Мережа спостереження і лабораторного контролю. Урядова інформаційно-аналітична система з НС, збирання, оброблення, передавання та збереже

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

Кафедра «Екологічного менеджменту»

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 з дисципліни «Цивільний захист»

Мережа спостереження і лабораторного контролю. Урядова інформаційно-аналітична система з НС, збирання, оброблення, передавання та збереження моніторингової інформації

 

 

 

 

Виконала

Студентка групи МЗД-13с-2

Гапша К.О.

Перевірив

д.е.н., доц. Солоха Д.В.

 

 

Донецьк 2014

Зміст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Щорічно в різних країнах світу, у різних галузях діяльності людини трапляються мільйони нещасних випадків, сотні тисяч з яких закінчуються трагічно. Страждають люди всіх професій на виробництві, в побуті, в армії, на транспорті. Великих збитків зазнають країни від аварій, катастроф, пожеж, стихійних лих, які призводять до загибелі людей.

В Україні 28 жовтня 1999 року затверджено Указом Президента України найважливіші функції безпеки життєдіяльності людини, передано в компетенцію Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи. Ці функції спрямовані на захист населення від наслідків стихійних лих, аварій та катастроф, а також застосування ворогом сучасних засобів ураження. Захист населення – це комплекс заходів, спрямованих на попередження негативного впливу наслідків надзвичайних ситуацій чи максимального послаблення ступеня їх негативного впливу.

Повідомлення населення про факт небезпечної аварії, стихійного лиха, застосування зброї масового знищення проводяться засобами масової інформації (радіо, телебачення та ін.) з метою не допустити загибелі людей, забезпечення їм нормальні умови життєдіяльності у надзвичайній ситуації.

Міністерство охорони здоров'я України проводить вибіркові спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря у місцях проживання населення, станом поверхневих вод у населених пунктах, станом здоров'я населення і впливом на нього забрудненого природного середовища та ряд інших фізичних факторів (шум, радіація, вібрація тощо).

 

 

 

1. Спостереження та лабораторний контроль

Спостереження і лабораторний контроль здійснюються з метою своєчасного захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру, запобігання та реагування на них відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади і включають збирання, опрацювання і передавання інформації про стан довкілля, забруднення харчових продуктів, продовольчої сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами, мікроорганізмами та іншими біологічними агентами.

Головними чинниками, які забезпечують спостереження і лабораторний контроль на

території, є створення і підтримка в постійній готовності загальнодержавної, регіональних, місцевих та об'єктових систем спостереження і контролю, з включенням до них існуючих сил і засобів лабораторного контролю, незалежно від їх підпорядкованості і форм господарювання .

Загальнодержавний рівень мережі спостереження і лабораторного контролю формується на базі академічних науково-дослідних організацій і закладів центрального підпорядкування, галузевих науково-дослідних закладів (організацій), кафедр (лабораторій) вищих навчальних закладів відповідного профілю.

Регіональний рівень формується за рахунок закладів, організацій і профільних центрів, які функціонують на певній території. До його складу входять заклади санітарно-епідеміологічного, ветеринарного та агрохімічного профілю служб Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Місцевий і об'єктовий рівень складаються з базових лабораторій виробничих об'єднань міністерств, акціонерних товариств, які функціонують на їх території, або об'єктів економіки, а також санітарно-епідеміологічні, ветеринарні та агрохімічні установи місцевого підпорядкування.

У системі заходів ЦЗ, важливе місце займає захист продовольства, води, сировини та допоміжних матеріалів від забруднення радіоактивними речовинами, небезпечними хімічними речовинами і бактеріальними засобами.

 

 

2. Оповіщення та інформування

Одним з головних заходів захисту населення від НС є його своєчасне попередження про небезпеку, обстановку, яка склалася внаслідок її реалізації, а також інформування про порядок і правила поведінки в умовах НС.

Інформування та оповіщення є основним принципом та головним і невід'ємним елементом всієї системи захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру.

Оповіщення та інформування у сфері ЦЗ включають:

• оперативне доведення до відома населення інформації про виникнення або можливу загрозу виникнення НС, у тому числі через загальнодержавну, територіальні і локальні автоматизовані системи централізованого оповіщення;
• завчасне створення та організаційно-технічне поєднання постійно діючих локальних систем оповіщення та інформування населення із спеціальними системами спостереження і контролю в зонах можливого ураження;
• централізоване використання мереж зв'язку, радіомовлення, телебачення та інших технічних засобів передачі інформації незалежно від форми власності та підпорядкування в разі виникнення НС.

Процес оповіщення населення обов'язково супроводжується організацією оповіщення органів управління і відповідальних посадових осіб, які приймають рішення на проведення конкретних заходів щодо захисту населення, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в районах НС.

Оповіщення організується відповідним органом у сфері ЦЗ, який створюється рішенням Голови держадміністрації, згідно зі схемами оповіщення, які затверджуються начальником ЦЗ відповідного рівня. Система оповіщення та інформативного забезпечення створюється завчасно в усіх ланках пунктів управління. Основу системи оповіщення утворюють автоматизована система централізованого оповіщення мережі зв'язку та радіомовлення, а також спеціальні засоби. Автоматизована система оповіщення створюється завчасно на базі загальнодержавної мережі зв'язку та радіомовлення і поділяється на державну та територіальну.

Система оповіщення ЦЗ розподіляється на загальнодержавну, регіональні (внутрішньо обласні), спеціальні системи централізованого оповіщення, локальні та об'єктові системи оповіщення, системи централізованого виклику. Вони повинні охоплювати територію, на якій проживає населення та розташовані підприємства, установи і організації електросиренами, вуличними гучномовцями, мережами радіомовлення та телебачення.

На випадок загрози або виникнення НС загальнодержавного рівня створено загальнодержавну систему централізованого оповіщення центральних і місцевих органів виконавчої влади.

На випадок НС регіонального рівня в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь і містах, віднесених до груп з ЦО, створено регіональні системи з централізованого оповіщення місцевих органів виконавчої влади та населення.

Оповіщення населення про загрозу, виникнення НС, інформування його про наявну обстановку здійснюється за допомогою регіональних, спеціальних та локальних систем оповіщення, з використанням мереж радіо та провідного мовлення, телебачення.

Відповідальність за організацію оповіщення несе особа, уповноважена керівником місцевого органу виконавчої влади. Безпосередньо оповіщення здійснює за рішенням керівника місцевого органу виконавчої влади відповідна чергова служба.

Залежно від характеру і масштабів НС оповіщення здійснюється:

• оперативним черговим спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань ЦЗ (далі МНС України) - оповіщення чергових служб центральних органів виконавчої влади, чергових служб місцевих органів виконавчої влади обласного рівня, територіальних органів управління та сил МНС України;
• від пунктів управління начальників ЦЗ АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міст, віднесених до груп з ЦЗ - оповіщення керівного складу органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, чергових аварійних та спеціальних служб, спеціалізованих формувань, аварійно-рятувальних підрозділів, населення території, на якій виникла загроза чи сталася НС.

Згідно з затвердженою Кабінетом Міністрів України «Комплексною програмою розвитку системи зв'язку, оповіщення та інформатизації МНС на 2004-2010 роки», розвиток (реконструкція) автоматизованих систем централізованого оповіщення ЦЗ буде здійснюватися, в основному, шляхом розробки і впровадження нових засобів і комплексів оповіщення стаціонарного та мобільного базування.

Це дозволяє збільшити можливості використання системи оповіщення за призначенням, зменшити термін проходження інформації, розширити функціональні можливості системи щодо швидкої передачі оперативної інформації, суттєво зменшити витрати на утримання та обслуговування. Реалізація нової (перспективної) системи оповіщення на основі новітніх технологій забезпечить її функціонування відповідно до пред'явлених сучасних вимог і легку адаптацію до нових телекомунікаційних мереж, що впроваджуються в Україні.

Модернізація (реконструкція) загальнодержавної та регіональних систем оповіщення буде здійснюватися на основі побудови корпоративних мереж шляхом накладення відповідного програмно-апаратного комплексу на транспортну телекомунікаційну мережу. Це дозволить значно скоротити загальні витрати і забезпечити комплексне використання ресурсів системи зв'язку, оповіщення та інформатизації.

 

3. Збирання оброблення передавання та збереження моніторингової інформації з  надзвичайних ситуацій

Моніторинг – система спостережень, збирання, обробки, передачі, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково – обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки.

У систему моніторингу повинні входити наступні основні процедури:

• Виділення (визначення) об’єкта спостереження;
• Обстеження виділеного об’єкта спостереження;
• Складання інформаційної моделі для об’єкта спостереження;
• Планування спостережень;
• Оцінка стану об’єкта спостереження й ідентифікація його інформаційної моделі;
• Прогнозування зміни стану об’єкта спостереження;
• Представлення інформації в зручній для використання формі і доведення її до споживача.

Є три рівні моніторингу:

• санітарно-токсичний – забезпечує спостереження за станом якості навколишнього середовища;
• екологічний – це визначення змін у складі екосистем, природних комплексів, а також контролю, оцінки екологічного стану на об’єктах і територіях підприємств;
• біосферний – дозволяє визначити глобально фонові зміни в природі, рівні радіації, погодно-кліматичні зміни на планеті.

Надзвичайна ситуація (НС) – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Виконання   завдань   моніторингу  потенційно небезпечних об'єктів  (далі  -  ПНО)  організаційно забезпечують:

• на державному  рівні  -   МНС   України,   Департамент   СФД, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні ПНО,  відповідно до Положення  про  єдину державну  систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (далі - Положення  про  єдину державну систему);
• на регіональному рівні - уповноважені органи з питань  НС  та ЦЗН;
• на об'єктовому рівні - відповідальні особи ПНО.

Уповноважені  органи  з  питань  НС та ЦЗН виконують такі завдання:

• своєчасно і  у  повному обсязі згідно з Регламентом збирають, проводять аналіз,  контроль та передавання відповідної  інформації до МНС України, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і Департаменту СФД;
• підтримують у належному стані технічні і програмні засоби для збирання,  оброблення,  збереження та передавання інформації  про стан ПНО;
• надають пропозиції щодо змін Регламенту  з  метою  підвищення ефективності моніторингу ПНО;
• слідкують за справністю каналів зв'язку, які використовуються для отримання та передавання інформації про стан ПНО.

Україна є найбільш критичним регіоном Європи за техногенним навантаженням та потенційною небезпекою шкідливих виробництв для населення і навколишнього природного середовища. Екологічна небезпека поглиблює соціально – політичну напругу. Це стає об’єктивними причинами збільшення кількості аварій і катастроф природного і техногенного характеру.  Успішне запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідація їх наслідків неможливі без урахування екологічних, соціально – економічних та інших передумов. Створення в Україні єдиної Урядової інформаційно – аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (далі УІАС НС) здійснене згідно Програми створення.

Збирання, оброблення, передавання та збереження моніторингової інформації  на прикладі системи радіаційного контролю здійснюють: автоматизована система контролю радіаційної обстановки (АСКРО), гамма – спектрометр СПИН – 2000,  спектрометричний пост контролю (СПК), пост контролю забруднення повітряного середовища.