Форми, методи та засоби інформаційно-пропагандистського забезпечення та шляхи їх вдосконалення

Друга група – це організаційні  форми (індивідуальне і групове  інформування у ході класно-групових занять; Дні інформування; Дні відкритих  дверей; Дні науки і культури; усні виступи, екскурсії, відкриті судові процеси, тематичні рубрики у  ЗМІ, місцевому радіомовленні, куточки  інформації, доведення директив, наказів, інших документів до особового складу, наради, семінари, звіти, інструкторсько-методичні  заняття, інформаційні бюлетені, стінна преса тощо.

РОЗДІЛ 3. ЗАСОБИ МАСОВОЇ  ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОПАГАНДИСТСЬКОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Засоби масової інформації ( радіо, телебачення, глобальні та локальні інформаційні мережі, газети, журнали, інша друкована продукція) є важливою складовою інформаційно-пропагандистського забезпечення, тому що відіграють надзвичайну  роль в інформуванні особового складу Збройних Сил України, зокрема з  питань зовнішньої та внутрішньої політики України.

Засобам масової інформації належить провідна роль в створенні  і функціонуванні інформаційного поля в районах дислокації військ, забезпеченні сприятливих умов діяльності військових колективів під час здійснення різноманітних  функцій навчально-бойової діяльності. Вони є важливим джерелом отримання  різноманітної інформації особовим складом.

У відповідності з розпорядком  дня та умовами виконання навчально-бойових  завдань в умовах життєдіяльності  військ з особовим складом мають  щодня організовуватися перегляди  та прослуховування інформаційних  та розважальних теле- і радіопрограм. В частинах, підрозділах організовується регулярна доставка військових і цивільних періодичних видань і кореспонденції, листування.

Одна з головних вимог  технології використання засобів масової  інформації – це комплексне застосування, тому що тільки сполучення різноманітних  засобів масової інформації може забезпечити особовий склад оперативною  і всебічною інформацією.

Як і цивільні, військові  засоби масової інформації у своїй  діяльності керуються Конституцією України, законами та іншими нормативно-правовими  актами, які регулюють інформаційну діяльність в Україні. Функціональне  призначення, завдання та інші аспекти  діяльності військових засобів масової  інформації закріплені в наказі Міністра оборони України і введенні в  дію «Положенням про засоби масової  інформації Збройних Сил України» від 29 грудня 2003 року.

 За керівним документом, функціональним призначенням  військових  засобів масової інформації є  оперативне та об’єктивне висвітлення  діяльності Міністерства оборони  України, інших органів військового  управління, особового складу військ (сил), формування позитивного іміджу  Збройних Сил України та піднесення  престижу військової служби, спрямування  патріотичного виховання молоді  та висвітлення найважливіших  питань діяльності органів державної  влади в сфері зовнішньополітичних  відносин України з іншими  державами та міжнародними організаціями,  а також с сфері внутрішньої  політики тощо.

Цивільні і військові  засоби масової інформації, маючи  спільні корені, різняться за своїм  функціональним призначенням і організаційною структурою. Однак і ті, й інші приділяють чималу увагу армійській проблематиці. Адже, Збройні Сили України  вступили на шлях докорінного реформування, що вже саме по собі є «інформаційним приводом» для «розкручування»  актуальної теми всіма сегментами масової  інформації. Преса, радіо, телебачення, електроні засоби масової інформації, – систематично доносять до аудиторії  військово-політичні новини.

Вибірковий моніторинг друкованих, аудіовізуальних і електронних  засобів масової інформації, який регулярно здійснює прес-служба Міністерства оборони України, дозволяє з певною вірогідністю прослідкувати усталені тенденції в інформаційному просторі. Зокрема, «військова тема» посідає  чільне місце в загальнонаціональних засобах масової інформації: газети – «День», «Дзеркало тижня»; телевізійні  канали – «ІСТY», «УТ – 1», «Інтер», «1+1»; радіокомпанії – переважно  перший і другий канали Національної радіокомпанії України. Натомість  в FМ діапазоні армійська проблематика звучить доволі мляво, що пояснюється  їх музично-розважальним форматом. Втім винятком із правила є радіо “ЕРА”, що  здійснює мовлення в FМ діапазоні.

Серед військових ЗМІ провідне місце займають центральні, насамперед, газета «Народна армія» і Центральна радіостудія Міністерства оборони  України.

Проблематику журналістських виступів можна класифікувати за кількома тематичними напрямками.

1. Висвітлення процесу реформування Збройних Сил України. Як правило журналісти доносять до аудиторії інформацію від перших посадових осіб Міністерства оборони України, а також організаційно-штатні заходи у Збройних Силах України. При цьому широко використовуються як інформаційні, так і публіцистичні жанри. Серед нових форм розкриття теми: брифінги, «круглі столи» й прямі телефоні лінії, під час яких кожен може зателефонувати до редакції та поставити запитання представникам Міністерства оборони України. В газеті «Народна армія» такі масово-інформаційні заходи стали постійними. Водночас слід зауважити, що більшість журналістських матеріалів з цієї теми швидше критичного спрямування.

2. Миротворча діяльність українських військових підрозділів за межами України. Це одна із найпопулярніших тем, яка час від часу набуває значення «гарячої новини», навіть сенсації. Буває, що журналісти вдаються до інсинуацій стосовно кількості втрат миротворців, грішать неперевіреними даними. Очевидно, що висвітлення цієї теми вимагає тіснішої взаємодії між цивільними та військовими журналістами.

3. Євроатлантична інтеграція України. Не рідко журналісти для розробки цієї непростої теми вдаються до журналістських досліджень. Виступи на цю теми аналітичні, і часто-густо прогностичні. Це найбільш професійні виступи у засобах масової інформації за рахунок того, що в них обов`язково беруть участь відомі експерти.

4. Розповіді про хід тактичних навчань, тренувань, щоденну працю командирів і їх підлеглих в умовах життєдіяльності військ. На сьогодні ця тема залишається прерогативою військових журналістів.

Проте, діяльність цивільних  і військових журналістів потребує кваліфікованої допомоги з боку урядових і відомчих інформаційних структур. Завдяки яким журналісти мають змогу  отримати об`єктивну інформацію і  оперативно донести її до аудиторії.

Таким чином, відносини між  засобами масової інформації і Збройними  Силами України побудовані на чинній нормативно-правовій базі, яка дозволяє засобам масової інформації здійснювати  елементи громадського контролю, керуючись  принципами і нормами демократичного і правового суспільства. 

Засоби масової інформації України систематично висвітлюють  процес реформування Збройних Сил України, миротворчу діяльність українських  військових підрозділів, військово-політичні аспекти Євроантлантичної інтеграції, повсякденну діяльність частин і військових підрозділів.

Керівництво Міністерства оборони  України розвиває інноваційні моделі співпраці між засобами масової  інформації і Збройними Силами з  метою неупередженого та об`єктивного  інформування суспільства про життєдіяльність  Збройних Сил України.

ВИСНОВОК

Задля вдосконалення форм, методів та засобів інформаційно-пропагандистського забезпечення потрібно усунути ряд  факторів, які заважають досягненню мети в повному обсязі. До таких  факторів можно віднести труднощі економічного характеру, складності з фінансовим забезпеченням частин, неукомплектованість особовим складом, зростання в частинах кількості військовослужбовців з негативними відхиленнями. Все це накладає відбиток на повсякденну діяльність військових підрозділів, на керівну діяльність командирів і офіцерів виховних структур.

Забезпечення військових частин новітніми технічними засобами навчання та виховання – є одним  із шляхів вдосконалення форм та методів  інформаційно-пропагандистського забезпечення, і особливо в сфері вивчення питань зовнішньої та внутрішньої  політики. Сьогодні сучасна молодь сприймає інформацію краще в електронному вигляді  – з моніторів комп’ютерів, екранів  телевізорів. Тому альтернативою може стати викладення інформації на заняттях за допомогою мультимедійних проекторів, інтерактивних дошок тощо. Звичайна лекція сприймається слухачами важче, ніж інформація викладена схематично, за допомогою технічних засобів навчання та виховання, яку вони бачать, сприймають за допомогою зору, а не тільки на слух. До того ж показ слайдів чи використання інтерактивних дошок надають можливість викласти інформацію досить лаконічно та чітко за допомогою схем, діаграм і тез, що також покращує сприйняття та запам’ятовування інформації слухачами.

Надзвичайно важливим для  підвищення ефективності реалізації питань зовнішньої та внутрішньої політики в системі інформаційно-пропагандистського забезпечення є підвищення рівня  обізнаності командирів, начальників, керівників груп воєнно-ідеологічної підготовки, керівників занять. Саме від їх знань, волі, сумлінності залежить стан інформаційно-пропагандистської роботи в підрозділі. Задля покращення умов підготовки керівників занять має сенс впровадження постійного доступу до мережі Інтернет. Можливість постійно переглядати новини, законодавчу базу, яка постійно оновлюється, на інформаційних порталах органів державної влади, мати доступ до аналітичних інтернет-видань надає можливість щільніше готуватись до занять з інформаційно-пропагандистського забезпечення, особливо до занять, тематика яких стосується політичної сторони життя нашої держави.

Для підвищення ефективності викладання та сприймання політичної складової  інформаційно-пропагандистського забезпечення має місце організація активної співпраці з представниками органів  державної влади, місцевого самоврядування та управління, представниками засобів  масової інформації. Тому що хто, як не «першоджерело» може найбільш точно  і кваліфіковано викласти сутність питань зовнішньої та внутрішньої політики України.

Звісно, що також не можна  обійтись без культурної складової  інформаційно-пропагандистського забезпечення. Відвідування музеїв та бібліотек дає  можливість військовослужбовцям щільніше пізнати історію нашої держави  та історію країн світу. Усвідомлення історичного досвіду дає іще  один ключ до пізнання та розуміння  політичних процесів, що протікають в  нашій державі та світі. Не знаючи історії своєї держави неможливо  зрозуміти, чому сьогодні все так, а  не інакше, і неможливо побудувати майбутнє не враховуючи помилок минулого.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Наказ Міністра оборони України  від 10.11.2010р. №583 «Про затвердження  Інструкції з організації інформаційно-пропагандистського забезпечення у Збройних Силах України» - електронне джерело         http://i-bictashev.narod.ru/index/0-95
2. Наказ Міністра оборони України від 20.03.2013 р. №188 « Про затвердження Інструкції з організації воєнно-ідеологічної підготовки у Збройних Силах України» // Світогляд. Народна армія. Спецвипуск №4,    6 квітня 2013 р.  
3. Бабенко М. С. «Виховна робота: методологія, організація і методика. Випуск І»// Бабенко М. С., Ротань М. П., Стасюк В. В., Литвиновський Є. Ю., за ред. Ріпи Л. А. «Виховна робота: методологія, організація і методика. Випуск І» Навчально-методичний посібник – К.: Військовий гуманітарний інститут Національної академії оборони. Видання інституту, 2002
4. Зонь В. В. «Організація інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу Збройних Сил України»  //Зонь В.В., Кубіцький С.О., Слонімський В.Г., Великожон М.В. «Організація інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу Збройних Сил України» Начальний посібник -  К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007
5. Чубенко І. М. «Методичні рекомендації щодо організації проведення воєнно-ідеологічної підготовки з особовим складом»// Світогляд. Народна армія. Спецвипуск №4, 6 квітня 2013 р.  
6. Ягупов В. В. «Морально-психологічне забезпечення: Курс лекцій»// К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет»,  2002.