МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ, МОЛОДІ
ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА
РЕФЕРАТ
ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
ЗА КОМП’ЮТЕРОМ
Виконала:
студентка 403 групи
Кульчак Марина
Викладач: Іванушко Я.Г.
Зміст
Вступ
1.Загальні
вимоги техніки безпеки під
час роботи за комп’ютером
2.Комп’ютер
і здоров’я людини
3.Режим
праці та режим відпочинку
Висновки
Список
літератури
Всеохоплююча інформатизація
суспільства як глобальний, загальносвітовий
процес та багатопланові зміни в
організації праці спонукає багатьох
людей використовувати різноманітні
засоби електронно-обчислювальної (комп'ютерної)
техніки та опановувати відповідні
інформатичні технології. При цьому, упровадження
комп’ютерних засобів (КЗ) в усі сфери
життєдіяльності людини виявило не тільки
позитивні, а й негативні наслідки їх використання,
про що свідчать скарги користувачів комп’ютера
(КК). Зокрема, щодо погіршення власного
здоров’я та зниження функціональності
організму. Щоденна робота людини за комп'ютером
при недотриманні принципів ергономіки,
вимог санітарії та режиму роботи може
призвести до "ергономічних" захворювань.
Таким терміном медики стали називати
нові захворювання, які пов’язані, зокрема,
із впливом комп’ютерів та периферійних
пристроїв на здоров’я тих, хто з ними
працює. Зокрема, за даними медичних досліджень
Всесвітньої організації охорони здоров’я
(ВООЗ), у користувачів ПК виявлено нові
види захворювань: синдром "комп'ютерного
стресу оператора"; травми повторних
навантажень (накопичування й акумулювання
нездужання); фотоепілептичні приступи.Слід
зазначити, що робота на комп'ютері під
час виконання виробничих завдань, за
умови дотримання вимог Державних санітарних
правил і норм роботи з візуальними дисплейними
терміналами електронно-обчислювальних
машин та Правил охорони праці під час
експлуатації електронно-обчислювальних
машин, не належить до категорії шкідливих
і важких. Ці правила призначені для запобігання
несприятливій дії шкідливих факторів,
що негативно впливають на здоров'я людини
під час роботи з візуальними дисплейними
терміналами, яка супроводжується зоровим
та нервово-емоційним напруженням й виконується
у вимушеній позі на фоні обмеженої загальної
м'язової активності (гіподинамії) під
впливом комплексу фізичних факторів
– шуму, електростатичного поля, неіонізуючих
та іонізуючих електромагнітних випромінювань
тощо.
Загальновизнано, що організм
людини в цілому не індиферентний
до роботи з персональними комп’ютерами
(ПК). Найбільш вразливими виявляються
зір, центральна нервова і кістково-м’язова
системи організму КК, про що стверджують
експерти ВООЗ. Зокрема, у висновках
експертів ВООЗ, розроблених на основі
проведених у різних державах світу
досліджень, чітко визначено, що:
· найбільше навантаження під
час роботи за ПК припадає на зоровий аналізатор;
· робота із засобами обчислювальної
техніки є стресовим фактором для користувача;
· людина, яка працює з комп’ютерними
засобами, зазнає впливу фізичних факторів
різної природи й малої інтенсивності,
а про деякі з них поки що немає достатніх
наукових даних, щоб визначити рівень
їх впливу на здоров’я людини. Велика
ймовірність наявності ефекту комбінованої
дії, коли вплив кожного з окремих факторів
сам по собі незначний, а їхня сукупність
викликає помітну шкідливу дію на організм
людини.
Інтенсивне застосування
комп’ютерних засобів у навчально-виховному
процесі вимагає уважного й відповідального
розгляду питань забезпечення безпеки
учнівської й студентської молоді та
вчителів і викладачів, а також
розробки відповідних рекомендацій,
виконання яких дозволить захистити
фізичне й психічне здоров’я людей
від негативного впливу технічних
і програмних засобів інформатичних
технологій.
Джерелом небезпеки для життя
при роботі з комп' ютерами є напруга живлення
220 — 380 В.
Комп’ютер може стати досить
небезпечним для здоров’я учня, якщо його
неправильно використовувати. Незручна
постава за комп’ютером, відблискування
на екрані, кисті рук, що розміщені вище
за лікті, — все це може призвести до швидкого
стомлення, а згодом — до небажаних і навіть
необоротних наслідків. Послаблюється
зір, викривляється хребет, застоюється
кров. Щоб запобігти цим неприємним наслідкам,
необхідно дотримуватися певних правил
при роботі з комп’ютером:
у приміщенні протягом всього року повинні
підтримуватися встановлені значення параметрів температури, вологості
повітря, а також швидкості руху повітря
завдяки встановленню кондиціонерів.
бажано організувати робоче місце таким
чином, щоб учень мав можливість виконувати роботу в декількох положеннях.
Для цього рекомендуються робочі столи
з висотою робочої поверхні 725 мм, а також
робочі крісла з піднімально-поворотним
механізмом. Конструкція крісла забезпечує
регулювання висоти опорної поверхні
сидіння в межах 400 — 500 мм і кутів нахилу
вперед до 15 градусів і назад до 5 градусів.
Кожне крісло обладнується підлокітниками,
що зводить до мінімуму несприятливий
вплив тривалої роботи за комп.ютером
на кистьові суглоби рук.
між корпусом комп.ютера і стіною має бути
відстань 15—20 см для кращої вентиляції
при роботі з комп’ютером дисплей повинен
бути розташованим від користувача на відстані не меншій ніж 50 см,
а також бути повернутим в бік від вікон
під кутом не менше 90 градусів з метою
запобігання потрапляння на екран прямих
сонячних променів та уникнення відблискування,
яке значно ускладнює читання інформації
з екрана дисплея.
під час уроку через кожні 10 хвилин роботи
за екраном дисплея слід робити перерву
на кілька хвилин, під час якої
записати отримані результати, підготувати
дані для продовження роботи або просто
відпочити.
екран дисплея повинен бути очищеним від
пилу, оскільки він спричиняє появу шкідливих впливів при роботі
за дисплеєм.
Згідно статті 18 Закону
України «Про охорону праці» працівник
зобов'язаний:
- знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
- дотримуватись зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
- співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю, або людей, які його оточують, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.
Вимоги безпеки перед
початком роботи:
- увімкнути систему кондиціювання в приміщенні;
- перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі. Повернути монітор так, щоб було зручно дивитися на екран - під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз, при цьому екран має бути трохи нахиленим, нижній його край ближче до оператора;
- перевірити загальний стан апаратури, перевірити справність електропроводки, з'єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток, заземлення захисного екрана;
- відрегулювати освітленість робочого місця;
- відрегулювати та зафіксувати висоту крісла, зручний для користувача нахил його спинки;
- приєднати до системного блоку необхідну апаратуру. Усі кабелі, що з'єднюють системний блок з іншими пристроями, слід вставляти та виймати при вимкненому комп'ютері;
- ввімкнути апаратуру комп'ютера вимикачами на корпусах в послідовності: монітор, системний блок, принтер (якщо передбачається друкування);
- відрегулювати яскравість свічення монітора, мінімальний розмір світної точки, фокусування, контрастність. Не слід робити зображення надто яскравим, щоб не втомлювати очей.
Рекомендується:
- яскравість свічення екрана - не менше 100Kg/M2;
- відношення яскравості монітора до яскравості оточуючих його поверхонь в робочій зоні - не більше 3:1;
- мінімальний розмір точки свічення не більше 0,4 мм для монохромного монітора і не менше 0,6 мм для кольорового, контрастність зображення знаку - не менше 0,8.
При виявленні будь-яких
несправностей роботу не розпочинати,
повідомити про це керівника.
Вимоги безпеки під
час виконання роботи:
- необхідно стійко розташовувати клавіатуру на робочому столі, не опускати її хитання. Під час роботи на клавіатурі сидіти прямо, не напружуватися;
- для забезпечення несприятливого впливу на користувача пристроїв типу «миша» належить забезпечувати вільну велику поверхню столу для переміщення «миші» і зручного упору ліктьового суглоба;
- не дозволяються посторонні розмови, подразнюючі шуми;
- періодично при вимкненому комп'ютері прибирати ледь змоченою мильним розчином бавовняною ганчіркою порох з поверхонь апаратури. Екран ВДТ та захисний екран протирають ганчіркою, змоченою у спирті. Не дозволяється використовувати рідинні або аерозольні засоби чищення поверхонь комп'ютера.
Забороняється самостійно
ремонтувати апаратуру. Ремонт апаратури
здійснюється спеціалістами з технічного
обслуговування комп'ютера, 1 раз на півроку
повинні відкривати процесор і вилучати
пилососом пил і бруд, що накопичилися;
класти будь-яку предмети на апаратуру
комп'ютера; закривати будь-чим вентиляційні
отвори апаратури, що може призвести до
її перегрівання і виходу з ладу.
Для зняття статичної
електрики рекомендується час від часу
доторкатися до металевих поверхонь.
Розташувати принтер
необхідно поруч з системним блоком таким
чином, щоб з'єднювальний шнур не був натягнутий.
Забороняється ставити принтери на системний
блок.
Для досягнення найбільш
чистих, з високою розподільністю зображень
і щоб не зіпсувати апарат, має використовуватися
папір, вказаний в інструкції до принтера.
При заминанні паперу потрібно відкрити
кришку і обережно витягнути лоток з папером.
Згідно з інструкцією
фірми-виробника потрібно дотримуватися
правил зберігання картриджа.
Забороняється:
- зберігати картриджі без упаковки;
- ставити картриджі вертикально;
- перевертати картридж етикеткою донизу;
- відкривати кришку валика і доторкатися до нього;
- самому заповнювати використаний картридж.
Вимоги безпеки після
закінчення роботи:
- закінчити та записати у пам'ять комп'ютера файл, що знаходиться в роботі;
- вимкнути принтер та інші периферійні пристрої. Штепсельні вилки витягнути з розеток. Накрити клавіатуру кришкою запобігання попаданню в неї пилу;
- прибрати робоче місце;
- ретельно вимити руки теплою водою з милом;
- вимкнути кондиціонер, освітлення і загальне електроживлення;
- пройти в спеціально обладнаному приміщенні сеанс психофізіологічного розвантаження і зняття втоми з виконанням спеціальних вправ аутогенного тренування.
- Загалом, прийнято виділяти чотири групи основних об’єктивних факторів, які можуть негативно вплинути на здоров’я будь-якого користувача персонального комп’ютера:
- · візуальні параметри дисплеїв ПК у сполученні зі світловим кліматом у робочому приміщенні (комп’ютерному класі);
- · електростатичне і електромагнітне поля комп’ютера, дисплея та інших периферійних пристроїв (емісійні параметри);
- · ергономічні параметри робочого місця та приміщення;
- · режим праці й відпочинку, види й напруженість роботи за комп’ютером.
- Стисло розглянемо змістове наповнення кожного з виділених факторів та заходи щодо зменшення негативного впливу їх складників на здоров’я КК. При цьому, не вестимемо мову про вплив комп’ютера на психіку людини, оскільки на цей час означене питання є найменш вивченим. Хоча відомі численні факти погіршення психічного здоров’я КК, зокрема, Інтернет-залежність та комп’ютерна ігроманія.
- Перша група факторів. Користувачі комп’ютерів, які щоденно працюють за ПК, ризикують захворіти на "комп’ютерний зоровий синдром" (Computer Vision Syndrome – CVS). Ознаками прояву CVS є один з таких симптомів: головні болі, напруженість очей, двоїння зображення, стомлені, червоні або сухі очі, тимчасова короткозорість, випадкове “змазування” зображень на екрані, зростаюче подразнення очей, зміни колірного сприйняття.
- Неправильний вибір візуальних параметрів дисплея і світлового клімату в приміщенні є основними причинами CVS. Слабкий зір і дзеркальні відблиски на екранах дисплеїв інтенсифікують прояви CVS. У дорослих користувачів періодичний відпочинок дозволяє через деякий час повністю відновити зір, проте, у дітей віком 14–15 років CVS може спричинити стійке погіршення зору.
- Зорове і нервово-психічне навантаження при систематичному впливові комп’ютера на людину, особливо, на дітей, може спричинити не тільки порушення зору, але й тривалі спазми мускулатури обличчя, головні болі, які стали класифікувати як нове захворювання – "синдром відеоігрової епілепсії".
- Друга група факторів. Комп’ютери, дисплеї та інші периферійні пристрої генерують електромагнітні поля у широкому діапазоні частот. Вплив цих полів на здоров’я людини досі залишається повною мірою невивченим, а результати досліджень є досить суперечливими. Проте, не заперечується потенційна небезпека для здоров’я, яку спричиняє довготривале перебування у зоні неіонізованих електромагнітних полів вкрай низьких частот (5¸2000 Гц) та дуже низьких частот (2¸400 кГц). При цьому, неіонізоване електромагнітне поле, створюване дисплеєм, подібно звичайним телевізійним пристроям, складається з електричного й магнітного полів.
- Серед усіх пристроїв, що входять у стандартну комплектацію персонального комп'ютера, найбільш "шкідливим" є монітор. Монітор – це джерело різного виду випромінювань, а саме м'якого рентгенівського, оптичного ультрафіолетового, інфрачервоного, радіочастотного та низькочастотного діапазонів електромагнітних і електростатичних полів.
- Основним джерелом несприятливого впливу монітора є створювана їм напруженість електромагнітного поля.
- Статичні і низькочастотні електромагнітні поля можуть стати причиною захворювань шкіри (угрева сип, себорроїдна екзема, рожевий лишай та ін.), хвороб серцевосудинної системи і кишковошлункового тракту. Медики стверджують, що електромагнітне поле впливає на білі кров'яні тільця, що призводить до виникнення пухлин, зокрема, злоякісних.
- Третя група факторів. Робоче приміщення (кабінет), обладнаний комп'ютерною технікою, зокрема, в навчальних закладах, має розміщуватись в окремій кімнаті із природним освітленням та організованим обміном повітря (наприклад, за допомогою кондиціонерів), бути досить просторим, ясним, тихим, зі сприятливими умовами мікроклімату в усі пори року.
- У кабінеті чи в комп’ютерній лабораторії (класі, аудиторії) для проведення практично-лабораторних занять найбільш придатним з гігієнічної точки зору є розміщення ПК по периметру кабінету, тобто вздовж стін з орієнтацією задньої стінки монітора на стіну, дотримуючись відстані між бічними стінками моніторів 1–1,5 м. При цьому, для забезпечення граничних рівнів освітленості робота КК безпосередньо за екраном ПК повинна здійснюватись при затемнених вікнах і штучному освітленні.
- Фахівці з ергономіки, експерти ВООЗ вказують, що неувага до робочого крісла або економія на ньому призводять до деформації хребта КК та викликають негативну дію на нервові шляхи, викликають больові відчуття в поперековій ділянці, загальний дискомфорт і нерідко знижують працездатність. При цьому перевагу слід віддавати кріслам, які обертаються, пересуваються і які можуть змінювати свою висоту і кут нахилу спинки. Правильне сидіння полегшує працю м'язів. Тому найкращими є крісла, що дозволяють індивідуально підігнати всі параметри і цим забезпечити оптимальну робочу позу.
- Правильне встановлення дисплея, пюпітра, клавіатури та загальне облаштування робочого місця зменшує можливість появи і розвитку хвороб у КК.
- Загалом, правильне використовування комп'ютера вимагає особливої уваги стосовно обладнання робочого місця. Виконання всіх правил гігієни в цьому відношенні значно зменшить кількість порушень функціонального стану організму і збільшить працездатність КК.
- Четверта група факторів. Характер, тривалість та інтенсивність роботи за комп’ютером, режим праці і відпочинку є визначальними факторами впливу на здоров’я користувача комп’ютера. Регламентація видів і режим роботи за комп’ютером важливо для всіх КК, проте, найбільш важливо для дітей, школярів і студентської молоді. Діючі нормативи дозволяють частково врахувати вікові особливості організму оператора, проте не дають відповідь на питання, зумовлені необхідністю врахування індивідуальних особливостей зорового аналізатора конкретної людини, особливо, дитини. А тим більше – на питання, пов’язані з порушеннями зорових функцій.
- Праця за комп'ютером, виконання специфічних для операторів ПК завдань, а також висока відповідальність за кінцевий результат, велике зорове і нервово-емоційне напруження викликають погіршення функціонального стану центральної нервової системи, значну втому зорового аналізатора, що виражається у зниженні збудливих і розвитку гальмівних процесів кори головного мозку, погіршення психологічного стану і працездатності.
- Найбільше уваги щодо дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил роботи з комп’ютерними засобами слід приділяти у навчальних закладах, зважаючи на контингент користувачів комп’ютера. При цьому слід зазначити, що для загальноосвітніх навчальних закладів вже розроблені й введені в дію Державні санітарні правила та норми влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки та режим праці учнів. А для вищих навчальних закладів нормативи тривалості роботи студентів і викладачів за ПК ще розробляються. Проте, за даними наукових публікацій в Україні та Росії, можна сформулювати певні рекомендації щодо режиму роботи за комп’ютером для студентів і викладачів ВНЗ.
- Раціональний режим навчальних занять передбачає дотримання рекомендованої неперервної тривалості роботи за ПК і регламентованих перерв. Зокрема, загальна тривалість роботи у комп'ютерному класі протягом дня для викладачів не повинна перевищувати шести годин на день, а тривалість безупинної роботи за ПК має не перевищувати двох годин, після чого необхідна перерва тривалістю 15–20 хвилин.
- Для студентів припустимий час роботи за комп'ютером має складати на 1–2 курсі дві години на день, на старших – три, за умови, що робота за відеотерміналом становить не більше 50% від усього часу роботи з використанням комп'ютера. Через кожні 20–25 хвилин занять слід робити паузи для виконання вправ для очей, а через 40–50 хвилин роботи варто влаштовувати 10–15-хвилинну перерву з фізкультурними вправами. Під час перерви доцільно виконати спеціальний комплекс фізичних вправ чи просто походити, наприклад, у коридорі чи іншому приміщенні. Забороняється витрачати перерву на комп'ютерні ігри.
- Отже, комп'ютерна техніка може негативно впливати на здоров'я і фізичний стан людини. Тому, при облаштуванні й обладнанні комп’ютерних кабінетів, нормуванні тривалості роботи, зокрема, учнів (студентів) і вчителів (викладачів), необхідно неухильно дотримуватися санітарних, ергономічних, гігієнічних норм та проводити певні фізкультурно-оздоровчі заходи. Це дозволить усім працюючим за комп'ютерами значно зменшити їх вплив на здоров’я, фізичний стан та психіку людини.
- Серед основних заходів профілактики захворювань, пов'язаних з використанням комп'ютера, виділятимемо відповідний технічний стан електронно-обчислювальних засобів, правильне розміщення комп'ютерів і периферійного обладнання, раціональну організацію робочого місця, дотримання норм освітлення та мікроклімату приміщення, додержання необхідного режиму роботи за ПК, наявність спеціалізованих комп'ютерних меблів.
Список використаної
літератури
1. В.Ц. Жидецький
Основи охорони праці: Підручник. – Львів:
УАД, 2006. – С. 9-
17, 21-28, 35-45.
2. Протоєрейський О.
С, Запорожець О. І. Охорона праці в галузі:
Навч. посіб. –
К.: Книжкове вид-во
НАУ, 2005. – 268 с.
3. Є.О. Геврик
Охорона праці: Навчальний посібник. –
Київ: Ніка-Центр, 2007. –
С. 11-22.
4. А.М. Гусєв
Охорона праці: Навчальний посібник.
– Київ: Вид-во
Європейського університету,
2006. – С. 3-16.