Тютюнова промисловість України. Проблеми та способи їх вирішення

 

За даними СОВАТ, основну  частину нелегальної тютюнової  продукції складають контрабандні сигарети, ввезення яких здійснюється головним чином із Росії та Молдови. Наприклад, через молдовський кордон проходить досить велика частина контрабанди. Основне завдання із «вилову» нелегального товару лежить на прикордонниках. І хоча працює наша служба добре, на жаль, законодавство в нашій країні удосконалюється не такими швидкими темпами, як хотілося б. Добре ще й те, що останнім часом молдовська прикордонна служба значно посилила охорону власних кордонів, що досить сильно скоротило поставки нелегального товару. Через цей кордон традиційно провозять сигарети молдовського виробництва. Переправляють «товар» у легкових автомобілях і на поїздах.

 

Гірша ситуація на кордоні  з самопроголошеною республікою  Придністров’я. Тут провозяться  великі партії сигарет, але на цій  ділянці кордону контрабандисти спеціалізуються не на молдовських  сигаретах, а на виробах імпортного виробництва. Тобто здебільшого тут проходить потік сигарет, вироблених у країнах Європи. До того ж придністровські контрабандисти нахабніші. Іноді справа доходить і до зіткнень порушників кордону з прикордонниками, а зрідка буває навіть стрілянина з автомата.

 

Ще одна проблема контрабанди  через українсько-молдовський кордон полягає в тому, що ні Молдова, ні Придністров’я не вимагають від  своїх виробників тютюнових виробів  маркірування своїх сигаретних пачок  акцизними марками. А прикордонники  цих республік без проблем випускають зі своєї території весь товар. Тож здебільшого нашій прикордонній службі й митниці доводиться покладатися на самих себе.

 

Взагалі контрабандисти діють перевіреними методами. Окрім  псевдоекспорту існує ще кілька методів  нелегального провезення товару. Один із способів увезення в Україну тютюнових виробів — без сплати необхідних мит, податків і зборів — називається псевдотранзит. Механізм цього обману такий: в український морський порт приходить вантаж на адресу, як правило, фіктивної молдовської, придністровської, а іноді навіть і румунської фірми. Контейнери із сигаретами перевантажуються на сухопутний транспорт, їдуть у напрямку до кордону і, як правило, залишаються в Україні.

 

А ось ще один спосіб провезення сигарет. Особливість його в тому, що він практично легальний. Метод грунтується на тому, що за законом через пункт митного контролю дозволяється проносити лімітовану кількість сигарет — 200 штук, що становить саме блок. Цим і користуються заповзятливі люди. Збирається велика група помічників, і кожен спокійно проходить із дозволеною законодавством кількістю сигарет на наш бік. Із усіх «ходоків» ділок отримує непоганий прибуток, хоча й доводиться платити за цю роботу добровільним помічникам, але порівняно з одержуваним наваром — це не така велика сума, як могло б видатися. Вся різниця у цінах: в Україні і ціна, і попит (не лише на сигарети, а й на всі товари) значно вищі. Ось і виходить, що за нашими цінами молдовські ходоки одержують копійки.

 

Та слід сказати, що й  населення сусідніх до кордону українських сіл теж активно промишляє контрабандою тютюну. Тим більше, що корінним жителям досконально відомі всі таємні шляхи і стежини, якими можна пробратися непоміченим. За деякими даними, близько 70% населення прикордонних сіл заробляють собі на життя таким чином.

 

Взагалі стосовно контрабанди  спостерігається чіткий поділ на зони впливу і ринки збуту. Контрабандисти, утискувані не так правоохоронними  органами, як легальними виробниками  тютюнової продукції, були змушені  розділити ринки збуту між «північними» і «південними» зонами. У ході постійних перевірок і «вилову» нелегальної продукції в оптовій і роздрібній торгівлі національних підприємств була встановлена структура сфер впливу: російська контрабанда закінчується трохи південніше від Києва, далі пішла польсько-молдовська територія.

 

Однак найзручнішим для  контрабандистів залишається усе  ж російсько-український кордон. Тут не застосовуються хитрощі на кшталт псевдоекспорту і псевдоімпорту. На цій ділянці все значно простіше. Багато об’їзних доріг просто не контролюються ні прикордонниками, ні митниками. Тож можна навантажити хоч цілу хуру сигарет і преспокійно везти собі куди завгодно. А якщо і трапиться на дорозі самотній патруль, то, як правило, на гонитву за контрабандистами у нього просто-напросто бракує... бензину! Та й транспортні засоби у наших прикордонників залишають бажати кращого.

 

Як видно, неконтрольована  маса контрабанди завдає серйозної  шкоди нашій країні, та й здоров’ю наших співгромадян-курців. Аби уявити, яка маса нелегально поставлених тютюнових виробів проникає на вітчизняний ринок, наведемо ще кілька цифр. Лідером із затримання контрабанди є західний рубіж. Торік там було вилучено 18 млн. сигарет і 165 тисяч кілограмів тютюну-сирцю. На другому місці — молдовський напрямок: 11,7 млн. сигарет і 17,9 тис. тютюну-сирцю. На третьому місці — російсько-український кордон, тут відповідно 27,2 млн. сигарет і 16,4 тис. тютюну-сирцю.

 

Попри все вищесказане, не може не втішати той факт, що з  кожним роком обсяги нелегальщини суттєво зменшуються, і хотілося б сподіватися, що в результаті превентивних заходів для боротьби з контрабандою все ж вдасться якщо не повністю подолати їх, то хоча б звести до мінімуму втрати бюджету.

 

За повідомленням прес-служби Кабміну, уряд вирішив обмежити і заборонити рекламу тютюнових виробів, посилити контроль за якістю сигарет, розробити систему заходів для боротьби з незаконним обігом курева. На наш погляд, найголовніше в концепції те, що передбачено підвищити акцизні ставки на сигарети. Нагадаємо, що два останні роки українські виробники домагалися зниження ставок акцизного збору на безфільтрові сигарети, щоб боротися з контрабандним куревом із РФ. Концепція ж зводить їхні зусилля нанівець. Вже найближчим часом у розвитку концепції з’являться нові нормативні акти, які регулюють тютюновий ринок, і операторам нудьгувати не доведеться.

 

Крім того, уряд має  намір запровадити нові акцизні  марки з голографічними елементами, що дозволить істотно знизити  фальсифікацію товару. Та, виявилося, саме цей пункт викликав найбільше дорікань із боку виробників тютюнових виробів, які виступають проти постанови Кабінету міністрів «Про затвердження переліку документів і груп товарів, які підлягають захисту голографічними елементами». Про це повідомила в.о. генерального директора асоціації «Укртютюн» Валентина Хоменко 17 липня на прес-конференції (постанова від 5 липня 2002 року № 932).

 

За її словами, основною проблемою для введення марок  акцизного збору з голографічними елементами є те, що існуюче устаткування не придатне для використання таких марок, а його заміна призведе до додаткових фінансових витрат.

 

Хоменко зазначила, що постанова, яка передбачає нанесення голографічних  елементів на акцизні марки для  алкогольної та тютюнової продукції, на бланки сертифікатів відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО, бланки свідоцтв про визнання, а також на копії цих документів, готувалося в закритому режимі, без консультацій із виробниками відповідної продукції.

Як повідомив президент  Асоціації сприяння обігу та виробництву алкоголю і тютюнової продукції В’ячеслав Сокерчак, марка акцизного збору з голографічними елементами коштує не менше 17 копійок (подібно до контрольних марок на аудіовізуальні твори і фонограми). Вартість маркірування 1 тисячі сигарет (50 пачок) складе 8,5 гривні. Це, заявив він, у 1,5 разу більше, аніж нинішня ставка акцизного збору на сигарети без фільтра (5 гривень на 1 тисячу штук, частка акцизу в ціні пачки сигарет — 10 копійок) і майже дорівнює ставці акцизного збору на сигарети з фільтром (10 гривень на 1 тисячу штук, частка акцизу в ціні пачки — 20 копійок). Сокерчак додав, що сума коштів, отримана від курців за марки акцизного збору з голографічними елементами на користь недержавних підприємств, складе майже 600 мільйонів гривень, водночас акцизного збору 2001 року сплачено 583 мільйони гривень, на 2002 рік заплановано 540 мільйонів гривень.

 

 

4.2. Перспективи розвитку

 

Аналітик Андрій Криль прогнозує, що наступний рік буде досить складним для тютюнового ринку, і багато що залежатиме від держрегулювання галузі. Як відомо, прийнятий закон про обмеження реклами сигарет досі не представлений громадськості. Незважаючи на несприятливі зовнішні обставини, частка продажів «Бритіш Американ Тобакко Україна» на ринку тютюнової продукції зростає і в натуральному вираженні вже становить 15,49% (станом на жовтень 2011 року). Крім того, компанія є лідером з інновацій на тютюновому ринку України.

 

Функціонування підприємств  в умовах гіперінфляції практично  зводить нанівець можливості розвитку виробництва, збільшення продажів і поліпшення якості вироблених тютюнових виробів.

 

В недалекому майбутньому  тютюнова промисловість Україна  буде представлена ​​так званими "компаніями", тобто великими виробничими об'єднаннями, що включають в себе повний або майже повний цикл виробництва тютюнових виробів (вирощування, ферментирование і переробка тютюну, виробництво сигаретної і пакувального паперу, виробництво фільтрів, виробництво сигарет), причому вони будуть створюватися шляхом злиття 2 тютюнових фабрик і 1 або 2 тютюново -ферментаційних заводів.

 

Ці компанії будуть створюватися виключно за допомогою західних фірм, причому існує можливість того, що одна єдина фірма буде брати участь у реконструкції всієї української  тютюнової промисловості. Вже зараз  готові до реєстрації 2 таких компанії, і активно ведуться переговори з корпорацією Philip Morris про створення третьої компанії .

 

Але, незважаючи на розроблені Укртабакпромом програми перебудови української  тютюнової промисловості, не можна  не враховувати стримуючий вплив економічних факторів макросередовища підприємств цієї промисловості на їх цілісний розвиток і функціонування в умовах ринкового господарства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Аналіз стану тютюнової промисловості в Україні на сучасному етапі дозволив зробити висновок, що, незважаючи на певні проблеми, які потрібно вирішувати, ця галузь за останні десять років продемонструвала стійке зростання. Тютюнова галузь сьогодні є одним з провідних індустрій за кількістю податкових відрахувань до національного бюджету. Так у 2011 році виробники тютюнової продукції сплатили до державного бюджету понад 20 мільярдів гривень податків, з яких 15,3 мільярди гривень складає акцизний збір з тютюнових виробів.

В роботі були визначені  умови, що сприяють розвитку тютюнової  промисловості України. розглянуті проблеми та способи їх вирішення.  Це, насамперед,  засвоєння вирощування нових сортів тютюну, зміни в структурі тютюнової промисловості України, впровадження нових технологій і підходів, активне навчання спеціалістів, виведення на український ринок міжнародних брендів і розвиток українських марок.

Також  були розглянуті проблеми та визначені способи їх вирішення. 

Специфіка науково-техничного середовища підприємств тютюнової  промисловості України має свої особливості. Перш за все – це залежність від економічних факторів. Значні фінансові труднощі фабрик  багато в чому визначають неможливість асигнування нових розробок, наприклад, обладнання для тютюнової промисловості, а держава не може дозволити собі виділяти такі кошти з бюджету, тому що ця галузь промисловості не є пріоритетною і бюджетні кошти обмежені. Обладнання на  багатьох тютюнових фабриках  потребує  термінової модернізації. Оскільки вирішення цієї проблеми пов’язане з наявністю вільних грошових коштів, більшість керівників відомств і самих фабрик бачить майбутнє тютюнової промисловості у створенні  спільних підприємств з західними фірмами, які  можуть забезпечити заміну  застарілого обладнання. Чотири з п’яти транснаціональних тютюнових компаній працюють в Україні з  початку 90-х років. Першими в Україну прийшли Reemtsma Cigarettenfabriken GmbH (сьогодні належить британській Imperial Tobacco), British American Tobacco и RJ. Reynolds (пізніше її поглинула Japan Tobacco Inc).

Окрім того, сьогодні українські тютюнові фабрики  роблять спроби переходу на використання більш якісного тютюну, на виготовлення сигарет з більш якісного сигаретного папіру, поліпшення зовнішнього вигляду продукції та розробку нових марок сигарет.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. ITG в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://imperial-tobacco.com.ua/about/ukraine// – Назва з екрану.
2. Виробництво [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://imperial-tobacco.com.ua/about/production/ – Назва з екрану.
3. Диплом: Табачная промышленность Украины и России Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.roman.by/r-2158.html – Назва з екрану.
4. Закривається Черкаська тютюнова фабрика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.mobus.com/cherkasy/143431.html – Назва з екрану.
5. ОАО "Львовская табачная фабрика" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.ukrfood.com.ua/industry/2112 – Назва з екрану.
6. Тютюнова промисловість [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://uk.wikipedia.org/wiki/Тютюнова_промисловість#.D0.A2.D1.8E.D1.82.D1.8E.D0.BD.D0.BE.D0.B2.D0.B0_.D0.BF.D1.80.D0.BE.D0.BC.D0.B8.D1.81.D0.BB.D0.BE.D0.B2.D1.96.D1.81.D1.82.D1.8C_.D0.A3.D0.BA.D1.80.D0.B0.D1.97.D0.BD.D0.B8 – Назва з екрану.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

Дослідження вживання тютюнових виробів в м. Славутич

 

Дослідження проводилось  в березні 2012 року, було опитано 104 жителя м. Славутич.

 

Стать:

чоловіча – 83;

жіноча – 21

 

Вік:

до16 років – 23;

16 – 25 років – 15;

25 – 35 років – 42;

35 – 50 років – 22;

за 50 років – 2

 

З них не палять і не палили раніше 30 осіб.

 

Стать:

чоловіча – 16;

жіноча – 14

 

Вік:

до16 років – 15;

16 – 25 років – 1;

25 – 35 років – 8;

35 – 50 років – 5;

за 50 років – 2

 

Не палять, але палили раніше – 25.

 

Стать:

чоловіча – 21;

жіноча – 4

 

Вік:

до16 років – 3;

16 – 25 років – 7;

25 – 35 років – 8;

35 – 50 років – 6;

за 50 років – 1

 

Причина, з якої кинули палити:

 

шкідливо для здоров’я – 16;

висока вартість сигарет  – 1;

інші причини – 8;

 

 Які сигарети палили:

 

імпортні – 19;

українських виробників – 6;

 

Причини з яких не палили сигарети українських виробників:

 

не задовольняла якість – 17;

не задовольняла ціна – 1;

інші причини – 1;

 

Палять на сьогоднішній день 49 осіб з 104 опитаних жителів м. Славутич