Найбільші печери світу

Усім карстовим печерам на світі дало ім'я вапнякове плато Крас (Карст) в Словенії. А саме заворожливе видовище на цьому плато - це Шкоцянські печери, що входять в Список світової спадщини ЮНЕСКО. Колись їх утворила річка Река, яка виринає із скелі, проходить через два гігантські карстові провали, Велика-Долина і Мала-Долина, утворених з печери, що обрушилася у далекому минулому, знову йде під землю і виринає через 34 км вже в Італії, під ім'ям Тимаво. Печерна система протяжністю шість кілометрів складається з гігантських карстових гротів, тридцяти водоспадів, а також глибокого підземного каньйону завдовжки 2,5 км. Над ним на висоті півсотні метрів над водою висить Церквеніков міст, з якого відкриваються запаморочливі види. Печерна подорож Реки закінчується в гроті Мартель, одному з найбільших у світі, де вода упирається в сифон. Прохідність його не занадто велика, так що під час сильних дощів річка піднімається, буває, на цілу сотню метрів, затопляючи міст [ 24 ].

Карлсбадські печери. Ці печери в горах Гвадалупі названі на честь того, що стоїть рядом містечка Карлсбада, який у свою чергу отримав ім'я від Карловых Вар. Найзагадковіша з 116 печер національного парку Карлсбадського - Лечугілья, вона ж щонайдовша в США . Але туди пускають тільки вчених, і вхід в неї ретельно ховають від допитливих туристів. Втім, головна печера, Карлсбадська, не поступається Лечугіль красою, а розміри її теж значні. У ній є грот Мотузок дзвоника, названий так за вузький сталактит, що звисає з діри в стелі, величезний Зал гігантів з карстовими утвореннями, грот Гвадалупе з довгими голчастими сталактитами і Хмарне озеро з білою круглою скелею, що лежить під водою. Найкрасивіший грот - це грот Королеви; коли його побачив Джим Уайт, перша людина, яка почала серйозно вивчати печери Карлсбадські, він упустив від подиву свій ліхтар і провів півгодини в повній темряві, поки не впорався з освітленням. Поряд з ним знаходиться Загадкова кімната, названа так за нез'ясовні звуки, чутні тільки в ній. А в гроті Зеленого озера таїться малахітового кольору водоймище [ 22 ].

 

2.3. Антропогенний  вплив на найбільші печери  світу

 

В першу чергу печери — це об'єкт досліджень спелеологів. Печери становлять інтерес для фахівців різних галузей науки: геологів, гірників, гідрогеологів, біологів, археологів, істориків, медиків і ін. Вивченням печер займається наука спелеологія.

Проте вони можуть слугувати і як сховища, як виробничі приміщення, для відпочинку і розваг тощо. Один з популярних в цей час видів використання печер — підземний туризм. Усього на Землі в кінці ХХ ст. було близько 900 туристських печер. Найпопулярнішими туристичними печерами в Україні є печери Мармурова та Червона (Крим), Млинки, Вертеба, Вітрова, Кришталева (Тернопільщина) та Атлантида (Хмельниччина) [ 26 ].

Печера – це геологічний об’єкт з багатьма природними феноменами, і проведення спелеологічних досліджень відкривають нові можливості як в одержанні, так і в інтерпретації інформації, отриманої класичними геологічними методами. Спелеологічні дослідження дають змогу деталізувати літологічний розріз карстоутворюючих порід і встановити особливості тектонічної будови району; вивчення гідрогеології карстових порожнин дає можливість визначити закономірності формування, руху і розвантаження підземних вод і вийти на раціональні схеми їх експлуатації. Спелеологічні дослідження надають суттєву допомогу і при вирішенні інженерно – геологічних завдань. Вони широко використовуються при проходженні тунелів, при будівництві ГЕС тощо [ 14, c. 423 ].

У різних печерах світу протягом тривалого часу вивчалися проблеми функціонування психобіологічної сфери людського організму, зокрема біоритмів, психологічної сумісності, індивідуальної та колективної здатності людини до повного перебування в екстремальних умовах повної ізоляції від звичного середовища.

В останні роки деякі карстові порожнечі використовуються в лікувальних цілях. Встановлено, що в печерах круглий; рік спостерігається майже постійна температура повітря і його виняткова чистота, в окремих випадках, має місце високий ступінь іонізації повітря. Ці якості повітря печер дозволяють успішно лікувати в них деякі хвороби. Так в Грузії, в Цхалтубской печері, лікуються хворі, які страждають на бронхіальну астму. У майбутньому передбачається організувати лікування і в інших легкодоступних печерах нашої країни [ 16, c.81 ].

Основний лікувальний чинник печер – це мікрокліматичні умови, які характеризуються цілим рядом особливостей: постійністю іонного і газового складу повітря, домінуючого роллю від’ємно заряджених іонів, постійністю барометричного тиску і температури, незначною відносною вологістю, відсутністю бактеріальної флори й алергенів, наявністю великої кількості натрієво – хлористих аерозолів [ 4, c.38 ].

Гірські джерела карстового походження нерідко служать водопостачанню населених пунктів. Особливо наочно це можна простежити на прикладі Грузії. У ній 13% водопроводів тягнуться від гірських джерел. Навіть такий значний за кількістю населення і числу відпочиваючих місто, як Гагра, повністю забезпечується питною водою за рахунок карстових джерел; аналогічним чином забезпечуються водою шахтарські міста Ткібулі і Чиатура, курортне селище Новий Афон, частково водою з карстових джерел харчуються міста Цхалтубо і Сухумі.

В окремих районах Грузії на високодебітних джерелах карстового походження працюють невеликі ГЕС. Тим самим певною мірою вирішується вкрай важлива проблема енергопостачання віддалених високогірних районів. А в ряді гірських районів Кавказу і Криму на воді карстових джерел побудовані млини і лісопильні установки [ 8, c.59 ].

 

 

Висновки до розділу 2

 

В процесі написання даного розділу та переробки джерел мною було встановлено наступне:

1. За походженням печери поділяються на первинні і вторинні. За віком печери поділяють на активні, реліктові та викопні. За напрямленістю печери бувають горизонтальні, вертикальні, нахилені та складні (в тому числі багатоповерхові); за формою – лантухоподібні, коридорні, лабіринтові; за глибиною – колодязі, шахти; за мікрокліматом – статичні й динамічні, теплі та холодні; за наявністю води – сухі та обводнені.

2.     Печера може мати лише один вхідний отвір. На протилежному кінці вона буде закінчуватися або системою дуже вузьких ходів і тріщин, або обвальними чи натічними утвореннями, що закупорюють її. Такі печери називають сліпими. Можливі печери з виходами з двох боків. Це так звані прохідні печери.

3.   Найдовшою печерою у світі вважається карстова печерна система Мамонтова печера, яка розташована в американському штаті Кентуккі. На сьогоднішній день вже досліджено понад 587 км, однак, реальна довжина печери набагато більше.

4.       Найглибша печера у світі вважається печера Крубера - Вороняча, яка розташована в гірському масиві Арабіка в Абхазії. Її глибина складає 2191 м, а довжина перевищує 13 км.

5.    В першу чергу печери — це об'єкт досліджень спелеологів. Печери становлять інтерес для фахівців різних галузей науки: геологів, гірників, гідрогеологів, біологів, археологів, істориків, медиків і ін. Вивченням печер займається наука спелеологія.

6.       Печера – це геологічний об’єкт з багатьма природними феноменами, і проведення спелеологічних досліджень відкривають нові можливості як в одержанні, так і в інтерпретації інформації, отриманої класичними геологічними методами.

7.      У різних печерах світу протягом  тривалого часу вивчалися проблеми  функціонування психобіологічної сфери людського організму, зокрема біоритмів, психологічної сумісності, індивідуальної та колективної здатності людини до повного перебування в екстремальних умовах повної ізоляції від звичного середовища.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

В процесі написання роботи та переробки джерел мною було встановлено наступне:

1. Печери – це природні підземні порожнини, що з’єднуються з поверхнею Землі одним або декількома отворами. Печери можуть бути заповнені повітрям або іншим газом (здебільшого, радоном або метаном), водою, частково твердими відкладами.
2. Найпоширеніші печери в розчинних геологічних породах – вапняках, крейді, гіпсі, ангідриді, кам’яній солі. Відомі печери у вапнякових туфах, конгломератах, гранітах, базальтах, вулканічних породах, а також льодові.
3. Походження печер зазвичай пов'язане з діяльністю води, тому в багатьох печерах безпосередньо вода - потенційна причина виникнення аварійної ситуації. Підземні озера, водоспади і сифони - несподівані природні перешкоди. Озера, одиночні або розташовані ланцюгом, часто  на багатометровій глибині, можуть не мати обходів.
4. Більшість печер (50%) - похилі, 44% - горизонтальні і 6% - вертикальні. По виду структурних решіток 28% з них перисті, 27% - звивисті, 20% - лінійні, 15% - гіллясті, 6% - шарові, по 2% - сітчасті і каркасні.
5. В останні роки деякі карстові порожнечі використовуються в лікувальних цілях. Встановлено, що в печерах круглий; рік спостерігається майже постійна температура повітря і його виняткова чистота, в окремих випадках, має місце високий ступінь іонізації повітря. Ці якості повітря печер дозволяють успішно лікувати в них деякі хвороби.
6. Половина печер в літній час досить теплі з температурою повітря більше 100. Найхолодніші з печер Аскінське, Леднева, Крижана-Липова, Косубай, Кутукская-1 і 3, Осіння, Холодна Яма, Юшин, що визначається їх морфологією і, як наслідок, льодовиками і сніжниками. 
7. Печери за їх походженням можна розділити на п'ять типів: тектонічні, ерозійні, льодові, вулканічні і, нарешті, найбільша група - карстові
8. За походженням печери поділяються на первинні і вторинні. За віком печери поділяють на активні, реліктові та викопні. За напрямленістю печери бувають горизонтальні, вертикальні, нахилені та складні (в тому числі багатоповерхові); за формою – лантухоподібні, коридорні, лабіринтові; за глибиною – колодязі, шахти; за мікрокліматом – статичні й динамічні, теплі та холодні; за наявністю води – сухі та обводнені.
9. У багатьох печерах на днищах, стінках або стелі утворюються натічні форми. Зі стелі печери звішуються у вигляді бурульок вузькі і довгі сталактити, що складаються з кальциту і в розрізі мають концентричну будову.
10. Найбільшою підводною печерною системою є Велика печера, розташована в північній частині мексиканського півострова Юкатан. У ній покояться руїни міст легендарної цивілізації майя.
11. Найдовша система печер знаходиться в США. До системи печер Флінт-Рідж в Кентуккі (США) відносять печери, розташовані на п'яти рівнях. Загальна їх протяжність - 288 кілометрів.
12. Один з популярних в цей час видів використання печер — підземний туризм. Усього на Землі в кінці ХХ ст. було близько 900 туристських печер. Найпопулярнішими туристичними печерами в Україні є печери Мармурова та Червона (Крим), Млинки, Вертеба, Вітрова, Кришталева (Тернопільщина) та Атлантида (Хмельниччина).
13. Основний лікувальний чинник печер – це мікрокліматичні умови, які характеризуються цілим рядом особливостей: постійністю іонного і газового складу повітря, домінуючого роллю від’ємно заряджених іонів, постійністю барометричного тиску і температури, незначною відносною вологістю, відсутністю бактеріальної флори й алергенів, наявністю великої кількості натрієво – хлористих аерозолів.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

 

 

1. Гвоздецкий Н.А. Карст. - М.: Мысль, 1981.
2. Гвоздецкий Н.А. Проблемы изучения карста и практика. М., Мысль, 1972.
3. Географічна енциклопедія України: У 3 т. - К.: Українська енциклопедія, 1993.
4. Гетьман В. Печери природно – заповідного фонду, їх використання (екотуризм, оздоровлення, печерні монастирі) / В. Гетьман // Географія та основи економіки в школі. – 2011. - №7. – 8 с.38 – 42
5. Деревянко А.П., Молодин В. И. Пещеры., 1994. — 262 с.
6. Дублянский В.Н. Карстовые пещеры и шахты горного Крыма. Л.: Наука, 1977.
7. Дублянский В.Н., Занимательная спелеология, 2000.
8. Дублянский В.Н., ЛомаевА.А. Карстовые пещеры Украины. - К.: Наукова думка, 1980.
9. Кастере Н. Полвека под землей. М.: Детская литература, 1975.
10. Клюкина Т. Самые знамените карстове пещеры мира // Благоустройство территорий. – 2007. №3. – с. 84 – 88
11. Максимович Г.А. Основы карстоведения. т. 1-2., 1963.
12. Маценко Г. О. Книга рекордів України. Природа навколо нас. - Тернопіль: Навчальна книга "Богдан", 2000.
13. Миронов А.Н. Морские пещеры и их обитатели// Природа. – 2003. - №2. – с. 50 – 56
14. Петранівський В.Л. Рутинський М. І. Організація використання печер для цілей туризму// Петранівський В.Л. Рутинський М.І. Туристичне краєзнавство: №234. Посіб. – К., 2006 – Розд. 7. – с. 409 – 440
15. Радзієвський В. О. Подорож у підземну казку: Путівник по карстових печерах Тернопільщини. - Л.: Каменяр, 1984.
16. Сифр М. В безднах земли. М.: Прогресс, 1982.
17. Следопыт. М: ФиС, 1976.
18. Трофимова Е.В. Информация о пещерах // Путеводитель по отдельным карстовым районам. - 1996. - с.25-32.
19. Филиппов А.Г. Генезис пещер // География: теория и практика. Тез. докл. научн. конфер. 23-24 декабря 1998. - с. 90-92.
20. Чикишев А. Г. Пещеры на территории СССР. М.: Наука, 1973.
21. Энциклопедия для детей Т.4. Геология. – М.: Аванта+,1995. – 624 с.

 

 

 

Інтернет-ресурси:

22. http://sitefaktov.ru/index.php/home/110-peschera
23. http://tourism-book.com/books/book-37/chapter-1395/
24. http://udivimenia.ru/priroda/velichayshie-peshheryi-mira/
25. http://www.o-prirode.com/news/2012-08-30-189
26. http://www.rgo-speleo.ru/books/metod_opis.htm
27. http://www.skitalets.ru/books/metod_mkk/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

 

 

Формування печери

Печери часто формуються де дощова вода (1) просочується в щілини підземного каміння, як, наприклад, доломіт та вапняк.

З часом, вода розчиняє каміння, розширюючи щілини та роблячи тунелі - (2).

Коли рівень підземних вод падає нижче рівня тунеля - (3),

тунель наповнюється повітрям й створює печеру - (4)

 

 

 

Додаток Б

 

Найпротяжніші печери світу

 

№ п/п	Печера	Довжина (м)	Глибина (м)	Розташування
1.	Мамонтова	627644	-115,5	США
2.	Джуел Кейв	247034	-192,6	США
3.	Оптимістична	232000	-15,0	Україна
4.	Окс Бель Ха	224318	-34,7	Мексика
5.	Уїнд Кейв	218436	-193,9	США
6.	Сак Актун	217363	-77,6	Мексика
7.	Лечугія	209601	-488,9	США
8.	Хеллох	198190	-938,6	Швейцарія
9.	Клієвотер	189072	-355,1	Малайзія
10.	Фішер Рідж	183626	-108,5	США