменшує болісність і прискорює регенерацію тканин в ураженому органі, стимулює зворотний розвиток матки після пологів.

Застосовують його для  профілактики і лікування ендометриту  і субінвалюціі матки корів у  дозі 10,0 мл на 100 кг маси тіла (М. А. Багманов, 2002).

 Іхглюковіт застосовують для знищення патогенної мікрофлори в порожнині матки та підвищення резистентності всього організму тварини. [33-35]

Кофеїн-бензоат натрію (Coffeinum-natrii bensoas 20%). Це прозора безбарвна рідина, яка випускається в скляних флаконах по 10,20 і 100 мл. Показаннями до застосування кофеїну є різні хвороби, що супроводжуються зниженням резистентності організму і ослаблення серцевої діяльності. Препарат вводять підшкірно в дозі 5,0-10,0 мл на голову.

 Кофеїн у курсі  лікування використовувався для  стимуляції серцевої діяльності  та підвищення судинного тонусу  один раз на початку лікування 

  Тривіт (Trivit pro injectionibus). Тривіт отримують шляхом розчинення синтетичних вітамінів - ретинолу ацетату або пальмітату, холекальциферолу та альфа-токоферолу в олії. У 1 мл розчину міститься 30000 МО вітаміну А, 40000 МО вітаміну D3, 20 мг вітаміну Е і стабілізатор. Це прозора рідина від світло-жовтого до світло-коричневого кольору, з властивим рослинній олії запахом. Випускають стерильно розфасовані у флакони по 10 і 100 мл. Застосовують для профілактики і лікування гіпо - і авітамінозів А, D₃ і Е і захворювань, що розвиваються на їх фоні. Рекомендується використовувати при вагітності, лактації, а також у період реабілітації організму після хвороби. Вводять його внутрішньом'язово або підшкірно 1 раз на тиждень протягом місяця великій рогатій худобі в дозі 2,0-5,0 мл

 

Rp.: Oxitocini – 40 ОД

D.t.d. № 8 in ampullis

 S. підшкірно, 8 ампул на одне введення.

 

 Rp.: Sol. Glucosi - 200ml

D.t.d. № 3 in lag

 S.внутрішньовенно, на курс лікування по 1 флакону на 1введення

 

 Rp.: Sol. Calcii chloridi - 10ml

D.t.d. № 10 in ampullis

 S. внутрішньовенно, на одне введення в суміші з глюкозою